У дітей недостатньо висока скорочувальна здатність міокарду, малоефективна насосна функція серця і невеликий його функціональний резерв. Чим молодший організм, тим менше при фізичній роботі може збільшуватися ударний обсяг крові, що обумовлюється меншим обсягом серця і його функціональних особливостей.

Навіть при невеликому фізичному навантаженні ЧСС у дітей збільшується в більшому ступені, чим у дорослих. У дітей молодшого шкільного віку АТ при фізичному навантаженні підвищується значно менше, ніж у дорослих, що порозумівається недостатнім розвитком серцевого м'яза, малим обсягом серця і більш широким просвітом судин щодо розмірів серця.

Зіставлення показників функцій кровообігу і дихання зі споживанням кисню свідчить про те, що при м'язовій роботі кисневі режими організму дитини менш економічні, чим у дорослих. У дітей 7—11 років більше вентиляційний еквівалент, але менше коефіцієнт використання кисню і менш ефективне постачання тканин киснем. Доставка кисню до працюючих м'язів забезпечується в основному за рахунок посилення кровотоку, у той час як у дорослих велику роль грає висока утилізація кисню.

У підлітковому віці (12—15 років) значно збільшуються адаптаційні можливості; зміна співвідношення симпатичних і парасимпатичних впливів забезпечує більш ощадливу роботу серця, розширює резерв працездатності системи кровообігу і підвищує її стійкість.

Разом з тим у період статевого дозрівання відбувається глибока перебудова в ендокринній системі: починається посилений ріст полових залоз, підвищується активність щитовидної залози і наднирників, активізується гормональна функція задньої частки гіпофізу. У цьому періоді збільшується збудливість кори головного мозку і загальна реактивність нервової системи, що приводить до підвищеної емоційності.

Цим же порозуміваються стрімкі рвучкі дії без обліку фізичних сил і можливостей.

У підлітків і юнаків іноді відзначається деяке відставання збільшення розмірів серця від збільшення росту і ваги тіла — варіант гіпоеволютивного серця ("мале" серце). Найчастіше це відставання з віком ліквідується. При малому серці адаптація апарату кровообігу до фізичного навантаження відбувається з великою напругою і менш ощадливо. У зв'язку з цим працездатність у таких підлітків і юнаків виявляється зниженою.

Пристосування функції дихання як і функції кровообігу до фізичних навантажень у дітей і підлітків протікає по менш раціональному шляху, чим у дорослих. При фізичних навантаженнях, що вимагає прояви витривалості, відзначається наступне: чим менше вік, тим раніш при підвищенні навантажень зменшується відсоток утилізації кисню з вдихуваного повітря внаслідок значного збільшення легеневої вентиляції. Таким чином, чим молодше дитина, тим більше повітря потрібно йому провентилювати для забезпечення працюючих органів і тканин необхідною кількістю кисню. Економічність роботи при цьому відносно знижена.

У дітей і підлітків у меншому ступені в порівнянні з дорослими розвинута здатність до роботи в анаеробних умовах, тобто величина максимального О2-боргу в них менше, ніж у дорослих. Гірше переносять діти і гіпоксичні умови [28,97].

Ці й інші особливості організму дітей, підлітків вимагають ретельного спеціального лікарського контролю в процесі занять фізичною культурою і спортом.

Лікарський контроль за фізичним вихованням дітей дошкільного віку, учнів і студентів включає: 1) розподіл на медичні групи за результатами дослідження стану здоров'я, фізичного розвитку і функціональних можливостей; 2) визначення впливу навантажень на організм у процесі навчальних занять по фізичному вихованню; 3) санітарно-гігієнічний контроль за місцями й умовами проведення занять; 4) педагогічні, педагогічно-лікарські спостереження в процесі занять; 5) профілактику травм і захворювань, зв'язаних з нераціональною методикою проведення занять; 6) медичне обслуговування масових оздоровчих фізкультурних і спортивних заходів у дошкільних установах, піонерських і оздоровчо-спортивних таборах; 7) санітарно-просвітню роботу з питань фізичного виховання; 8) пропаганду оздоровчого впливу фізичної культури і спорту.

