Теперішня вартість грошей являє собою суму майбутніх грошових засобів, приведених з урахуванням певної ставки відсотка (так званої дисконтної ставки) до нинішнього періоду. Визначення теперішньої вартості грошей пов'язано з процесом дисконтування їх вартості у часі, який являє собою операцію зворотну збільшенню при обумовленому майбутнім розміром грошових засобів. В цьому випадку сума відсотка (дисконту) віднімається із кінцевої суми (майбутньої вартості) грошових засобів.

Така ситуація виникає у тих випадках, коли необхідно визначити скільки грошових коштів необхідно інвестувати сьогодні для того, щоб через визначений період часу отримати заздалегідь обумовлену їх суму.

Страхова компанія “Каштан” в своєї діяльності здійснює фінансові та реальні інвестиції.

До фінансових інвестицій ЗАТ Страхова компанія “Каштан” належать:

- акції, а також інші цінні папери (облігації підприємств або державних і місцевих позик);

- кошти, які вкладені у статутний капітал інших підприємств на території України і за кордоном.

До реальних інвестицій ЗАТ Страхова компанія “Каштан” відносяться капітальні вкладення, які являють собою періодично здійснювані довгострокові витрати капіталу на відтворення основних фондів і об'єктів соціальної інфраструктури підприємства. З огляду на функціональну цілеспрямованість розрізняють валові і чисті капітальні вкладення. Валові капітальні вкладення - це загальна сума одноразових витрат капіталу на просте і розширене відтворення виробничих основних фондів та об'єктів соціальної інфраструктури, а чисті - витрати лише на розширене їх відтворення. Величину чистих капіталовкладень неважко розрахувати; для цього з загального обсягу капітальних вкладень треба вилучити розмір амортизаційних відрахувань, котрі використовуються, як відомо, на просте відтворення основних фондів та іншого майна підприємства.

За існуючою на ЗАТ Страхова компанія «Каштан» системою планування та обліку до складу капітальних вкладень включають:

вартість будівельно-монтажних робіт;

вартість усіх видів устаткування, а також зарахованих до основних фондів інструментів та інвентарю;

інші капітальні роботи і витрати.

Співвідношення між переліченими видами капітальних витрат характеризує елементно-технологічну структуру капітальних вкладень.

Ціна будівельної продукції розраховується на підставі кошторисної вартості. Якщо фактичні витрати менше, ніж кошторисна вартість, то це означає, що підприємство отримає прибуток понад планових накопичень. Якщо ж підприємство допустить перевитрати, то прибуток буде менше кошторисної величини, і навіть можливе виникнення збитків.

Договірна ціна будівельно-монтажних робіт визначається як сума наступних складових:

ДЦ = ВМ + ОЗП + ЕМ + НВ + ПН,

де ДЦ - договірна ціна будівельно-монтажних робіт;

ВМ - вартість будівельних матеріалів;

ОЗП -основна заробітна плата;

ЕМ - вартість експлуатації будівельних машин і механізмів;

НВ - накладні витрати;

ПН -планові нагромадження.

Всі ці складові, за винятком планових нагромаджень, тобто величини прибутку, визначаються у відповідності з кошторисними нормативами і фактичними цінами ресурсів, а накладні витрати розраховуються у відповідності з державними будівельними нормами. Величина прибутку визначається у процентному відношенні до суми інших складових (6-10% у відповідності до державних будівельних норм). Враховуючи, що сума всіх складових, за винятком вартості матеріалів, яка являє собою додану вартість, маємо:

ДЦ = ВМ + ДВ,

де ДВ + ОЗП + ЕМ + НВ + ПН - додана вартість.

Під посиленням ринкових чинників у ціноутворенні мається на увазі надання можливості підрядникам договірного визначення за узгодженням із замовником розміру доданої вартості.

Облік будівництва розпочинається з відкриття об'єкту, який складається з наступних етапів:

- складання кошторису робіт;

- прийняття наказу на початок капітального будівництва (генеральний директор);

- наймання підрядників або призначення виконавців зі сторони працівників підприємства;

- складання підрядником “Акту приймання-передачі виконаних робіт” форма Ф-2, який повинні підписати: підрядчик, начальник цеха, та керівництво підприємства в особі заступника генерального директора;

- до форми Ф-2 обов'язково додається форма Ф-3 “Довідка про вартість виконаних робіт”.

При визначенні ціни використовуються показники кошторисної, планової (розрахованої з урахуванням конкретних умов) і фактичної (реально зформованої на будівельному майданчику) собівартості будівельно-монтажних робіт в залежності від умов договорів.

Договір на виконання підрядних робіт є основним документом, що забезпечує узгоджену діяльність учасників будівництва. Слід також ураховувати застосування особливого порядку оподаткування результатів діяльності, що здійснюється за довгостроковими контрактами.

Згідно п. 7.10. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” під терміном “довгостроковий контракт” слід розуміти будь-який договір на виготовлення, будівництво або монтаж матеріальних цінностей, які будуть входити в склад основних фондів замовника або складові частини таких основних фондів, а також на створення нематеріальних активів, пов?язаних з будівництвом (технологічні та конструкторські роботи та розробки), при умові, якщо такий контракт не планується завершити раніше, ніж через 9 місяців з моменту здійснення перших витрат або отримання передоплати. Виконавець таких контрактів, самостійно визначає доходи та витрати, нараховані та понесені на протязі звітного періоду в зв?язку з виконанням довгострокового контракту, використовуючи оціночні коефіцієнти виконання такого довгострокового контракту.

