Норми і фундаментальні засади етики, викладені у Кодексі, обов'язкові для виконання усіма аудиторами - практиками при наданні ними аудиторських послуг.[15].
Від дотримання цих етичних принципів, що відповідають вимогам міжнародних нормативів аудиту, залежить авторитет фахівця, його професійна придатність виконувати най-складніші завдання.
Незалежність -- головна риса професії аудитора. Вона обумов-лена тим, що аудитор не є штатним працівником державного органу управління, він не залежить і не підпорядкований іншим контрольно-ревізійним органам або політичним партіям чи громадським органі-заціям. Думка аудитора з фінансових питань не повинна залежати від гонорару, який виплачується клієнтом.
Об'єктивність висновків має грунтуватися на вдумливому до-слідженні діяльності клієнта, використанні вірогідних даних, засто-суванні оптимальних методів їх аналізу і складанні аудиторського вис-новку за результатами перевірки. У ставленні до клієнта аудитор повинен бути коректним, ввічливим і передбачливим, а свої заува-ження доводити у формі побажань, порад, рекомендацій.
Надаючи консультаційну допомогу, аудитор зацікавлений макси-мально захистити інтереси клієнтів, а отже, не зосереджує своєї ува-ги тільки на негативних фактах. І в клієнта, і в аудитора спільна мета -- зробити посильний внесок в ефективне функціонування ринкової економіки. Для аудитора багато важить широка поінформованість у виробничо-економічних справах. А крім того, аудитор не може нада-вати професійні послуги, не будучи достатньо обізнаним із загальними з технічними стандартами з обліку і аудиту.
Конфіденційність -- не менш важлива риса професії аудитора. Він повинен зберігати виробничі і комерційні таємниці клієнтів, не поширювати конфіденційної інформації, щоб не завдати їм шкоди. За розголошення секретів клієнтів аудитор несе відповідальність за законом і моральну відповідальність перед колегами.
Аудиторська фірма --- юридична особа, що безпосередньо зай-мається аудиторською діяльністю і може створюватися на підставі будь-яких форм власності. Умовою створення такої фірми є те, що загальний розмір частки засновників (акціонерів), які не є аудитора-ми, у статутному фонді не може перевищувати 30 відсотків. Ауди-торською діяльністю фірма займається, якщо у ній працює хоча б один аудитор . Керівником фірми може бути тільки аудитор.
Основні функції аудиторської фірми:
1) експертна оцінка господарсько-фінансової діяльності і стану майна суб'єкта підприємницької діяльності, в основному під час пере-дачі його в оренду, приватизації, а також у випадках збитковості чи банкрутства;
2) перевірка вірогідності бухгалтерського обліку і звітності за пе-ріод дослідження, у тому числі контроль правильності бухгалтерсь-ких записів, достовірності визначення собівартості продукції {робіт, послуг), розрахунків прибутків та їх розподілу;
3) прогнозування господарсько-фінансової діяльності підприєм-ства, оцінка перспективи його розвитку й остаточних результатів, роз-робка заходів для ліквідації збитковості і підвищення ефективності виробництва, а також статутних документів, підготовка необхідних документів для реєстрації спільного підприємства;
4) інформаційне, наукове і методичне забезпечення діяльності підприємств на договірних засадах із замовниками;
5) упорядкування бухгалтерського обліку, коли підприємство-клієнт не в змозі організувати облік через відсутність кваліфікованих кадрів або з інших мотивів, при цьому аудитори складають облікові реєстри, бухгалтерський баланс, інші форми звітності на підставі первинних документів;
6) консультації (в усній і письмовій формі) з питань обліку, права, оподаткування, розрахунків, зовнішньоекономічних операцій за відповідну плату.
Аудиторські фірми надають такі види послуг: за засвідченням, податкові, консультаційні для адміністрації, бухгалтерські, складан-ня звітності.[ 62, стр.12-13 ].
Послуги за засвідченням -- різні послуги, надання яких завер-шується письмовим висновком фірми. Вони бувають трьох типів: ау-дит завершеної фінансової звітності, оглядові перевірки завершеної фінансової звітності та Інші послуги за засвідченням. Під час аудиту завершеної фінансової звітності відповідальна сторона--клієнт, який робить різні затвердження у формі опублікованої фінансової звітнос-ті; в аудиторському висновку висловлюється думка про те, чи відпо-відає ця звітність загальноприйнятних бухгалтерським принципам; зовнішній користувач розглядає аудиторський висновок як показник надійності звітів під час прийняття рішення.
Оглядові перевірки більшість підприємств (компаній, фірм) використовують для того, щоб надати користувачам фінансову звітність, при цьому економлячи на оплаті, адже за аудиторські висновки оплата значно вища, ніж за ог-лядову перевірку. До інших послуг за засвідченням відносяться пере-вірка попередньо складеної фінансової звітності (прогнози і плану-вання), складання характеристик програмного забезпечення для ком-п'ютерів.
Податкові послуги. Аудиторські фірми готують корпораційні та індивідуальні податкові декларації як для клієнтів, які користуються аудиторськими послугами, так і для інших суб'єктів підприємницької діяльності. Деякі фірми надають послуги і консультації щодо податків, їх планування тощо.
Консультаційні послуги для адміністрації мають досить широ-кий спектр -- від простих пропозицій щодо поліпшення бухгалтерсь-кої системи клієнта до допомоги у маркетинговій стратегії, у вста-новленні комп'ютерів тощо. Багато великих фірм має відділи, які про-водять консультації для адміністрації і майже не взаємодіють з персо-налом, який займається аудитом і податками.
