Одержані результати констатувального етапу експерименту показали, що: високий рівень сформованості гуманістичних цінностей мають 22,4 % першокласників, вище середнього - 17,5 %, середній - 38,1 %, нижче середнього - 16,1 %, низький - 5,9 %; високий рівень сформованості гуманістичних цінностей у 21 % другокласників, вище середнього - 23,2 %, середній - 35,7 %, нижче середнього - 11,9 %, низький - 8,2 %; високий рівень сформованості гуманістичних цінностей мають 19,9 % третьокласників, вище середнього - 22,3 %, середній - 35,2 %, нижче середнього - 12,4 %, низький - 10,2 %; високий рівень сформованості гуманістичних цінностей у 17,7 % четвертокласників, вище середнього - 21,4 %, середній - 32,2 %, нижче середнього - 16,7 %, низький - 13 %.

Отримані внаслідок проведеного констатувального етапу експерименту результати засвідчили, що значна частина молодших школярів має середній, нижче середнього та низький рівні сформованості гуманістичних цінностей, а здійснювана серед учнів позаурочна виховна робота є недостатньо ефективною. З метою підвищення відсоткового співвідношення учнів з низьким, нижче середнього та середнім рівнями було розроблено інтегровану програму виховання гуманістичних цінностей в учнів початкових класів „Виховуємо гуманну особистість”.

У другому розділі - „Теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов, змісту, форм та методів виховання гуманістичних цінностей молодших школярів у позаурочній діяльності” - обґрунтовано педагогічні умови, зміст, форми та методи виховання гуманістичних цінностей у молодших школярів у позаурочній діяльності за розробленою інтегрованою програмою „Виховуємо гуманну особистість”; викладено методику формувального етапу педагогічного експерименту; представлено перебіг формувального етапу експерименту та аналіз результатів дослідження; здійснено інтерпретацію отриманих даних.

На основі аналізу наукової літератури, результатів констатувального етапу педагогічного експерименту розроблено структуру виховання гуманістичних цінностей в учнів початкових класів у позаурочній діяльності (рис. 1).

Основними компонентом структури визначено педагогічні умови, що покликані сприяти ефективності позаурочної виховної роботи з формування гуманістичних цінностей у молодших школярів: урахування завдань та функцій гуманістичного виховання; дотримання в позаурочній роботі з молодшими школярами принципів гуманістичного виховання; залучення молодших школярів до різних видів діяльності; напрями забезпечення виховання гуманістичних цінностей; упровадження інтегрованої програми „Виховуємо гуманну особистість” у позаурочну діяльність та її організаційно-методичне забезпечення.

Контрольні та експериментальні класи добиралися таким чином, щоб між учнями не існувало різких розбіжностей у загальному розвитку. У процесі розробки програми і методики формувального експерименту враховували, що становлення та перехід на більш високий рівень гуманістичних цінностей в учнів початкових класів відбуватиметься поетапно.

Формування гуманістичних цінностей в учнів початкових класів у позаурочній виховній роботі в контрольних класах велося за календарними планами виховної роботи, а в експериментальних - з використанням розробленої інтегрованої програми, спрямовану на збільшення самостійності, індивідуальності молодших школярів у поєднанні їх з активною діяльністю. Програма передбачала дотримання компонентів цілісної структури: від отримання гуманістичних знань до закріплення їх та свідомого втілення на практиці. З метою забезпечити системність виховання гуманістичних цінностей в молодших школярів. Програма реалізовувалась за кількома напрямами: ціннісне ставлення до власного „Я”; ціннісне ставлення до іншої людини; бережливе ставлення до довкілля; взаємодія соціальних інститутів з початковою школою.

Розроблена інтегрована програма спрямована на формування пізнавально-понятійного, емоційно-ціннісного, діяльнісно-прогностичного компонентів ціннісного ставлення до власного ”Я“, вплив на психічну, фізичну, духовну складові у вихованні дітей.