Медичне обстеження дітей дошкільного віку, учнів і студентів у процесі лікарського контролю за фізичним вихованням проводиться за комплексною методикою, прийнятої у вітчизняній спортивній медицині для обстеження фізкультурників і спортсменів. Як уже говорилося, комплексне лікарсько-контрольне обстеження включає: анамнез (загальний і спортивний), зовнішній огляд, антропометричні виміри, інструментальне дослідження окремих органів і систем, проведення функціональних проб.

Особлива увага приділяється дослідженню фізичний розвитку. У віці від 4 до 11—12 років м'яза тулуба ще недостатньо добре фіксують хребет при утриманні статичних поз. Тому, а також у зв'язку з великою пластичністю кісткового кістяка легко виникають порушення постави і сколіози. Це вимагає постійного спостереження за збереженням правильної постави. Важливо також звертати увагу на симетричний розвиток м'язів правої і лівої половини тулуба, кінцівок і м'язів стопи. Останнє необхідно для попередження плоскостопості, що може розвитися унаслідок високої еластичності в дітей м'язів і зв'язувань стопи і гомілки.

Істотне значення при лікарсько-контрольному обстеженні учнів і студентів має визначення функціонального стану різних органів і систем, а також загальної фізичної працездатності. Тому що по його результатах вирішується питання про припустимі фізичні навантаження при різних формах занять фізичною культурою, надзвичайно важливо оцінити функціональний стан серцево-судинної і дихальної систем. З цією метою використовуються нескладні функціональні проби з дозованим фізичним навантаженням, що дозволяють (у залежності від змін фізіологічних функцій) певною мірою судити про функціональні можливості обстежених.

Звичайно для оцінки функціонального стану серцево-судинної системи застосовується стандартне фізичне навантаження — 20 присідань за 30 с. При оцінці реакції на цю пробу використовуються дані про зміну ЧСС і АТ, а також про характер і час їхнього відновлення. У дітей шкільного віку відразу після 20 присідань спостерігається приріст ЧСС на 30—50%, збільшення максимальне АТ на 10—20 мм рт. ст., зниження мінімальне АТ на 4—10 мм рт. ст. Звичайно через 1—2 хв ЧСС і АТ відновлюються. Така реакція серцево-судинної системи розцінюється як сприятлива.

В даний час для оцінки функціональних можливостей учнів і студентів застосовують також Гарвардський степ-тест.

Фізичне навантаження в цих тестах дозуються в залежності від віку і статі досліджуваних. При проведенні Гарвардського степу-тесту навантаження регулюється висотою сходинки і часом сходження: до 8 років—35 см, 2 хв; 8—12 років—35 см, 3 хв; 12—16 років (хлопчики) —45 см, 4 хв; 12—16 років (дівчинки) — 40 см, 4 хв.

Важливе значення має оцінка в дітей і підлітків функції дихання. Для цього визначаються ЖЕЛ, МВЛ і резерви дихання (РД). Належна МВЛ для дітей і підлітків дорівнює основному обмінові, що знаходять по таблиці Гаріса — Бенедикта, помноженому на коефіцієнт відповідно до статі і віком індивіда.

За результатами щорічних лікарських обстежень учні і студенти в залежності від стану здоров'я, фізичного розвитку функціональних можливостей розподіляються відповідно до положення, затвердженим Міністерством охорони здоров'я, на основні, підготовчі і спеціальну медичні групи по фізичному вихованню.

До основної медичної групи відносяться особи без відхилень у стані здоров'я або з незначними відхиленнями при гарному фізичному розвитку. У залежності від стану здоров'я, морфологічних і функціональних особливостей учнів і студентів їм рекомендуються заняття визначеним видом спорту. Так, короткозорість є протипоказанням до занять боксом, стрибками у воду, стрибками на лижах із трампліна, гірськолижним спортом, важкою атлетикою і мотоспортом; захворювання середнього вуха, зокрема перфорація барабанної перетинки, — до занять усіма видами плавання, водними лижами. У той же час цим особам дозволяються заняття іншими видами спорту.

