А - середній розмір активів.

Отже, рентабельність активів підприємства у динаміці:

Тобто, динаміка рентабельності активів свідчить про зменшення прибутковості активів підприємства.

Рентабельність необоротних активів (Рна) - показує, скільки прибутку одержує підприємство з однієї гривні, вкладеної в поточні активи:

, (2.2)

де Ап - середній розмір необоротних активів.

Таким чином, не зважаючи на загальну тенденцію зменшення рентабельності активів підприємства, рентабельність необоротних активів за 2005 - 2006 рр. зростає.

Рентабельність залучених ресурсів (Рі) - показник, що відображає ефективність використання засобів, інвестованих у підприємство. Цей показник відображає оцінку “майстерності” керування інвестиціями:

, (2.3)

де П - валовий прибуток за звітний період;

ЗК - середній розмір залученого капіталу.

Таким чином, на кожну гривню залучених коштів підприємство отримує прибутку більше за 1. Це свідчить про високу рентабельність залучення позикових коштів. Показник рентабельності виробництва знаходиться в прямій залежності від рентабельності продукції й оберненій залежності від зміни фондоємності продукції.

Підвищення рентабельності продукції забезпечується переважно зниженням собівартості одиниці продукції. Чим краще використовуються основні виробничі фонди, тим нижче фондоємність, вище фондовіддача і внаслідок цього відбувається зростання показника рентабельності виробництва (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Основні техніко-економічні показники ефективності використання ресурсів СНВТОВ “Васильківське”, 2004 - 2006 рр.

При поліпшенні використання матеріальних обігових коштів знижується їхній розмір, що припадає на 1 гривню реалізованої продукції. Отже, чинники прискорення оборотності матеріальних обігових коштів є одночасно чинниками росту рентабельності виробництва.

3. АНАЛІЗ ПОЛІТИКИ ІЗ ЗАЛУЧЕННЯ ПОЗИКОВИХ РЕСУРСІВ ТА ОЦІНКИ ЇЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

3.1. Оцінка кредитоспроможності позичальника

На етапі вирішення питання надання кредиту банк:

· вивчає формальну й неформальну інформацію про підприємство;

· оцінює його ділову репутацію та імідж;

· аналізує кредитоспроможність підприємства, проводить поглиблене обстеження його фінансового стану і визначає міру ризику;

· визначає перспективи розвитку підприємства;

· перевіряє наявність джерел і гарантій погашення кредиту.

Для надання кредиту важливе значення має оцінка кредитоспроможності позичальника. Кредитоспроможність підприємства оцінюється на основі системи показників, які відображають розміщення і джерела обігових коштів, результати фінансової діяльності. Вибір показників залежить від особливостей виробничої діяльності, галузевої специфіки та інших факторів.

Під час аналізу кредитоспроможності враховується також наявність чи відсутність у минулому кредитних відносин підприємства з банком, розмір і строки надання позики.

Комерційний банк здійснює оцінку фінансового стану підприємства перед наданням йому позики, а далі - щоквартально.

В Україні критерії оцінки фінансового стану підприємства-позичальника визначаються кожним комерційним банком самостійно.

Для оцінки фінансового стану підприємства - юридичної особи враховуються такі об'єктивні показники його діяльності:

· обсяг реалізації;

· прибутки і збитки;

· рентабельність;

· ліквідність;

· грошові потоки (рух коштів на рахунках клієнтів);

· склад і динаміка дебіторсько-кредиторської заборгованості.

Враховуються також інші фактори:

· ефективність управління підприємством;

· ринкова позиція підприємства і його залежність від циклічних і структурних змін в економіці та галузі;

· наявність державних замовлень і державної підтримки підприємства.

Комерційні банки розробляють показники додаткової оцінки підприємств-позичальників залежно від основного виду діяльності та форм власності.

3.2. Аналіз складу позикового капіталу

Від того, наскільки оптимальне співвідношення власного і позикового капіталу, багато в чому залежить фінансове становище підприємства (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Аналіз динаміки і структури джерел капіталу

На аналізованому підприємстві за звітний період збільшилася як сума власного (на 249 тис. грн.), так і сума позикового капіталу (на 12,0 тис. грн.). У його структурі частка власних джерел засобів зросла на 0,9%, а позикових відповідно зменшилась, що свідчить про підвищення ступеню фінансової незалежності підприємства від зовнішніх кредиторів.

У процесі наступного аналізу необхідно детальніше вивчити склад позикових ресурсів, з'ясувати причини зміни окремих його складових і дати оцінку цих змін за звітний період. Великий вплив на фінансовий стан підприємства справляють склад і структура позичкових коштів, тобто співвідношення довгострокових, середньострокових і короткострокових фінансових зобов'язань (табл. 3.2).

Таблиця 3.2

Динаміка структури позикового капіталу

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7