У процесі експериментального впровадження програми в молодших школярів формувалась система гуманістичних знань, поглядів, ідей, переконань про такі гуманістичні цінності, як: милосердя, ввічливість, відповідальність, доброчинність.

Сутність програми полягала у поглибленні інформованості учнів про гуманістичні цінності; формуванні на цій основі світогляду молодших школярів, який би відповідав вимогам гуманного суспільства; виховання гуманістичних цінностей особистості як провідного показника гуманістичної вихованості. Програма передбачала одночасне формування в учнів позитивних гуманістичних цінностей та засудження негативних: якщо виховувалася милосердя, то засуджувався її антипод - байдужість, набувалася доброчесність - приборкувався гнів, тощо.

Зміст інтегрованої програми „Виховуємо гуманну особистість” складається з чотирьох основних компонентів:

- 1 клас - програма “Гуманістичний вибір” (клуб „Ти на землі - Людина”);

- 2 клас - програма “Берегиня” (клуб „Джерельце”);

- 3 клас - програма “Даруймо радість” (гурток „Дерево роду”);

- 4 клас - програма “Добре слово” (гурток „Слово до слова”).

Для діяльності клубу “Ти на землі - Людина” (1 клас) було розроблено програму “Гуманістичний вибір”, до основних завдань якої включено розв'язання проблемних ситуацій гуманістичного змісту. Робота в гуртку складалася з двох частин: перша - прослуховування та обговорення змісту проблемної гуманістичної ситуації, друга - її інсценізація (на відміну від традиційної методики, обмеженої тільки прослуховуванням й обговоренням). При розв'язуванні гуманістичної ситуації молодший школяр ставиться в умови вільного гуманістичного вибору. Причому нами завжди передбачалося кілька можливих варіантів не просто відповіді, а й поведінки у відповідній ситуації. Головна особливість вирішення таких ситуацій у тому, що вони розраховані на активність школяра. Загалом функції таких гуманістичних ситуацій зводяться до вияву, закріплення і випробування сформованих гуманістичних цінностей.

Експериментальна програма “Берегиня” (2 клас) була розроблена для діяльності клубу “Джерельце”, метою якого було виховання в учнів гуманістичних цінностей (любов до природи, благоговіння перед життям, добродійність, милосердя, альтруїзм). Учні в клубі залучались до різних видів діяльності: пізнавальних (перегляд наукового фільму ”Перелітні птахи“, бесіда ”Рослини Черкащини, що охороняються законом“ та ін.), практичних (збір кормів для пташок, що зимують у нашому краї, очищення джерел на берегах Ятрані, Уманки, виготовлення годівниць, гнізд для птахів та ін.), дослідницьких (визначення рівня шкідливості сміття в саду, визначення придатності ґрунту для кімнатних рослин, фенологічні спостереження, участь в операції ”Мурашки“ під керівництвом лісничого та ін.), екологічна рефлексія (розв'язання моральних задач на екологічну тему, слухання музичних творів - ”Пори року“ П.Чайковського, ”Пер Гюнт“ Е.Гріга, написання творів, віршів про природу та ін., декламування і обговорення віршів Т.Шевченка, П.Тичини, В.Сюсюри, Л.Українки, Я.Щоголіва, оповідань В.Сухомлинського).

Зміст програми „Даруймо радість”, уведений у роботу гуртка “Дерево роду” для учнів 3 класу, полягав у забезпеченні духовної єдності поколінь, вихованні поваги до батьків, сім'ї, жінки-матері. На основі сімейних цінностей (пошана до батьків і старших у сім'ї, предків; злагода та довір'я між членами сім'ї, дотримання народних звичаїв, традицій, гостинність) ми виховували в молодших школярів гуманістичні цінності, зокрема, милосердя, ввічливість, відповідальність і доброчинність. Молодші школярі разом із батьками відтворювали свій родовід, переймали традиції наших предків: поважне ставлення до рідних та дорослих загалом, пошанування матері й батька як найближчих та найдорожчих людей, а також відповідне ставлення батьків до дітей. У межах роботи гуртка були проведені свята, приурочені до Дня Матері. Значний виховний потенціал має й збірка віршів дітей. Пропоновані у цій збірці твори активно використовувалися під час проведення Тижня родини.

