Високий рівень реактивної тривожності негативно впливає на параметри ЯЖ за шкалами фізичної активності (р=0,001), соціальної активності (р < 0,001), життєздатності (р<0,001), загального стану здоров`я (р<0,001), збільшує негативний вплив емоційних факторів на рівень життєдіяльності (р=0,003), фізичний біль (р=0,007) та знижує показник психічного здоров'я (р=0,019). В групі практично здорових осіб статистично значимі відмінності, щo характеризують негативний вплив високого рівня реактивної тривожності на показники ЯЖ, виявлені лише за показником життєздатності (р=0,001).
Розподілення середніх показників ЯЖ в залежності від рівня особистої тривожності представлено в табл. 5.
Таблиця 5
Розподілення середніх показників якості життя хворих БА в залежності від рівня особистої тривожності
Параметри ЯЖ
Середні показники параметрів ЯЖ М±т
F
Р
Хворі БА з середнім рівнем особистої тривожності (n=21)
Хворі БА з високим рівнем особистої тривожності (n=70)
Фізична активність
62,50±4,73
37,00±2,89
9,26
<0,001
Роль фізичних проблем в обмеженні життєдіяльності
17,50±6,30
12,86±2,48
3,95
0,023
Фізичний біль
56,00±6,07
41,32±3,15
4,53
0,013
Соціальна активність
74,75±5,20
53,39+3,21
5,2
0,007
Роль емоційних проблем в обмеженні життєдіяльності
46,67±10,65
21,90+4,28
3,69
0,029
Психічне здоров'я
30,31+4,47
22,38+1,78
1,93
0,151
Життєздатність
58,55±4,58
41,10+2,42
6,55
0,002
Загальне здоров'я
18,75±5,7
10,71±1,87
1,74
0,182
Здоров'я в порівнянні з минулим роком
40,00±5,56
27,50+3,02
1,94
0,149
Високий рівень тривожності як риси особистості у хворих БА мав статистично значимий негативний вплив на показники ЯЖ за шкалами фізичної активності (р<0,001), соціальної активності (р=0,007), життєздатності (р=0,002), показник ролі фізичних проблем в обмеженні життєдіяльності (р=0,023), збільшує негативний вплив емоційних факторів на рівень життєдіяльності (р=0,029), фізичний біль (р=0,013). В групі практично здорових осіб статистично значимі відмінності, що характеризують негативний вплив високого рівня особистої тривожності на показники ЯЖ, виявлені за показниками життєздатності (р=0,024) та загального стану здоров'я (р=0,025).
Розподілення середніх показників ЯЖ в залежності від рівня невротизації представлено в табл. 6.
Таблиця 6
Розподілення середніх показників якості життя хворих БА в залежності від рівня невротизації
Середні показники параметрів ЯЖ
М±m
Хворі БА за відсутності невротизації (n=46)
Хворі БА з високим рівнем невротизації (n=45)
51,08+3,67
34,33+3,53
10,79
0,001
20,65±3,99
8,33+2,51
6,77
0,011
56,20+4,13
33,94+3,31
17,55
67,28±3,85
48,89+3,83
11,48
48,38±6,43
8,89+3,58
25,66
28,89±2,70
19,17+1,85
8,77
0,004
55,59+2,89
34,73+2,71
27,65
19,02+3,12
6,11±1,80
12,65
40,76±3,67
19,44±3,67
19,24
Отже, високий рівень невротичних симптомів з високим рівнем статистичної значимості (р<0,011) знижують показники ЯЖ за всіма шкалами в групі хворих БА, чого не спостерігається в групі практично здорових осіб.
Впровадження методики вивчення показників ЯЖ у хворих на БА в практичну охорону здоров'я дозволить індивідуалізувати кожний окремий випадок захворювання, вибрати найкращі шляхи реабілітації, що в кінцевому наслідку сприятиме поліпшенню ефективності лікування цього складного хронічного захворювання.
1) Хвороби органів дихання мають зв`язок не тільки з анатомією та фізіологічними процесами дихальної системи, але і з психологічними аспектами. Існує певний зв`язок стану хворого та його емоційного стану, виявляються певні відхилення у поведінці хворого (підвищена дратівливість, тривога, емоційність). Психічний та психологічний стан хворого визначається багатьма факторами, такими як преморбідні особливості особистості, соціальні умови, стать, вік, перебіг захворювання та ефективність лікування тощо.
