43
Облік оборотних активів підприємства.
ПЛАН
Приєднання України до світового економічного простору викликає активні зміни у системах бухгалтерського обліку, економічного аналізу, господарського контролю. Проте окремі методологічні питання залишаються неврегульованими, у тому числі питання організації та проведення аналізу оборотних активів.
Для підприємств України є важливим виявлення нагальних проблем обліку оборотних активів, що потребують вирішення, оскільки це сприяє забезпеченню формування достовірної, достатньо аналітичної інформації щодо оборотних активів для цілей управління. Крім того, важливе значення має контроль за збереженням та раціональним використанням в процесі виробництва оборотних активів.
Серед відомих науковців, які в своїх працях детально розглядали питання аналізу оборотних активів слід відзначити таких зарубіжних вчених як Велми Глен А., Сигел Дж., Шим Дж, Е.С. Хендріксен , а також вітчизняних Ф.Ф. Бутинець, Н.М. Грабова, Ю.К. Гришкунайте, Н.В. Дубенко, А.Г. Загородній, А.Ш. Маргуліс та інших. Фінансовий аспект формування та використання оборотних активів висвітлені в працях І.А. Бланка, О.Д. Василика, проф. Н.В. Колчина , Д.С. Молякова та ін. Питання управління та контролю оборотних активів розглядають Л.В. Пан, Р.С. Сорока. Економічний аспект формування та використання оборотних активів висвітлені в працях А.Н. Бородавкіна, Крамаренко Г.О. та інших вчених.
Серед публікацій останніх років досить мало таких, які б були повністю присвячені дослідженню сутності понять “оборотний капітал”, “оборотні кошти” та “оборотні активи”, а поняття в переважній більшості публікацій розглядаються у контексті управління та контролю.
Проаналізувавши поняття “оборотні активи” в різних літературних джерелах, можна виділити чотири підходи економістів до трактування сутності даного поняття:
1) сукупність оборотних фондів та фондів обігу;
2) оборотні засоби підприємств, що відображаються в активі їх бухгалтерського балансу;
3) активи, що використовують в одному операційному циклі, обороті або будуть перетворені на гроші протягом одного року;
4) гроші, запаси, борги третіх осіб, короткострокові фінансові вкладення.
Серед вчених найбільше прихильників першого та другого підходу.
Глен А. Велш, Н.М. Грабова, А.Г. Загородній, Н.В. Колчина, А.Ф. Кондратьєва, Е.С. Хендриксен, Р.Л. Хом'як та ін. під оборотними коштами розуміють грошові ресурси, що авансуються в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервності виробництва та реалізації продукції. Таке трактування, на перший погляд, істотно відрізняється від тих, що наводяться в західних виданнях з фінансового менеджменту. Насправді, в них є багато спільного як за змістом, так і за методами впливу на об'єкт управління, в ролі якого в даному випадку виступає власний капітал.
Часто у вітчизняній літературі поняття “обігові кошти”, “оборотні кошти” та “оборотний капітал” ототожнюються (А.Н. Бородавкін, Д.С. Моляков, Р. Сорока) це свідчить про ідентичність на їхню думку даних понять.
З політ економічної точки зору розглядались поняття основного (постійного) і оборотного капіталу. Витрати господаря на постійний і оборотний капітали різні, вважали вчені: витрати на останній відновляються після кожного обороту, а капітал постійний, служачи для багатьох оборотів, вимагає тільки виправлень, налагодження, що обходиться набагато дешевше, ніж повне його поновлення.
В політичній економії капіталом називаються певні майнові блага, створені виробництвом та призначені слугувати для подальшого виробництва. У вченні про окреме господарство капітал - це абстрактна цінність всіх зібраних підприємством ресурсів. В обліку капітал - це частина пасиву, що показує долю власника в засобах підприємства. Тобто капітал є власним джерелом коштів, ресурсів підприємства.
Таким чином оборотний капітал - це частина капіталу підприємства, яка належить власнику та спрямовується на забезпечення підприємства оборотними коштами.
Оборотний капітал і оборотні кошти - взаємопов'язані поняття, проте вони не є аналогічними. Величина оборотного капіталу свідчить про те, наскільки основна діяльність підприємства забезпечена власними фінансовими ресурсами. Однак, за недостатністю власних, в обіг можуть бути залучені спеціально для цього позичені кошти (кредити), або кошти, призначені для погашення заборгованості з поточних зобов'язань, що є цілком нормальним.
Оборотний капітал розкриває процес пошуку джерел фінансування оборотних активів. З точки зору бухгалтерського балансу оборотний капітал - це перевищення оборотних активів підприємства над його короткотерміновими зобов'язаннями.
Оборотні кошти - авансована підприємством в оборотні виробничі фонди та фонди обігу (за мінусом амортизаційних відрахувань) сукупність коштів, яка опосередковує їх рух у процесі кругообігу, забезпечує безперервний процес виробничо-господарської діяльності.
В літературі також зустрічається поняття “оборотні засоби” (В.Н. Копоруліна, С.В. Мочерний), під яким розуміють те ж, що під оборотними коштами визнають інші автори. Однак таке визначення є некоректним перекладом з російської мови терміну “оборотные средства”. Слово “средства” в російській мові має два значення:
1) сукупність грошей, кредитів, капіталів; знаряддя для здійснення якої-небудь діяльності;
2) способи дії для досягнення будь-чого.
В даному випадку мова йде про перше значення даного слова і тому доцільним є переклад “оборотные средства” на “оборотні кошти”, оскільки “засоби” висвітлюють значення слова “средства” в другому випадку.
Як вже зазначалось, оборотні кошти авансуються в оборотні фонди та фонди обігу, поєднання яких є економічною сутністю оборотних коштів, покликаних забезпечити безперервність усього процесу відтворення, в ході якого фонди обов'язково проходять усі стадії від виробництва до споживання.
Оборотні виробничі фонди обслуговують сферу виробництва. Вони матеріалізуються в предметах праці (сировині, матеріалах, паливі та ін.) та частково в засобах праці у вигляді малоцінних швидкозношуваних предметах та втілюються у виробничих запасах, незавершеному виробництві, напівфабрикатах власного виробництва, також вони представлені витратами майбутніх періодів, які необхідні для встановлення нового обладнання, пов'язані з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості, з освоєнням нових виробництв та агрегатів та ін.
Інший елемент оборотних коштів - фонди обігу. Вони не приймають безпосередньої участі в процесі виробництва, їх призначення полягає в забезпеченні ресурсами процесу обігу, в обслуговуванні крогообороту засобів підприємства та досягненні єдності виробництва та обігу. Фонди обігу знаходять своє відображення в готовій продукції та грошових коштах.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5
