Регіональний туризм на прикладі Черкащини

Зміст

Вступ

1.                       Тенденції розвитку українського туризму

2.                       Напрямки формування туристичного ринку України

2.1. Перспективи розвитку регіонального туризму в Україні

2.2. Розвиток сільського туризму на прикладі Черкащини

2.3. Перспективи розвитку ринку готельних послуг в Україні

3.                       Державна підтримка розвитку туризму в Україні

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Туризм упродовж усієї історії свого економічного існування переконливо утримує репутацію специфічної сфери, яка динамічно розвивається у складі галузей обслуговування і посідає все більш помітне місце в світовій економіці за показником швидкості обігу капіталу, кількістю зайнятих, обсягом експорту послуг, в якості джерела доходів для національних бюджетів. Рівень споживання туристичних послуг є одним з важливих індикаторів якості життя. Процес прискореного розвитку туризму є результатом науково-технічного прогресу, зростання пізнавальних, оздоровчих потреб людей і необхідності в міжнародних ділових контактах. Наявність багатого історико-культурного і природно-рекреаційного потенціалу дало багатьом країнам, окремі з яких навіть не відносяться до високорозвинених, завоювати серйозні позиції на світовому туристичному ринку. Матеріальною основою туристичного ринку в Україні та вагомою структурною складовою її економіки стає рекреаційно-туристичний комплекс, для розвитку якого існують необхідні природні умови, історико-культурні, матеріальні та трудові ресурси.

Територія України має унікальні передумови формування на ринкових засадах рекреаційно-туристичного комплексу. Це, насамперед, комплекс фізико-географічних, гідрологічних, структурно-геологічних та інших параметрів, що й зумовило формування значної кількості багатьох видів природних ресурсів. Наявність кількох природно-кліматичних зон та розташування в межах водозаборів трьох морів — Чорного, Азовського та Балтійського — сприяло формуванню різноманіття ґрунтово-рослинного покриву та гідрографічної мережі.

Найбільш цінними серед природних ресурсів, за оцінками Ради з вивчення продуктивних сил України, у формуванні рекреаційно-туристичного комплексу держави: є земельні, мінерально-сировинні, водні, лісові, рекреаційні ресурси, тваринний і рослинний світ.

1.     Тенденції розвитку українського туризму

Розвиток туристичної та курортної галузей впродовж останніх чотирьох років характеризується позитивною та сталою динамікою. Створення нового іміджу українського турпродукту, конкурентоспроможного в нашій державі та за кордоном, комплексний підхід до розвитку туризму та курортів на регіональному рівні, підтримка розвитку малого та середнього бізнесу у туристичній сфері, зумовили неухильне зростання кількості туристів та обсягів наданих їм послуг.

Внаслідок поступального розвитку міжнародного співробітництва в сфері туризму, кількість в’їзних (іноземних) туристів, які відвідують Україну, щороку зростає. У 2002 р. їх кількість становила 10,5 млн. осіб, приріст склав 14,6 %. Впродовж 2003 р. Україну відвідали 12,5 млн. в’їзних (іноземних) туристів, що на 19,0 % або 2,0 млн. більше, ніж у попередньому році (табл.1).

Таблиця 1

У 2003 р. збільшились в’їзні туристичні потоки, зокрема з наступних країн: Словаччини – у 2,5 рази, з Польщі – у 2,2 рази, з США – у 1,7 рази, з Італії та з Румунії – у 1,6 рази, з Франції та з Угорщини – у 1,5 рази, з Туреччини – на 43,0 %, з Німеччини – на 24,8 %.

В ході реалізації державної програми “Фінансова підтримка розвитку туризму в Україні”, що була започаткована у 2002 році, Держтурадміністрація України проводить комплексну та послідовну рекламно-інформаційну діяльність на внутрішньому та зовнішньому ринках туристичних послуг. Результатом цієї роботи є позитивна тенденція прискореного збільшення загальних обсягів організованого туризму: у 1,3 рази за 2002 рік, в 1,4 рази за 2003 рік (Рис.1). Також, вперше за багато років загальні обсяги організованого туризму (1,01 млн. осіб) перевищили обсяги подорожей з службовою метою (0,95 млн. осіб).

Характерною особливістю 2003 року, порівняно з попередніми роками, є кардинальна зміна структури в’їзного організованого туризму. Обсяг потоку організованих туристів з країн Європи та інших країн далекого зарубіжжя (606,9 тис. осіб) у 1,5 рази перевищив обсяг потоку з країн СНД (405,4 тис. осіб). У 2000 році це співвідношення було на користь організованих туристів з країн СНД, кількість яких у 2,3 рази перевищувала кількість організованих туристів з інших країн. [9, 187]

Рис. 1. Динаміка змін турпотоку в Україні

Обсяги внутрішнього туризму зростали впродовж минулих років помірними темпами: у 2002 р. та 2003 році Україною подорожували, відповідно, 7,2 млн. та 7,6 млн. внутрішніх туристів; приріст становив 4,1 % та 5,3 % (табл.2).

У 2003 р. збільшилось, також, число екскурсантів та відвідувачів музеїв до 20,3 млн. осіб; приріст до рівня 2002 р. (19,5 млн. осіб) становив 3,9 %.

Таблиця 2

Зростання туристичних потоків зумовлює збільшення попиту та обсягів споживання туристами товарів та послуг різних галузей національної економіки, стимулюючи їх розвиток та приріст виробництва.

Обсяг туристського споживання у 2003 р. становив 28,4 млрд. грн., річний приріст дорівнює 18,0 % (табл.3) (визначено відповідно до Методики розрахунку обсягів туристичної діяльності, затвердженої спільним наказом Держтурадміністрації України і Держкомстату України від 12.11.2003 № 142/ 394 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 08.12.2003 № 1128/ 8449).

На 2004 рік припадає уведення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про туризм”, з чим пов’язаний початок ліцензування туроператорської та турагентської діяльності. В результаті цього змінилась база статистичного обліку за формою № 1-ТУР “Звіт про діяльність туристичної організації” – на відміну від 2003 року до переліку респондентів статистичної звітності не увійшли суб’єкти господарювання, діяльність яких не підлягає ліцензуванню: санаторно-курортні заклади, заклади розміщення, суб’єкти, що спеціалізуються тільки на екскурсійній діяльності.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6