Сільський туризм, як відпочинок у сільській місцевості, не лише данина моді. Він пробуджує в людях бажання побути посеред чистого природного середовища, дає людині можливість звернутися до витоків народу, його культурної спадщини, пізнати історичну, культурну, етнографічну, а також архітектурну спадщину, звичаї та ремесла, що характерні для даного регіону, ознайомитися з місцевим народним одягом, фольклором, збирати трави і мінерали, взяти участь у сільськогосподарських роботах -овочівництві, бджільництві, збиранні винограду, фруктів, трав та грибів, квітникарстві, ознайомитися з місцевою кухнею.

Нині кожна країна прагне створити власну національну модель розвитку сільського туризму. Слід зазначити, що сільський туризм може розвиватися не скрізь, з лише в регіонах, не охоплених діяльністю, яка забруднює навколишнє середовище. Крім того, для розвитку сільського туризму в певному регіоні необхідне поєднання трьох елементів: первинні - природні і сільськогосподарські компоненти в регіоні (ці елементи, власне, і залучають туристів: наприклад, озера, придатні для купання}; вторинні - все, що необхідно для проживання туристів у цьому регіоні (кемпінги, фермерські садиби, магазини); додаткові - все, що робить проживання туристів більш зручним і комфортним. Крім того, слід зазначити, що культурні цінності сільського середовища (побут, духовний світ, фольклор тощо) не менш за природне середовище приваблюють туристів.

У ряді розвинутих західноєвропейських країн, таких як Франція, Великобританія, Голландія, Ірландія, Німеччина, Іспанія тощо, заняття сільським туризмом заохочується на національному рівні. В цих країнах туристичні поїздки до сіл і сільської місцевості займають вже друге місце після відпочинку на морі. Сільський туризм створює нові робочі місця та приносить реальний доход регіонам, а також дозволяє знайти засоби й способи для збереження природи. Зростаюча популярність сільського туризму спонукала багатьох англійських фермерів організуватися з метою пропозиції більш різноманітних послуг у своїх будинках. Сільський туризм в Англії стає все більш привабливим ще й тому, що пропонує виключно доступні ціни і спеціальні знижки для дітей. [7, 42]

Сільський туризм може ефективно розвиватися та функціонувати на таких територіях: села, сільськогосподарські ферми; зони відпочинку і дачні зони; лісовий фонд, природні феномени; національні парки і специфічні території, що охороняються; монастирі і священні місця; малі міста з характерною архітектурою, побутом, культурою; пам'ятки народної культури під відкритим небом. Для розвитку "зеленого" туризму Україна має чудові можливості, оскільки володіє безцінною природною та культурною спадщиною. У більшості українських регіонів на тлі прекрасних ландшафтів розташовані тисячі різноманітних пам'яток Історії та культури світового рівня, деякі з котрих не менш унікальні, ніж, скажімо, піраміди Єгипту та залишки шумерських міст, - це городища трипільської культури, скіфські кургани, безцінні скарби Київської Русі, середньовічні замки, чудові шляхетські парки тощо. До того ж, на території України розташовано 15 унікальних природних заповідників. Крім того, клімат України вигідно відрізняється від клімату багатьох країн світу.

Розвиток сільського туризму в Україні сприятиме припливу капіталу до села та поліпшенню матеріального статку селян; створенню нових робочих місць в туристичному бізнесі та туристичній інфраструктурі саме в тих регіонах, де найбільший відсоток безробітних, що сповільнить процес міграції молоді до міст у пошуках роботи та кращої долі; пожвавленню товарно-грошових відносин в регіонах, а отже — їхньому економічному піднесенню.

Основними районами "зеленого" туризму в Україні на сьогодні є Крим та Карпати. Причому, якщо Крим дотепер традиційно лідирував за кількістю відпочиваючих, то "зелений" туризм інтенсивно розвивається в Карпатському регіон: - Івано-Франківській, Закарпатській, Львівській областях. З'являються "зелені" садиби в київському й полтавському регіонах. Власне, спроби розвинути сільський туризм охоплюють різні місцевості від рівнин Полісся до Карпатських гір.

