Уже на початку навчання в школі учні відрізняються один від одного рівнем обізнаності з навколишнім світом, спостережливістю, вмінням думати, запам'ятовувати й відтворювати, висловлювати свої думки за допомогою усного мовлення та ін.
Індивідуальні відмінності виявляються і в шкільній учбовій діяльності молодших школярів, у її результативності. Діапазон цих відмінностей у одних галузях навчання звужується, а в інших - розширюється. У процесі навчання здібності учнів не тільки використовуються, а й розвиваються. Виробляються уважність, спостережливість, якості пам'яті, мислення й мовлення, а також емоційні й вольові властивості.
Типологічні особливості учнів чинять суттєвий вплив на формування індивідуального стилю учбової діяльності. В ході дослідження нами було виявлено позитивні зв'язки між психодинамічними властивостями молодших школярів та рівнем їх пізнавальної активності, яка, в свою чергу, є показником та мотивацією до успішної навчальної діяльності учня.
Однак, за словами та спостереженнями педагогів, за звичайних умов навчання спонтанне формування індивідуального стилю учбової діяльності, яке обумовлюється властивостями темпераменту, не визначає достатньої ефективності цього стилю при розв'язанні учбових завдань. В стресових ситуаціях коли значно зростає емоційне напруження, зокрема під час написання диктантів, самостійних та контрольних робіт вплив темпераменту на ефективність діяльності значно посилюється, оскільки способи дій, які були попередньо засвоєні, стають нерезультативними й потребують додаткової мобілізації організму для того, щоб справитися з понадзавданнями.
За умови навчання молодших школярів різних способів розв'язання учбових завдань, відповідно до їх психодинамічних особливостей, формується типологічно зумовлений індивідуальний стиль учбової діяльності учнів зазначеного віку, який є оптимальним щодо здійснення орієнтовної, виконавчої та контрольної фаз діяльності.
Порівнюючи результати двох етапів констатувального експерименту можна зробити висновок про те, що переважна більшість молодших школярів з нашої вибірки, які виявили обдарований або високий інтегрований тип розвитку пізнавальної активності мають переважання якостей сангвінічного типу характеру. Представники флегматичного, меланхолічного та холеричного типу характеру виявили помірний або помірно-знижений тип пізнавальної активності. Це може свідчити про те, що індивідуальні психологічні особливості істотно впливають на ефективну навчальну діяльність молодших школярів і потребує психолого-педагогічної корекції.
Результати проведеного дослідження дали нам змогу зробити певні висновки як в теоретичному, так і в практичному відношенні, а також окреслити перспективні, з нашої точки зору, напрями подальшої роботи.
2. Ануфрієва О. Оцінка рівня всебічного розвитку особистості молодшого школяра // Початкова школа. - 1998. - №12. - с.41-43.;
3. Балл Г.О. Про визначальні характеристики здібностей і принципи їх врахування у навчально-виховній роботі // Психологія. - К., 1992. - Вип.39. - с.3-11;
4. Бех І.Д. Вивчення особистості молодшого школяра // Початкова школа. - 1993. - №3. - с. 6-10;
5. Бондар Л. В. Спільна учбова робота молодших школярів як фактор інтелектуального розвитку // Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб. наук. пр. - К., 2001.- Т.3. - Ч.6. - с. 220-225;
6. Бондар Л. В. Роль спільної учбової діяльності молодших школярів у системі розвивального навчання // Вісник Харківського національного університету.-Вип.493. - Серія Психологія. - Харків, 2000. - с. 38-41;
7. Бутківська П. Цінності: від учителя до учня // Початкова школа. - 1997. - №2. - с.6-8;
8. Васецька Т.М. Врахування особливостей темпераменту у навчанні та вихованні дітей молодшого шкільного віку: На допомогу вчителям початкових класів, вихователям, батькам. - Кіровоград: "Імекс ЛТД", 1998, - 54 с.
9. Васецька Т.М. Темперамент в індивідуальному стилі діяльності молодших школярів // Початкова школа. К:- 1999. - №6. - С. 7-9.
10. Васецька Т.М. Особливості впливу темпераменту на індивідуально-психологічний стиль учбової діяльності //Психологія. Збірник наукових праць: НПУ імені М.П. Драгоманова, вип.№1(8),К:2000, -с.189-195.
11. Данилова Л. Формування особистості нового типу // Педагогіка і психологія. - 2000. - №3. - с. 59-64;
12. Дубравська Д.М. Основи психології: Навч. посібник. - Львів: Світ, 2001. - с.240-254;
13. Гільбух Ю.З. Темперамент і пізнавальні здібності школяра. - К.: ІЗІМН. - 1992. - с.194-210;
14. Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию. -- М., 1996.
15. Ересь Е. П. Темперамент и его воспитание у школьников. -- Минск, 1960.
16. Заброцький М.М. Основи вікової психології: Навч. посібник. - Тернопіль: Богдан, 2001. - с.57-71;
17. Кречмер Э. Теория темпераментов. // Психология индивидуальных различий. Хрестоматия. -- М., 2000.