До підготовчої медичної групи відносяться особи з недостатнім фізичним розвитком і слабко фізично підготовлені, без відхилень або з незначними відхиленнями в стані здоров'я. Заняття по фізичному вихованню в цій групі проводяться відповідно до навчальної програми, але за умови більш поступового освоєння комплексу рухових навичок і умінь, особливо зв'язаних із пред'явленням організмові підвищених вимог. Крім того, проводяться додаткові заняття для підвищення рівня фізичної підготовленості учнів. Їм надається відстрочка для здачі контрольних іспитів і норм ГТО. При поліпшенні стану здоров'я, фізичного розвитку і підвищенні функціональних можливостей представники цієї групи після додаткового медичного огляду переводяться в основну медичну групу. Усім віднесеним до підготовчої групи заняття спортом забороняються [19,197].

До спеціальній медичній групі відносяться особи, що мають відхилення в стані здоров'я постійного або тимчасового характеру, що дозволяють виконувати звичайні навчальні навантаження, але є протипоказанням до занять по навчальній програмі фізичного виховання. Заняття по фізичному вихованню в цій групі проводяться по спеціальних навчальних програмах, затвердженим Міністерством освіти України, Міністерством вищої і середньої фахової освіти України і погодженим з Міністерством охорони здоров'я України. Усі, хто відноситься до цієї групи, звільняються від здачі норм ГТО. Переклад зі спеціальної медичної групи в підготовчу виробляється або при щорічному медичному огляді, або після додаткового медичного обстеження.

Після гострих захворювань або загострення хронічних захворювань учні тимчасово звільняються від навчальних занять по фізичному вихованню (терміни поновлення занять див. у додатку IV), а потім строго індивідуально, з урахуванням клінічного видужання і рівня фізичної підготовленості їм визначається медична група. Наступні лікарські огляди дозволяють об'єктивно враховувати вплив навчальних занять по фізичному вихованню, виявляти можливі зміни в стані здоров'я й у фізичному розвитку, вносити необхідні корективи в процес фізичного виховання, у тому числі вирішувати питання про зміну медичної групи.

Недооцінка усебічного фізичного розвитку, надмірні й одноманітні навантаження, до подолання яких організм дітей і підлітків не пристосований, можуть привести до його однобічного розвитку, до фізичних і нервових перенапруг, а іноді і до повного припинення росту майстерності. Особливо це відноситься до навантажень, спрямованим на розвиток витривалості.

Викладач і тренер повинні знати, що заняття дітей фізичною культурою і спортом повинні бути емоційними, різноманітними по побудові, змістові і прийомам. Необхідно чергувати навантаження окремих м'язових груп, робити часті перерви на кілька хвилин, широко застосовувати різні рухливі ігри. Відомо, що діти добре переносять навантаження швидкісного характеру і гірше (через швидку стомлюваність) тривалі (на витривалість) і статичні навантаження, добре виконують вправи на спритність, координацію рухів, але за умови дуже поступового підвищення їхньої складності.

Негативний вплив на стан здоров'я і розвитку дітей і підлітків можуть зробити передчасний початок занять деякими видами спорту, ранні виступи у змаганнях, участь у змаганнях з дорослими. Існують вікові норми початку занять різними видами спорту, початку виступів у спортивних змаганнях, їхнього масштабу і змісту, переходу в категорію дорослих спортсменів. Ці норми необхідно строго дотримувати.

Одним з важливих розділів спільної роботи лікаря і тренера (викладача) є спортивна орієнтація і спортивний відбір. Вибрати для кожного підлітка вид спортивної діяльності, найбільш відповідний його індивідуальним особливостям, — задача спортивної орієнтації. Задача спортивного відбору — відібрати дітей, найбільш придатних у зв'язку з вимогами виду спорту.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8