Робота гуртка “Слово до Слова” для учнів 4 класу була організована за програмою “Добре слово”, зміст якої полягає в опануванні учнями комунікативним репертуаром усного спілкування, основними формулами етикетного мовлення українців із метою налагодження соціальних контактів та усвідомлення необхідності поєднання його з різноманітною особистісно значущою доброчинною діяльністю адекватно віку і життєвого досвіду. Ми спонукали гуртківців до того, щоб вони, засобами мовленнєвого етикету могли передавати, висловлювати співчуття до слабких і хворих, милосердя, повагу до старших, тобто формували початкові основи гуманістичних цінностей, через залучення до доброчинної діяльності (привітання зі святом учителів, батьків, ровесників з дитячого будинку, старших людей з будинку престарілих, написання їм вітальних листівок); до рефлексивного аналізу і практичних дій, особистісно значущої доброчинної діяльності. У процесі занять учні вчились складати усні і письмові привітання, приурочені до свят, вправлялись у написанні запрошень, виголошенні віншівок.

Пам'ятаючи, що на молодших школярів значний виховний вплив має залучення їх до благодійної діяльності, спрямованої на прояви турботи про інших людей, тварин, з учнями початкових класів ми здійснювали подорож у Країну Добра за маршрутом: Милосердя - Ввічливість - Відповідальність - Доброчинність. Добровільність участі в подорожі сприяла тому, що у школярів розвивалося ціннісне ставлення до всього живого, а прагнення турбуватися один про одного, співчувати, співпереживати один одному вело до глибшого усвідомлення його унікальності та своєрідності.

У процесі проведення формувального експерименту враховувався той факт, що дитячий мозок зазнає агресивного впливу з боку телебачення, яке постійно перепрограмовує дитину, проникає у підсвідомість, колонізує розум, нав'язує фальшиві цінності. Тому практикувалися колективні перегляди телепередач з їх наступним обговоренням; пропонувалося учням прослідкувати і продемонструвати зразки етичного мовлення, моделі доброчинної поведінки.

Отже, формувалося у свідомості молодших школярів розуміння, що таке добро і зло, здатність розрізняти видиме і невидиме добро і переконання, що немає нічого більш оманливого, ніж добро, з винятково матеріальним задоволенням, яке дає людині лише ілюзію щастя.

Зміст програми складали традиційні (участь у гуртках, у клубах (поглиблення гуманістичних знань шляхом розв'язання проблемних ситуацій), читання книг, періодики, перегляд кінофільмів та наступне їх обговорення тощо) та інноваційні форми (дерево родоводу (зустрічі поколінь); у сімейному колі (індивідуальні консультації, зустрічі з лікарями, психологами, юристами); родинний міст (зустрічі з батьками та обговорення проблем виховання); народна світлиця (звернення до народних традицій); день добрих справ (спільна трудова діяльність педагогів, батьків і дітей); вечір великої розмови (участь педагогів, батьків, учнів), організація відпочинку, ігри, вистави тощо; альбом-естафета “Як ми відпочиваємо”, досвід організації відпочинку в родині; дискусійний клуб; скринька досвіду сімейного виховання; аукціон ідей родинної педагогіки; батьківський ринг (розв'язання педагогічних ситуацій); сімейні свята в класі (спільні проведення днів народження дітей, календарних, народних свят).

Заняття у гуртках та клубах проводилися з використанням сукупності методів: роз'яснення, бесіда, педагогічна вимога, вправляння, привчання, доручення, створення виховуючи ситуацій, методи стимулювання діяльності та поведінки, створення ситуацій для вивчення поведінки учнів

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5