* контроль відповідності даних фінансової звітності записам в облікових регістрах;

* перевірка відповідності даних бухгалтерського фінансового обліку і фінансової звітності вимогам чинного законодавства і нормам облікової політики;

* попередня оцінка повноти і правильності складання балансу та інших форм фінансової звітності.

Одним із важливих аспектів аудиту є глибокий аналіз всіх статей балансу і перевірка їх відповідності записам у Головній книзі за аналізований період. Якщо при цьому буде виявлено невідповідності щодо бухгалтерських записів чи окремих сумових показників, аудитор звертається до облікових регістрів і первинних документів. Шляхом перевірки записів у облікових регістрах і даних первинних документів аудитору слід встановити повноту обліку, правильність записів у облікових регістрах і первинній документації, їх реальність.

На основі аналізу і тестування звітних та інших даних про підприємство аудитор висловлює свою професійну думку про об'єктивність і точність даних обліку і звітності та їх відповідність реальній дійсності.

При плануванні і здійсненні аудиторських процедур, оцінюванні отриманих матеріалів аудитор повинен враховувати, що невиконання клієнтами вимог законодавчих та нормативно-правових актів України може стати причиною перекручення фінансової звітності підприємства й істотно вплинути на фінансові результати діяльності клієнта. Однак згідно з національним нормативом аудиту № 8 "Перевірка дотримання підприємствами вимог законодавчих та нормативно-правових актів України" виявлення випадків невиконання клієнтом вимог законодавчих та нормативно-правових актів України не є метою й обов'язком аудитора.

Встановлення фактів невиконання вимог нормативних актів, незалежно від їхнього значення, вимагає висунення й обговорення питання про чесність керівництва і робочого персоналу клієнта, а також про вплив такого невиконання на інші напрямки аудиту.

Факти порушення вимог законодавчих та нормативно-правових актів підлягають спеціальній юридичній експертизі та є поза професійною компетенцією і знаннями аудитора. Рівень професійної підготовки аудитора, його досвід і знання господарської галузі діяльності клієнта й організації виробництва можуть дати йому змогу зробити висновок тільки про те, що окремі факти діяльності підприємства, ймовірно, не відповідають вимогам законодавчих та нормативно-правових актів України. Отже, аудитор не відповідає за невиконання керівництвом клієнта вимог законодавчих та нормативно-правових актів.

Проведення хоча б однієї аудиторської перевірки фінансової звітності підприємства може допомогти службовим особам підприємства уникати надалі суттєвих порушень вимог нормативних актів.

Однак аудитору слід врахувати, що під час проведення аудиторських перевірок завжди існує ризик невиявлення помилок, навіть якщо перевірка добре спланована і проведена відповідно до вимог Національних нормативів аудиту. Зазначена ймовірність зростає внаслідок впливу таких факторів:

* наявність значної кількості нормативних актів;

* неминуча відносна обмеженість систем обліку і внутрішнього контролю, які не можуть висвітити всю фактичну діяльність клієнта, а також відносна суб'єктивність, що супроводжує таку аудиторську процедуру, як тестування;

* визнання того, що значна кількість аудиторських доказів, отриманих аудитором, мають не доказовий, а інформативний характер.

Під час підготовки до проведення аудиторської перевірки аудитор має ретельно вивчити ті законодавчі та нормативно-правові акти, невиконання вимог яких може спричинити перекручення фінансової звітності підприємства.

Згідно з міжнародним операційним стандартом, "аудитор повинен провести такий огляд фінансової звітності, який був би достатнім для вираження думки про фінансову звітність у цілому".

Безумовно, звіти аудитора можуть не загострювати увагу на незначних обставинах. Аудиторський звіт має виділити найголовніше. Основна мета аудитора - впевнитися, що довіру до фінансової звітності не підірвано.

3. Практичне завдання: заповнити документи з обліку характерні для торгівлі підприємств. Провести аудиторську перевірку та розробити висновки.

Довідкові дані:

Практичне завдання розроблено на прикладі ВАТ “Світлана”, яке виробляє господарські товари. Ідентифікаційний код підприємства 14036258. Директор підприємства Шевченко Володимир Іванович, головний бухгалтер Савченко Галина Андріївна, касир Стець Валентина Павлівна.

Підприємство має розрахунковий рахунок 26007301680400 в Тернопільському відділенні АКБ “Укрсоцбанку”. МФО банку 338017.

На підприємстві один цех основного виробництва, два склади: склад матеріалів № 1 (завідуючий складом Козак Петро Степанович), склад готової продукції № 2 (завідуюча складом Грищенко Ольга Іванівна).

В звітному періоді на підприємстві виробляли два види продукції: А-25, Р-20.

Головним постачальником матеріалів є ВАТ “Київсталепром”, ідентифікаційний код якого 14036872, поточний рахунок 26007301680528 в Промінвестбанку, м. Київ, МФО 338000.

Головним покупцем продукції підприємства є центральний універмаг м. Тернополя, ідентифікаційний код 14036212, поточний рахунок 26007301681263 в Тернопільському відділенні АКБ Укрсоцбанку, МФО 338017.

У відповідності із обраною на підприємстві обліковою політикою врахувати наступне:

Вибуття виробничих запасів оцінювати за середньозваженою собівартістю. Облік транспортно-заготівельних витрат вести на окремому аналітичному рахунку по синтетичному рахунку 20 “Виробничі запаси”, розподіляючи між вибувши ми запасами і їх залишком на кінець звітного періоду за середнім відсотком (%).

Амортизацію основних засобів нарахувати пооб'єктно за методами, наведеними в пункті 2. З метою спрощення розрахунків, по окремих видах однорідних об'єктів амортизацію передбачається розрахувати в цілому по групі.

Аналітичний облік загальновиробничих вести за такими статтями:

а) змінні:

витрати на поточний ремонт основних засобів

витрати на електроенергію

вартість МШП

витрати матеріалів для експлуатації обслуговування обладнання

заробітна плата робітників, які обслуговують обладнання й відрахування на соціальні заходи;

інші.

б) постійні:

амортизація будівель, обладнання і інших основних засобів загально виробничого призначення (крім інструментів);

заробітна плата службовців цеху, відрахування на соціальні заходи;

матеріали, використані для загально виробничих потреб;

інші.

За базу розподілу загальновиробничих витрат прийняти заробітну плату. Загальновиробничі витрати за нормальною потужністю становлять 30600 грн., а з них змінні - 18360, постійні - 12240 грн.

Вихідні дані:

І. Відомість залишків по рахунках на 1.03.200__ р.

ІІ. Зведені дані для розрахунку амортизації основних засобів, зроблені на основі інвентарних карток

Страницы: 1, 2, 3