2) Психічні характеристики досліджували на підставі діагностичної співбесіди, верифікацію проводили з використанням стандартизованих експериментально-психологічних методик визначення рівня невротичних змін за Васерманом, рівня реактивної та особистої тривожності за Спілбергом-Ханіним, рівня самооцінки депресії за Зунге та типи акцентуації особистості (характер-темперамент) за Леонгардом-Шмішеком.
3) Хворі БА мають більш високі статистично значимі показники дисфункції психоемоційної сфери у порівнянні із практично здоровими особами. Хворі БА статистично значимо відрізняються від здорової популяції в гірший бік за всіма параметрами якості життя. Якість життя хворих БА в значній ступені залежить від впливів супутніх психоемоційних факторів. Корекція психічного стану хворих БА може сприяти підвищенню ефективності психосоціальної та фізичної реабілітації хворих БА, особливо пацієнтів із важким перебігом захворювання.
1. Антропов Ю.Ф. Психосоматические расстройства у детей и подростков. - М., 1997. - С.4-86.
2. Берне Р. Развитие Я-концепции и воспитание. - М., 1986. -С. 50-78.
3. Бройтигам В., Кристиан П., Рад М. Психосоматическая медицина. - М., 1999. - С. 82-110, 166-180.
4. Бронхиальная астма: В 2-х т. // Под ред. Чучалина А.Г. - Москва: Агар, 1997. - Т. 1. - 432 с, Т. 2. - 400 с.
5. Исаев Д.И. Психосоматические расстройства у детей. - СПб., 2000. - С. 143-160, 443-493.
6. Інструкція про діагностику, клінічну класифікацію та лікування бронхіальної астми. Наказ МОЗ України від 30.12.99 № 311. — Укр. пульмонол. журн. — 2000, № 2 (додат.). — С. 5 - 9.
7. Кабанов М.М., Личко А., Смирнов В.М. Методы психологической диагностики и коррекции в клинике. — Ленинград, 1983. -115 с.
8. Ласица О.И., Ласица Т.С. Бронхиальная астма в практике семейного врача. — Киев: ЗАТ "Атлант UMS", 2001. - 263 с.
9. Леонгард К. Акцентуированные личности. — Москва, 1989. Дайджест.
10. Любан-Плоцпа Б. и соавт. Психосоматические расстройства в общей медицинской практике. - СПб., 2000. - С.46-53, 209-269.
11. Новик А.А., Матвеев С.А., Ионова Т.И., Максимов А.Г. Оценка качества жизни больного в медицине // Клин, медицина, 2000. — № 2, Т. 78. — С. 10-13.
12. Овчаренко С.И. и соавт. Особенности течения бронхиальной астмы и структура внутренней картины болезни // Пульмонология.- 1997.- № 3.- С. 13-17.
13. Огородова Л.М., Петровский Ф.И., Петровская Ю.Ф., Кобякова О.С. Сложная астма. // Пульмонология. — 2001. — № 1. — С. 94-100.
14. Палеев Н.Р., Краснов В.Н., Подрезова Л.А. Проблемы психосоматики и соматопсихиатрии в клинике внутренних болезней // Вестник РАМН. — 1998. — № 5. — С. 3-7.
15. Перцева Т.А, Конопкина Л.И., Ботвинникова Л.А. Качество жизни больных, страдающих аллергическими заболеваниями // Астма та алергія. — 2002. — № 1. — С. 32-37.
16. Фещенко Ю.И. Основные принципы современного лечения бронхиальной астмы // Укр. пульмонол. журн. — 2000. — Додаток до № 2 (28). — С. 22-24.
17. Фещенко Ю. /., Мостовой Ю.М., Бабійчук Ю.В. Процедура адаптації міжнародного опитувальника оцінки якості життя MOS SF-36 в Україні. Досвід застосування у хворих бронхіальною астмою // Укр. пульмон. журн. — 2002. — № 3. — С. 9—11.
18. Фещенко Ю.И. Бронхиальная астма — одна из главных проблем медицины // Укр. пульмон. журн. — 2000. — Додаток до №2(28).-С. 13-15.
19. Филякова Е. Г. и соавт. Образ «Я» детей с хроническими соматическими заболеваниями (бронхиальная астма и гастродуоденальная патология) // Педиатрия.- 2000.- № 4.- С. 94-103.
20. Яшина Л.А. Методологический подход к диагностике и лечению трудной, терапиерезистентной бронхиальной астмы // Астма та алергія. - 2002. — № 1. — С. 71-76.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5
