2. Нейродисплатичний сколіоз
При цьому або іншому різновиду хвороби спостерігаються ті або інші порушення формування скелету і нервової тканини. Форми прояву цих порушень такі.
Дизрафічний статус і мієлодисплазія; тобто вроджені потвори. У цих формах сколіоз часто поєднується з незрощенням спинномозкового каналу, “вовча пасть “ або “зайцева губа “ - своєрідними пороками розвитку хребта або черепа.
Сірінгомієлія. При подібній різновидності захворювання в тканинах спинного мозку по невідомій причині виникають вогнища розсмоктування, що призводять до формування продовгуватих порожнин, ніби трубок (syrinx - по-грецьки флейта). Такий прояв хвороби викликає різні неврологічні розлади - порушення чутливості, паралічі, що і призводять до викривлення хребта.
Міопатії - не зовсім досліджене захворювання м’язів, що призводять до їх виснаження. Дуже слабкі м’язи не в змозі утримувати хребет.
Нейрофіброматоз (хвороба Реклингаузена). Це те саме захворювання, яким страждав Квазімодо.
3. Нейрогенний сколіоз
Виникає це захворювання внаслідок поліомієліту або інших нейроінфекцій (менінгіту, енцефаліту). Також сюди можна віднести наслідки дитячого церебрального паралічу або перенесеної родової травми.
4. Дистрофічні сколіози
Їх викликають хвороби, обумовлені порушенням розвитку кісткової тканини і порушенням обміну речовин в ній. Це так звані остеохондропатії - група вроджених, генетично обумовлених хвороб сполучної тканини, що призводять до порушення складу кістки, хряща, зв’язок. Порушення складу знижує стійкість цих тканин, негативно впливає на формування структури хребців. Одним із характерних захворювань цього типу - рахіт, тобто порушення формування кісткової тканини та інші видозміни у сполучній тканині внаслідок нестачі вітаміну D. Вказані хвороби можуть бути викликані тяжкими супутніми захворюваннями - пороками серця, порушення кровообігу, а також соматичною дистрофією, тобто патологічним зниженням ваги тіла.
5. Обмінно-гормональні сколіози
Зустрічаються у хворих з різними гормональними порушеннями, наприклад, внаслідок нестачі гормону, що утримує кальцій у кістковій тканині.
6. Сколіози, викликані супутніми захворюваннями кісткової тканини (наприклад, туберкульозом або пухлинами хребців, ребер, грудини).
Тільки ці шість форм захворювання викликають найбільш важкий і злоякісний перебіг хвороби.
Сколіоз - це таке викривлення хребта, при якому відбувається бокове відхилення його продольної осі від вертикалі. Лінія хребта у фронтальній площині (тобто “в фас “) нагадує латинську букву “S". Ця форма викривлення часто зустрічається у дітей.
У I ступені сколіоз майже непомітний. У дитини спостерігається в’яла осанка, опущена голова, плечі відведені, спостерігається деяка сутулість, праве плече трохи вище лівого, а кут правої лопатки далі від центральної лінії, ніж кут лівої; помітна невеличка асиметрія трикутників талії. Помічається торсія хребців (поворот навколо вертикальної осі). Дуга викривлення краще відмічається при нахилі вперед: її відмічають по остистим відросткам зеленкою або фломастером. В положенні стоячи або лежачи на животі сколіоз може зникати. Відхилення хребта від вертикальної осі не більше 5-10градусів. Часто таке викривлення хребта являється функціональним, тобто непостійним: у положенні дитини лежачи на животі хребет випрямляється.
При сколіозі II ступеня з’являється торсія. Виражена асиметрія контурів шиї і трикутника талії (простір між тулубом і опущеними руками). Помітним стає порушення паралельного розташування ліній поясу верхніх і нижніх кінцівок, таз на боці сколіозу опущений, у поперековому відділі на боці сколіозу виражений м’язовий валик, а в грудному відділі з’являється вип'ячування. Повного виправлення кривизни викривлення в положенні лежачи і при активному напруженні м’язів досягти неможливо. На рентгенограмі кут викривлення від 10 до 20 градусів.
При III ступені сколіозу кут між хребтом і вертикаллю досягає 25-40градусів. Більше ніж завжди виражена торсія: за поворотом хребців відбувається поворот навколо своєї осі всієї грудної клітки, ребра вирячуються, і формується вже не тільки м’язовий, але і реберний горб. Тіла хребців вже помітно деформуються, і помічаються деякі зміни внутрішніх органів. Послаблюються м’язи живота, передні реберні дуги виступають.
При четвертій ступені сколіозу спостерігається помітна деформація кістково-м’язової системи. Кут викривлення може бути 90градусів, і м’зевий і реберний горб ярко виражений. З-за стиснення деформованою грудною кліткою внутрішніх органів - серця, легень, печінки, шлунка - порушуються їх функції і розвиваються різноманітні внутрішні захворювання. М’язи в ділянці сколіозу помітно розтягнуті. В зоні вигину грудного сколіозу ребра западають, а спереду виникає реберний горб.
А.Е. Штеренгерц (1970, 1988) у хворих на сколіоз помічав уповільнення швидкості кровотоку, а С.В. Хрущев (1980), А.Ф. Кантелін (1983) і В.Н. Максімова (1985) вказують на порушення функції органів дихання і серцево-судинної системи.
Симптоми сколіозу:
Між сіднична складка не вертикальна або м’язи не симетричні;
Нерівномірність відставання лопаток;
Зигзагоподібна або нерівна лінія, утворена остистими відростками хребців;
Несиметричність вигинів талії;
Ці признаки можна виявити у дітей вже у 4-5річному віці, а крім того з’являються й інші симптоми. Іноді дитина скаржиться на ниючий біль в спині; дитина швидко втомлюється, не здатна довго всидіти на одному місці ніби “місця собі не знаходить".
