Рефераты. Управління логістичною системою розподілу продукції на ЖКУВП "Біатрон-3"

правила, організаційно-правові нормативи і стандарти, що визначають і регулюють структуру управління, обов’язки, права та відповідальність органів управління і управлінських працівників, організацію процесу їхньої діяльності;

розподіл робіт між різними виконавцями;

оснащення управлінської праці засобами оргтехніки, чисельність працівників в управлінні, матеріальне і моральне стимулювання їхньої праці.

Отже, організаційний механізм охоплює організацію структури управляючої системи (статики) і організацію процесу функціонування системи, якою управляють (динаміки);

Центральним елементом організаційного механізму є структура управління, за допомогою якої поєднуються різні боки діяльності підприємства (технічний, економічний, виробничий, соціальний), регламентуються внутрішні виробничі зв'язки і досягається стійка система службових взаємовідносин між структурними підрозділами і працівниками апарату управління. Тобто, від структури управління значною мірою залежить дієвість усього господарського механізму на ЖКУВП “Біатрон-3”.

Організаційна структура –– це упорядкована сукупність взаємопов’язаних елементів системи, що визначає поділ праці та службових зв'язків між структурними підрозділами. Вона організаційно закріплює функції за структурними підрозділами і регламентує потоки інформації на підприємстві (рис.2.1.).


Рис. 2.1. Організаційна структура ЖКУВП “Біатрон – 3”. Джерело: за даними підприємства


Організаційну структуру по горизонталі поділяють на окремі ланки, а по вертикалі –– на ступені управління.

Ланки управління становлять організаційно відособлені структурні підрозділи (відділи, цехи) кожен з яких виконує певну сукупність завдань, згідно з вимогами функціонального поділу праці і її кооперації при опрацюванні, прийнятті та реалізації рішень. Ланки управління взаємозв’язані прямими і зворотними зв'язками по горизонталі і по вертикалі.

Ступінь (рівень) управління — це сукупність управлінських ланок, які перебувають на відповідному ієрархічному рівні управління і відображають послідовність їх підрозділів знизу догори. Сукупність ланок управління (структурних підрозділів), об'єднаних за ознакою подібності виконуваних функцій, утворює службу управління (комерційну, інженерну).

Для виконання функції управління виробництвом створюється апарат управління. Структура апарату управління виробництвом –– це кількість і склад ланок та ступенів управління, їх підлеглість і взаємозв’язок. Вона активно впливає на процес функціонування системи управління розвитком виробництва.

Структуру управління ЖКУВП “Біатрон – 3”, що зображена на рисунку 2.2., утворює сукупність всіх найвищих органів управління, а також управлінських посад нижчих рівнів та провідних спеціалістів. Наведена структура управління є лінійно-функціональною і включає два рівні управління.

Органи вищої ланки управління: директор. Він виконує стратегічні і координаційні функції, ухвалює головні виробничо-господарські і технічні рішення, відповідає за ефективне функціонування ЖКУВП “Біатрон – 3”.

Органи низової ланки управління: головний інженер, головний бухгалтер, комерційний директор, заступник директора з виробництва.


 






Рис. 2.2. Структура управління ЖКУВП “Біатрон – 3”. Джерело: за даними підприємства


Лінійно-функціональна структура усуває недоліки лінійного та функціонального типів структур управління: функціональні ланки позбавлені права безпосереднього впливу на виконавців, вони готують рішення для лінійного керівника, який здійснює прямий адміністративний вплив на виконавців. Передбачається, що директору ЖКУВП “Біатрон-3” та його заступнику із виробництва у виробленні конкретних питань і підготовці відповідних рішень, програм, планів допомагає спеціальний апарат, який складається з функціональних підрозділів (бухгалтерія, відділ кадрів та охорони праці, відділ маркетингу та логістики).

Роль функціональних відділів залежить від масштабів діяльності. Переваги має лінійна організація, але чим вищий рівень управління, тим більшу роль відіграє функціональне управління. Якщо в межах управління цехом і відділом його роль невелика, то в масштабі підприємства ця роль значно зростає. Функціональні відділи здійснюють всю технічну підготовку виробництва, готують варіанти вирішення питань, пов’язаних з керівництвом процесу виробництва, звільняють лінійних керівників ЖКУВП “Біатрон-3” від планування, розрахунків. Кожен працівник може одержати при цьому обов'язкові для нього вказівки від інших службових осіб однакового з ним або вищого рангу. Ці вказівки стосуються тільки техніки, технології чи організації праці, але ні в якому разі не можуть стосуватися всієї діяльності працівника, а також його адміністративної (чисто управлінської) діяльності. Проте при лінійно-штабних системах часто виникають проблеми взаємовідносин лінійних керівників і спеціалістів, зокрема безвідповідальності під час прийняття та виконання управлінських рішень. Ці недоліки можна усунути за умов чіткого розмежування обов'язків, прав і відповідності керівних працівників, а також правильного налагодження неформальних комунікацій.