Бухгалтерські послуги. Багато малих підприємств з невеликим бухгалтерським персоналом під час підготовки фінансової звітності покладаються на аудиторські фірми. Деякі дрібні клієнти не мають ні персоналу, ні спеціальних знань, щоб вести власні бухгалтерські жур-нали і головну книгу, а тому аудиторські фірми надають різні бухгал-терські послуги для потреб клієнтів. Деколи, якщо фінансова звітність повинна бути передана третій стороні, може бути виконана оглядова перевірка або навіть аудит.
Складання звітності: багато аудиторських фірм мають справу з приватними компаніями, тобто з клієнтами, не зобов'язаними робити аудит, вони часто запрошують аудиторів для складання податкових декларацій, а також для допомоги у підготовці точної фінансової інфор-мації, але без аудиту. Складання фінансової звітності -- послуга, що надається клієнту без аудиту. Така звітність носить назву неаудитованої фінансової звітності.
Послуги з її складання передбачені для того, щоб забезпечити можливість тій чи іншій аудиторській фірмі конку-рувати з бухгалтерськими фірмами. Невеликі аудиторські фірми скла-дають для дрібних клієнтів місячну і квартальну фінансову звітність, а також послуги, пов'язані з оподаткуванням. Клієнту може бути за-безпечено складання звітності: з повним розкриттям, без розкриття по суті і при відсутності незалежності.
Взаємовідносини між аудиторською фірмою і підприємством-замовником регулюються договором, протоколом погодження договір-ної ціни і актом приймання-здачі виконаних робіт.
У Статті 22 Закона України “Про аудиторську діяльність” чітко позначено права аудиторів:
-- перевіряти документи, реєстри бухгалтерського обліку та іншу документацію;
-- одержувати від підприємства пояснення і додаткові дані, необ-хідні для перевірки;
-- одержувати від третіх осіб інформацію, необхідну для аудиту;
-- проводити інвентаризацію коштів, цінних паперів, матеріаль-них цінностей;
-- залучати до перевірки на договірних засадах спеціалістів;
-- проводити аналіз, надавати консультації з питань обліку, права, консолідації і трансформації звітності;
-- надавати послуги щодо оцінки майна, проведення експертизи комп'ютерних програм бухгалтерського обліку;
-- самостійно визначати форми і методи аудиту;
-- займатися аудиторською діяльністю індивідуально, створюва-ти аудиторські фірми, об'єднуватися з іншими аудиторами в спілку тощо. [ 4]
У Статті 23 Закона України “Про аудиторську діяльність” визначени обов 'язки аудиторів:
-- доброякісно перевіряти стан бухгалтерського обліку і звітності замовника, їх достовірність;
-- належним чином надавати аудиторські послуги;
-- повідомляти власників уповноважених ними осіб, замовників про виявлені під час аудиту недоліки в обліку і звітності;
-- зберігати в таємниці отриману під час аудиту інформацію;
-- не розголошувати відомості, що становлять предмет комерцій-ної таємниці, і не використовувати їх у своїх Інтересах або в інтере-сах третіх осіб;
-- відповідати перед замовником за порушення умов договору відповідно до чинних законодавчих актів України.[ 4].
Согласно данного Закона, рішенням суду або арбітражу аудитор може бути позбавлений ліцензії у випадках:
-- проведення ним робіт, не передбачених ліцензією;
-- використання інформації про замовника для своєї підприєм-ницької діяльності;
-- розголошення інформації про фінансовий стан замовника.[ 4].
Щоб підтримувати на належному рівні свою кваліфікацію, ауди-тор зобов'язаний проводити не менше двох аудитів протягом року.
Аудитори не безпідставно вважають, що відповідальність як за попередження, так і за виявлення зловживань та інших аномалій ле-жить насамперед на адміністрації. Одним з основних постулатів теорії аудиту є те, що не існує обов'язкового конфлікту інтересів між аудито-ром і адміністрацією підприємства, яке перевіряється.[ 62, стр.24-25 ].
У Великобританії, наприклад, щорічний аудит перестав бути добро-вільною справою і тепер є обов'язковим для всіх компаній з обмеже-ною відповідальністю. При цьому рада з аудиторської практики повинна пропонувати аудиторам, як вони повинні виконувати пере-дбачені законом обов'язки і наскільки далеко ці обов'язки мають по-ширюватися. Інструкція зобов'язує директорів забезпечити збереження довірених їм активів як вирішального фактора, що визначає їх відпові-дальність за попередження зловживань.
Аудитори не можуть попере-джувати виникнення зловживань чи інших аномалій. У кращому випадку, аудит стає стримуючим фактором.
Аудитор повинен якісно планувати, виконувати і оцінювати свою роботу, щоб забезпечити відповідність вищенаведеній вимозі "мати обгрунтовану можливість виявлення суттєвих перекручень". Коли кри-тики бухгалтерської професії висловлюють свої претензії до аудито-ра, то здебільшого вони не обгрунтовані. Ті люди, які не є аудитора-ми, часто хочуть, щоб аудитори брали на себе відповідальність більшу, ніж передбачено інструкцією. Звичайно, аудиторам не підходять такі умови. Якщо ж погоджуватися на них, то слід мати на увазі значне подорожчання аудиту, адже виникає потреба у виконанні додаткових, невластивих функцій (наприклад, проведення тестувань), що істотно зменшує практичну вартість процесу оцінки аудиторського ризику.
Аудит повинен проводитися таким чином, щоб забезпечити гаран-тію розкриття суттєвих неточностей у бухгалтерському обліку і звітно-сті. Тому слід розумно його спланувати.
Розрізняють два основні види неточностей: помилки і відхилення від норм. Помилка-- ненавмисне перекручення даних бухгалтерсь-кого обліку і звітності, а відхилення від норми, навпаки, -- навмисне викривлення показників обліку і звітності.[26].
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18
