З даних табл. 3.2 випливає, що за звітний рік сума позикових коштів зросла на 12,0 тис. грн. Сталися значні зміни в структурі позикового капіталу: довгострокова заборгованість погашена, частка короткострокових зобов'язань збільшилась.

Значно зросла сума короткострокових кредитів банку (на 100,0 тис. грн.), а їх частка в структурі позикового капіталу зросла на 60,33%. Частка кредиторської заборгованості, яку тимчасово використовують в обороті підприємства до моменту настання термінів її погашення, збільшилася на 2 тис. грн.

Залучення позикових коштів в оборот підприємства - явище нормальне. Це сприяє тимчасовому поліпшенню фінансового стану за умови, що вони не заморожуються на тривалий час в обороті і вчасно повертаються. В іншому разі може виникнути прострочена кредиторська заборгованість, що в остаточному підсумку призводить до виплати штрафів і погіршення фінансового стану.

В аналізі довгострокового позикового капіталу, якщо він є на підприємстві, інтерес становлять терміни затребування довгострокових кредитів, тому що від цього залежить стабільність фінансового стану підприємства.

Як показують дані табл. 3.2, підприємство в звітному році не залучало довгострокових кредитів, що слід враховувати, визначаючи його платоспроможність. Аналізуючи кредиторську заборгованість, необхідно враховувати, що вона є також джерелом покриття дебіторської заборгованості. Тому треба порівняти суму дебіторської і кредиторської заборгованостей [21, с. 465].

, (3.1)

де ДЗ - сума дебіторської заборгованості на звітну дату;

КЗ - сума кредиторської заборгованості на звітну дату.

Якщо дебіторська заборгованість перевищує кредиторську, то це свідчить про іммобілізацію власного капіталу в дебіторську заборгованість. На цьому підприємстві сума кредиторської заборгованості на початок і на кінець року перевищує суму на рахунках дебіторів, однак термін її погашення коротший, ніж дебіторської заборгованості, що може викликати незбалансованість грошових потоків.

Таким чином, аналіз структури власних і позикових коштів є необхідним для оцінювання раціональності формування джерел фінансування діяльності підприємства і його ринкової стабільності. Цей чинник дуже важливий, по-перше, для зовнішніх споживачів інформації (наприклад, для банків та інших постачальників ресурсів) під час вивчення ступеню фінансового ризику і, по-друге, для самого підприємства під час визначення перспективного варіанта організації фінансів і розробки фінансової стратегії.

3.3. Аналіз ефективності використання кредитів

Аналіз ефективності використання позикового капіталу підприємства (кредитів банків та кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги) ґрунтується на застосуванні методики коефіцієнтного аналізу та передбачає обчислення показників рентабельності і оборотності, алгоритми розрахунку яких наведено у табл.3.3, додаток 3. У табл. 3.4 наведено дані щодо динаміки коефіцієнтів рентабельності та оборотності позикового капіталу досліджуваного підприємства.

Таблиця 3.4

Динаміка коефіцієнтів ефективності використання позикового капіталу СНВТОВ “Васильківське”

Дані, наведені у табл. 3.4, є наслідком прискореного зростання позикового капіталу порівняно з результатами фінансово-господарської діяльності підприємства - чистим прибутком і доходом від реалізації продукції, темпи приросту яких у звітному періоді складають відповідно 12,67% та 42,2%. Разом з тим, загалом динаміка показників ефективності використання позикового капіталу може бути визнана тимчасовим явищем, яке супроводжує зрушення у формуванні джерел фінансування, якщо ці зрушення призвели до загального підвищення ефективності використання активів підприємства.

Подальший аналіз ефективності використання позикового капіталу дозволяє визначити суму і долю чистого прибутку підприємства, отриманого внаслідок використання позикового капіталу у фінансово-господарській діяльності, і оцінити динаміку цих показників. Розрахунки здійснюються за наступними алгоритмами:

, (3.3)

, (3.4)

де П(пк) - сума чистого прибутку підприємства, отриманого внаслідок використання позикового капіталу у фінансово-господарській діяльності;

ПК - залишки позикового капіталу;

RA - рентабельність активів підприємства;

D - доля чистого прибутку підприємства, отриманого внаслідок використання позикового капіталу у фінансово-господарській діяльності;

П - загальна сума чистого прибутку підприємства.

Отже, сума чистого прибутку підприємства, отриманого внаслідок використання позикового капіталу у фінансово-господарській діяльності за досліджуваний період складає:

Тоді доля чистого прибутку підприємства, отриманого внаслідок використання позикового капіталу у фінансово-господарській діяльності складатиме:

Скориставшись наведеними вище алгоритмами і розрахунками, можна дійти висновку, що сума чистого прибутку, отриманого у звітному періоді внаслідок використання позикового капіталу, зросла приблизно на 59,6%: з 15,91 тис. грн. у базовому році до 25,39 тис. грн. - у звітному. Проте, ця позитивна тенденція супроводжується зменшенням долі чистого прибутку підприємства, отриманого внаслідок використання позикового капіталу у фінансово-господарській діяльності за останній рік у порівнянні з минулим, на 0,51 пп. (питома вага чистого прибутку підприємства, отриманого внаслідок використання позикового капіталу, у попередньому періоді складала 10,71%, у звітному - 10,20%). Загалом отримані дані заслуговують на позитивну оцінку: підвищення питомої ваги чистого прибутку, отриманого внаслідок використання позикового капіталу, свідчать про раціональне розміщення позикового капіталу в активах підприємства і дозволяють визнати доцільним збільшення його обсягу навіть за умови тимчасового зниження оборотності позикового капіталу. Пріоритетність оцінки дій керівництва щодо залучення позикового капіталу за показниками рентабельності та оборотності (навантаження) активів не викликає сумніву, адже саме ефективне використання активів сприяє зростанню економічного потенціалу підприємства. Таким чином, можна визнати, що залучення підприємством позикових фінансових ресурсів призвело у звітному періоді до загального підвищення ефективності використання активів, що забезпечує досягнення стратегічної мети розвитку підприємства і заслуговує на позитивну оцінку.

Важливою складовою аналізу позикового капіталу є визначення його середньої вартості та дослідження її динаміки.

Визначення середньої вартості позикового капіталу здійснюється за алгоритмом:

(3.5)

де СВПК - середня вартість позикового капіталу, грн.;

ПВі - питома вага позикового капіталу, отриманого з і-го джерела фінансування, у вигляді десяткового дробу;

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7