Таблиця 20
Розрахунок необхідної кількості устаткування
Назва устаткування
Марка устаткування
Річний фонд часу роботи обладнання при 2-х змінному режимі роботи, год.
Трудомісткість річного завантаження на кожній операції в нормованих годинах
Кількість одиниць устаткування
Розрахункова кількість за
трудомісткістю річного
завантаження
Прийнята кількість устаткування
1
2
3
4
5
6
Комп'ютер
Power Mac G4
3912
Сканер
AGFA DuoScan T2500
3889
Принтер: струменевий
HP Desk Jet 815C
3955
лазерний
ELITE - 1200
3943
Копіювальна рама
Кр - 1200
3989
Фотонасвітлювач
HEIDELBERG Hercules Elite
3839
Формне обладнання
HELIOPRINT CDL8, GLUNZ & JENSEN
3808
Монтажний стіл
4020
Таблиця 21
Розрахунок необхідної кількості основних матеріалів
Назва матеріалу
Одиниця виміру
Фарбовість
Обсяг видання
(в сторінках)
Кількість випусків
за рік
Кількість назв
Кількість сторінок форматом А3
На технічні
потреби
Кількість аркушів в пачці або норма витрат матеріалу
Різні витрати основних матеріалів
%
одиниць
7
8
9
10
11
Картридж чорно-білий
штуки
1к на 3000 пр
Папір офсетний 80 г/м2, формат А3
пачка
500 арк
Фототехнічна
плівка або прозора плівка форматом А3
500
Пластина форматом до 82 × 100
100
Розрахунок необхідної середньооблікової кількості робітників на основних операціях для виконання річного завантаження
Визначаємо явочну чисельність робітників для операцій складання тексту, верстання, роздрукування та правки коректури на комп’ютері.
, де
Рспис – списочна чисельність робітників;
Ряв – явочна чисельність робітників;
Кн – коефіцієнт планових неявок на роботу (Кн.=1,14)
Км – кількість устаткування;
Треж – режимний фонд часу роботи одиниці устаткування при 2-змінній роботі (складає 4154 год.);
Трем – середньорічний час простою устаткування при ремонті;
Нч – нормативна чисельність робітників (Нч = 1 роб.);
Тном – номінальний фонд час роботи одного робітника (приймається в розрахунках 2077 год).
Для оператора ПК:
Рспис = 41,25 × 1,14 = 47,025 = 47
Для оператора ФНА та ФО:
Рспис = 8 × 1,14 = 9
Для копіювальника форм:
Рспис = 2 × 1,14 = 2,28 = 2
Для монтажиста:
Рспис = 4 × 1,14 = 5
Охорона праці відіграє важливу роль, як суспільний чинник, оскільки, якими б вагомими не були трудові здобутки, вони не можуть компенсувати людині втраченого здоров’я, а тим більше життя.
Для поліграфічних підприємств характерні такі шкідливі виробничі фактори: шум і вібрація, підвищений рівень статичної електрики, випромінювання, — фактори, що визначають умови роботи органів зору, слуху і тактильної системи.
Для того, щоб запобігти негативному впливу виробничих факторів, або їх знизити потрібно: навчити працівників безпечних прийомів праці, забезпечити безпеку виробничого обладнання, технологічного процесу, будівель і споруд, забезпечити санітарно-гігієнічні та побутові умови праці, забезпечити працівників ЗІЗ, лікувально-профілактичним харчуванням, забезпечити оптимальний режим праці та відпочинку.
Плануючи внутрішнє обладнання виробничих приміщень, необхідно враховувати санітарну характеристику виробничих процесів, дотримуватись норм використання площі для робітників, а також нормативів площ для розташування устаткування і необхідної ширини проходів, які забезпечують безпечну роботу та зручне обслуговування устаткування.
Об’єм виробничих приміщень на одного працівника, згідно з санітарними нормами, повинен складати не менше 20 м3, а площа приміщень — не менше 6 м2.
Важливого значення для дотримання здорових та безпечних умов праці мають раціональне розташування основного та допоміжного устаткувань, виробничих меблів, а також правильна організація робочих місць. Порядок розташування устаткування та відстань між машинами визначаються їхніми розмірами, технологічними вимогами і вимогами техніки безпеки. Насамперед, у всіх випадках, до устаткування, що має електропривід, повинен бути вільний підхід з усіх сторін шириною не менше 1 м зі сторони робочої зони і 0,6 м — зі сторони не робочої зони. Висота виробничих приміщень повиннна бути не менше 3-3,2 м. Відстань від підлоги до конструктивних елементів перекриття — 2,6 м.
Допоміжні приміщення різного призначення, як правило, розташовують разом, в одній будівлі та місцях з найменшим впливом шуму, вібрації та інших шкідливих факторів.
Вимоги щодо складу, розміщення, розмірів та обладнання допоміжних приміщень викладені в СНиП 2.09.04-87. Розташування, розміри, обробка тощо допоміжних приміщень зумовлено цілою низкою санітарних вимог. Наприклад, вбиральні розташовуються, як правило, на кожному поверсі на відстані,що віддалена від робочого місця, не більше, ніж на 75 м, а душові — в кімнатах, суміжних з гардеробами біля внутрішніх стін.
Виробничі приміщення повинні бути обладнані системами виробничого, протипожежного та господарсько-питтєвого водоводів, господарсько-побутовою та виробничою каналізацією. Відстань від найбільш віддаленого робочого місця до пристроїв питтєвого водопостачання не повинна перевищувати 75 м.
Створення комфортних і здорових умов праці на підприємстві, значною мірою, залежить від створення нормального мікроклімату. Нормативним документом, що визначає параметри мікроклімату виробничих приміщень є ГОСТ 12.1.005-88.
Основні параметри мікроклімату наступні:
— температура повітря в приміщеннях 19-22°С;
— відносна вологість повітря — 40-70 %;
— швидкість руху повітря — 0,1-0,7 м/с.
На комп’ютерній дільниці передбачено використовувати загально обмінну вентиляцію, яка забезпечує створення необхідного мікроклімату та чистоти повітряного середовища у всьому об’ємі робочої зони приміщення. Вона застосовується для видалення надлишкового тепла при відсутності токсичних виділень, а також у випадках, коли характер технологічного процесу та особливості виробничого устаткування виключають можливість використання місцевої витяжної вентиляції.
Місцева витяжна вентиляція здійснюється за допомогою місцевих витяжних зонтів, всмоктуючих панелей, витяжних шаф, бортових відсмоктувачів.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13