Особливістю ЄБРР є вдала спроба зберегти вплив європейських країн в регіональній організації за допомогою розподілу акцій таким чином, що при голосуванні країни-члени ЄС разом з ЄЕС та ЄІБ зберігають більшість у 51%, що закріплене в пункті 2 статті 5 Статуту ЄБРР. Це прагнення пояснюється передусім бажанням не допустити, щоб США зайняли провідне місце в регіональному банку розвитку в Європі, як це сталося практично у всіх МКФО. При вступі, країни ЄС разом з ЄЕС та ЄІБ мали 51% акцій, США – 10%, Японія, ФРГ, Великобританія, Франція, Італія – по 8,5%. Сьогодні Німеччина має 10% акцій у зв’язку з відповідним перерахунком квот після об’єднання з НДР, яка спочатку була самостійним членом.
На частку СРСР припадало 6% акцій. Після підписання в грудні 1991 року в Алма-Аті документу, що означав припинення існування СРСР та створення дванадцяти незалежних держав, з’явилось питання про розділ квоти СРСР в Банку. Колишні радянські республіки претендували на свою частку в 6% статутного капіталу, а також на частину вже внесеного в акціонерний капітал ЄБРР внеску. Це питання було розв’язане колишніми республіками СРСР та керівництвом ЄБРР таким чином: Росія отримала 4% статутного капіталу, країни СНД – останні 2%, в тому числі Україна – 0,8%, держави Прибалтики – по 0,1% з нерозподілених акцій. Квота Росії в капіталі ЄБРР складає 40 тис. акцій, що дозволило Російській Федерації призначити свого директора в Раду директорів ЄБРР. [38, с. 311-332]
1.2 Основні цілі та функції діяльності ЄБРР
Цілі та функції ЄБРР витікають з мети створення самого банку, якою насамперед є створення безтіньової ринкової економіки, прозорого управління та сприяння екологічному розвиткові без негативних наслідків у довгостроковій перспективі. Політична спрямованість діяльності ЄБРР виділяє цей Банк серед інших міжнародних кредитно-фінансових інститутів але окрім того, велику роль відіграють й екологічні питання. ЄБРР являє собою так званий банк-гібрид, оскільки поєднує в собі як функції банку розвитку, який надає середньо та довгострокові кредити, а також банківські гарантії, а також виступає в ролі інвестора, оскільки дедалі більшу частку своїх операцій проводить у формі інвестицій у акціонерний капітал. Головними фінансовими інструментами ЄБРР є кредити (82%) та інвестиції в акціонерний капітал (20%), питома вага банківських гарантій невисока і складає лише 2%.
Головними рисами ЄБРР на мою думку є:
· Сильний акцент на умовах, що супроводжують проекти: при наданні фінансування ЄБРР наголошує на виконанні клієнтом цілої низки структурних та інституційних умов з метою поліпшення інвестиційного клімату, прискорення структурних змін, оптимізації корпоративного управління;
· ЄБРР – є єдиною міжнародною фінансовою інституцією, яка фінансує на комерційних принципах як проекти розвитку, так і приватний сектор, не надаючи при цьому ніяких “м’яких” кредитів або цінових субсидій;
· На відміну від комерційних банків ЄБРР здатний брати на себе політичні ризики, оскільки країни операцій є водночас акціонерами, а також ризик конвертованості валют (унаслідок статусу преференційного кредитора борг ЄБРР не підлягає реструктуризації), різноманітні комерційні ризики (завдяки регіональній спеціалізації та унікальному досвідові), а також перед проектні ризики при розробці великих проектів у державному секторі (завдяки фондам технічної допомоги, які надаються акціонерами).
Текст Угоди про заснування ЄБРР дає повне уявлення про цілі та задачі діяльності цього банка, регламентує його діяльність. У відповідності до статті 1 глави 1 Угоди про ЄБРР, ціль Банка – сприяння переходу до відкритої економіки, орієнтованої на ринок, а також розвитку приватної та підприємницької ініціативи в країнах Центральної та Східної Європи, що визнають принципи багатопартійної демократії, плюралізму та ринкової економіки та втілюють їх у життя.
Тому, виходячи з тексту про заснування ЄБРР можна виділити такі функції:
1) Сприяння через приватних та інших зацікавлених інвесторів налагодженню, вдосконаленню та розширенню продуктивної, конкурентоздатної та приватнопідприємницької діяльності, зокрема, малим та середнім підприємствам;
2) Залучення внутрішнього та іноземного капіталу, а також керівного досвіду для досягнення цілей Банку;
3) Сприяння продуктивним інвестиціям, включаючи інвестиції у сферу послуг та фінансів та у відповідну інфраструктуру, коли це є необхідним для підтримки приватної та підприємницької ініціативи, сприяючи тим самим створенню конкурентного клімату та підвищенню продуктивності праці, рівня життя, а також покращенню умов праці;
4) Надання технічної допомоги в підготовці, фінансуванні та впровадженні відповідних проектів, як окремих, так і в межах спеціальних інвестиційних програм;
5) Стимулювання та заохочення розвитку ринків капіталу;
6) Підтримка обґрунтованих та економічно життєдіяльних проектів, в яких бере участь понад одного члена-одержувача;
7) Сприяння у своїй діяльності екологічно здоровому та стійкому розвитку.
