Особливо впливає на судинорухові реакції в організмі вібрація. Місцева слабка вібраційна дія викликає переважно судинозвужувальний ефект, сильна — судинорозширювальний. Характер відповідної судинної реакції як на місці вібраційного подразнення, так і в межах відповідних метамерів залежить від частоти коливань: при низьких частотах (20—50 Гц) переважає судинна атонія, при вищих (100—200 Гц) ангіоспазм, що відповідно впливає на артеріальний тиск, низька частота викликає його зниження, а висока — переважно підвищення. Однак динаміка артеріального тиску під впливом вібрації залежить також від його вихідного рівня. Так, у людей з підвищеним артеріальним тиском вібраційний масаж нормалізує його.
Судинні зміни, виникаючи під впливом вібрації, супроводяться на місці дії виразними змінами температури шкіри, гіперемією і підвищеною пітливістю (які мають фазовий характер). У першій фазі температура шкіри в цьому сегменті знижується, а в другій фазі підвищується (О. Я. Креймер, 1972).
В експерименті показано, що вібрація (частоти 40 та 100 Гц) посилює дифузію через біологічні мембрани, клітинні оболонки і полегшує циркуляцію органічних рідин по судинах, підвищує адсорбційні властивості тканин, діє токсикотропно (тобто розщеплює колоїди високомолекулярних сполук), стимулює ферментативну функцію, викликає перебудову у хромосомах. А це активізує процеси обміну в організмі.
Значно впливає масаж на циркуляцію лімфи. Клітини тканин організму ніде не стикаються з кров'ю. Роль посередника між ними виконує тканинна рідина — лімфа. Клітини дістають з неї необхідний поживний матеріал, який надходить з крові, одночасно виділяючи в неї продукти свого обміну. Лімфу можна розглядати як частину плазми, що проходить повз стінки капілярів. Вона омиває усі елементи тканин, проходить поміж ендотеліальними клітинами в лімфатичні капіляри, по лімфатичних судинах потрапляє в грудну протоку і знову повертається у кров.
Швидкість руху лімфи дуже мала, зумовлена переважно тиском, під яким вона виділяється з капілярів в інтерстиціальні простори тканин, скороченням скелетних м'язів і присмоктувальною дією грудної порожнини. Безперервно лімфа рухається тільки в травному каналі, в кінцівках — тільки під час їхнього руху. В лімфатичних судинах є клапани, тому лімфа протікає лише в напрямку до грудного протоку.
Обмін речовин між тканинами, лімфою і кров'ю відбувається шляхом дифузії, тому за нормальних фізіологічних умов швидкість лімфотоку не так важлива. Однак при псиних патологічних змінах, наприклад набряклості, прискорення протікання лімфи відіграє значну роль. Виникнення набряків залежить від проникності стінок судин. При цьому підвищення тиску крові у капілярах зумовлює підсилену трансудацію рідини, яка при повільному відтіканні по лімфатичних судинах веде до застою в проміжках тканини, розтягує їх, вимикаючи набряки.
Сприяючи посиленню руху лімфи, масаж допомагає тим самим розсмоктуванню набряклості. Шкіряні лімфатичні судини легко спорожняються і лімфа протікає швидше при застосуванні засобів погладжування у відцентровому напрямку. Розтирання, поплескування розширює лімфатичні судини. Але надто енергійне застосування них масажних засобів може викликати спазм лімфатичних судин. Крім прямого місцевого впливу масаж рефлекторно діє на всю лімфатичну систему, поліпшує тонічну і вазомоторну функції лімфатичних судин.
Масаж підвищує еластичність м'язових волокон, їх скорочувальну функцію, зменшує м'язову атрофію і розвинену вже гіпотрофію. Сприяє він і окислювально-відновним процесам у м'язах. Як показано в експерименті, під впливом масажу (зокрема, вібраційного) м'язові і тканини більше поглинають кисню, знижується його напруга, зростає активність дихальних ферментів (цитохромоксидази, сукциндегідрогенази), що свідчить про активацію окислювально-відновного процесу в м'язовій тканині, отже, про посилення процесу обміну в ній.
Масаж, особливо вібраційний, добре діє на біоелектричну активність м'язів, на функціональну лабільність нервово-м'язового апарату. Під його впливом нормалізуються контрактильний і пластичний тонус м'язів, прискорюється відновлення працездатності м'язів, стомлених фізичним навантаженням. Так, короткочасний масаж (3-5хв.) краще підновлює функцію стомлених м'язів, між 20 – 30-хвилинним відпочинок (О. Ф. Вербов, 1966). Це пов`язано, очевидно, з переходом м'язів на економнішим тип енергійного обміну. На відміну від активних рухів масаж не підвищує кількості молочної та органічних кислот у м'язах, нагромадження яких веде до розвитку ацидозу. Цим пояснюється відновлення працездатності м'язів після фізичної втоми.
