Межі логістичної системи визначаються циклом обігу засобів виробництва. Спочатку закуповуються засоби виробництва, які у вигляді матеріального потоку надходять у логістичну систему, складуються, обробляються, знову зберігаються і потім йдуть з логістичної системи у споживання в обмін на фінансові ресурси, що надходять у логістичну систему. Виділення меж логістичної системи на базі циклу обігу засобів виробництва отримало назву принципу "сплати грошей - отримання грошей".

Логістичні системи класифікуються за такими ознаками:

Принципово за ознакою просторового обмеження логістичні системи поділяються на два типи:

-макрологістичні;

-мікрологістичні.

Макрологістична система є великою логістичною систему управління потоковими процесами за участю декількох і більше незалежних суб’єктів господарювання, не обмежених у територіальному розташовувані [5, с. 152].

Класифікація макрологістичних систем наведена на рис. 1. Отже, за ознакою адміністративно-територіального поділу країни виділяють наступні види логістичних систем: районні, міжрайонні, міські, обласні і краєві, регіональні, міжрегіональні, республіканські, міжреспубліканські.

За об'єктно-функціональною ознакою можуть бути виділені макрологістичні системи для групи підприємств однієї або декількох галузей: відомчі, галузеві, міжвідомчі (міжгалузеві), торгові, військові, інституційні і т.д. В західній практиці часто використовується поняття "глобальних макрологістичних систем", до яких відносять державні (транснаціональні) системи, що формуються на рівні країни вцілому, міждержавні (міжнародні) системи, що охоплюють декілька країн, і трансконтинентальні системи, які створюються в межах декількох континентів.

Створення макрологістичних систем обумовлене необхідністю забезпечити чітку взаємодію різногалузевих структур з метою поліпшення економічного стану на глобальному рівні. Під час створення макрологістичних систем особливу увагу приділяють взаємопогодженню інтересів кожного учасника незалежно від його ролі у створеній системі.

Рис. 1. Класифікація макрологістичних систем [4]

Цілі створення макрологістичних систем можуть значною мірою відрізнятися від цілей і критеріїв синтезу мікрологістичних систем. У більшості випадків критерій мінімуму загальних логістичних витрат використовується і під час синтезу макрологістичних систем. Однак найчастіше критерії формування макрологістичних систем визначаються екологічними, соціальними, військовими, політичними та іншими цілями. Наприклад, для поліпшення екологічної ситуації в регіоні може бути створена макрологістична система оптимізації транспортних (вантажних) регіональних потоків, що вирішує задачі оптимізації маршрутів, розв’язання транспортних потоків, переключення з одного виду транспорту на інший. З погляду державних органів управління, які також можуть брати участь у створенні макрологістичної системи, позитивний ефект може виражатися, наприклад, у поліпшенні загальної економічної ситуації в регіоні, країні або між державами.

Таким чином, макрологістична система є високо інтегрованою інфраструктурою економіки регіону, країни або групи країн.

Мікрологістична система охоплює внутрішньовиробничу логістичну сферу одного підприємства або групи підприємств, об’єднаних на корпоративних засадах. До мікрологістичної системи належать технологічно пов’язані виробництва, об’єднані єдиною інфраструктурою, які працюють на єдиний економічний результат. Мікрологістичну систему підприємства можна подати у вигляді основних підсистем: закупівлі, виробництва і збуту.

Закупівля - підсистема, яка забезпечує надходження матеріального потоку в логістичну систему.

Планування та управління виробництвом - ця підсистема приймає матеріальний потік від підсистеми закупівель та управляє ним в процесі виконання різних технологічних операцій, які перетворюють предмет праці в продукт праці.

Збут - підсистема, яка забезпечує вибуття матеріального потоку з логістичної системи.

Крім того, мікрологістичні системи можна поділити за організацією бізнеса на внутрішні і зовнішні (рис.2).

Іноді в економічній літературі можна зустріти думку, що мікрологістичні системи є окремими ланками макрологістичних систем. Однак, це не завжди так.

Рис. 2. Класифікація мікрологістичних систем [4]

Виробничо-господарські структури, які входять у макрологістичну систему і є юридично незалежними, можуть виконувати усі вимоги і функції даної системи, сприймаючи їх як фактор зовнішнього середовища. При цьому свою внутрішньовиробничу і господарську діяльність вони можуть здійснювати традиційно.

З іншого боку, підприємство, яке функціонує на основі логістичної концепції, може не входити в макрологістичну систему, тим більше якщо її немає. Воно будує свою діяльність як локальна мікрологістична система, що адаптується до динамічного зовнішнього середовища.

Досліджуючи цілі створення макрологістичних систем, варто зауважити, що вони можуть в значній мірі відрізнятися від цілей і критеріїв побудови мікрологістичних систем. Для фірми як критерії оптимізації її функціонування можуть застосовуватися, наприклад, такі критерії, як мінімум загальних логістичних витрат, завоювання максимальної частки ринку, утримання позиції на ринку, максимальна величина курсової вартості акцій і т.д. Обов'язковою умовою при цьому є якнайповніше задоволення запитів споживачів щодо якості продукції, термінів виконання замовлень, рівня логістичного сервісу тощо.

Залежно від виду логістичних ланцюгів логістичні системи поділяються на:

- Логістичні системи з прямими зв’язками - це системи, у яких матеріальний потік доводиться до споживача без посередників, на основі прямих господарських зв’язків.

- Ешелоновані (багаторівневі) логістичні системи - це системи, у яких матеріальний потік доводиться до споживача за участю як мінімум одного посередника.

