Хіміопрофілактики потребує такий контингент дітей: 1) усі контактні з хворими, які виділяють мікобактерії туберкульозу — двомісячні курси 2 рази на рік (навесні і восени); 2) діти з віражем туберкулінових проб без явищ інтоксикації—щоденне одноразове вживання препаратів протягом 3 міс; 3) діти з позитивними туберкуліновими реакціями, що перенесли кір, коклюш,— одноразовий прийом щодня протягом 2 міс; 4) діти з гіперергічними реакціями на туберкулін (діаметр інфільтрату 17 мм і більше або везикулонекротична реакція морфологічних проявів туберкульозу, що складає одну із яскравих його особливостей як хвороби та завдає труднощів в клінічній діагностиці.
Станом на 1.01.1990 року в сільгосппідприємствах району налічувалося 34 тис. поголів`я великої рогатої худоби, в тому числі корів – 12600 голів. Кількість реформованих господарств становила 24.
Станом на 1.01.2000. р. в сільськогосподарських підприємствах району налічувалося 10320 голів, в тому числі 3680 корів.
Таблиця 1
Кількість голів ВРХ по Семенівському району на період 1990-2000 роки
Рік
Кількість голів ВРХ по Семенівському району
1990
32743
1991
31584
1992
28917
1993
25603
1994
24101
1995
21340
1996
17713
1997
15068
1998
12734
1999
11981
2000
10320
Графік 1. Зміна чисельності поголів`я ВРХ в Семенівському районі
Таблиця 2
Стан захворюваності ВРХ по Семенівському району на період 1990 – 2000 роки
Кількість голів ВРХ, що захворіли на туберкульоз/ 1000 голів
18
22
25
23
29
31
26
19
8
5
3
Кількість хворих тварин
Роки
Графік 2. Зміна чисельності хворих тварин в період з 1990 по 2000 роки
Таблиця 3
Загальна кількість населення по Семенівському району за період 1990 – 2000 роки
Кількість населення
25531
25517
25469
25298
25069
24816
24541
24212
23810
23384
23215
Графік 3. Зміна чисельності населення в Семенівському районі
Таблиця 4
Кількість людей, що захворіли на туберкульоз
4
7
9
10
6
Рис. 4. Зміна чисельності хворих людей в період з 1990 по 2000 роки
1. Інфекційні хвороби являють собою захворювання, які викликаються інфекційними агентами — вірусами, бактеріями, грибами. Інфекційний процес дуже складний; його розвиток залежить як від особливостей збудника, так і від стану реактивності макроорганізму. Особливості мікроорганізму — збудника інфекційного захворювання — визначаються не тільки його будовою, хімічною структурою, антигенними особливостями, але й характером взаємодії з організмом хазяїна. Туберкульоз є одним з найпоширеніших захворювань у всьому світі, яке завдає значних економічних збитків тваринництву і становить загрозу для людини. Збудник туберкульозу належить до роду Mycobacterium. Видову належність збудника туберкульозу визначають на основі культурально-морфологічних властивостей та вірулентності для різних тварин і людини. Завдяки вмісту ліпідів мікобактерії дуже стійкі проти дії фізичних і хімічних факторів.
2. Діагноз на туберкульоз установлюють комплексно, використовуючи основні й допоміжні методи діагностики. Основні методи діагностики включають: прижиттєвий метод — клінічний огляд тварин, одноразову внутрішньошкірну туберкулінову пробу або офтальмопробу для коней та посмертний (післязабійний) метод — патологоанатомічне і бактеріологічне дослідження. Допоміжні методи діагностики включають: симультанну алергічну пробу, внутрішньовенну туберкулінову пробу, серологічні дослідження (постановка реакції, зв'язування комплементу), а також дворазову внутрішньошкірну і очну туберкулінові проби, гістологічний метод. Хворих на туберкульоз тварин не лікують, їх забивають на м'ясопереробних підприємствах.
3. Для специфічної профілактики туберкульозу сільськогосподарських тварин вакцини не запропоновано. Профілактика та заходи боротьби з туберкульозом передбачають охорону тваринницьких господарств від туберкульозу, своєчасне виявлення хворих на туберкульоз тварин і негайне здавання їх для забою; ветеринарно-санітарні заходи в неблагополучних щодо туберкульозу господарствах; проведення оздоровчих протитуберкульозних заходів; охорону людей від захворювання на туберкульоз.
4. У людини розрізняють три основних види клініко-морфологічних проявів туберкульозу: первинний, гематогенний та вторинний туберкульоз. Захист людей від туберкульозу ґрунтується на соціальній, санітарній та специфічній профілактиці хвороби.
5. На основі проведеного дослідження було засвоєно методики діагностування туберкульозу у ВРХ.
6. Аналіз епізотичного стану по даному захворюванню в Семенівському районі в період 1990 – 2000 років свідчить про покращення ситуації по туберкульозу в зв`язку зі зменшенням поголів`я ВРХ та проведення своєчасних профілактичних заходів.