Істотно впливає масаж на кістково-суглобовий апарат: поліпшується кровопостачання суглобів і періартрикулярних тканин, зміцнюється сухожильний апарат суглоба, прискорюється регенерація кісткової тканини, розсмоктування внутрішньосуглобового випоту і патологічних відкладень у періартрикулярних тканинах.
Безпосередньо на жирову тканину масаж майже не діє. Лише при тривалому його застосуванні спостерігається незначне зменшення жирових відкладень, що можна пояснити загальним впливом масажу на обмін речовин. Підвищуючи його в організмі, посилюючи виведення жиру із жирових депо, масаж сприяє згоранню жирів, якщо їх багато в жировій тканині.
Під впливом масажу зростає кількість еритроцитів і гемоглобіну в крові, особливо при анемії, кількість лейкоцитів, можливо, внаслідок виходу крові з кров'яних депо. Збільшується сечовиділення, виведення сечовини, сечової кислоти, хлористого натрію, неорганічного фосфору.
Масаж, зокрема апаратна вібрація, впливає на функцію ендокринних, зокрема надниркових залоз. Це виявляється в еозинопенічній, лейкопенічній, гіперглікемічній реакціях, підвищенні концентрації 11-оксикетостероїдів у плазмі кроні, збільшення кількості виведених з сечею кетостероїдів і т. ін.
Гістологічні та функціональні дослідження свідчать, що вібрація після короткочасної активізації функції щитовидної залози приводить до її пригнічення. Це відбувається через те, що вібрація активізує систему гіпофіз — кора надниркової залози, підвищує вміст у крові глюкокортикоїдних гормонів, які, нагромаджуючись, починають гальмувати активність щитовидної залози, пригнічувати її функцію. Вібрація стимулює функцію яєчників. В експерименті показано, що апаратна вібрація ділянки надниркових залоз діє протизапально, що значною мірою зумовлено активізацією функції надниркових залоз (О. Я. Креймер, 1972).
Отже, за допомогою масажу можна мобілізувати складні регуляторні фізіологічні механізми на підвищення захисно-пристосувальних властивостей,
Гігієнічний самомасаж добре проводити в сполученні з ранковими фізичними вправами, після зарядки. Можна масажуватися вдень і ввечері, а також після занять спортом. Загальний гігієнічний самомасаж проводять за наступною схемою: масаж голови - шиї - рук - спини - живота - ніг і області таза. Прийоми самомасажу виконують у повільному темпі, без зусиль, не заподіюючи біль тканинам. Окремі сегменти тіла масажують від периферії до центра, до найближчих лімфатичних вузлів. Кожен прийом повторюють 3-5 разів.
Масаж голови проводять у положенні сидячи або стоячи. Щоб додати м'язам шиї розслаблене положення, голову варто трохи схилити на груди. Застосовують наступні прийоми. Обхоплює поглажування волосистої частини голови двома руками в напрямку від чола до потилиці і скроневих областей. Граблеподібне розтирання подушечками пальців у напівкружних напрямках. Переривчасті натиснення кінцями граблеподібно розставлених пальців. Зрушування м'яких тканин покривів черепа: при зсуві шкіри попереду назад одну долоню поміщають на потиличній області, іншу - на чолі; при зсуві в сагітальній площини (вправо - уліво) розведені пальці охоплюють голову по обидва боки так, щоб великі пальці знаходилися під вушними раковинами. Обходячи всю поверхню зводу черепа, роблять поколочування подушечками пальців у ритмі барабанного дробу. Потім роблять паралельно двома руками глибокі поглажування опорною поверхнею кисті в напрямку від скроневих областей (перед вушних раковин) дугоподібно, обходячи зверху вушні раковини, до сосцевидних відростків і кутів нижньої щелепи. Закінчується масаж голови поверхневими обхоплюючими поглажуваннями від чола до потиличної області.