Союз сприяння розвиткові сільського туризму в Україні, створений в 1996 році, пропонує міським мешканцям відпочинок з розміщенням у спеціально обладнаних будинках або квартирах, розташованих в населених пунктах, що знаходяться в унікальних природних куточках України. Союз на громадських засадах займається також: організаційним становленням сільського туризму як виду підсобної діяльності на селі і підприємництва; встановленням співробітництва державних органів, органів місцевого самоврядування з громадськими організаціями щодо створення правових умов і господарського механізму функціонування сільського туризму; рекламуванням потенціалу українського села і просуванням на ринок послуг сільських господарів за допомогою видання спеціалізованого журналу "Туризм сільський зелений", відповідних каталогів і путівників (до речі, видано каталог "Відпочивайте в українському селі", де зібрано координати багатьох сільських господарів» що бажають здати кімнати туристам); організацією і методичним забезпеченням навчання власників садиб та організаторів сільського туризму; проведенням всеукраїнських і міжнародних акцій із представленням потенціалу сільського зеленого туризму в Україні; створенням мережі інформаційно-консультаційних центрів і сприянням підготовці операторів та менеджерів сільського туризму через центри зайнятості, середні і вищі навчальні заклади.

Спостерігаючи перспективу українського сільського туризму на міжнародному туристичному ринку, західні країни надають технічну й організаційну допомогу Україні в розвитку цієї галузі. Так, міжнародні фонди та організації ТАСІS проводять консультації уряду та пересічних громадян, бажаючих займатися туристичним бізнесом, створюють інформаційні центри, видають рекламну продукцію, що покликана залучати відпочиваючих. На жаль, сьогодні імідж українського сільського туризму у світі неоднозначний. З одного боку, Україна сприймається як традиційно аграрна країна зі збереженим сільським способом життя, багатою культурною спадщиною, з неушкодженою природою і гостинними господарями. З іншого боку, відзначається те, що туристична інфраструктура в багатьох селах не налагоджена на рівні європейських стандартів, більше того, відсутні такі звичні для городянина блага, як газ, каналізація, гаряча вода тощо. Багато сіл мають проблеми з шляхами та транспортом.

Але останнім часом намітилися певні зрушення в позитивному напрямку. Заможні господарі, не очікуючи на кредити, будують будинки, де кожен блок має обставлені кімнати з телефоном, телевізором, індивідуальним санвузлом, душем або ванною, а іноді й сауною, автономним опаленням, пральними машинами, кухнею тощо. І до того ж, багато господарів у селах мають свої* городи, худобу, пасіки і, відповідно, можуть запропонувати проживаючим найсвіжіші екологічно чисті продукти просто з городу.

Основними перешкодами розвиткові сільського зеленого туризму в Україні є відсутність початкового капіталу, механізму кредитування та високі податки (принагідно зазначимо, що в Угорщині в господаря, що приймає відпочиваючих, доходи від 10 ліжок не обкладаються податком. У Румунії розглядається питання про звільнення від податків таких господарів протягом 15 років. В Австрії селяни, що займаються прийманням гостей, мають пільги з оподаткування вже протягом 40 років. У Польщі не обкладаються податком доходи від надання туристам не більш 5 кімнат для проживання й харчування.

