8. Шляхи удосконалення обліку та фінансових послуг на ЗАТ „СК”Каштан”

На підприємстві завжди функціонують паралельно декілька систем обліку, причому кожна з них узагальнює дані за окремими інформаційними потоками, але першоосновою всіх цих систем можна вважати саме бухгалтерський облік, оскільки фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, які використовують грошовий вимір, базуються на інформації, отриманої з джерел бухгалтерського обліку.

Сама процедура підготовки та прийняття управлінських рішень вимагає двостороннього руху інформації. З одного боку, необхідні детальний аналіз "вихідних" інформаційних даних бухгалтерського обліку узгодження їх з плановими при врахуванні численних аспектів господарювання. З іншого - вже прийняте та передане на виконання рішення обов'язково потребує фактичного здійснення господарської операції з рухом фінансів, матеріальних та інших цінностей і відповідних проведень в бухгалтерському обліку.

В кожний момент часу підприємство знаходиться на стадії формування нових та виконання прийнятих (затверджених) управлінських рішень. Саме тут важливо додержуватися відомих принципів бухгалтерського обліку:

- обачності (застосовувати відповідні методи оцінки зобов'язань, активів, витрат та доходів);

- повного висвітлення (подавати повну інформацію щодо фактичних та потенціальних наслідків господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі);

- послідовності (незмінно додержуватися обраної облікової політики, за винятком окремих ситуацій, передбачених законодавством);

- безперервності (оцінку активів та зобов'язань здійснювати, передбачаючи, що діяльність підприємства буде продовжуватися в довгостроковому періоді) тощо.

Така практика з налагодженим зворотним зв'язком дає можливість управлінському апарату приймати рішення, які у кожний момент часу будуть гарантувати просування підприємства до поставленої мети.

Двосторонній зв'язок з обліком повинен служити не тільки контролю за виконанням цілей, але й створенню реальної основи для управління очікуваним розвитком.

Перехід економіки України до ринкових відносин зумовив потребу кардинальної модифікації не лише методології, а й організації бухгалтерського обліку згідно з міжнародною теорією та практикою. Таким чином на сучасному етапі розвитку економіки все більшого значення набуває вдосконалення засобів господарювання.

Особлива роль у рішенні цієї проблеми належить бухгалтерському обліку, на одній з систем спостереження, групування, узагальнення, аналізу інформації про господарську діяльність підприємства.

Перехід до ринкових умов господарювання обумовив виникнення нової концепції управління у фінансовому менеджменті, яка перейшла до нас із західної практики, - контролінг. Однією з основних передумов його виникнення та впровадження була і є необхідність системної інтеграції різних аспектів управління бізнес-процесами на рівні окремого підприємства. Саме контролінг забезпечує методичну та інструментальну базу для інтегрованої підтримки основних функцій менеджменту: планування, координування, контролю, обліку та аналізу, а також оцінки ситуацій для прийняття управлінських рішень. Але в той же час він являє собою лише інструмент фінансового менеджера, що не може забезпечити успіх підприємства без досвіду та відповідної кваліфікації управлінського персоналу.

Термін «контролінг» походить від англійського та перекладається, як «управляти», «регулювати», «контролювати», «наглядати» і «перевіряти». У найбільш широкому значенні слово контролінг означає «бути у курсі всього», тобто інформувати про події, консультувати, координувати та пропонувати управлінські рішення для реалізації цілей підприємства та задумів менеджерів.

З самого початку контролінг був тісно пов'язаний зі сферою обліку та фінансів, розглядався як основна функція фінансового менеджменту, а контролером був головний бухгалтер. Далі це поняття стали тлумачити більш широко. До функцій контролінгу почали відносити не тільки фінансовий контроль та оптимізацію використання фінансових ресурсів - на перший план почали виходити координація та узгодження виробничих проблем.

Управління підприємством охоплює не лише керівництво внутрішніми процесами. Менеджери потребують інформації про всі процеси, що прямо або побічно стосуються підприємства, її пошук та інтерпретація також є основними завданнями контролінгу. Перш за все це спостереження за ринком (збутом, заготівельною діяльністю, робочою силою, капіталом тощо).

Отже, контролінг, виходячи з поставленої генеральної мети, визначає цілі підприємства, виявляє в них суть, вимір та часові аспекти, отримує інформацію, оцінює можливі альтернативи та вибирає найоптимальніший варіант.

Система контролінгу, у першу чергу, “співпрацює” з усіма економічними видами діяльності підприємства, пов'язаними з виробництвом та реалізацією продукції. Практично вона відокремлена від соціальної сфери.

Контролінг виступає гарантом підтримки здатності керівництва координувати, реагувати та адаптуватися до постійних змін внутрішніх та зовнішніх умов з єдиним наміром - досягти поставленої мети.

