Оскільки економічне зростання є однією з найважливіших цілей суспільства, то можна припустити, що всі наявні в суспільстві ресурси будуть залучені у виробництво і що чим більше в країні ресурсів, тим вище будуть темпи зростання. Проте в реальному житті застосування нових додаткових ресурсів приводить до їх дорожчання і наслідком цього є зростання витрат, роблячи невигідним збільшення виробництва. Чисто механічному збільшенню використовуваних ресурсів протистоїть дія закону віддачі чинників виробництва, тобто при зростанні застосування чинника його гранична продуктивність убуває.
Надлишок вільних ресурсів негативно впливає на економічне зростання. Зростання трудових ресурсів в африканських або азіатських країнах, що не супроводжується зростанням капіталу, вимагає збільшення витрат на соціальні програми. Отримуваний дохід витрачається на споживання, а рівень заощаджень і інвестицій недостатній для зростання.
Країни, багаті природними ресурсами, як правило, починають торгувати ними, перетворюючись на сировинну базу світової економіки, або застосовують застарілі матеріаломісткі технології, поступово відстаючи в технічному розвитку від передових країн. Держави, в яких немає значних запасів природних ресурсів, вимушені розробляти ресурсосберегающие технології, розвивати наукоємкі виробництва і галузі оброблювальної промисловості.
Таким чином, для економічного ефекту необхідна не тільки наявність ресурсів, а досягнення їх ефектної комбінації.
Кожен ресурс постійно змінюється залежно від інших ресурсів, а так само від соціально - економічного розвитку суспільства, і виконує різні функції в дії на економічне зростання. Він вимірюється різними показниками - ціннісними і натуральними
Основні напрямки підвищення ефективності виробництва
Перехід до ринкових відносин вимагає глибоких зрушень в економіці - вирішальній сфері людської діяльності. Необхідно здійснити крутий поворот до інтенсифікації виробництва, переорієнтувати кожне підприємство, організацію, фірму на повне й першочергове використання якісних факторів економічного росту. Повинен бути забезпечений перехід до економіки вищої організації й ефективності із всебічно розвиненими продуктивними чинностями й виробничими відносинами, добре налагодженим господарським механізмом. У значній мірі необхідні умови для цього створюються ринковою економікою.
• Найважливішим фактором підвищення ефективності суспільного виробництва, забезпечення високої його ефективності був і залишається науково-технічний прогрес. До останнього часу науково-технічний прогрес протікав по суті эволюционно. Перевага віддавалася вдосконалюванню діючих технологій, часткової модернізації машин і встаткування. Такі міри давали певну, але незначну віддачу.
Недостатні були стимули розробки й впровадження заходів щодо нової техніки. У сучасних умовах формування ринкових відносин потрібні революційні, якісні зміни, перехід до принципово нових технологій, до техніки наступних поколінь - корінне переозброєння всіх галузей народного господарства на основі новітніх досягнень науки й техніки.
Найважливіші напрямки науково-технічного прогресу: широке освоєння прогресивних технологій', мембранної, лазерної, плазменной, технологій з використанням надвисоких тисків і імпульсних навантажень і ін.;
В умовах переходу до ринкової економіки, її початкового етапу дуже важливі заходи науково-технічного характеру. Колективи підприємств, їхні керівники головну увагу приділяють матеріальному стимулюванню праці. Більша частина прибутку після сплати податків направляється у фонд споживання. Таке положення ненормально. Очевидно, у міру розвитку ринкових відносин підприємства почнуть приділяти належну увагу розвитку виробництва на перспективу й будуть направляти необхідні кошти на нову техніку, відновлення виробництва, на освоєння й випуск нової продукції.
2.2.3 Характеристики обладнання
Переоблік в магазині проводиться уручну і саме по цьому займає велику кількість часу- 14 годин. Оскільки на час переобліку магазин закривається і торгівля припиняється, підприємство не отримує прибуток, а фактично терпить збитки. Це оплата оренди приміщення, енергоресурсів, оплата праці персоналу. Наше завдання прискорити технологічний процес і зменшити витрати. Це не складно зробити, якщо придбати ручний сканер штрих кодів Cipher Lab 1021. Контактний сканер штрих коду Cipher 1021, найбільш популярний, в модельному ряду CipherLab.
Його особливість надзвичайно низьке енергоспоживання і висока надійність, підтверджена багаторічним досвідом успішної експлуатації в українських умовах, а також досить висока швидкість ськанірованія- 80 сканувань в секунду! Ручний сканер штрих-кодів Cipher Lab 1021 коштуе 3500 грн. та мае гарантію якості від виробника три роки.
Функціональні характеристики
Тип сканера – світлодіодний, ручний
Джерело випромінювання видимий червоний діод (довжина хвилі 660 нм)
Глибина поля сканування (дальність сканування) 0 - 15 мм
Ширина поля сканування 67 мм
Мінімальна ширина елементу коду 0.125 мм
Швидкість сканування 80 сканувань в секунду
Типи прочитуваних кодів все поширені штрих-коди
Звукова індикація - регульований оператором сигнал успішного прочитування
Фізичні характеристики
Розміри 48х167х71 мм
Маса 130 г (без кабелю)
Допустима вологість 20%...90% без конденсації
Витримує падіння з висоти 1метр
Сканер під’єднується до комп’ютера, в який, в свою чергу, необхідно занести весь асортимент товару та його роздрібні ціни. При роботі, сканер зчитує інформацію зі штрихкода та передає інформацію про товар до комп’ютера, який і проводить математичний підрахунок кількості товару.
Покладаючись на наявні дані ми можемо порахувати економічний ефект від впровадження цього устаткування.