Для подальшого успішного розвитку сфери сільського туризму в Україні, на наш погляд, необхідно: активізувати державну політику в сфері сільського туризму; вдосконалити систему регулювання діяльності з сільського туризму; забезпечити розвиток правових, організаційних і економічних основ сфери сільського туризму; забезпечити захист туристського ринку шляхом прийняття антидемпінгових та Інших заходів державної підтримки; організувати безпеку туристів; сформувати імідж України в світі як привабливого об'єкта для сільського туризму; вдосконалити систему інформаційного забезпечення; поглибити наукові дослідження в сфері сільського туризму; привести методологію статистичного обліку послуг сфери сільського туризму у відповідність з міжнародними стандартами; стимулювати розвиток інфраструктури сільського туризму шляхом залучення вітчизняних та іноземних інвестицій для реконструкції і будівництва туристських об'єктів; поліпшити якість обслуговування туристів на основі стандартизації, сертифікації і ліцензування діяльності з сільського туризму; забезпечити розвиток системи підготовки і підвищення кваліфікації кадрів у сфері сільського туризму;

Сьогодні в Черкаській області формується розуміння сільського зеленого туризму як специфічної форми відпочинку на селі з широкою можливістю використання природного, матеріального і культурного потенціалу регіону. Сільський зелений туризм у більшості країн розглядається як невід'ємна складова частина комплексного соціально-економічного розвитку села та як один із засобів вирішення багатьох сільських проблем.

Враховуючи те, що в умовах загальноекономічної кризи економічні і соціальні проблеми села надзвичайно загострилися, широке розповсюдження і розвиток сільського зеленого туризму є особливо бажаними.

Позитивний вплив сільського зеленого туризму на вирішення соціально-економічних проблем села полягає передусім у тому, що він розширює сферу зайнятості сільського населення, особливо жінок, і дає селянам додатковий заробіток; розширює можливості зайнятості сільського господаря не тільки у виробничій сфері але й в сфері обслуговування. При певному нагромадженні числа відпочиваючих з'являється потреба в задоволенні їх різноманітних запитів, а це, в свою чергу, стимулює розвиток сфери послуг: транспортних, зв'язку, торгівлі, служби побуту, відпочинково-розважальних та інших.

Розвиток сільського зеленого туризму спонукає до покращення благоустрою сільських садиб, вулиць, в цілому сіл; стимулює розвиток соціальної інфраструктури. Суттєву роль відіграє розвиток сільського зеленого туризму у підвищенні культурно-освітнього рівня сільського населення.

Повідомлення, що на Черкащині то тут, то там з'являються паростки зеленого туризму, надходять уже не перший рік. І справді, глибше ознайомлення з проблемою дало змогу з'ясувати, що в окремих районах цьому виду діяльності приділяється певна увага. Певні сподівання щодо його розвитку дає здійснюваний у трьох селах Черкаського району канадсько-український проект «Зелений туризм для соціального благополуччя села». Його мета — створення у Худяках, Сагунівці та Леськах Черкаського району агросадиб, які б їхні власники могли використати для прийому та обслуговування туристів з інших регіонів України та з-за кордону. Черкаський бізнес-центр Товариства фахівців промислового менеджменту, який і сприяє реалізації згаданого проекту, організував навчання для господарів, які мають бажання приймати туристів. Вони ознайомлюються з основними стандартами якості у сфері зеленого туризму.

У Худяках на такому семінарі п'ятнадцятеро господарів приватних будинків детально вивчали специфіку послуг, які можна було б надавати туристам. [3, 5]

За деякими даними, на сьогодні в області готові приймати туристів господарі 30 таких садиб. Зрозуміло, що цього вкрай недостатньо, аби зрушити з місця таку важливу справу.

Однак, поки що всі намагання перейти від планів до здійснення конкретних задумів наштовхуються на бар'єр відсутності коштів. Як зауважила працівник управління культури Наталія Беззуба, управління тільки приступає до координації цієї діяльності, а тому поки що достеменно не володіє ситуацією в області. За словами Наталії Валентинівни, незабаром проблеми зеленого туризму будуть обговорені на засіданні круглого столу, на який будуть запрошені всі зацікавлені суб'єкти. Мова йде про те, щоб сприяти залучення сільського населення до діяльності у сфері сільського зеленого туризму, увести добровільну систему сертифікації житла як базового елементу сільського туризму, що допоможе визначити, на яких правах і яку якість обслуговування забезпечить сільський господар.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6