Необхідно відзначити, що кожне підприємство самостійно має вирішувати питання щодо доцільності та можливості розмежування функцій, завдань і повноважень між менеджером і контролером. Це залежатиме від багатьох чинників, зокрема:

1) ступеня розвитку ринкових відносин у галузі;

2) розмірів підприємства та масштабів його діяльності;

3) прийнятої концепції економічного управління;

4) сформованої організаційної структури підприємства та бажання його керівництва здійснити її реформування відповідно до цілей розвитку тощо.

Водночас необхідно враховувати, що менеджер і контролер працюють у відособленій єдності. Це означає, з однієї сторони, що вони тісно співпрацюють між собою, з другої - кожен із них виконує специфічні функції та завдання.

Взагалі контролінг відповідає не тільки за розробку та впровадження інформаційних систем для планування, управління, перевірки тощо, а й за те, щоб надані цими системами дані були використані адекватно поставленим цілям. Таким чином, контролінг починається з підготовки ізольованих планів в підрозділах підприємства та продовжується координацією розділів загального (генерального) плану. Це означає відхід від розуміння процесу контролювання як окремої контролюючої одиниці.

Щодо місця контролера в організаційній структурі, то за кордоном відсутній єдиний підхід до цього питання. На американських підприємствах контролером досить часто виступає комерційний директор. Йому підпорядковані підрозділи та відділи фінансової і виробничої бухгалтерії, організації виробництва, страхування.

При створенні служби контролінгу слід враховувати, що контролер і головний бухгалтер постійно діють в рамках певного інформаційного простору. При цьому існують певні функціональні характеристики цих посад, які надають їм відповідного професійного забарвлення та визначають місце в організаційній структурі підприємства. Порівняльна характеристика функцій директора (контролера) та головного бухгалтера на ЗАТ Страхова компанія «Каштан» надається в табл. 4.1.

Таблиця 4.1

Порівняльний аналіз функцій контролера та головного бухгалтера

В господарський практиці підприємства функціональні обов'язки контролера та головного бухгалтера розділені. Проте розмежування функціональних обов'язків не виключає взаємозв'язків між ними. Звичайно, організація контролю на ЗАТ Страхова компанія «Каштан» має свої осбливості та залежить від організаційної структури (різні користувачі інформації), виду економічної діяльності.

Значний обсяг завдань, що має виконувати бухгалтерія (враховуючи, що в Україні додається ще ведення податкового обліку), призводить до необхідності додаткового проведення аналітичної роботи.

Відхилення стимулюватимуть проводити контрольні дослідження заздалегідь, до початку зустрічних заходів з усунення негативних наслідків цих відхилень. З постійного осмислюваного двостороннього інформаційного потоку на підприємстві починається розвиток нового типу мислення, орієнтованого на майбутнє. Ключовим питанням при створенні служби контролінгу є цілевизначення в цілому та ідентифікація цілей для кожного рівня. Визначення цілей дає можливість ідентифікувати об?єкти управління та обгрунтувати основні шляхи впливу на ці об?єкти.

Першочергова увага повинна приділятись контролю та дотриманню норм та нормативів діяльності. Суттєвим об?єктом управління слід також вважати прибуток та ліквідність підприємства. Даний підхід дає можливість визначити критерії вибору найбільш суттєвих цілей та об?єктів управління, обгрунтувати їх ієрархію. Цілі повинні орієнтуватись на втілення у певному кінцевому результаті діяльності. Наведені показники свідчать про найвищий ранг цілей державних органів та керівництво підприємством, що показує співпадання їх соціальних та економічних інтересів.

Контролінг- це перш за все система, орієнтована на перспективний розвиток підприємства. Бухгалтерський облік має забезпечити цю систему оперативною інформацією. Зрозуміло, що цю інформацію не слід приймати як "незмінну", тобто залишати її без подальшого детального аналізу. Інформація з минулого дозволяє вирішувати ціле коло питань, які так чи інакше пов'язані з майбутнім підприємства. І тут виникає одна особливість - сталість інформації бухгалтерського обліку щодо минулих фактів господарської діяльності породжує численні альтернативи можливого майбутнього розвитку.

Контролер є носієм управлінських функцій та відповідальним за інформаційне забезпечення підприємства. Його основними завданнями є:

- участь у визначенні цілей підприємства;

- вплив на стратегічне планування;

- поточна цілеспрямована вертикальна, горизонтальна та часова коордкнація інформаційного потоку з процесом управління;

- складання звітності;

- проведення інвестиційних та інших економічних розрахунків тощо.

Контролер є членом органів управління підприємством, самостійно обробляє результати, отримані в процесі діяльності, та використовує їх на засіданнях керівництва, в яких бере активну участь. Крім того, контролеру передаються в адміністративне підпорядкування фінансова бухгалтерія, відділ статистики, планування та прогнозування.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11