2.2.4 Розрахунок й аналіз показників ефективності технологічних процесів
Економічну ефективність (як абсолютну, так і порівняльну) оцінюють шляхом розрахунку й аналізу комплексу показників, що доцільно розділяти на групи різними факторами.
Основою розрахунків варіантів є методика оцінки ефективності, однак:
а)при необхідності абсолютної оцінки розраховують показники для кожного окремого варіанта (і автономні, і результуючі), а розглянуті варіанти порівнюють показниками економічного ефекту й ефективності;
б)при порівняльній оцінці для кожного варіанта автономні показники розраховують так само, як і при абсолютній оцінці, а результуючі - шляхом порівняння автономних показників базового та нового варіантів.
Показники розраховують для кожного варіанта окремо і поділяють на основні (капітальні вкладення, собівартість робіт, зведені витрати) і додаткові (трудомісткість робіт, чисельність виконавців і т. ін.).
Основні результуючі показники представлені двома групами - абсолютними показниками економічної ефективності й відносними показниками економічної ефективності.
Основним підсумковим показником є показник економічного ефекту:
- при абсолютній оцінці - це розмір прибутку від реалізації продукції (робіт) що залежить від застосування розглянутої техніки і розраховується за варіантом без порівняння з іншими;
- при порівняльній оцінці - це економія витрат (додатковий прибуток) І порівнянні нового варіанта з базовим.
Показники економічного ефекту погоджують із календарними періодами життєвого циклу техніки і технології, а також із кількістю комплектів техніки передбачуваних до виробництва.
З урахуванням цих факторів розрізняють ефекти:
- від використання варіанта техніки і застосованої технології при заданому річному обсязі робіт EN і за термін служби ENT;
- від одиниці нової техніки і застосованої технології за один рік її служби в умовах конкретного підприємства;
- від річного випуску нової техніки й обсягу впровадження технологій за
один рік;
- від одиниці техніки та застосованої технології за термін служби;
- від загального обсягу випуску техніки і впровадження технологій за термін служби.
Показник річного економічного ефекту ЕN визначають шляхом зіставлення зведених витрат нового та базового варіантів.
(2.1)
де 3N6a3, ЗNH0B - зведені витрати за варіантами при тому річному обсязі робіт N, грн.;
С баз, С нов - технологічна собівартість виготовлення N виробів, грн.;
Кнов, К6аз - капітальні вкладення за варіантами, грн.;
Ен - нормативний коефіцієнт економічної ефективності;
- економія (додатковий прибуток) від зниження собівартості продукції, що виготовляється, за рік з часу освоєння технологічних процесів, грн.;
- додаткові капітальні вкладення, необхідні при впровадженні нового варіанта технологічних процесів, грн.
Річна економія може бути представлена формулою:
(2.2)
При по-факторному аналізі слід ретельніше аналізувати ефект за окремими елементами собівартості робіт і факторами ефективності. При цьому річна економія є сумою економії за окремими видами витрат:
(2.3)
де Єі; - річна економія по і-му елементу витрат або фактору ефективності; Сбаз і, і -річні витрати по і-му елементу собівартості в базовому і новому варіантах
m- кількість розглянутих елементів собівартості.
Кожна з величин у формулі (2.3) може бути або позитивною, або негативною тому значення ЄСОб визначаються їх алгебричною сумою.
Додаткові капітальні вкладення являють собою різницю капітальних вкладень за порівнюваними варіантами при однакових річних масштабах їхнього використання (при Кнов > Кбаз)
(2.4)
При впровадженні нової техніки на діючому підприємстві має бути вирішене питання про основні фонди, що вивільняються. Тоді
(2.5)
де Кбаз вик - використовувана на інших роботах частина основних фондів базового варіанта, грн.;
Кбаз нєвик - невикористовувана частина основних фондів базового варіанта що йде на списання, грн.
Загальний ефект від експлуатації техніки і застосування технологій
(2.6)
де - економічний ефект від використання одиниці техніки в t-му році (при цьому обсяги робіт приймають по завантаженню одиниці нової техніки), гри.;
- коефіцієнт зведення ефекту t-ro року до першого року реалізації проекту
Т - число років розрахункового періоду.
Термін окупності додаткових капітальних вкладень Ток визначає період часу, протягом якого додаткові капітальні вкладення нового варіанта будуть відшкодовані за рахунок економії від зниження собівартості (додаткового прибутку):
(2.7)
Коефіцієнт економічної ефективності Е є зворотною величиною , і визначае розмір річної економії, що припадає на одну грошову одиницю додаткових капітальних вкладень.
(2.8)
Розрахункові значення показників Ток і Е порівнюють з нормативними значеннями Ток н і Ен. при цьому повинна виконуватися умова Ток менше Ток н, Е більше Ен
Крім основних необхідно розраховувати і додаткові показники зниження трудомісткості на річний обсяг робіт , кількість виконавців, що умовно звільняються, і т.д.
(2.9) (2.10)
Тл.ров - річний дійсний фонд часу робітника, год.
Скористаємося вихідними даними та результати розрахунків. Розрахуємо показники ефекту й ефективності застосування нової технології та нового обладнання при річних нормах переобліків N = 48.
Розрахунки оформимо у вигляді таблиць 2.9, 2.10. На рис. зображена економія часу на термін одного переобліку завдяки впровадженню нової технології. На рис.2.2. відображені грошові витрати на один переоблік в базовому і новому технологічному процесі. На рис.2.3 зображені річну витрати на переоблік у базовому і новому технологічному процесі. За допомогою графіку фінансового профілю (рис.2.4) бачимо, що нащі витрати на спорядження, а саме 3500 грн, ми відпрацюємо вже на 10 місяць експлуатації. Це гарний показник, що ще раз доводить правильність нашого рішення.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14
