Слова традиційного написання можуть бути засвоєні тільки шляхом кількаразових зорових сприймань та вказівок учителя, що так прийнято писати і так діти повинні писати їх; щастя -- чується ш + ч, а пишемо щ ; свято -- звук с вимовляється м'яко, а пишемо слово без м'якого знака; натхненний -- від слова дихати, а пишемо т, а не д.

Зоровий фактор має більше значення при навчанні орфографії в молодших класах, поки ще учні мають менше граматичних знань. Та навіть і тоді, коли учні засвоюють граматико-орфографічні правила, вони так швидко не навчаться користуватись при письмі тільки правилами; і зорове сприймання допомагає краще засвоїти набуті знання з граматики й правопису.

При проведенні зорових диктантів, різних видів списування, при орфографічному розборі, що так часто запроваджуються при навчанні орфографії, маємо на увазі цінність зорового сприймання.

Не менше значення для засвоєння орфографії має моторно-рухома пам'ять. Відповідні рухи руки стають навичками при письмі. Внаслідок довготривалих вправ з письма ці навички наближаються до автоматичних.

Грамотна людина в більшості випадків написання слів не задумується над тим, як правильно написати дане слово, і не робить помилки в слові, якщо буквений склад слова для людини є звичним. Це досягається внаслідок довготривалого моторно-рухомого сприймання графічного зображення слова. Моторно-рухома пам'ять при навчанні письма діє нерозривно і в зв'язку з зоровим запам'ятовуванням написаного. Моторно-рухомі навички такі ж довготривалі, як і зорові запам'ятовування.

Завдання школи і вчителя полягає в тому, щоб виробити в учня потрібні навички грамотного письма шляхом багаторазових вправ. При всякому списуванні треба вимагати від дитини уважно вдивлятися в слово, а потім правильно його списувати. Ніяк не можна припускати, щоб у дитини вироблялись і зміцнювались навички письма слів з помилками.

Психологічний процес навчання письма полягає в тому, що чим довше виробляється навичка, тим важче її переробити. Тому-то необхідно вживати негайних заходів, щоб дитина на початку навчання письма не писала слів з помилками, бо ці помилки стануть звичкою, яку важко буде потім викоренити, переробити.

Краще попередити помилки в письмі учня, ніж потім їх виживати.

Отже, слухові, зорові і рухомі сприймання відіграють важливу роль в оволодінні навичками письма, але які з них матимуть перевагу в тому чи іншому випадку, буде залежати від характеру орфограм, від ступеня підготовленості учнів з граматики й орфографії.

При письмі часто діють одночасно різні фактори, можливо з перевагою одного якогось з них. Так, при письмі слів у І-II класах з йотованими буквами (няня, синє, давнє, люблю і т. ін.), мають значення як зорово-моторне сприймання, так і рух рукою при письмі. Такі слова учні цих класів навчаються писати через зіставлення вимови (слухове сприймання) і їх графічного зображення (зорове сприймання), бо вони ще не усвідомлюють глибоко, що ці букви можуть позначати один звук, а в іншому випадку два звуки (моя, грає). Отже, при письмі слів з йотованими діють фактори зорового, слухового і моторно-рухомого сприймання.

Подібних фактів українського письма можна навести чимало.

Не слід, однак, перебільшувати значення зазначених факторів. Зір, слух, вправи рукою при письмі мають додаткову роль в процесі навчання письма. У навчанні правопису основну роль відіграє свідомість письма. За всяких умов навчання письма учень повинен усвідомити зміст, побудову і форму-слів. Мається на увазі четвертий фактор при навчанні правопису -- знання граматики.

Відомо, що основним принципом правопису української мови є морфологічний принцип, і Саме частина граматики -- морфологія --визначає правила правопису коренів, префіксів, суфіксів, закінчень. Отже, лише глибоке усвідомлення, міцне засвоєння правил граматики створить основу для набуття навичок грамотного письма. Письмо навмання, без опори на певні правила може привести до письма неправильного, з грубими орфографічними помилками, які потім буде важко викорінювати як учителеві, так і учням.

Не можна навчити правильно писати іменники круча, сажа,, груша, площа в орудному відмінку однини, не застосувавши правила про те, що іменники жіночого роду на -жа, -ча, -ша, -ща в орудному відмінку однини мають закінчення -ею, а не -ою, як це мають подібні іменники на -а (хата -- хатою).

З усього сказаного можна зробити висновок, що звичайним списуванням на зір чи слух не можна навчити учнів правильного письма. Орфографічне грамотного письма можна досягти тільки свідомим вивченням правил граматики й орфографії.

Особливістю письма грамотної людини є те, що вона легко,, швидко, майже непомітно для себе вміє застосувати в своєму письмі граматичні знання. Правильність письма досягається-звичкою завжди контролювати своє письмо, бути уважним під час письма. Таку звичку треба виробити в учнів в процесі всієї навчальної роботи в школі, зокрема під час письма. Лише знання граматики при достатній практиці письма, при умові уважного контролю за своїм письмом приведе учнів до повної орфографічної грамотності. Знаючи найголовніші фактори, що на них будується навчання правопису, вчитель буде добирати найдоцільніші прийоми і відповідні вправи для вироблення в учнів навичок грамотного письма.

1.2 Психолого-педагогічний аспект використання комп'ютера при вивченні правопису

На даний час у навчально-виховний процес школи поступово але впевнено вплітаються новітні інформаційні технології. На зміну старим методикам приходять сучасні, розвивальні, що планують окрім звичайного навчання всебічний розвиток особистості.