Останні задачі внесені до Статуту ЄБРР з урахуванням досвіду МКФО, причому якщо частина з них (інвестиції, структурні перетворення, технічна допомога, модернізація інфраструктури) знаходить своє відображення в статутах організацій, то в статутних документах МКФО, створених до ЄБРР, немає навіть згадки про поняття “екологія”, хоч на практиці ці інститути стикаються з питаннями захисту навколишнього середовища. Функція ЄБРР щодо збереження навколишнього середовища записана в пункті 1 статті 2 Статуту ЄБРР, у відповідності з якою Банк сприяє “своєю діяльністю екологічно здоровому та стійкому розвитку”. Банк визнає наявність серйозних екологічних проблем в країнах Центральної та Східної Європи та враховує принцип екологічно здорового розвитку у всій своїй діяльності, включаючи технічне сприяння та інші операції, а також підтримує конкретні природоохоронні проекти. ЄБРР виділяє пріоритети, які стосуються здорового розвитку економіки та захисту навколишнього середовища. До них відносяться:
1) Сприяння країнам регіону в формуванні екологічної політики для підвищення якості навколишнього середовища;
2) Заохочення розвитку промисловості для виробництва екологічно чистих товарів та послуг;
3) Організація та підтримка спеціальних досліджень та програм з розв’язання регіональних та національних екологічних проблем та сприяння екологічній освіті;
4) Втілення у життя системи екологічної оцінки всіх проектів ЄБРР;
5) Консультація з екологічного аналізу;
6) Включення екологічних умов в угоди;
7) Впровадження та спостереження за конкретними програмами з контролю та покращенню навколишнього середовища. [25, с. 153-174]
Статут ЄБРР є регулятором не тільки економічних, а й політичних процесів. До загальних політичних вимог ЄБРР можна віднести стабільність політичних режимів, що пояснюється бажанням повернути кошти, надані у відповідності з договором з конкретним урядом про кредит, а також заборона на участь країни у воєнних діях та на використання наданих кредитів на воєнні цілі. Поява цих положень у статтях Статуту ЄБРР – об’єктивний результат розвитку системи МКФО. Хоч статути створених до ЄБРР міжнародних кредитно-фінансових інститутів і забороняють втручатись у політичне життя країн-членів, і це передусім стосується організацій універсального характеру, фактично вони впливають на політичні процеси в країнах-членах й обумовлюють надання коштів політичними умовами. Саме ЄБРР вперше отримав закріплений договором політичний мандат, у відповідності з яким Банк повинен сприяти розвитку демократії, створюючи демократичні інститути, контролюючи забезпечення захисту інтересів меншості, попереджаючи загрозу порушення прав людини. Банк виходить з того положення, що неможливо створити ринкову економіку та демократію, не маючи демократичної держави та сильних структур влади. Банк сприяє розвитку законодавства в країнах-членах, яке дозволяє розробити бюджет та податкову політику, заохочує створення структур ринкової економіки, необхідних для появи приватного сектора. Таким чином, політична спрямованість діяльності ЄБРР виділяє цей Банк серед інших міжнародних кредитно-фінансових інститутів.
Мета, з якою створювався ЄБРР, полягає у підтримці країн-членів у проведенні структурних і галузевих економічних реформ, включаючи демонополізацію та приватизацію, зі стратегічним завданням цілковитої і інтеграції їхніх економік у світовий економічний простір шляхом:
· організації, модернізації та розширення виробничої конкурентоспроможності і приватнопідприємницької діяльності, передусім малих і середніх підприємств (ЄБРР повинен не менш ніж 60% своїх ресурсів направляти в недержавний сектор);
· мобілізації національного та іноземного капіталу, впровадження сучасних високоефективних форм і методів управління;
· інвестицій у виробництво з метою створення конкурентного середовища і підвищення продуктивності, якості життя та поліпшення умов праці;
· надання технологічної допомоги в підготовці, фінансуванні та реалізації перспективних проектів;
· стимулювання й заохочення розвитку ринків капіталу;
· реалізації великих і економічно обґрунтованих проектів, у яких заінтересовані більш ніж одна країна-реципієнт;
· сприяння екологічно безпечному розвиткові.
ЄБРР співпрацює з іншими інвесторами і кредиторами в наданні кредитів і гарантій, а також інвестуванні коштів у акціонерні капітали. Ця діяльність доповнюється кредитуванням інфраструктури або інших проектів у державному секторі, орієнтованих на підтримку ініціатив у приватному секторі.
Банк приймає до розгляду проекти, які надходять з будь-яких джерел. Найважливішою умовою при розгляді отриманого звернення, яке визначає подальшу долю такого проекту, є якість наданих матеріалів та те, чи відповідають вони світовим стандартам в галузі проектного фінансування. Основними об’єктами кредитування ЄБРР є приватні фірми чи державні підприємства, що підлягають приватизації а також нові компанії, включно спільні підприємства з міжнародними інвестиціями. ЄБРР фінансує різноманітні галузі, проте слід зазначити, що ЄБРР не фінансуються такі види діяльності:
1) Оборонна промисловість;
2) Тютюнова промисловість;
3) Виробництво засобів, заборонених міжнародним правом;
4) Ігорний бізнес;
5) Виробництва та процеси, які негативно впливають на навколишнє середовище.[36, с 47-53]
1.3 Джерела фінансування та інструменти реалізації діяльності Європейського банку реконструкції та розвитку
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15