Порівняння динаміки формування основних критеріїв національної самосвідомості у підлітків підтвердило, що за період дослідницько-експериментальної роботи збільшилась кількість вихованців, що виявляли свою гордість тим, що живуть в Україні, знання історії свого краю, своєї спільноти. Особливо зріс рівень знання національної культури, чому сприяло введення в навчально-виховний процес програми з виховання національної самосвідомості. Так, в експериментальній групі (рис. 2, 3) динаміка рівнів вихованості національної самосвідомості учнів змінилася в позитивний бік до закінчення формувального експерименту: кількість учнів з низьким рівнем зменшилася на 14,7 %, із середнім зросла на 6,8 %, з високим на 7,9 %.
Рис. 2. Рівні вихованості національної самосвідомості підлітків експериментальних груп на початку експерименту.
Рис. 3. Рівні вихованості національної самосвідомості підлітків експериментальних груп в кінці експерименту.
Порівняння результатів контрольних та експериментальних груп в кінці формувального етапу дослідження представлено у табл. 1.
Таблиця 1
Рівні вихованості національної самосвідомості підлітків у позашкільних навчальних закладах
Рівні вихованості національної самосвідомості підлітків
Кількість учнів у %
Різниця між показниками до і після експерим. у %
На початку експерименту
В кінці експерименту
Експ. гр.
Контр.гр.
Експ.гр.
Екс.гр.
Конт.гр.
низький
32,4 %
31,5 %
17,7 %
28,4 %
-14,7 %
-3,1 %
середній
38,3 %
40,1 %
45,1 %
41,5 %
+6,8 %
+1,4 %
високий
29,3 %
37,2 %
30,1 %
+7,9 %
+1,7 %
Результати проведеного педагогічного експерименту (порівняно з контрольними) свідчать про ефективність впроваджених умов виховання національної самосвідомості підлітків у позашкільних навчальних закладах в експериментальних групах. Таким чином, всі завдання дослідження було виконано. Проведена дослідно-експериментальна робота підтвердила основні положення робочої гіпотези, що дало змогу сформулювати відповідні висновки, надати педагогічним працівникам необхідні рекомендації та визначити перспективи подальшої роботи над означеною проблемою.
ВИСНОВКИ
За результатами проведеного дослідження зроблено такі висновки:
1. У результаті аналізу літератури з'ясовано, що мета виховання національної самосвідомості полягає у вивченні культурної спадщини власного народу, відповідного ставлення до матеріальних і духовних культурних цінностей нації та усвідомлення себе як суб'єкта своєї національної спільноти. Встановлено, що сприятливим соціокультурним середовищем для виховання національної самосвідомості у підлітків є гуртки декоративно-ужиткового мистецтва позашкільних навчальних закладів. З'ясовано, що проблема виховання національної самосвідомості підлітків у позашкільних навчальних закладах не була предметом спеціального дослідження.
2. Аналіз практики виховної роботи у позашкільних навчальних закладах засвідчив, що навчальні плани переобтяжені годинами практичного матеріалу, водночас недостатньо відведено годин на семінарські заняття, походи, екскурсії, завдання виховання національної самосвідомості не виокремлюються у програмах, а тому не конкретизуються і не набувають значущості в діяльності педагогів на кожному занятті.
3. Встановлено, що підлітковий вік є одним із найсприятливіших для виховання досліджуваної якості особистості. Саме у підлітковому віці інтенсифікується розвиток самосвідомості особистості: спостерігається висока сприйнятливість до процесів, що відбуваються в суспільстві; велике прагнення до самопізнання та пізнання свого краю, вивчення історії свого народу, традицій, культури. Особливості виховання національної самосвідомості в учнів підліткового віку зумовлені низкою чинників, одним із яких є зміна ціннісних орієнтацій, виховних ідеалів.
4. Уточнено зміст поняття „національна самосвідомість”, яке визначається як самоідентифікація особистості, що виражається в усвідомленні підлітком приналежності до поліетнічної нації, осягненні національних цінностей, історії, традицій, культури, мови і звичаїв свого народу, спільності історичної долі. Встановлено, що національна самосвідомість формується разом з особистістю у процесі вироблення основних життєвих орієнтирів під впливом різних чинників. До них належить конкретне етнічне середовище, в якому живе людина, етнокультурні традиції та фактична етносоціальна ситуація. Середовище, в якому народилася людина, епоха в якій вона живе, впливають на формування її національних потреб. Як суспільне середовище виступає нація з її атрибутами, національною мовою, традиціями, звичаями.