Оціночний коефіцієнт виконання довгострокового контракту визначається як співвідношення суми фактичних витрат звітного періоду до суми загальних витрат, що плануються виконавцем при виконанні довгострокового контракту.

Доход у звітному періоді визначається добутком ціни контракту на оціночний коефіцієнт виконання довгострокового контракту. Витрати виконавця у звітному періоді визначається на рівні фактично нарахованих витрат, пов?язаних з виконанням довгострокового контракту. Витрати та доходи, нараховані виконавцем довгострокового контракту на протязі звітного періоду, включаються у склад валового доходу та валових витрат у межах нарахованих сум.

Після завершення довгострокового контракту виконавець здійснює перерахунок сум податкових зобов?язань, попередньо визначені ним за результатами кожного податкового періоду на протязі строку виконання такого довгострокового контракту, на підставі розрахунку фактичного коефіцієнту виконання довгострокового контракту як співвідношення витрат відповідних попередніх звітних періодів до фактичних загальних витрат. Доход таких періодів визначається як добуток кінцевої договірної ціни об?єкту довгострокового контракту на фактичний коефіцієнт виконання довгострокового контракту.

Основи формування в бухгалтерському обліку страхової компанії “Каштан” інформації про фінансові інвестиції та розкриття її у фінансовій звітності визначаються П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції».

Згідно з П(С)БО 12 фінансові інвестиції первісно оцінюються та відображаються в бухгалтерському обліку за собівартістю.

Аналітичний облік здійснюють за видами фінансових інвестицій із забезпеченням можливості отримання інформації про інвестиції як на території країни, так і за кордоном.

Інформацію про фінансові інвестиції розкривають у Примітках до фінансової звітності, в яких указують:

-- балансову вартість фінансових інвестицій, включе-них до статті балансу «Довгострокові фінансові інвестиції, обліковані методом участі в капіталі інших підприємств»;

-- фінансові інвестиції, включені до статей балансу «Інші довгострокові фінансові інвестиції» та «Поточні фінансові інвестиції» за собівартістю, за справедливою вартістю, за амортизованою вартістю;

-- підстави для визначення справедливої вартості фінансових інвестицій;

-- доходи і втрати від змін справедливої вартості фінансових інвестицій за звітний період;

-- перелік асоційованих, дочірніх, спільних підприємств із зазначенням частки в капіталі та методів оцінки, які використовуються для обліку фінансових інвестицій.

Контрольний учасник спільного підприємства також розкриває інформацію про зобов'язання інвестиційного характеру в Примітках до фінансової звітності.

Цінними паперами, що відносяться до фінансових інвестицій, є облігації внутрішніх державних і місцевих позик, а також облігації, які випускають окремі підприємства, але які не дають права їх власнику на участь в управлінні підприємством.

Облігації можуть випускати підприємства всіх форм власності, об'єднання підприємств, акціонерні та інші товариства, не дають їх власникам права на участь в управлінні. Ці облігації можуть бути іменними та на пред'явника, вільно обертатися або з обмеженим колом обігу.

Акціонерні товариства мають право випускати облігації на суму не більш як 25% від розміру статутного капіталу і лише після повної оплати усіх випущених акцій.

Облігації, запропоновані до відкритого продажу з наступним вільним обігом, повинні мати купонний лист.

Не допускається випуск облігацій підприємствами для відшкодування збитків, пов'язаних з їх господарською діяльністю.

Облігації всіх видів купуються громадянами лише за рахунок їх власних коштів. Підприємства купують облігації всіх видів за рахунок коштів, що надходять у їх розпорядження після сплати податків.

Усі цінні папери мають зберігатися у вогнетривких шафах, сейфах. За відсутності необхідних умов їх можна здати на зберігання до банку. Особливих умов зберігання потребують також чисті, незаповнені бланки чеків, квитанцій, трудових книжок тощо. Для контролю за їх збереженням ведуть окремий журнал, в якому розписуються особи, що отримали бланки суворої звітності, із зазначенням номера та серії бланка.

Матеріальна відповідальність за їх збереження покладається на касира або особу, яка виконує його обов'язки.

Усі цінні папери, що зберігаються в касі, описуються у відповідному реєстрі (книзі), який складають у 2-х примірниках: один -- для касира, другий -- для бухгалтерської служби. Записи в ньому ведуться за кожним видом цінного папера.

Таким чином, обов'язком бухгалтера є також робота з цінними паперами, а саме: забезпечення їх збереження, своєчасного пред'явлення при розрахунках, обліку фінансових результатів за операціями з ними. Для окремих підприємств (у страхових та інвестиційних компаніях, акціонерних товариствах, банках, фондових біржах тощо) робота з цінними паперами -- їх основна діяльність, для інших -- можливість отримання прибутків від господарського використання коштів.

Порівняльна характеристика кореспонденції рахунків

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11