Тренувальне навантаження — сумарний вплив виконаних вправ на організм спортсмена. Основними факторами, що визначають навантаження, є се обсяг (загальна кількість виконаних вправ, пройдених кілометрів), інтенсивність виконуваних вправ (визначається за ЧСС) [9, 75].

Об`єм тренувального навантаження — це кількість виконаної тренувальної роботи. Він виміряється кількістю тренувальних днів, їхньою кількістю і тривалістю тренувань, довжиною подоланих відрізків дистанції, кількістю кілометрів за тиждень, місяць, рік, кількістю стартів і т.д. Звичайно обсяг тренувального навантаження по загально-фізичній підготовці (ЗФП) виражається в годинник, а по спеціально-фізичній (СФП) і лижної підготовкам, об'єднаним загальним поняттям — циклічне навантаження — у пройдених кілометрах, по стрілецькій підготовці — кількістю пострілів.

Інтенсивність тренувального навантаження. Виявляється в реакції організму на виконувану роботу. На початковому етапі підготовки біатлоністів інтенсивність тренувального навантаження необхідно оцінювати по зміні частоти серцевих скорочень (ЧСС), тобто за пульсом. На більш пізньому етапі застосовується паралельно й інший метод, що характеризується відсотком швидкості, що задається, показаної на відрізках дистанції в порівнянні з максимально можливої. Оскільки застосовувані основні циклічні засоби в лижній підготовці (ходьба, біг, імітація, пересування на лижоролерах і лижах) мають різний вплив на спортсмена, необхідний строгий облік інтенсивності виконуваного навантаження на всіх етапах і періодах підготовки спортсменів. Інтенсивність виконуваного тренувального навантаження в біатлоні підрозділяється на 5 зон.

1-а зона - аеробно-відновлювальна. Використовується мало інтенсивне пересування. ЧСС - 140 уд/хв. (20—23 удару за 10 с). Тривалість одноразової роботи — 2 і більш годин. Вправи в цій зоні навантаження застосовуються для активного відпочинку, оздоровлення, розучування окремих елементів техніки лижних ходів і техніки стрільби. Питома вага такого навантаження в річному циклі складає 15 - 25 % від загального обсягу.

2-а зона — аеробно-тренувальна. Вправи спрямовані на розвиток загальної (базової) витривалості, на розвиток аеробних (дихальних) механізмів енергозабезпечення, ЧСС — 150±5 уд/хв. (24 — 26 ударів за 10 с). Тривалість одноразової роботи для юнаків менш 2 годин, для дорослих до 3 - 4 годин. Вправи спрямовані переважно на розвиток аеробних дихальних механізмів енергозабезпечення. Застосовуються рівномірний, перемінний і повторний методи тренування. Обсяг навантаження в даній зоні інтенсивності складає приблизно 40 % від загального обсягу. Починаючі біатлоністи виконують при даній інтенсивності основний обсяг циклічного навантаження.

3-а зона змішана, з аеробною спрямованістю. Вправи спрямовані па розвиток функціональних основ спеціальної витривалості. ЧСС - 170±5 уд./хв (27 - 29 ударів за 10 с). Тривалість одноразової роботи - 1 - 1,5 години. При даній інтенсивності не відчувають сильного стомлення, але їм приходиться мобілізувати зусилля на підтримку заданого темпу, повноцінного дихання і раціональної техніки пересування протягом тривалого часу. Застосовуються повторний, інтервальний і перемінний методи тренування. Обсяг навантаження даної інтенсивності складає приблизно до 25 % загального обсягу циклічного навантаження. Переважна спрямованість роботи — розвиток спеціальної витривалості [10, 126].

4-а зона — змішана, з анаеробною спрямованістю. Вправи спрямовані на розвиток переважно спеціальної, швидкісної витривалості. ЧСС—180±5 уд/хв. (29 - 31 удар за 10 с). Тривалість одноразової роботи від 30 хвилин до 1 години. При даній роботі що займається приходиться переборювати неприємні відчуття сильного стомлення. Застосовуються повторний і інтервальний методи тренувань. Обсяг такої роботи в річному циклі обмежений — 5 - 10 %.

