В умовах ринкової економіки в основному здійснюється:
-- аудит фінансового стану;
-- аудит економічної ефективності;
-- аудит виробничої діяльності;
-- страховий аудит;
-- банківський аудит;
аудит маркетингу тощо.
Аудитор не повинен зосереджуватися тільки на документальній перевірці, й мусить провести економічну експертизу господарсько-фінансової діяльності, зробити аналіз інтелектуальної власності й ос-новних засобів, витрат виробництва і реалізації продукції, вивчити нормативну базу підприємства, визначити ефективну структуру капі-талу, надати консультаційні послуги з обліку, аналізу, фінансів, права та інших галузей знань. Тому до роботи в аудиторській фірмі слід залучати кваліфікованих спеціалістів широкого спектру знань. В умо-вах ринку ніхто в діловому світі не сприймає всерйоз підприємців, звітні дані яких не підтверджено аудиторським висновком.
Аудиторські служби на договірних засадах розробляють також ре-комендації щодо постановки обліку, збільшення прибутків, підвищення рентабельності, оздоровлення фінансового стану. Залу-чені до аудиту висококваліфіковані зовнішні консультанти професійно справляються з поставленими завданнями. Висновки незалежних аудиторів повинні відповідати загальноприйнятним стандартам, що можуть опиратися на економічні нормативи.
Тепер до роботи в аудиторських фірмах України залучено кваліфі-ковані кадри бухгалтерів, ревізорів, економістів, юристів. Однак на-зріла необхідність наукових і практичних розробок актуальних пи-тань, пов'язаних із розвитком аудиторства. Найважливішими з них є наступні:
-- наукове обгрунтування основних процедур і тестів аудиторства;
-- порівняльний аналіз змісту, місця і ролі аудиторських висновків;
-- проблеми інформаційного, математичного і програмного забез-печення аудиторського процесу;
-- розробка методів зовнішнього і внутрішнього аудиту;
-- функції, права, обов'язки, відповідальність і етичні норми діяль-ності незалежних аудиторів;
-- забезпечення правового, комерційного і договірного регулю-вання діяльності аудиторів;
-- розробка стандартів для внутрішнього і зовнішнього аудиту;
-- визначення рівня професійного ризику під час аудиту;
-- регулювання взаємовідносин аудиторів з фінансовими, право-охоронними та іншими державними органами.
Іноді сплутують аудит з бухгалтерським обліком, бо вони тісно пов'язані між собою. Бухгалтерський облік як складова частина систем управління виконує три окремі функції - інформаційну, контрольну т аналітичну. Бухгалтерський облік - це процес запису, класифікації і узагальнення господарських процесів на підставі документів для підготовки інформації І прийняття відповідних рішень. З одного боку, бухгалтери покликані оволодівати принципами і положеннями, що складають базу для підготовки інформації, з іншого - під час аудиту бухгалтерських даних виникає потреба встановити правильність відображенні бухгалтерської інформації відповідно до фактичних процесів.
Оскільки бухгалтерські правила - критерії оцінки того, чи правильно сформульована бухгалтерська інформація, то аудитор, використовуючи цю інформацію, повинен добре знати ці правила. Він зобов'язаний не тільки розуміти бухгалтерський облік, а й бути компетентним у накопиченні і тлумаченні аудиторських свідчень, що і відрізняє аудиторів від бухгалтерів. Аудитор стикається з визначенням правильності процедури аудиту, розміру вибірки, хронометражу перевірок (тестів) і оцінки результатів.
Залежно від прийомів і способів контролю і системи контролю і процедур розрізняють аудит, ревізію, судово-бухгалтерську експертизу. Вони є складовими елементами фінансово-господарського контролю. Аудит, ревізія і судово-бухгалтерська експертиза розглядають один предмет (господарсько-фінансову діяльність підприємства чи підприємця), а також використовують спільні методичні прийоми і процедури контролю, їх мета - виявляти негативні явища у виробничій: господарсько-фінансовій діяльності господарюючих суб'єктів, їх усунення та запобігання у майбутньому. Об'єктами контролю для них "однакові джерела інформації, законодавчі та нормативно-інструктивні акти з питань господарсько-фінансового контролю, первинна облікова документація, реєстри бухгалтерського обліку, баланси і звітність господарюючих суб'єктів. Спільне для них також і те, що вони обґрунтовують свої висновки на документально перевірених доказах.
Разом з тим між аудитом, ревізією і судово-бухгалтерською експертизою існують суттєві відмінності.
Аудит - незалежна перевірка бухгалтерських балансів і фінансових звітів суб'єктів підприємницької діяльності з метою одержання висновків. Висновки аудитора є виваженим і обґрунтованим доказом під час вирішення майнових конфліктів в господарських судах між власником та його контрагентами. Аудит дає можливість суб'єктам підприємницької діяльності прогнозувати підвищення ефективності і розширення сфер впливу підприємницьких структур, розвиток маркетингу і комерційної діяльності як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках, допомагає уникнути банкрутства. Аудиторське підтвердження про стійкий фінансовий стан підприємства обґрунтовує потребу в кредитах і надає право на випуск акцій.
