При збільшенні обсягу виробництва продукції ріст продуктивності праці досягається в зв'язку з тим, що чисельність працівників, зайнятих обслуговуванням і керуванням виробництва і складових так називану умовно-постійну частина персоналу виробничої сфери (ПВС), зростає в меншому ступені, чим обсяг виробництва. За даними вітчизняних економістів при росту чисельності основних робітників на 1% чисельність допоміжних робітників зростає на 0,5%, про інших категорій ПВС - на 0,2-0,3%.

Група факторів, об'єднана за назвою "Підвищення технічного рівня виробництва", містить у собі: удосконалювання конструкції виробів, застосування прогресивних технологічних процесів, нових матеріалів і комплектуючих виробів, комплексну механізацію й автоматизацію виробничих процесів, упровадження нового і модернізацію діючого устаткування. При плануванні продуктивності праці по факторі "Удосконалювання керування виробництвом" розглядаються заходи щодо удосконалювання структури керування і виробничої структури, впровадженню АСУП, наукової організації праці службовців. Можливе зменшення чисельності службовців тут визначається шляхом зіставлення чисельності апарата керування в базовому році і планованої з урахуванням реалізації запланованих заходів. Фактор "Удосконалювання організації виробництва" передбачає здійснення заходів щодо розвитку концентрації і спеціалізації в основному й особливо в допоміжному виробництві, по удосконалюванню оперативно-календарного плануванні, упровадженню прогресивних методів обслуговуванні і ремонту устаткування і т.п.

Зміна чисельності персоналу за рахунок зовнішніх факторів умовно прийняти рівним нулю. Далі необхідно порівняти розрахований приріст продуктивності праці з плановим приростом. Якщо розраховане в такий спосіб скорочення чисельності персоналу під впливом усіх факторів виявиться недостатнім то необхідно скласти перелік додаткових заході, спрямованих на зменшення чисельності персоналу до запланованого рівня приросту продуктивності праці.

5. Ділова оцінка працівників підприємства

5.1 Оцінка діяльності й особистих якостей працівників підрозділу

У ході вивчення характеристик і анкетних даних працівників підприємства були отримані оцінки показників, що характеризують професійні і ділові якості працівника, складність робіт і результат роботи.

Потрібно провести атестацію працівників підприємства, використовуючи комплексну оцінку якості роботи.

Комплексна оцінка якості роботи здійснюється на основі ознак, властивому працівнику і виконуваної їм роботі. Ознаками, що характеризують працівника, є його професійно-кваліфікаційний рівень (К1) і ділові якості (L1), що створюють необхідні передумови для виконання відповідних обов'язків. Ознаками, що характеризують роботу, є її складність (К2) і конкретно досягнутий результат (L2).

Коефіцієнт професійно-кваліфікаційного рівня працівника (К1) визначається по формулі:

К1 = (О + S + R) / Пв, (5.1)

Де О - оцінка освіти (О = 1; 2;3);

S - оцінка стажу роботи за спеціальністю (S = 0,25; 0,5; 0,75;1);

R - оцінка винахідницької, раціоналізаторської і т.п. діяльності (R = 0,1; 0,2; 0,3);

Пв - постійна величина, що відповідає сумі максимальних оцінок по освіті, стажу, винахідницької і раціоналізаторської діяльності (Пв = 4,3).

По освіті всі працівники розподіляються на 3 групи (таблиця 5.1):

Таблиця 5.1 - Групи працівників за освітою

В залежності від стажу роботи зі спеціальності працівники, що атестуються розподіляються на 4 групи, сформовані з урахуванням освіти (табл.5.2).

Таблиця 5.2 - Оцінка стажу працівників, (S)

Показник R враховує кількість винаходів, раціоналізаторських пропозицій і т.п. (табл.5.3)

Таблиця 5.3 - Оцінка винахідницької, раціоналізаторської і т.п. діяльності, (R)

Виходячи з наведених даних, визначаємо показник К1. Результати розрахунку наведено у табл.5.4.

Таблиця 5.4 Вихідні дані та розрахунок професійно-кваліфікаційного рівня працівників

Висновок: з розрахунку виходить, що найвищий коефіцієнт професійно-кваліфікаційного рівня у працівника №2 (К1=0,779). Це пов’язано з тим, що окрім своїх прямих обов’язків, працівник ще займається винахідницькою діяльністю. У робітника №1 значення коефіцієнту професійно-кваліфікаційного рівня менший, ніж у попереднього й дорівнює 0,755. Причина - відсутність винахідницької діяльності. Найнижче значення коефіцієнту професійно-кваліфікаційного рівня у працівника №3 (К1=0,709). Пояснюється це низьким рівнем освіти - спеціальна.

Оцінка ділових якостей фахівця (L1) розраховується за формулою (5.2):

L1 = Σ аі · Оі, (5.2)

де аі - питома вага і-того показника ділових якостей робітника;

Оі, - оцінка і-тої ознаки ділових якостей працівника.

Оцінку ділових якостей фахівців варто проводити на основі ознак, представлених у таблиці 5.5 з обліком їх питомої ваги.

Таблиця 5.5 - Оцінка ділових якостей фахівця

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8