Рефераты. Розробка комплексних програм реабілітації дітей

А що стосується болю при проходженні через родові шляхи, доведено, що перед початком пологів дитина засипає, всі фізіологічні процеси в його організмі сповільнюються, він підготовляється до поступового перепаду тиску, переходу в інше середовище й у такому стані не випробовує болі [29].

Суперечки із приводу плюсів і мінусів оперативного родорозрішення відходять на задній план, коли мова йде про кесарів розтин за медичними показниками, коли нормальні пологи небезпечні для життя й здоров'я матері або дитини. Однак всі частіше серед жінок можна почути розмови про те, що в них немає бажання родити самостійно.

Дійсно, навіщо цього багатогодинного болю, розриви, шви, ризик післяпологових проблем з половим життям, загострення геморою... Простіше вдатися до послуг хірургів: заснула - прокинулася мамою. Тим більше що з комерціалізацією медицини немає недоліку медзакладів, де за бажанням жінки роблять кесарів розтин. Досить сказати, що по статистиці, за останнім часом частота цих операцій у деяких регіонах зросла до 24,8%.

Звичайно, більшість проводиться за медичними показниками, але часто, з огляду на бажання жінки, підкріплене оплатою послуг, ці показання невиправдано розширюються, ураховуються формально. Наприклад, не всі знають, що при короткозорості гарний стан очного дна має на увазі можливість нормальних пологів. Не маючи достатньої інформації, жінки приймають не до кінця обґрунтовані, несвідомі рішення. Але ж споконвічно цю операцію робили тільки вмираючим матерям, щоб урятувати дитини!

Навіть при сучасному рівні розвитку медицини ризик для здоров'я й життя жінки при проведенні кесарева розтину багаторазового зростає. Ускладнення після операції можуть бути досить серйозними: від нагноєння й розбіжності швів до проблем, викликаних наркозом. Крім того, біль після операції кесарева набагато сильніше, ніж після пологів, і триває набагато довше [31].

Нарешті, страждає не тільки фізичне, але й психологічний стан жінки. Організм не одержує сигналу про те, що пологи пройшли, тому й виникає почуття незавершеності, неправильності що відбуває. Отже, на сьогоднішній день абсолютно ясно, що як для мами, так і для дитини кращий спосіб народження - самостійні пологи. Однак це справедливо при нормальному протіканні вагітності.

На жаль, бувають ситуації, коли акушери змушені прибігати до операції. Зрозуміло, саме головне достоїнство кесарева розтину - народження дитини в тих випадках, коли інакше він або мама ризикували б життям або здоров'ям. Адже для дитини кесарів розтин є більше щадящим методом, чим інші акушерські операції, особливо сумно знамениті щипці.

Якщо жінка не може народити природним шляхом, роблять кесарів розтин. Основні показання: передлежання плаценти, коли вона перекриває матковий зів; пізній токсикоз вагітності; поперечне положення плода; клінічна невідповідність розмірів головки дитини і таза жінки; міопія (короткозорість матері) із загрозою відслоєння сітчатки під час пологів.

У більшості жінок не можна передбачити необхідності кесаревого розтину, доки пологи не почнуться. Якщо у Вашому випадку кесарів розтин абсолютно необхідний (порадьтесь з кількома лікарями, якщо це можливо), то погоджуйтеся на цю операцію. Постарайтесь, щоб після пологів вам якомога швидше приклали до грудей дитину [45].

До показань для проведення операції кесаревого розтину належать:

-              матково-плодова непропорційність (визначається рентгенографією);

-              рубці на внутрішній поверхні матки після операції фіброми, які можуть лопнути під час перейм;

-              багатоплідна вагітність. При двох близнюках також може виникнути потреба кесаревого розтину, якщо дитина, яка повинна народитися першою, лежить сідницями вперед, або як що вже є шви на матці;

-              хвороба або інші порушення у розвитку плода, які створюють умови ризику та травми під час самостійних пологів;

-              ріноксія плода, випадіння пуповини, неправильне вставлення голівки, вагітність при штучному заплідненні;

-              передлежання плаценти, коли вона заважає плоду рухатися вперед через тазову зону. У та кому випадку ризик кровотечі, надзвичайно небезпечної для матері, змушує робити кесарів розтин;

-              закінчення кесаревим розтином попередніх пологів;

-              хвороба серця, нирок або гіпертонія у матері, короткозорість;

-              неправильне положення плода;

-              цукровий діабет у матері, якщо маса плода більша ніж 4000 г;

-              інфекція, викликана вірусом типу герпес;

-              раннє відділення плаценти від стінки матки [33].

Якщо необхідно швидко закінчити пологи, немає часу для активізації пологової діяльності або якщо передбачається, що мати або плід не зможуть перенести стрес, тоді також роблять кесарів розтин.

Іноді кесарів розтин не планується заздалегідь, але його необхідність виникає під час пологів, коли серцебиття дитини погіршується і йому важко витримати велике навантаження, а також, якщо після передчасного розриву плодового міхура довго не наступають регулярні перейми.

Деякі жінки помилково вважають, шо кесарів розтин допоможе уникнути їм і дитині пологових мук, самі хочуть народити таким способом. Але насправді пологи — природний фізіологічний процес, і кесарів розтин — хірургічне втручання під наркозом, наслідки якого важчі, ніж після звичайних пологів.