5. Визначено критерії та показники вихованості національної самосвідомості, що відображають знання історії і культури власного етносу та представників інших етносів, що входять до складу української нації (показники: знання рідної мови, історії національної спільноти, народних звичаїв, традицій, обрядів, мистецтва, поліетнічного складу українського суспільства); усвідомлення себе суб'єктом української поліетнічної нації українського народу, виявлення поваги та толерантності до людей і культур інших національностей (показники: ідентифікація себе як представника певної нації, наявність національної гідності за приналежністю до українського народу, усвідомлення важливої ролі свого етносу в історії поліетнічного складу українського суспільства, толерантні відносини з представниками інших етносів); вміння зберігати пам'ятки матеріальної і духовної культури нації (показники: пропаганда необхідності зберігати культурні цінності, запобігати псуванню і знищенню культурних цінностей нації та сприяти їх відродженню, застосування знання національної культури у повсякденному житті). Критеріальні показники допомогли визначити рівні вихованості національної самосвідомості - низький, середній та високий.
6. Результати констатувального етапу експерименту засвідчили, що в учнів переважає середній рівень вихованості національної самосвідомості 43,3 %, високий рівень складав 30,4 %, а низький 26,3 %. З метою підвищення рівня національної самосвідомості розроблено педагогічні умови: впровадження у навчально-виховний процес інтегрованої навчально-виховної програми, зміст якої охоплює різні напрями гурткової роботи та спрямований на виховання усвідомлення й збереження духовної, культурної й художньої спадщини українського народу та національних меншин, що проживають на території України; спрямування змісту практичної діяльності підлітків на розширення їхніх уявлень про поліетнічність української нації, історичну єдність і спадкоємність традицій у формуванні сучасної української держави; поєднання у навчально-виховному процесі традиційних та інноваційних форм, методів і засобів розвитку особистості, зміст яких пов'язаний із вихованням національної самосвідомості підлітків.
7. Експериментально перевірено ефективність розроблених педагогічних умов виховання національної самосвідомості підлітків. Впровадження у практику роботи експериментальних груп інтегрованої програми з виховання національної самосвідомості, інноваційних форм виховання (індивідуальні навчально-виховні маршрути, виставки батьківських робіт, майстер-класи батьків) забезпечило помітне зростання ефективності процесу виховання національної самосвідомості, що підтверджено результатами формувального експерименту. Так, в експериментальних групах динамічніше, ніж у контрольних, відбулися процеси зменшення кількості учнів із низьким рівнем вихованості національної самосвідомості та збільшення їх кількості з середнім та високим рівнями.
8. Розроблено методичні рекомендації з практичної реалізації інтегрованої програми виховання національної самосвідомості для педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів, використання яких сприяло забезпеченню ефективності виховання у підлітків національної самосвідомості у позашкільних навчальних закладах.
Проведене дослідження підтвердило висунуту гіпотезу. Проте виховання національної самосвідомості є складною і багатогранною проблемою, тому проведене дослідження не забезпечує вичерпного її розв'язання. Подальша розробка цього науково-педагогічного напряму передбачає дослідження і розробку інших ефективних форм та методів виховання національної самосвідомості, зокрема взаємодії та співпраці позашкільних навчальних закладів із сім'єю, школою, громадськими організаціями.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Ращенко А.В. Формування національної самосвідомості як важливе завдання позашкільної освіти // Гуманістично спрямований виховний процес і становлення особистості (Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді). - Зб. наук. пр. - К.: ВіР Інсайт, 2001 - Кн. І. - С. 333339.
2. Ращенко А.В. Сучасні проблеми національного виховання в умовах позашкільних закладів // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. - Зб. наук. пр. - К.-Житомир: Вид-во Волинь, 2003. - Кн. І. - С. 307312.
3. Ращенко А.В. Особливості формування національної самосвідомості у підлітків у позашкільних закладах // Рідна школа. - 2003. - № 7. - С. 18.
4. Ращенко А.В. Декоративно-ужиткове мистецтво як засіб формування національної самосвідомості у позашкільних навчальних закладах // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: Зб. наук. пр. - К.-Житомир: Ви-во ЖДУ, 2004. - Кн. ІІ. - С. 109114.
5. Ращенко А.В. Форми і методи виховання національної самосвідомості підлітків у позашкільних навчальних закладах // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. - Зб. наук. пр. - Вип. 8. - Т. 1 - Житомир. - 2005. - С. 370374.
6. Ращенко А.В. Народне мистецтво як джерело виховання творчої особистості в позашкільних навчальних закладах // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. - Зб. наук. пр. - Вип. 10. - Т. 1 - Кам'янець-Подільський. - 2007. - С. 556-563.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5