Масаж шиї роблять у положенні сидячи або стоячи. Усі прийоми виконують звичайно двома руками. Площинне поглажування долонною поверхнею пальців обох рук: установивши кисті в області потилиці так, щоб їх ІІ й ІІІ пальці стосувалися один одного, роблять рух донизу, спочатку по задній поверхні шиї, потім, відходячи в сторони, по бічних поверхнях шиї до рівня ключиць. Роблять поперемінно руками обхоплюючи поглажування бічних і передніх поверхонь шиї. При цьому права рука починає рух на протилежній стороні шиї - від лівої завушної області, а ліва - від правої завушної області. Рухом донизу кисть доходить до кута нижньої щелепи. У цей момент великий палець, відходячи від інших у напрямку до підборіддя, робить поглажування нижньої щелепи і переходить на протилежну сторону шиї. Таким чином, охопивши передню поверхню шиї, кисть, направляючи донизу, робить поглажування, закінчуючи рух на передній поверхні грудей нижче ключиць. Розтирання в області сосцевидних відростків і потиличного бугра - у місць прикріплення м'язів шиї і спини. Використовують прийоми циркулярного розтирання кінцями ІІ-V пальців. Кінцями пальців розтирають ключиці: верхні краї - ІІ-V пальцями, нижні - великими пальцями. Розтирання чергують з поглажуванням місць, де створюється вплив. Розминання м'язів, що залягають на задній поверхні шиї, роблять поперечно двома руками. Захопивши двома руками глибоко на задній поверхні шиї тканини і відтягнувши них, кисті в повільному темпі роблять поперечні розминання. Розминання грудино-ключично-сосцевидних м'язів роблять роздільно, спочатку з одного боку, а потім з іншого. Для розслаблення м'язів голова повинна бути злегка нахилена в протилежну сторону, підборіддя піднятий і повернуть убік масажованого м'яза. Застосовують щипцеподібне подовжнє розминання одною рукою. Масажований м'яз захоплюють протилежною рукою між І й ІІ, ІІІ пальцями в місця її прикріплення на голові (біля сосцевидного відростка) і зворотним ходом кисті роблять подовжнє розминання в напрямку до грудини. Після розминання проводять площинне поглажування зверху вниз по ходу грудино-ключично-сосцевидних м'язів. Потім - поплескування долонною і тильною поверхнею пальців по задній і бічній поверхнях шиї. Закінчують масаж шиї обхоплюючими поглажуваннями.
Масаж рук починають з поглажувань широкими штрихами в напрямку до центра - від кисті до плечового суглоба. Рухи проводять поперемінно: після того як права рука закінчує поглажування в області надпліччя, ліва починає поглажування правої руки, і навпаки. Погладжують задню і передню поверхні руки. Потім масаж роблять по сегментах: права кисть масажує ліву, а ліва кисть масажує праву; права кисть масажує ліве передпліччя і лівий ліктьовий суглоб, а ліва кисть - праве передпліччя і правий ліктьовий суглоб. Потім переходять до вищележачих сегментів: правою рукою роблять масаж лівого плеча і лівого плечового суглоба, лівою рукою масажують праве плече і правий плечовий суглоб. Кисті масажують прийомами поглажування тильної поверхні від проксимальних фаланг пальців до середини передпліччя. Потім роблять щипцеподібне поглажування фаланг пальців: тильні і долонні поверхні в поперечному напрямку, а бічні - а подовжньому. Щипцеподібними прийомами розминають м'язи кисті. Роблять поглажування і розтирання кінцями пальців променево-зап`ястного суглоба. При гігієнічному масажі передпліччя і плеча руці додають середньо-фізіологічне положення, фіксуючи її на колінах. На передпліччя застосовують обхоплююче і щипцеподібне поглажування в напрямку до ліктьових лімфатичних вузлів. Проводиться подовжнє розминання м'язів; розтирання голівок м'язів і сухожиль в області ліктьового суглоба; поплескування долонею і поколочування ліктьовим краєм розведених пальців. В області ліктьового суглоба застосовують поглажування і розтирання кінцями пальців. Плече спочатку масажують поглажуваннями в напрямку до пахвових лімфатичних вузлів, послідовно впливаючи на зовнішню, задню, передню л внутрішню поверхні. Роблять подовжні розминання знизу нагору й у зворотному напрямку двоголового і триглавого м'язів плеча (рис. 1, 2). Розминання закінчують поглажуванням плеча. Потім проводять поплескування долонею, поколочування ліктьовим краєм розведених пальців і кулаком поперечно або ліктьовим краєм кулака перпендикулярно. Проводять непереривчасту вібрацію - потряхивання двоголового і триглавого м'язів. Закінчують масаж плеча поглажуванням. Плечовий суглоб масажують круговими поглажуваннями, обходячи всю його поверхню й область дельтоподібного м'яза, а також обхоплюють поглажуваннями в напрямку над- і підключичних лімфатичних вузлів. Розтирання роблять подушечками пальців. Ретельно масажують сухожилля м'язів і місця їх прикріплення. Застосовують прийоми розтирання опорною частиною кисті (в області лопатно-ключичного суглоба і передньо-внутрішньої поверхні голівки плеча) і ліктьовим краєм кисті (в області зовнішньої і задньої поверхонь плечового суглоба). Після розтирання проводять розминання дельтоподібного м'яза, поплескування і поглажування. Струшування верхніх кінцівок виконують коштуючи при похилому положенні корпуса, що забезпечує максимальне розслаблення рук.
Страницы: 1, 2, 3