Викривлення хребта може виникнути вже у грудної дитинки, але далеко не всі матері знають про це. Більшість мам, що не знають, не придають великого значення тому факту, що дитина, як її не вкладай, все одно повертається на один і той же бік. Це відбувається тому, що грудна клітка в цьому випадку буває нерівномірно випуклою: по одну сторону викривленого хребта грудна клітка має ззаду округлість, а по іншу - затвердіння, на якому дитині “зручніше" лежати. Неусвідомлені повороти дитини уві сні з випуклої сторони грудної клітки на затверділу являється характерним симптомом дитячого сколіозу. Часто такі сколіози обумовлені генетичними порушеннями, частково обмін кальцію, що призводить до дегенеративних змін у міжхребетних зв’язках, дисках, м’язах.
Істинний сколіоз характеризується тим, що при ньому присутні признаки торсії, які виявляються при рентгенологічному дослідженні.
Масаж - це дозована механічна дія на поверхню тіла людини або будь-якого органа, що проводиться руками масажиста за допомогою спеціальних прийомів або спеціальних апаратів і проведення з лікувальною або профілактичною метою. Масаж - це сукупність прийомів механічної дозованої дії у вигляді тертя, тиску, вібрації, проведених на поверхні тіла людини як руками, так і спеціальними апаратами через повітряне, водне або інше середовище. Масаж може бути загальним і місцевим. В залежності від задачі розрізняють слідуючи вили масажу:
гігієнічний (косметичний)
лікувальний
спортивний
самомасаж
сегментарний
точечний
існують слідуючи системи масажу.
I. Європейська:
російська;
шведська;
фінська.
Східна.
Виділяють методи масажу:
ручний
апаратний
комбінований.
Гігієнічний масаж. Цей вид масажу служить для укріплення здоров’я, збереження нормального стану організму, попередження захворювань. Він буває загальним і частковим, застосовується окремо або у поєднанні з ранковою гігієнічною гімнастикою, в сауні або російській бані. Гігієнічний масаж часто виконується як самомасаж.
Масаж у бані сприяє благо приємній дії на нервово-м’язеву і ендокринну системи, покращує рухомість у суглобах, стимулює обмін речовин в організмі і покращує діяльність органів виділення. Внаслідок цього масаж у бані може служити додатковим засобом для регулювання і зниження маси тіла. Цей вид масажу - активний засіб профілактики захворювань, збереження працездатності. Він призначається у формі загального масажу або масажу окремих частин тіла. При виконанні масажу застосовують різноманітні прийоми ручного масажу, спеціальні апарати, використовується самомасаж (у поєднанні з ранковою гімнастикою) в сауні, бані, ванній кімнаті, під душем. Одним із різновидів гігієнічного масажу - косметичний - проводиться при патологіях шкіри обличчя і як засіб попередження старіння.
Лікувальний масаж. Цей вид масажу являється ефективним методом лікування різноманітних травм і захворювань. Розрізняють слідуючи його різновиди:
класичний - застосовують без врахування рефлекторної дії і проводять близько біля ушкодженої ділянки тіла або безпосередньо на ній;
сегментарно-рефлекторний - виконують з ціллю рефлекторної дії на функціональний стан внутрішніх органів і систем, тканин; при цьому використовують спеціальні прийоми, дія яких направлена на окремі зони - дерматоми; [№6]
сполучнотканинний - дія в основному на сполучну тканину, підшкірну клітчату; основні прийоми сполучнотканинного масажу проводять з урахуванням напрямку ліній Бенінгофа;
періостальний - при цьому виді масажу шляхом дії на точки в певній послідовності викликають рефлекторні зміни у надкісниці;
точений - різновид лікувального масажу, коли локально діють розслаблюючим або стимулюючим способом на біологічно активні точки (зони) відповідно до показань захворювання або порушення функції при болю, що локалізується у обмеженій частині тіла;
апаратний - виконують за допомогою вібраційних, пневмовібраційних, вакуумних, ультразвукових, іонізуючих приладів; також застосовують різновиди баро-, електростимуляційного та інших видів масажу (аеропонний, різні аплікатори);
лікувальний самомасаж - виконується самим хворим, може бути рекомендований лікарем, медсестрою, спеціалістом по масажу, ЛФК. Відбираються найефективніші прийоми для дії на дану ділянку тіла.
Спортивний масаж. Спортивний масаж застосовується для покращення функціонального стану спортсмена, його спортивної форми, зняття втоми, підвищення фізичної працездатності, профілактики травм і захворювань опорно-рухового апарату та їх лікування. Він поділяється на:
тренувальний;
попередній;
відновний;
використовується при спортивних травмах і деяких захворюваннях, пов’язаних з спортом.
Гігієнічний масаж як правило робить сам спортсмен одночасно з ранковою гімнастикою, розминкою.
Тренувальний масаж проводиться для підготовки спортсмена до найвищих спортивних досягнень у більш короткий час і з меншою затратою психофізичної енергії. Використовується у всіх періодах спортивної підготовки. Методика масажу залежить від задач, особливостей виду спорту, характеру навантаження та інших факторів.
Попередній масаж застосовують для нормалізації стану різних органів і систем спортсмена перед фізичним або психоемоційним навантаженням. В залежності від задач розрізняють слідуючи види попереднього масажу:
розминальний - перед навчально-тренувальним заняттям або виступом на змаганнях, коли необхідно підтримати і підвищити тонус організму, враховуючи при цьому специфіку виду спорту;
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8