Педагогічне спостереження показало, що деякий програмний навчальний матеріал є достатньо складним для оволодіння учнями молодших класів, однієї з причин чого і є недостатній рівень розвитку фізичних якостей. Аналіз змісту уроків фізичної культури показав наявність незначної кількості вправ, що впливають на зоровий, слуховий, вестибулярний і тактильний аналізатори.
Педагогічне тестування. Для визначення рівня фізичної підготовленості школярів молодших класів використовувалися тести, пропоновані в “Державних тестах і нормативах оцінки фізичної підготовленості населення України; шкільній програмі “Основи здоров'я і фізична культура 1- 11 класи”, а також застосовувалися додаткові тести запропоновані Л.П. Сергієнко.
Тестування швидкості:
- біг 30 м (с).
Тестування силових здібностей:
- піднімання тулуба в сід за 1 хв (кількість раз).
Тестування витривалості:
- біг 500 м (с).
Тестування координаційних здібностей:
- човниковий біг 4 х 9 м (с).
Тестування гнучкості:
- нахил тулуба вперед з положення сидячи (см).
Педагогічний експеримент. Для проведення педагогічного експерименту досліджувані були розділені на контрольну і експериментальну групи.
На першому етапі експерименту було проведено попереднє тестування з метою встановлення ідентичності експериментальної і контрольної груп, яке не виявило достовірних відмінностей між ними. На цьому ж етапі здійснювалося визначення початкового рівня фізичної підготовленості учнів молодших класів.
Другий етап експерименту полягав в доповненні змісту уроків фізичної культури експериментальної групи спеціально підібраними фізичними вправами і рухливим іграми, спрямованими на активізацію зорового, слухового, вестибулярного і тактильного аналізаторів.
Для зміни функціонального стану зорового аналізатора застосовувалися:
- вправи з визначенням відстані між різними предметами, визначенням і порівнянням форми, розмірів, кольору предметів, розташованих на різних відстанях (від мінімального до максимально можливого від учня);
- вправи, при виконанні яких рухи руками, ногами або тулубом, необхідно супроводжувати очима, а також вправи з предметами, де фіксувався очима напрям пересування предметів.
Для дії на слуховий аналізатор використовувалися:
- подача команд із зміною тембру і гучності;
- музичний супровід із зміною темпу і ритму;
- вправи на увагу з використанням звукових подразників і перешкод;
- виконання вправ при обмеженні можливостей слухового аналізатора.
Для зміни функціонального стану вестибулярного аналізатора застосовувалися:
- стрибки з поворотами на 90°, 180° і 360° з різними початковими положеннями голови;
- біг і ходьба з раптовими зупинками;
- обертання навкруги власної осі;
- швидкі нахили голови і тулуба;
- виконання перерахованих вправ за відсутності зорового контролю.
Для дії на тактильну сенсорну систему:
- рухи пальцями однієї руки або двох рук одночасно;
- використовування принципу зіставлення «великого» пальця іншим пальцям;
- використовування принципу зіставлення пальців однієї руки, пальцям іншої;
- визначення форм і розмірів різних спортивних предметів, а також їх розрізнення по характеру поверхні без зорового контролю.
Всі перераховані вправи для розвитку сенсорних систем використовувалися в рухливих іграх.
Спеціальні вправи включали в підготовчу, основну і заключну частини уроку; у фізкультхвилинки на уроках з різних загальноосвітніх предметів; в систему організованих перерв, давалися у вигляді домашніх завдань. Вони проводилися як ігровим, так і строго регламентованим методами.
Експеримент був побудований на підставі загальноприйнятих принципів і методів навчання.
На третьому етапі експерименту було проведено підсумкове тестування для дослідження ступеня зміни рівня розвитку фізичних якостей після експерименту.
Методи математичної статистики. Одержані під час дослідження матеріали були піддані статистичній обробці, яка проводилася засобами статистичного пакету програми Excel ХР і Statgraphics.
Математико-статистичні методи включали:
1. статистичний аналіз центральних тенденцій:
- середнє арифметичне - обчислювалося для характеристики сукупності по окремих параметрах ();
- стандартна помилка середнього - яка показує, які відхилення середньою арифметичною, від відповідних параметрів генеральної сукупності (m);
- середнє квадратичне відхилення - обчислювалося з метою визначення середнього відхилення реальних варіантів від їх середньої арифметичної ();
2. порівняльний аналіз:
достовірність відмінностей (р) - обчислювалася з метою встановити:
§ однорідність контрольної і експериментальної груп;
§ ефективність вживання спеціально спрямованих вправ для експериментальної групи;
§ характеру змін середніх величин ознак в контрольній групі після експерименту.
Оцінка статистичної достовірності проводилася за допомогою параметричного критерію Стьюдента (t);
Дослідження проводилися на базі загальноосвітньої школи №1 ім. Степана Тудора м. Золочева. В них брали участь 46 школярів 3-х класів, з яких були одна експериментальна і одна контрольна групи. Експериментальну групу складали 24 особи (12 хлопчиків і 12 дівчаток), а контрольну групу - 22 (11 хлопчиків і 11 дівчаток).