- Гнучкі логістичні системи - системи, у яких доведення матеріального потоку до споживача здійснюється як за прямими зв’язками, так і за участю посередників.

1.2 Вітчизняний і закордонний досвід формування та функціонування логістичних систем у торгівлі

Сучасний етап розвитку економіки України вимагає адаптації економічних відносин до нових умов господарювання. Жорстка конкуренція на ринку змушує переглядати існуючі принципи функціонування підприємств, які починають гальмувати їх розвиток. Для збереження своїх ринкових позицій підприємствам необхідно докласти зусиль у напрямку підвищення технологічності та ефективності бізнес-процесів, знаходження додаткових можливостей зниження рівня витрат, підвищення якості обслуговування споживачів. Накопичені проблеми потребують системного та комплексного підходу до їх вирішення. Як показує світовій досвід одним з дієвих інструментів управління господарською діяльністю та забезпечення адаптивності суб’єктів ринку є формування та функціонування логістичних систем підприємств.

На західному ринку будова і функціонування логістичної системи ґрунтується на таких основних чинниках, як реалізація принципу системного підходу, що виявляється передусім в інтеграції та чіткій взаємодії усіх елементів системи. Синтез логістичної системи, використовуючи системний підхід, доцільно представити у вигляді визначених етапів (рис.3), виконання яких дозволяє провести цю процедуру послідовно і своєчасно скоректувати цілі, задачі та моделі прийняття управлінських рішень на кожному етапі синтезу.

Дослідженням в області логістичних систем присвячені наукові праці таких провідних вітчизняних та зарубіжних вчених, як: А.І. Альбеков, Б.А. Анікін, Д. Бауерсокс, Г.Дж. Болт, А.М. Гаджинський, О.В. Глогусь, Д. Джонсон, А.Г. Кальченко, К. Клосс, Є.В. Крикавський, Л.Б. Міротін, Ю.М. Неруш, В.Є. Ніколайчук, О.А. Новіков, М.А. Окландер, Б.К. Плоткін, А.Н. Родніков, А.І. Семененко, В.І. Сергеєв та інших.

Незважаючи на наукові досягнення, функціонування логістичних систем на вітчизняних підприємствах знаходиться в початковому стані свого розвитку.

Отже, як ми можемо бачити, логістичні системи функціонують в умовах чітко вираженої невизначеності, турбулентності зовнішнього середовища, для роботи торгівлі характерні випадкові процеси. Тому, як показує закордонний досвід, неодмінною умовою якісної системи є здатність до адаптації. Висока надійність та стійкість — фундаментальні принципи її функціонування. Це, в свою чергу, створює передумови для організації комплексних логістичних систем з багатьма функціональними завданнями.

Рис.3. Основні етапи застосування системного підходу при синтезі логістичних систем [5, 127]

При створенні логістичної системи та проектуванні її окремих елементів слід передбачати додержання вимог гуманізації технологічних процесів з урахуванням створення сучасних умов праці, запобігання несприятливому впливу на зовнішнє середовище.

Однією з обов'язкових умов формування логістичної системи у торгівельному підприємстві є урахування сукупності витрат по всьому логістичному ланцюгу з орієнтацією на регіон, надання послуг на рівні сучасних вимог, гнучкість, надійність та висока якість робіт.

Позитивний ефект трансформаційних процесів у ринковій економіці України неможливий без формування та функціонування логістичних систем на підприємствах.

2. Проектування логістичної системи

2.1 Визначення та аналіз логістичних проблем, ситуацій і завдань

Для проектування логістичної системи важливим є створення реального плану, який ґрунтується на засадах системного підходу, а також створенню механізмів реалізації.

Початковим пунктом цього процесу є збір інформації, що стосується визначених і потенційних логістичних ситуацій у рамках підприємства та у відносинах із партнерами й конкурентами на ринку, а також інформації про умови та завдання, які ставляться перед логістичною системою.

Об'єктом дослідження даної роботи є організація – товариство з обмеженою відповідальністю "Промсервіс". Скорочена назва організації: ТОВ "Промсервіс".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промсервіс" є господарським товариством і створено відповідно до Цивільного кодексу України, закону "Про товариства з обмеженою відповідальністю". Товариство з обмеженою відповідальністю "Промсервіс", зареєстровано Державною реєстраційною палатою п’ятого грудня 1999 року за №695. У своїй діяльності товариство керується чинним законодавством, Цивільним кодексом України, Статутом, законом "Про товариства з обмеженою відповідальністю".

Організація має свій розрахунковий рахунок у банку, розрахунки ведуться охайно, надійність і швидкість платежів гарантується вибором банку "ПриватБанк". Основною метою діяльності підприємства є отримання прибутку.

Товариство є юридичною особою за законодавством України і має у власності відособлене майно, що враховується на його самостійному балансі.

Товариство має печатку, що містить його повне фірмове найменування українською мовою і вказівка на місце його знаходження.

Статутний капітал товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, визначає мінімальний розмір майна товариства, що гарантує інтереси його кредиторів і дорівнює 2 284 600 гривень. Прибуток товариства, призначений для розподілу між всіма його учасниками, розподіляється пропорційно їх долям в статутному капіталі.

Юридична адреса підприємства: Україна, м.Харків, вул. Мироносицька, буд. 44.

Основним видом діяльності організації є оптова і роздрібна торгівля виробів, потрібних для опалювання і кондиціонування.

Організація має наступні приміщення, використовувані під офіс, пункти роздрібних і оптових продажів, склад:

- м. Харків, вул. Котлова, буд. 106,

- м. Харків, вул. Котлова, буд. 107,

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7