18. Крутецкий В.А. Психология. -- М.,1986.
19. Мерлин В. С. Очерк теории темперамента - М., 1964.
20. Митнин О. Пізнавальні завдання для розвитку творчих здібностей // Початкова школа. - 2000. - №12. - с.34-38;
21. Морочковська Л. Індивідуальні особливості школяра: Методика проведення психолого-педагогічного консиліуму // Шкільний світ. - 2001. - №12. - с.2;
22. Небылицын В.Д. Актуальные проблемы дифференциальной психофизиологии. //Психология индивидуальных различий. Хрестоматия. -- М., 2000.
23. Немов Р.С. Психология. Учебник. Т. 1.-- М., 1995.
24. Непомнящая Н. И. Становление личности ребенка 6-7 лет - М., 1992.
25. Петровский А. В. Введение в психологию. -- М., 1995.
26. Петровский В. А., Виноградова А. М., Кларина Л. М. и др. Учимся общаться с ребенком. -- М., 1993.
27. Прокопенко І., Євдокимов В. Педагогічна технологія. - Х.: Основа, 1995. 105 с.;
28. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. Т. II -- М., 1989.
29. Русалов В.М. Биологические основы индивидуально-психологических различий. -- М., 1979.
30. Русалов В.М. О природе темперамента и его места в структуре индивидуальных свойств человека. // Вопросы психологии. -- №1, 1985
31. Савченко О.Я. Умій вчитися: Навч. посібник для молодших школярів. - К.: Освіта, 1998. - 188 с;
32. Стреляу Я. Роль темперамента в психическом развитии. -- М., 1982.
33. Третяк Т.М. Розвиток творчості школярів у навчально-виховному процесі // Практична психологія та соціальна робота. - 1999. - №6. - с.9-11;
34. Учбова діяльність молодшого школяра: діагностика і корекція неблагополучностей / В.П. Гапонов, В.А. Георгієвська та ін. - К.: ВІПОЛ, 1994. - 88 с.
На цих двох сторінках намальовані незакінчені малюнки. Якщо ти додаси до них додаткові лінії, у тебе вийдуть цікаві предмети або сюжетні картинки.
Постарайся придумати таку картинку або історію, яку ніхто інший не зможе придумати. Зроби її повною і цікавої, додавай до неї нові ідеї. Придумай цікаву назву.
.
Субтест 3. «Повторювані лінії». Стимульним матеріалом є 30 пар паралельних вертикальних ліній. На основі кожної пари ліній необхідно створити який-небудь (неповторюваний) малюнок.
Після виконання всіх занять проводиться обробка результатів. Обробка тесту всього припускає оцінку п'яти показників: «швидкість», «оригінальність», «розробленість», «опір замиканню» й «абстрактність назв».
«Швидкість»- характеризує творчу продуктивність людини. Оцінюється тільки в 2 x 3 субтесті у відповідності з наступними правилами:
1. Для оцінки необхідно підрахувати загальну кількість відповідей (малюнків), даних тестируємим.
2. При підрахунку показника враховуються тільки адекватні відповіді.
Якщо малюнок через свою неадекватність не одержує бал по «швидкості», то він виключається із всіх подальших підрахунків.
Неадекватними визнаються наступні малюнки:
· малюнки, при створення яких запропонований стимул (незакінчений малюнок або пара ліній) не був використаний як складова частина зображення.
· малюнки, що представляють собою безглузді абстракції, що мають безглузду назву.
· осмислені, але повторювані кілька разів малюнки вважаються за одну відповідь.
3. Якщо дві (або більше) незакінчені фігури в субтесті 2 використані при створенні однієї картинки, то нараховується кількість балів відповідному числу використовуваних фігур, тому що це незвичайна відповідь.
4. Якщо дві (або більше) пари паралельних ліній у субтесті 3 використані при створенні однієї картинки, то нараховується тільки один бал, тому що виражено одну ідею.
«Оригінальність»- самий значимий показник креативності. Ступінь оригінальності свідчить про самобутність, нешаблонність, особливість творчого мислення випробуваного і його вираженої несхожості. Показник «оригінальності» підраховується по всім трьох субтестам відповідно до правил:
1. Оцінка за «оригінальність» ґрунтується на статистичній рідкості відповіді. Звичайні, що часто зустрічаються відповіді оцінюються в 0 балів, всі інші в 1 бал.
2. Оцінюється малюнок, а не назва!
3. Загальна оцінка за оригінальність виходить у результаті додавання оцінок по всіх малюнках.
Список відповідей на 0 балів за «оригінальність»:
Примітка: якщо в списку неоригінальних відповідей приводиться відповідь «обличчя людини» і відповідна фігура перетворена в обличчя, то даний малюнок одержує 0 балів, але якщо ця ж незакінчена фігура перетворена у вуса або губи, які потім стають частиною обличчя, то відповідь оцінюється в 1 бал.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