Всі діти, що взяли участь в дослідженні, були практично здорові і знаходилися під наглядом шкільного лікаря.
Дослідження проводилося поетапно протягом з жовтня 2007 р. по березень 2008 рр.
На першому етапі здійснювалося педагогічне спостереження, попереднє дослідження і аналіз науково-методичної літератури, який дозволив вивчити стан досліджуваної проблеми і розробити програму дослідження. Були визначені мета, завдання дослідження, підібрані доступні і інформативні методи дослідження, визначений контингент випробовуваних.
На другому етапі був проведений педагогічний експеримент, в ході якого здійснювалося попереднє і підсумкове тестування рівня рухової підготовленості.
Протягом навчального року школярі контрольної групи займалися за загальноприйнятою програмою для загальноосвітніх навчальних закладів «Основи здоров'я і фізична культура 1-11 класи”, а в навчальний процес з фізичного виховання експериментальної групи разом із загальноприйнятою програмою додатково включалися спеціальні вправи і рухливі ігри, спрямовані на зміну функціонального стану систем аналізаторів.
В ході занять із учнями експериментальної групи, поступово підвищували навантаження: збільшували дозування, складність і швидкість виконання вправ і ігор, застосовували зміна наочних орієнтирів, виключення зорового контролю і ін. Навантаження змінювалося згідно віку, фізичної підготовленості і з урахуванням індивідуальних особливостей школярів.
На третьому етапі проводилася обробка і порівняльний аналіз одержаних даних, які дозволили обґрунтувати ефективність вживання спеціальних вправ, що впливають на окремі сенсорні системи, з метою вдосконалення їх функцій і на фоні цього - визначення ступеня зміни рівня фізичної підготовленості молодших школярів. Були зроблені висновки і практичні рекомендації.
На думку ряду фахівців з фізіології, фізичного виховання і спорту [55, 65] формування рухових навичок і розвиток фізичних якостей неможливе без участі сенсорних систем.
Молодший шкільний вік є сприятливим періодом для формування і розвитку рухових умінь, навичок і фізичних якостей: швидкості, гнучкості, координаційних здібностей, загальної витривалості і відносної сили [10, 56, 57]. Одночасно цей віковий період характеризується бурхливим розвитком і вдосконаленням різних функціональних систем, у тому числі і сенсорних. Організм дітей в даному віці володіє відносно високими адаптаційними можливостями.
Все вищевикладене дає підставу припускати, що цілеспрямована дія на сенсорні системи спеціально підібраними фізичними вправами сприятливо відобразиться на їх функціональному стані і опосередковано буде впливати на фізичну підготовленість учнів молодших класів.
В ході експерименту ми включали в процес фізичного виховання, спорту і самостійну рухову діяльність дітей молодшого шкільного віку комплекси, розроблених нами, спеціальних вправ, що впливають на функціональний стан різних аналізаторів. Зокрема:
1. Зоровий аналізатор - вправи, при виконанні яких рухи руками, ногами або тулубом необхідно супроводжувати очима; вправи з предметами, де фіксується очима напрямок їх пересування, а також вправи з визначенням відстані між різними предметами, визначенням і порівнянням форми, розмірів, розташованих на різних відстанях предметів (від мінімального до максимально можливого, від учня); вправи з використанням рухів очима і обертання очей (відкритими і закритими), а модифіковані рухливий ігри, в зміст яких входять вище перелічені вправи, такі як: «Виклик номерів», «День і ніч», «Хто далі кине», «Влучно в ціль» і інші.
Дозування вправ залежало від складності і віку учнів і складало від 6 - 7 до 10 - 12 повторень. Тривалість рухливих ігор варіюється від 5 до 10 хв.
Після активних рухів очима давали їм відпочинок - закрити очі на 10 - 15 с або швидко моргати протягом 20 - 30 с.
Рухливі ігри модифікували за рахунок введення наочних зорових орієнтирів, зміни розміру, ваги і кількості м'ячів, варіювання відстані.
Вправи з оздоровчої системи хуашаньскої школи Дао і Хатха - йоги, що використовуються для підвищення функціонального стану зорового аналізатора:
1. В.П. - о.с.
Закрити очі, підняти їх догори, опустити донизу, повернути вліво і управо. Те ж з розплющеними очима.
2. В.П. - зімкнуті долоні підняти вгору до рівня лоба.
Потерти долоні одна до іншої в швидкому темпі (приблизно 8 разів), щоб виникло між ними тепло. Потім долоні розімкнути, закрити ними очі. Долоні обережно притискувати до очей приблизно 8 разів. Потім долоні вигнути, утворюючи півсферу. Очі відкрити, обертати ними зліва направо і справа наліво по 8 разів, в кожну сторону. На закінчення під долонями закривати і розплющувати очі (приблизно 8 разів).
3. В.П. - ліва рука на потилиці
Проводити потирання справа наліво (приблизно 8 разів). Потім те ж робити правою рукою, але зліва направо.
4. В.П. - о.с.
Перевести погляд повільно з підлоги на стелю і назад, потім справа наліво і назад, голова нерухома (10 - 12 разів).
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10