На тлі цих процесів стає актуальним використання комп'ютера як засобу навчання, а не лише як предмету вивчення в школі. Звернувшись до початкової ланки освіти ми можемо знайти чимало можливостей такого використання у різних напрямках вивчення рідної мови, зокрема у правописі.

Та перед тим як розглянути можливості застосування комп'ютера при вивченні правопису в початкових класах, необхідно наголосити, що саме має нести комп'ютерне навчання в освіту, які проблеми має вирішувати.

Мультимедійні технології шукали свого втілення в навчанні вже давно. Це і не дивно, адже окрім щедро розкритикованих негативів (які безумовно існують) неважко побачити і приховані, невідомі позитиви. Звернемо увагу на переваги навчання з допомогою комп'ютера перед звичайними методами навчання. Для цього розглянемо по одному методу з таких груп, як словесна, наочна і практична:

1. Бесіда з елементами комп'ютерного ілюстрування стає більш жвавішою, захоплюючою, а отже краще сприймається дітьми. Прийоми в межах цього методу із допомогою ПК стають справді надійною зброєю в руках вчителя.

2. Демонстрація. Цей наочний метод якнайкраще може розкрити переваги комп'ютерного навчання, адже тут в нього з'являється ціла низка нових прийомів:

· одночасне звукове і наочне пояснення (під певним контролем або і розробкою вчителя);

· нова форма застосування схем, таблиць, діаграм;

· зміна зображень може здійснюватись у потрібному вчителю та учням темпі;

· мультинаочне зображення тощо.

3. З практичних методів навчання відзначимо дослід з опосередкованим використанням комп'ютера, яке вносить у його зміст нові форми та прийоми (дистанційність, можливість копіювання процесів та явищ, множинність виконаного).

Отже, комп'ютер у школі покликаний виконати наступні основні задачі:

· забезпечення індивідуалізації навчального процесу;

· підвищення наочності навчального процесу;

· покращення моделювання досліджуваних процесів або явищ;

· забезпечення різнобічного контролю навчальних досягнень.

Вивчення правопису в початкових класах (як і в старшій школі) завжди вимагало від вчителя чітко організувати учнів, націлити на зміст виучуваних правил, адже самі правила, "рамочні слова" (слова, правопис яких слід запам'ятати) є з психофізичного боку абстрактними для дитини, тому їй важко як слід збагнути і зафіксувати в пам'яті їх суть. З методичної точки зору, щоб навчити учня правильно, без помилок писати слова і речення йому мало показати приклад для наслідування (рамочку із правильно написаним словом). Перед дитиною необхідно поставити проблему, щоб вона замислилась над її вирішенням, задала запитання (іншими словами зацікавити, актуалізувати школяра). Обов'язком вчителя ж є у різних формах дати якомога глибші і вичерпні відповіді на такі запити. В даній ситуації як одне ціле працюють дитячі увага, уява, пам'ять, мислення, сприймання і відтворення. Досягти такого результату можна, систематично використовуючи при цьому всі можливі засоби. Одним з таких засобів може стати використання комп'ютера.

ПК здатен справити моментальний вплив на дитячу психіку з різних сторін, а саме:

o зацікавити учнів уроком;

o привернути увагу дітей до проблеми, яку ставить вчитель;

o забезпечити належне сприйняття учнями матеріалу;

o розвинути потрібні саме в цій ситуації лінії уяви, фантазії;

o допомогти учневі використати мислительні процеси тощо.

Загалом використання комп'ютера на засвоєнні правильного написання слів молодшими школярами має на меті забезпечити наступні моменти:

ь покращення основних навичок письма;

ь покращення ситуації із правильністю письма, а отже і загальною успішністю на уроках мови;

ь забезпечення кращого засвоєння правил написання;

ь унаочнення орфографічного словника;

ь унаочнення логічної сторони пунктуаційних правил.

Отже, використання комп'ютера під час опрацювання правопису в початковій школі дасть певні переваги перед стандартним, звичним навчанням. Але не потрібно залишати поза увагою і недоліки такого навчання. Адже, як зазначалось вище вони мають місце у будь-якій проблемі.

Насамперед слід зауважити на впливі комп'ютера на фізичне, психічне та ін. здоров'я дитини. Ця проблема розглянута досить ґрунтовно в різній літературі, тому наголошувати на ній немає смислу. Скажемо лише, що будь-який навчально-виховний процес, здійснений із безпосереднім використанням та впливом комп'ютера на дитину має забезпечуватись і належною розрядкою вищезазазначених процесів (використанням фізкультхвилинок, фізкультпауз, тощо).

1.3 Опис прикладного програмного забезпечення (ППЗ) для розробки дидактичних засобів

У роботі ми вже відповіли на запитання: „Для чого нам комп'ютер?”, а ось на питання: ”Чим вчити дитину? Якими комп'ютерними засобами здійснювати навчання правопису?” лише будемо намагатись відповісти.

У нинішній час покращилася ситуація з розробкою вітчизняних педагогічних програмних засобів навчального призначення. Багатогранність можливостей ППЗ та завдань, які можна за їх допомогою виконати, актуалізують необхідність класифікації і створення сприятливих умов для чіткого визначення інформаційних функцій, дидактичної ролі та призначення кожного виду, типу ППЗ у виконанні поставлених завдань процесу навчання.

Існують різні підходи до класифікації ППЗ, які в багатьох випадках дублюються або мають специфічні особливості, оскільки за основу беруться різні ознаки, співвідношення тощо. Залежно від призначення завдань, які повинні виконувати ППЗ, їх поділяють на: ППЗ, за допомогою яких подається навчально-наукова інформація про явища і процеси, що вивчаються.

Страницы: 1, 2, 3, 4