З психологічної точки зору жінка і дитина оминають важливий етап — пологи. Вони не переживають того, що запрограмоване природою.

Тепер для молодих жінок, що народжують вперше, практикують не вертикальний великий розтин передньої черевної стінки (від пупка до лобка), а горизонтальний, над лобком. Більш короткий, косметичний. Але переваги горизонтального розтину сумнівні, бо не знижується ризик пологової травми новонародженого, а збільшується, бо вибирати дитину через маленький отвір важче. Це визначає лікар.


1.3 Відносні показники до кесаревого розтину


1. Вік. Сам по собі вік не є вирішальним чинником для прийняття кесарева розтину можливим єдиним варіантом родорозрішення. Якщо жінці 35-38 або навіть 40 років, це не виходить, що їй має бути кесарів розтин. Статистично родорозрішення шляхом кесарева розтину дійсно спостерігається частіше, ніж природним шляхом. Але не сам вік винуватець цього, а те, що йому супроводжує - втрата еластичності тканин, нагромадження хронічних захворювань.

2. Ускладнення медичного характеру:

-              гіпертонія

-              цукровий діабет

-              захворювання бруньок

-              захворювання серця

-              зміни в молочних залозах

-              зміни в шейку матки

Всі ці захворювання можуть збільшитися в період вагітності. За даними статистики, кесарів розтин застосовується у два рази частіше в жінок у віці після 30 років. Крім ускладнень, пов'язаних із захворюваністю різних органів і систем організму жінки нашої групи, існують ускладнення самого плину вагітності й пологів. У перші 3 місяці вагітності мимовільні викидні зустрічаються в них у чотири рази частіше, ніж у молодому віці.

3. Фізіологічні проблеми:

-              змінений таз - або дуже вузький, або деформований через переломи, зсуву костей, неправильної форми;

-              пухлини, які розташовуються по ходу просування дитини по родових шляхах;

-              рубцева зміна піхви;

-              відслоювання плаценти при закритій шийці матки;

-              плацента, що перекриває вихід з матки.

4. Ускладнення в родах:

-              слабість і розкоординація родової діяльності

-              ригідність (погане розкриття) шийки матки

-              недостатня еластичність тканин, особливо м'яких тканин родових шляхів, що приводить до їхнього розриву

-              порушення скорочувальної функції матки й погано, що відкривається шийка, матки - вони можуть привести до родової травми дитини.

Виходячи із всіх цих міркувань, і приймається рішення про кесаревому розтин. Але бувають ситуації, коли жінка йде на пологи природні, а в ході родової діяльності з'ясовується, що все йде не так, як планувалося, і тоді лікарі теж прибігають до кесаревого розтину [37].

Звичайно, сама по собі операція - теж достатній ризик, але це ризик більше керований, якщо так можна виразитися. Історія операції кесарева розтину йде в давня давнина, але згадування про неї фрагментарні і їхня точність залишає бажати кращого. Перший достовірний випадок кесарева розтину ставиться до 1610 р. У Росії перша така операція була зроблена в 1780 р. З розвитком засобів знеболювання й знезаражування кесарів розтин початок застосовуватися досить широко. В економічно розвинених країнах прокотилася хвиля кесаревих розтинів по бажаннях жінок, які хотіли уникнути неприємних відчуттів. Хірурги навчилися робити непомітні косметичні фляки, стан зовнішніх полових органів не порушувалося, піхва залишалася вузькою.

Однак через якийсь час лікарі відмовилися від такої практики. По-перше, ускладнення теж можливі, і ускладнення досить серйозні, особливо коли це стосувалося запалень і кровотеч, а по-друге, діти, породжені шляхом кесарева розтину, мають свої психологічні особливості. Але саме головне - те, про що я писала на початку цієї глави. Народження дитини - результат пологів, але пологи самі по собі значно ширше, ніж тільки народження дитини. Практично кожна жінка, який були зроблено кесарів розтин, спочатку випробовує радість і полегшення тому, що їй удалося уникнути страждань, але через якийсь час вона говорить, що починає відчувати якусь ущербність у порівнянні з тими жінками, які народили самостійно. Що ж виходить? Жінка почуває себе обділеної, тому що її не прилучили до якоїсь особливої жіночої таємниці. Вона почуває себе обманутої. Психологи говорять, що жінка недостатньо любить своєї дитини, якщо не випробувала певної частки страждання за нього. Я вважаю, що це невірно. Страждаюча жінка сприймає своєї дитини як власність, жінка ж, позбавлена страждань, здатна надати своїй дитині волю. Інше питання, чи потрібне воля самій дитині? Не розірвавши зв'язок з матір'ю самостійно, дитина в глибині душі не впевнена, що його, визволивши з "материнського полону", звільнили. Йому не було настільки погано, щоб він заблагав про рятування. Зв'язок з матір'ю була зруйнована чисто механічно на рівні фізичному. Духовно, психологічно дитина залишається, пов'язаний з матір'ю, тому йому не дуже потрібна воля в реальному житті, скоріше навпаки - йому не вистачає матері. На рівні підсвідомості він не розуміє, чому його з теплого затишного місця виштовхують у холод і порожнечу. У результаті всього цього лікарями були сформовані більше чіткі показання для операції.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.