5-а зона — анаеробно-тренуюча. Вправи спрямовані переважно, на розвиток швидкісних можливостей, підвищення абсолютної швидкості, сили штовхальний рухів). ЧСС —більш 180 уд/хв. (31 — 33 удару за 10 с). Тривалість одноразової роботи 20 — 30 хв. Застосовуються повторний і інтервальний методи тренувань. Обсяг такої роботи в річному циклі незначний, приблизно до 5 %.

Додатково враховується ще і змагальне навантаження, обсяг якого в залежності від швидкості пересування і ЧСС відносять переважно до 3-ї або 4-ї зон інтенсивності. Починаючим біатлоністам і тренерові необхідно добре знати названі зони інтенсивності і керуватися ними при виконанні однократного тренувального навантаження, постійно контролюючи них по пульсі.

Загальна витривалість — це здатність спортсмена тривалий час виконувати будь-як тренувальну роботу (навантаження). Витривалість тісно пов'язана з поняттям «стомлення». Оскільки головною перешкодою до виконання тривалого тренувального навантаження є стомлення, загальну витривалість варто розглядати як здатність довгостроково протистояти стомленню, тобто виконувати будь-яку роботу, незважаючи на стомлення.

Мірою витривалості буде час, протягом якого спортсмен зможе виконувати роботу у вправах, родинних за своїм характером пересуванню на лижах, наприклад кросовий біг [10, 80].

Спеціальна витривалість — здатність спортсмена виконувати специфічне навантаження протягом часу, обумовленого в біатлоні змагальними дистанціями. Спеціальна витривалість є основною фізичною якістю, від якого залежать високі спортивні результати в гоночній підготовці, а отже, і в біатлоні в цілому. Основною умовою її виховання є обсяг виконуваного тренувального навантаження різної інтенсивності.

Іншими словами, зростання спеціальної витривалості залежить від оптимального співвідношення між загальним обсягом навантаження в основних засобах підготовки й обсягом швидкісної роботи.

Загальна фізична підготовка (ЗФП) спрямована па підвищення рівня всебічного розвитку спортсмена, зміцнення його здоров'я, розширення функціональних можливостей. Вона дозволяє вирішувати наступні задачі:

— виховання основних фізичних якостей (сили, швидкості, загальної витривалості, гнучкості, спритності, рівноваги, розслаблення) і на цій основі створення функціональної бази, необхідної надалі для досягнення високих спортивних результатів;

— оздоровлення біатлоністів, загартовування;

— забезпечення активного відпочинку в періоди зниження спеціальних тренувальних навантажень шляхом переключення на інший засіб тренувального навантаження;

— поліпшення морально-вольової підготовки спортсменів.

Таким чином, цілеспрямована загальна фізична підготовка створює той фундамент, на якому розвиваються й удосконалюються спеціальні якості біатлоніста [12, 200].

Засоби загальної фізичної підготовки:

Вправи для виховання сили окремих м'язових груп — гімнастичні, виконувані без предметів і з різними предметами (зі штангою вагою 10 — 15 кг, гантелями, гирями, каменями, набивними м'ячами, гумовою камерою, наповненої піском), на гімнастичних снарядах (брусах, гімнастичній стінці, колоді, коні) і з партнером, стройові вправи.

Вправи для виховання швидкості — біг на короткі дистанції 30 — 60 м, стрибки в довжину й у висоту з розбігу, різні види метань, естафети, баскетбол, футбол, волейбол, ручний м'яч, регбі.

Вправи для виховання загальної витривалості — ходьба і біг різної інтенсивності по стадіоні, шосе і пересіченої місцевості; плавання різними стилями на відрізках 100 — 300 м, веслування, велокрос, ковзанярський спорт, хокей, баскетбол, футбол, ручний м'яч, регбі, водне порожнє; спортивне орієнтування; туризм, вправи комплексу ГТО і дихальна гімнастика.

