Отже, скерованість нашої роботи - активне залучення учнів до позаурочної роботи та надання їм можливості самореалізуватися - створювала сприятливі умови для просування молодшого школяра до більш високого (порівняно з наявним у нього) рівня гуманістичного розвитку. Проведення виховних заходів гуманістичного спрямування за активної участі школи, батьків, позашкільних установ викликало в молодших школярів потребу в обміні думками, обговоренні з дорослими результатів своїх учинків, дій, полегшувало формування культури спілкування і поведінки в соціумі, сприяло формуванню гуманістичної свідомості, гуманістичної активності. З цією метою проводилися засідання проблемних груп та дискусійних клубів, на яких обов'язково були присутні батьки, вчителі, представники позашкільних установ та учні. Різнобічність поглядів (дитина - батьки - учитель) приводила до вироблення гуманістичної поведінки.

Впровадження розроблених педагогічних умов, змісту програми та її організаційно-методичного забезпечення дозволило отримати позитивні результати: в експериментальних класах зросла кількість учнів, у яких зафіксовано високий та вище середнього рівні сформованості гуманістичних цінностей, зменшилася кількість учнів із нижче середнім та низьким рівнем, відбулася активізація позаурочної гуманістичної діяльності учнів початкових класів, які робили свідомий вибір у тій чи іншій ситуації на користь ввічливість, милосердя, відповідальності, доброчинності.

Отримані після формувального етапу експерименту дані показали наступні результати:

- в учнів 1 класів: 22,3 % і 25,1 % учнів контрольних та експериментальних класів відповідно мали високий рівень сформованості гуманістичних цінностей, 15,4 % і 23,2 % - вище середнього, 37,1 % і 38,8 % - середній, 19 % і 9,9 % - нижче середнього, 6,2 % і 3 % - низький рівень;

- в учнів 2 класів: 22,1 % і 24,4 % учнів відповідно контрольних та експериментальних класів мали високий рівень сформованості гуманістичних цінностей, 19,6 % і 26 % - вище середнього, 34 % і 38,6 % - середній, 15,7 % і 5,3 % - нижче середнього, 8,6 % і 5,7 % - низький рівень;

- в учнів 3 класів: 20,4 % і 26,2 % учнів відповідно контрольних та експериментальних класів мали високий рівень сформованості гуманістичних цінностей, 23,1 % 26,9 % - вище середнього, 32,8 % і 38,4 % - середній, 13,7 % і 5,6 % - нижче середнього, 10 % і 2,9 % - низький рівень;

- в учнів 4 класів: 18,3 % і 23,8 % учнів відповідно контрольних та експериментальних класів мали високий рівень сформованості гуманістичних цінностей, 20,8 % і 26,2 % - вище середнього, 27,6 % і 35,2 % - середній, 20 % і 10,7 % - нижче середнього, 13,3 % і 4,1 % - низький рівень.

Проведення повторних зрізів засвідчує, що в контрольних класах показники сформованості гуманістичних цінностей залишилися практично такими ж, якими були на початку експерименту. І навпаки: у класах, де велася експериментальна позаурочна виховна діяльність, спрямована на формування в учнів гуманістичних цінностей, маємо значні відмінності - кількість учнів вищого, вище середнього та середнього рівнів збільшилася від 2 % до 8 %, відповідно й зменшилася кількість учнів нижче середнього та низького рівнів. Дані експерименту засвідчують, що рівень сформованості гуманістичних цінностей при цілеспрямованій комплексній позаурочній виховній роботі суттєво збільшується, а кількість учнів із низьким рівнем у кожному експериментальному класі зменшується до 1-2.

Порівняння динаміки формування милосердя, ввічливості, відповідальності та доброчинності у молодших школярів за розробленими критеріями підтвердило, що за час формувального етапу експерименту в експериментальних класах:

– кількість учнів 1 класів з високим рівнем вищеперерахованих гуманістичних цінностей зросла на 2,7%, вище середнього - на 5,7%, середнього - на 0,7%, нижче середнього зменшилась на 6,2%, низького - на 2,9% відповідно;

– кількість учнів 2 класів з високим рівнем гуманістичних цінностей зросла на 3,4%, вище середнього - на 2,8%, середнього - на 2,9%, нижче середнього зменшилась на 6,6%, низького - на 2,5% відповідно;

– кількість учнів 3 класів з високим рівнем гуманістичних цінностей зросла на 6,3%, вище середнього - на 4,6%, середнього - на 3,2%, нижче середнього - зменшилась на 6,8%, низького -на 7,3% відповідно;

– кількість учнів 4 класів з високим рівнем гуманістичних цінностей зросла на 6,1%, вище середнього - на 4,8%, середнього - на 4% відповідно, нижче середнього зменшилась на 6%, низького - на 8,9% відповідно (табл. 1).

Таблиця 1

Рівні сформованості гуманістичних цінностей в учнів початкових класів у позаурочній діяльності (у %)

Результати проведеного педагогічного експерименту свідчать про ефективність запропонованих педагогічних умов, змісту, форм і методів виховання гуманістичних цінностей в учнів початкових класів у позаурочній діяльності. Таким чином, всі завдання дослідження було виконано. Проведена дослідно-експериментальна робота підтвердила основні положення робочої гіпотези, що дало змогу сформулювати відповідні висновки, надати педагогічним працівникам необхідні рекомендації та визначити перспективи подальшої роботи над означеною проблемою.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, сутність якої полягає в обґрунтуванні процесу виховання учнів початкових класів на основі гуманістичних цінностей.

1. Дослідження сучасного стану розробленості проблеми виховання гуманістичних цінностей у педагогічній теорії та виховній практиці дозволило констатувати, що виховання гуманістичних цінностей в учнів початкових класів у позаурочній діяльності залишається недостатньо дослідженим. З'ясовано, що для виховання гуманістичних цінностей головним завданням є ефективно організована позаурочна діяльність молодшого школяра, яка дає змогу практично переконатися в правильності здобутих знань, перевірити їх міцність і визначити стійкість мотивів діяльності.

2. Проаналізовано сутність та уточнено зміст поняття ”гуманістичні цінності“, які визначаються як психологічні особливості, систему світоглядних орієнтацій, що полягають у ставленні до іншої людини, самого себе, суспільства та природного довкілля як найвищої цінності, у здатності здійснення вибору добра на противагу злу та систематичному здійсненні гуманістичної діяльності. Провідними визначено такі цінності: милосердя (співчутливе, сердечне ставлення до інших; вияв жалості, помилування); ввічливість (дотримання правил пристойності, виявлення уважності, люб'язності, чемності); відповідальність (взятий на себе обов'язок відповідати за певну ділянку роботи, справу, за чиїсь дії, вчинки, слова; за здійснення соціально значимої справи в позаурочний час); доброчинність (творити добро на користь інших), які регулюють поведінку людини в усіх сферах її суспільного життя й орієнтують у процесі задоволення своїх потреб.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5