Під час ревізії досліджується господарське-фінансова діяльність підприємств і організацій у статиці після завершення господарських процесів (переважно не менше одного разу в рік). Функції ревізії (порівняно з аудитом) звужуються інтересами власника, від імені якого проводиться ревізія. Основною метою ревізії є пошук та фіксація фактів зловживань з обов'язковим повідомленням вищій організації і правоохоронним органам. Як правило, ревізори здійснюють перевірки лише з позицій дотримання законності господарських операцій, не вникаючи у визначення перспектив діяльності. Результати ревізії повідомляють трудовому колективу для вжиття заходів щодо ліквідації виявлених недоліків. Основні відмінності між ревізією та аудитом можна простежити на прикладі таб.3.1.1
Таб.3.1.1. Основні відмінності ревізії та аудіту.
Характеристика
Ревізія
Аудит
Мета проведення
Усунення недоліків
Зменшення недоліків
Ліквідація зловживань
Обмеження зловживань
Встановлення законності
З'ясування істинних причин недоліків
Забезпечення макси-мальної точності даних
Приблизна точність даних
Гласність
Оприлюднення результатів
Збереження професійної таємниці
Ініціатори проведення
Ревізії призначаються суб'єктами адміністративного права
Аудитора клієнт вибирає сам
Джерела фінансування
За рахунок суб'єкта адміністративного права
Аудит здійснюється за рахунок суб'єкта, що перевіряється
Часовий фактор
Ревізія існувала завжди
Аудит є продуктом роз-витку ревізії в особливих економічних умовах
Головними завданнями бухгалтерської експертизи є встановлення:
1. Документальної обгрунтованості нестачі або надлишків товар-но-матеріальних цінностей і грошових коштів, періоду і місця їх утво-рення, а також розміру завданої матеріальної шкоди.
2. Правильності документального оформлення операцій з прий-мання, зберігання, реалізації товарно-матеріальних цінностей і руху гро-шових коштів.
3. Відповідності відображення в бухгалтерському обліку фінансо-во-господарських операцій вимогам чинних нормативних актів з бухгал-терського обліку і звітності.
4. Кола осіб, на яких покладено обов'язок забезпечити дотримання вимог нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку і контролю.
5. Документальної обгрунтованості списання сировини, матері-алів, готової продукції і товарів.
6. Правильності визначення оподаткованого прибутку (доходу) підприємств різних форм власності та вирахування розмірів податків.
7. Документальної обгрунтованості вимог позивача і заперечень відповідача в частині, яка стосується ціни позову (зустрічного позову).
8. Недоліків в організації бухгалтерського обліку і контролю, які сприяли або могли сприяти завданню матеріальної шкоди або перешкод-жали її своєчасному виявленню.
Перед експертом-бухгалтером можуть бути поставлені і інші завдан-ня, виконання яких пов'язано з перевіркою додержання порядку ведення бухгалтерського обліку і звітності, складання балансів, записів в обліко-вих реєстрах бухгалтерського обліку тощо.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань:
- Чи підтверджується документально вказана в акті інвентаризації від (зазначаються реквізити акта) нестача (надлишки) товарно-матеріальних цінностей (товарів, тари) на суму (зазначається сума) на даному підпри-ємстві (установі, організації) за період (зазначити)?
- В який період утворилась нестача, яку встановлено актом інвентари-зації від (зазначити дату) у сумі (зазначити суму), і хто відповідав за збе-реження товарно-матеріальних цінностей (грошових коштів) у цей пе-ріод?
- В якій сумі обчислюється розмір матеріальної шкоди, завданої (зазна-чається кому) у зв'язку з нестачею, яку встановлено інвентаризацією (акт інвентаризаційної комісії від (зазначити дату)?
- Чи підтверджуються документально висновки ревізії (зазначаються реквізити акта ревізії) в частині, що стосується завищення обсягу і вар-тості виконаних робіт?
- Чи підтверджується документально зазначене в акті податкової адміністрації (вказуються реквізити акта) заниження прибутку виробничо-комерційною фірмою (назва фірми) за період (зазначається, за який)? Як-що підтверджується, то чи правильно вирахувана сума додаткових по-датків, які фірма має внести до бюджету?
- Чи підтверджується документально вказаний в позовній заяві А. роз-мір завданої йому шкоди у зв'язку з невиконанням відповідачем Б. умов договору (зазначається, якого)?
- Які порушення вимог нормативних актів, що регламентують ведення бухгалтерського обліку і контролю, сприяли завданню матеріальної шко-ди (виникненню нестачі, необгрунтованому нарахуванню і виплаті заро-бітної плати, премій), і хто зобов'язаний був забезпечити додержання цих вимог?
- Чи обгрунтовано сплачена заробітна плата (зазначається, кому і за який період) за дану роботу? Якщо необгрунтоване, то в якій сумі?
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18