Ця структура забезпечує такий розподіл праці при якому лінійні ланки приймають рішення та контролюють, а функціональні –– консультують, інформують, організовують, планують. Така структура управління завдяки лінійному підпорядкуванню забезпечує оперативну реалізацію управлінських рішень, сприяє підвищенню ефективності роботи функціональних відділів, дає змогу досить швидко маневрувати ресурсами, що вкрай необхідно на етапі зміцнення ринкових позицій фірми. Переваги та недоліки лінійно-функціональної структури наведено в таблиці 2.1.


Таблиця 2.1. Переваги та недоліки лінійно-функціональної структури управління. Джерело: [17, с. 116].

Переваги

Недоліки

1. Висока компетентність спеціалістів ,які відповідають за здійснення конкретних функцій.

1. Не завжди є гнучкою при вирішенні нових завдань.

2. Відповідність структури до стратегії.

2. Ускладнена міжфункціональна координація діяльності з впровадження нових програм

3. Поєднання принципу спеціалізації управління з принципом єдності керівництва

3. Ускладнена реалізація внутрівиробничих конструкторських, технологічних новинок без залучення керівників вищої ланки.


4. Надмірний розвиток системи взаємодії по вертикалі.


Аналіз організаційних структур показує, що управлінські зв'язки і відносини мають вертикальний і горизонтальний характер. Основою вертикальних управлінських відносин є відносини субординації між вищими і нижчими ланками системи управління (вертикальні зв'язки вниз), нижчими ланками і вищими (вертикальні зв'язки вгору) або функціональні відносини між функціональними ланками управління і керівниками середньої ланки. Як горизонтальні зв'язки можуть розглядатися службові (професійні) відносини між ланками (працівниками) одного рівня господарської ієрархії.

На підприємстві складається різна комбінація зв’язків між елементами управлінської системи. Зв’язки по вертикалі відображають підпорядкованість ланок і працівників в апараті управління, а по горизонталі –– координації, інспекції і контролю, консультаційні і методичні зв’язки, тощо. Залежно від поєднання відповідних функцій з системою субординації на підприємстві формується певний вид управлінської структури.

Розрахунки ЖКУВП “Біатрон – 3” з постачальниками, покупцями та державою здійснюється за допомогою:

готівкових розрахунків –– використовуються при обслуговуванні руху доходів і витрат населення, приватних громадян, що займаються індивідуально-трудовою діяльністю, підприємств;

безготівкових розрахунків –- використовуються між підприємствами та організаціями. За формами безготівкові розрахунки поділяються на: товарні (завершують угоди, пов'язані з товарообіг та послугами); нетоварні (розрахунки з бюджетом, установами банків, біржами).

В наступному питанні другого розділу проаналізовано фінансовий та майновий стан підприємства за останні три роки.


2.2 Аналіз фінансово-економічного стану ЖКУВП “Біатрон-3”


Фінансова робота на ЖКУВП “Біатрон – 3” займає особливе місце в управлінській діяльності підприємства. Від неї залежить своєчасність та повнота фінансового забезпечення господарської діяльності та розвитку підприємства. Розпочнемо цей аналіз із показників майнового стану підприємства, згрупованих в таблиці 2.2.


Таблиця 2.2. Показники майнового стану підприємства, тис. грн. Джерело: складено на основі звітності підприємства.

№ з/п

Показники

Роки

2008 р. до 2006 р., %

2006 р.

2007 р.

2008 р.

1

Статутний капітал

54,4

54,4

54,4

100,0

2

Власний капітал

143,0

133,3

91,6

64,1

3

Залучений капітал

606,4

413,3

460,3

75,9

4

Дебіторська заборгованість

95,1

14,8

0,8

0,8

5

Кредиторська заборгованість

586,8

404,7

440,8

75,1

6

Загальна вартість активів

749,4

547,4

551,9

73,7


Згідно з аналізом, проведеним на основі інформації з додатків 1, 2, 3, можна відзначити негативну тенденцію щодо скорочення загальної вартості активів (на 27,3 %) та частки власного капіталу (на 36,9 %) в загальному капіталі підприємства. Водночас, слід відзначити істотне скорочення кредиторської та дебіторської заборгованості, що свідчить про вдалу господарську діяльність ЖКУВП “Біатрон-3”.

Забезпеченість підприємства ресурсами проаналізована в таблиці 2.3.


Таблиця 2.3. Ресурсне забезпечення підприємства

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.