Ві - вартість позикового капіталу, отриманого з і-го джерела фінансування, грн.;

і - порядковий номер джерела позикового капіталу;

n - кількість джерел позикового капіталу.

Основними джерелами позикового капіталу є банківський та комерційний кредити, а також бюджетна позика згідно Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України”.

Таблиця 3.5

Залучені кредити СНВТОВ “Васильківське”, 2004 - 2007 рр.

Таким чином, середня вартість позикового капіталу складає:

СВПК = 5666,67 0,05 + 28051,69 0,16 + 24614,13 0,19 + 22018,35 0,16 + 43787,81 0,28 + 7629,44 0,05 + 8491,65 0,03 + 6798,59 0,08 = 26411,92 грн.

Вартість фінансових ресурсів, залучених у вигляді банківського або комерційного кредиту, визначається ставкою відсотків за відповідною кредитною або вексельною угодою, відкоригованою на коефіцієнт, який дозволяє урахувати зменшення податку на прибуток, оскільки відсотки за користування кредитом згідно з ПСБО 16 “Витрати” відносяться на витрати підприємства, що призводить до зменшення суми оподатковуваного прибутку.

Вартість позикового капіталу, залученого з інших джерел фінансування, представляє собою рівень витрат на залучення позикового капіталу і обслуговування боргу по відношенню до загальної вартості залучених із відповідного джерела позикових фінансових ресурсів.

Процес оптимізації структури капіталу підприємства представляє собою формування такого співвідношення власного і позикового капіталів, яке забезпечує досягнення максимальної рентабельності активів при мінімальній вартості джерел фінансування за умови достатньої фінансової стійкості, яка визначається сукупністю відповідних коефіцієнтів.

При формуванні структури капіталу необхідно ураховувати позитивні та негативні якості його складових.

Позиковий капітал утворюється з метою збільшення фінансового потенціалу підприємства.

Процес оптимізації структури капіталу починається з визначення основних закономірностей, які обумовлюють вартість власного і позикового капіталу і, отже, впливають на середню вартість фінансових ресурсів підприємства.

При формуванні фінансової структури капіталу необхідно виходити з наступних положень:

За звичайних умов середня вартість власного капіталу перевищує середню вартість позикового капіталу. Це обумовлюється двома причинами.

По-перше, тим, що одним із джерел позикових ресурсів є кредиторська заборгованість підприємства, яка формується на безоплатній основі і зростання якої сприяє зниженню середньозваженої вартості позикового капіталу.

По-друге, тим, що ризик власника, який вкладає капітал на невизначений термін і отримує право на одержання частки прибутку і майна за залишковим принципом, значно вищий, ніж ризик кредитора, термін повернення суми основного боргу якому визначено кредитною угодою і який має право першочергового одержання частки прибутку і майна у випадку ліквідації підприємства. Як відомо, рівень ризику і доходність фінансових ресурсів змінюються прямо пропорційно. Отже, більш висока ризикованість вкладень власників обумовлює порівняно високу вартість власного капіталу.

2) Вартість як власного, так і позикового капіталу зростає внаслідок зменшення питомої ваги власного капіталу у сукупних джерелах фінансування призводить. Це пояснюється тим, що такі зрушення у структурі капіталу призводять до підвищення ризику банкрутства внаслідок зниження фінансової стійкості та платоспроможності підприємства, і обумовлюють зростання вартості фінансових вкладень у дане підприємство незалежно від джерела їх формування.

3.1.1. ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Дослідження, проведене в курсовій роботі, дає можливість систематизувати і узагальнити деякі питання стосовно її теми, а саме - аналізу політики залучення позикових ресурсів на досліджуваному підприємстві. Опрацювавши спеціальну літературу і нормативно-правову базу з регулювання фінансової діяльності підприємств, аналізу формування, розміщення та використання капіталу підприємства, зокрема - залучених коштів для удосконалення організаційно-технічного рівня виробництва, можна зробити наступні висновки.

1. З економічної точки зору організаційно-технічний рівень виробництва продукції є вирішальним елементом ефективності господарської діяльності підприємства.

2. До технічної компоненти організаційно-технічного рівня виробництва належать ті види знарядь і засобів праці, які беруть безпосередню участь у реалізації виробничих, в тому числі сільськогосподарських, технологій.