Вправи для виховання спритності — різні види стрибків (у висоту, довжину, із шостому, у воду з вишки і трампліна), лазіння по канаті, вправи на координацію рухів без предметів і з предметами, елементи спортивної акробатики, волейбол, ручний м'яч, баскетбол.

Вправи для виховання гнучкості — розтягування без предметів і з предметами, на гімнастичних снарядах, з обтяженням, за допомогою партнера і із самозахопленнями [12, 210].

Вправи для виховання рівноваги — вправи при зменшеній і хитній площі опори на різній висоті.

Вправи для виховання довільного розслаблення м'язів — короткочасні максимальні довільні напруги і розслаблення окремих м'язових груп. Вправи в різних вихідних положеннях без снарядів і зі снарядами, з обтяженням, виконувані по типу ізометричного режиму з миттєвими м'язовими напругами. Наприклад, з основної стійки нахилити тулуб уперед, поставити руки в сторони – сильно напружити м'язи рук і плечового поясу, пальці зжати в кулаки. Тримати 1 - 2 секунди. Розслабити м'язи і прийняти вихідне положення.

Спеціальна фізична підготовка (СФП) спрямована на виховання специфічних якостей, необхідних біатлоністові для досягнення високих результатів у лижній гонці й оволодіння технікою основних вправ (навичок) при пересуванні на лижах і технікою стрільби.

Спеціальна фізична підготовка біатлоніста будується на базі ЗФП і вирішує наступні задачі: виховання спеціальних якостей біатлоніста — сили, швидкості, витривалості, гнучкості, рівноваги; переважне удосконалювання якостей і навичок, необхідних для оволодіння технікою пересування на лижах і технікою стрільби; виборчий розвиток м'язів і груп м'язів, на які йде основне навантаження в біатлоні; усунення індивідуальних недоліків у фізичному розвитку; виправлення помилок у техніці [9, 128].

Засобу спеціальної фізичної підготовки: це вправи, що по своїй структурі і характерові подібні з рухами лижника-гонщика і стрілка. Вони створюють координаційну основу для оволодіння технікою пересування на лижах і розвивають ведучі функції організму. До них відносяться:

·                   імітація лижних ходів на місці (з палицями і без них), поперемінного двукрокового ходу (з палицями і без них) по рівнинній території й на підйомах; лижних ходів на місці (одночасний, поперемінний) з гумовим амортизатором (зі зброєю на плечі і без нього); поперемінного й одночасного ходів на місці за допомогою пристосувань блокової конструкції;

·                   ходьба і біг по пересіченій місцевості з імітацією поперемінного двукрокового ходу;

·                   пересування на лижоролерах, роликових кониках або роликових лижах;

·                   пересування на лижах по замінниках снігу (хвої, соломі, тирсі, пластикових щітках і т.д.).

Лижна (гоночна) підготовка спрямована на удосконалювання техніки пересування на лижах.

Основний засіб тренування — пересування на лижах.

Стрілецька підготовка спрямована на удосконалювання техніки стрільби.

Основні засоби тренування — імітація стрільби (неодружений тренаж) і різні вправи спортивно-кульової стрільби без навантаження.

Комплексна підготовка спрямована на удосконалювання техніки стрільби при фізичному навантаженні, специфічного для біатлоніста. Техніка стрільби удосконалюється на фоні виховання основних фізичних якостей (сили, швидкості, силової, загальної і спеціальної витривалості, гнучкості, рівноваги) за допомогою вправ загальної і спеціальної фізичної підготовки і пересування на лижах.

У комплексній підготовці техніка і фізичні якості спортсмена удосконалюються паралельно, от чому різні види такої підготовки на всіх етапах річного циклу мають вирішальне значення для досягнення високих спортивних результатів. Особливе місце займає змагальна підготовка, тісно пов'язана з технічною, тактичною і психологічною підготовками в лижній гонці і стрілянні.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5