7. Аналіз стану захворюваності на туберкульоз серед людей в Семенівському районі в період 1990 – 2000 років свідчить про стабілізацію процесу поширення захворювання.
1. Давыдовский. И.В. Общая патология человека. Изд. 2-е; М.: Медицина, 1969.
2. Дитячі хнороби. / За ред. С.К. Ткаченко. — К.: Вища шк., І991. - 442 с.
3. Калитеевский П.Ф. Макроскопическая дифференциальная диагностика патологических процессов. М.: Медицина, 1987.
4. Каришева А.Ф. Спеціальна епізоотологія. - К.: Вища школа, 2002. — 703 с.
5. Ковальчук Г.В. Зоологія з основами екології. - Суми: ВТД "Університетська книга", 2003. -592 с.
6. Наумов Н.П.. Карташев Н.Н. Зоология позвоночных: В 2 ч. — М.: Высш. школа, 1979 - 333 с.
7. Паталогічиа фізіологія: Підручник. / За ред. М.Н. Зайки, Ю.В. Биця. - К., 1995. - 670 с.
8. Петрик О.І., Валецька Р.О. Основи загальної патології. – Львів, 1996. 228 с.
9. Саркнсов Д.С. Очерки, истории общей патологии. М.: Медицина, 1988.
10. Серов В.В., Ярыгин Н.Е. Пауков В.С. Патологическая анатомия // Атлас. М.: Медицина, 1986.
11. Серов В.В., Дрозд Т.Н., Варшавский В.А. Руководство к практическим
1. занятиям по патологической анатомии. М.: Медицина. 1987.
12. Cтруков А.І, Сєров В.В. Патологічна анатомія. - X.: Основа, 2000. - 650 с.
13. Ветеринария. Большой энциклопедический словарь /Гл. ред. В.П.Шишков.- М.: НИ "Большая Российская энциклопедия", 1998.— С. 102—115.
14. Забелло Є.М. Патологічна анатомія інфекційних хвороб тварин.- К.: Аграрна наука, 1997.— С. 60 - 71.
15. Кокуричев П.И. Атлас патологической анатомии сельскохозяйственных животных.— Л.: Колос, Ленингр. отд-ние, 1973.- С. 39-53.
16. Кокуричев П.И., Домнин Б.Г., Кокуричева М.П. Патологическая анатомия сельскохозяйственных животных: Альбом. - СПб.: Агропромиздат, 1994.— С. 33—47.
17. Ротов В.И., Кокуричев П.И., Савченко П.Е. Туберкулез сельскохозяйственных животных.— К.: Урожай, 1973.— 384 с.
18. Струков А.И., Соловьев И.П. Морфология туберкулеза в современных условиях.— 2-е изд. — М.: Медицина, 1986.— 232 с.
19. Туберкулез животных и меры борьбы с ним / Ю.Я.Кассич, А.Т.Борзяк, А.Ф.Кочмарский и др.; Под ред. Ю.Я.Кассича.— К: Урожай, 1990.— 304 с.
20. Тузова Р.В. Туберкулез сельскохозяйственных животных и птицы.— Минск: Ураджай, 1983.— 263 с.
21. Шишков В.П., Налетов Н.А. Туберкулез // Патологическая анатомия сельскохозяйственных животных / А.В.Жаров, В.П.Шишков, М.С.Жаков и др.; Под ред. В.П.Шишкова и А.В.Жарова.— 4-е изд., перераб. и доп.— М.: Колос, 1999.— С. 372-380.
22. Юсковец М.К. Туберкулез домашних животных и методы борьбы с ним.— М.: Сельхозгиз, 1948.— 240 с.
23. Ветеринария. Большой энциклопедический словарь /Гл. ред. В.П.Шишков.- М.: НИ "Большая Российская энциклопедия", 1998.— С. 102—115.
Первинний туберкульозний вузлик в легенях телят
Первинні свіжі туберкульозні вогнища в лімфатичних вузлах теляти
Міліарний туберкульоз легень великої рогатої худоби
Старе туберкульозне вогнище з дочірніми вузликами в легенях корови
Зливна туберкульозна казеозна пневмонія у ВРХ
Казеозна пневмонія і каверни у ВРХ
Ацинозний туберкульоз легень у ВРХ
Глобулярна калеозна пневмонія у ВРХ
Дифузні калеозні ураження середостінних лімфатичних вузлів у ВРХ
Калеозний некроз ретнофаренгіального вузла ВРХ (розріз)
Множинні туберкульозні некрози під капсулою мезентеріальних лімфовузлів ВРХ
Туберкульозні ураження порожньої кишки у ВРХ: а – норма, б - патологія
Велико вогнищевий туберкульоз нирки ВРХ
Вузликовий некроз матки у корови
Туберкульозні виразки в кишечнику у ВРХ
Туберкульозні ураження частки вим`я і надвис`яного лімфовузла у корови
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9