3. До організаційної компоненти організаційно-технічного рівня виробництва належать ті заходи і управлінські рішення, які забезпечують належний рівень технічного оснащення виробництва, зокрема шляхом залучення позикових ресурсів.

4. Підходити до питання залучення позикових коштів треба обережно і відповідально, оцінивши і проаналізувавши всі можливі варіанти і наслідки таких дій.

5. Позиковий капітал - це кредити банків і фінансових компаній, комерційний кредит, позики, кредиторська заборгованість, лізинг, комерційні папери тощо. З метою групування та аналізу позикові кошти класифікуються за формою: готівкові, обладнання (лізинг), товар (факторинг); за джерелами: зовнішні та внутрішні; за терміном: довгострокові та короткострокові; за формою забезпечення: забезпечені заставою, поручительством або гарантією і незабезпечені.

6. Завданням політики залучення позикових коштів є не максимізація доходу (прибутку) від інвестиційної діяльності, а забезпечення високих темпів економічного розвитку підприємства при достатній його фінансовій стійкості. Політика залучення позикових коштів являє собою сукупність практичних дій юридичних осіб, держави та громадян щодо реалізації інвестицій у розвиток технічної бази виробництва.

7. Метою діяльності СНВТОВ “Васильківське” є: підготовка кваліфікованих спеціалістів та отримання прибутку від господарської діяльності. Предметом діяльності СНВТОВ “Васильківське” є: проведення виробничого навчання та організація виробничої практики; підготовка спеціалістів безпосередньо на своїй базі; переробка і реалізація виробленої господарством продукції.

8. В якості юридичної особи СНВТОВ “Васильківське” має майно, відокремлене від майна учасників товариства, та будь-якої третьої особи, має право від свого імені набувати майнових та немайнових прав і нести обов'язки.

9. Аналіз основних економічних показників діяльності підприємства показав:

· господарство є прибутковим. Обсяг чистого прибутку склав відповідно за роками: 2004 р. - 238 тис. грн., 2005 р. - 221 тис. грн., 2006 р. - 249 тис. грн.;

· зростання собівартості виробництва і реалізації продукції, а також зменшення обсягів виробництва за досліджуваний період не мали негативного впливу на результати діяльності підприємства, що свідчить про інтенсивний спосіб розвитку підприємства через удосконалення технічного оснащення і зростання ефективності управління виробничими процесами;

· дебіторської заборгованості підприємства протягом досліджуваного періоду коливалась у межах 2 - 3 тис. грн. і складала лише 0,2% від загальної суми активів;

· питома вага в капіталі підприємства кредиторської заборгованості є значною: 9,4% у 2006 році; 10,3% у 2005 році; 19,4% у 2004 році;

· якісні показники ефективності використання ресурсів свідчать про зростання продуктивності праці, однак криві фондовіддачі та фондоозброєності мають спадаючу направленість.

10. Для надання кредиту банки проводять оцінку фінансового стану підприємства, враховуючи такі об'єктивні показники його діяльності: обсяг реалізації; прибутки і збитки; рентабельність; грошові потоки (рух коштів на рахунках клієнтів); склад і динаміка дебіторсько-кредиторської заборгованості.

11. На аналізованому підприємстві за звітний період збільшилася як сума власного (на 249 тис. грн.), так і сума позикового капіталу (на 12,0 тис. грн.). У його структурі частка власних джерел засобів зросла на 0,9%, а позикових відповідно зменшилась, що свідчить про підвищення ступеню фінансової незалежності підприємства від зовнішніх кредиторів.

Загалом отримані дані заслуговують на позитивну оцінку: підвищення питомої ваги чистого прибутку, отриманого внаслідок використання позикового капіталу, свідчать про раціональне розміщення позикового капіталу в активах підприємства і дозволяють визнати доцільним збільшення його обсягу навіть за умови тимчасового зниження оборотності позикового капіталу. Пріоритетність оцінки дій керівництва щодо залучення позикового капіталу за показниками рентабельності та оборотності активів не викликає сумніву, адже саме ефективне використання активів сприяє зростанню економічного потенціалу підприємства. Таким чином, можна визнати, що залучення підприємством позикових фінансових ресурсів призвело у звітному періоді до загального підвищення ефективності використання активів, що забезпечує досягнення стратегічної мети розвитку підприємства і заслуговує на позитивну оцінку.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7