Для першого ознайомлення з тестом припустимо запропонувати дітям мовчазне читання з виконанням певного завдання: поділити текст на дві частини (байка "Чиж та Голуб") або виділити місце в тексті, де автор малює, як діють персонажі твору (байка "Лебідь, Щука і Рак").
Мовчазне читання не виключає необхідності головного прочитування тексту байки. Це робить учитель. Виразним читанням байки він створює цілісне уявлення про змальовані події і героїв, що беруть у них участь.
Наступні етапи, як і при опрацюванні оповідань і казок, такі:
а) вибіркове читання (якими словами байкар говорить про те, що хотіли зробити Лебідь, Щука і Рак? Прочитайте слова, що передають занепокоєння. Знайдіть частину, у якій йдеться про те, чому у них нічого не вийшло);
б) відповіді на запитання (Як ви розумієте слова "катма ходу"? Чому Лебідь, Щука і Рак не можуть зрушити воза? у яких випадках ми говоримо "та тільки й хура досі там"?);
в) встановлення головної думки твору (Чому Лебідь, Щука і Рак не змогли зрушити воза? Прочитайте останні два рядки і подумайте: чи можемо ми сказати, хто з них винен? Чи трапляється таке серед людей? Яка ж мораль?).
У висновку учитель загострює увагу дітей на тому, що саме засуджується в байці (безладдя) і до чого закликає байкар (до дружби, товаришування).
Тексти байок "Чиж та Голуб", "Вовк і Кіт" дають змогу застосовувати читання в особах. Обидві байки дозволяють працювати над виразністю читання. Оскільки програма рекомендує заучувати напам'ять байки Л.Глібова, можна присвятити деякий час уроку вивченню байки напам'ять.
Рекомендується різні варіанти заучування напам'ять і байки, і вірша. Один з них - кількаразове прочитування кожної з частин (строфи чи куплета). Коли засвоєна перша частина, пропонується подібне зробити з іншими частинами. А на завершення демонструється знання всього тесту напам'ять. Другий варіант заучування полягає в тому, що після запам'ятання однієї з частин перехід до нової після повторення попередньої, далі - і всіх попередніх. У результаті - учні не забувають того, що стало надбанням їх пам'яті.
В курсі початкової школи дітям можна запропонувати для вивчення Л. Глібова байку "Вовк і Кіт"
Це одна з перших байко Леоніда Глібова. Була написана в 1853 році. Основна думка твору полягає в тому, що за всі свої вчинки людина обов'язково колись буде відповідати, розплачуватися. Зокрема, за зло, вчинене нею. Тому необхідно дбати про те, щоб всі твої вчинки були добрими, приносили користь і радість людям. Ніколи не можна чинити нікому зла. Для того, щоб підкреслити цю думку, автор використовує народне прислів'я:
"Що, братику, посіяв -
Те й пожнеш!".
В байці Глібов описав людину, до якої прийшов час розплати. Людину, яка колись була захланною, злою. Таку людину показано в образі Вовка.
От поет і вказує на те, що ця колись всевладна особа, перед бідою стає жалюгідною і переляканою, яка здатна принижуватись, підлабузнюватись, аби врятувати своє життя. Це можна побачити навіть з благальних слів, які Вовк говорить Коту:
- Котусю-братику!
Скажи мені…
Він вживає пестливі слова, звертається до Кота на Ви, називає його братиком; чого, мабуть, ніколи б не зробив, якби не "притиснула" біда.
Автор підкреслює, що Кіт називає Вовкові не просто людей, а найдобріших людей. Але виявляється, що навіть їм він встиг накоїти б агато зла і навіть в них не може знайти рятунку.
Ні, наші козаки ще з розуму не спали,
Щоб вовка од біди сховали.
Ця байка виховує в читача любов, бажання поводитись людяно. Засуджує жорстокість, зло.
Дана байка вивчається в 4 класі за програмою.
На мою думку, при вивченні байки доцільно було б спочатку опрацювати прислів'я:
Робиш добро - не кайся,
Робиш зло - зло сподівайся.
Для того, щоб діти змогли визначити основну думку твору, після того, як вже проведено читання твору, можна поставити такі запитання:
1. Чого Вовк забіг у село?
(Він ховався від людей).
2. Чому він ховався від людей?
(Бо вони хотіли його вбити).
3. За що?
(Бо Вовк зробив їм багато зла: в одного з'їв барана, в другого - теличку).
4. Чому жодна порада Кота не підходила Вовкові?
(Бо не було жодної людини, якій він би не вчинив шкоди).
5. У що в результаті його вчинків вийшло?
(Його зненавиділи, хочуть відплатити теж злом).
6. То що в поведінці Вовка тут особливо засуджується?
(Злість, жорстокість, захланність).
7. А хотіли б його вбити люди, якби він не був таки?
(Ні)
8. То яка основна думка, мораль твору?
(Не можна робити зла, бо тобі відплатять тим же).
Запитайте, як основну думку сформулював автор.
Що, братику, посіяв,
Те й пожнеш!
9. Подивіться на малюнок і скажіть, чи зумів художник пензлем передати стан Вовка?
10. Яким ми його бачимо?
Варто було б провести словникову роботу.
Пояснити такі словосполучення як:
- "недоленька морочить";
- " у пригоді став";
- "теля я в його з'їв";
- "з розуму не спали";
- "на загороді".
Народний колорит, досягнутий мовною майстерністю байкаря, збагачує окремі деталі розповіді. Це дозволяє підкреслити наростання гніву проти хижаків-вовків, що постають перед загрозою "видимої смерті". У байці відчутний іронічний тон оповідача, спрямований проти суспільного хижацтва. Особливої гостроти набуває прислів'я "хоч сядь та й плач", яким підкреслюється назрівання гостроти конфлікту. Таке вживання прислів'їв, використання динамічних зворотів розповідної манери надає оригінальності байкам Глібова, у яких постають характери різних представників суспільства. Це особливо помітно у ранній байці "Вовк та Ягня".
Байка читається в особах. Написана в 1854 році і є однією з найкращих речей циклу.
Силу байки можна зрозуміти. Вже з самого початку ці рядки стали крилатими:
На світі вже давно ведеться,
Що нижчий перед вищим гнеться,
А більший меншого
Тусає та ще б'є -
Затим, що сила є…
Читаючи перші рядки, мимоволі задумаєшся, кого ж підбере автор для прикладу "нижчого" та "вищого", про яких згадує.
І тут дуже влучно постають перед нами страшний здоровенний Вовк і дурне, бідне Ягня. Саме з цих коротких характеристик героїв вже відомо, на чиєму б оці перевага.
В образі Вовка яскраво і переконливо змальовано грубого насильника-кріпосника з його цинічним ствердженням права сильного. Вовк шукає спочатку "юридичних підстав" для розправи з беззахисним Ягням, а коли виявляється цілковита безглуздість його аргументів - оголює ікла:
- Що ти за птиця!?
Ти - Ягня!
Як сміло ти мене питати?
Вовк, може, їсти захотів!
Не вам про теє, дурням, знати! -
І Вовк Ягнятко задавив!
Поет майстерно передає страх і розпач затурканого Ягняти, впертість Вовка.
Користуючись народною фразеологією, як от: "кусає та ще й б'є", "нижчий перед вищим гнеться", - Л.Глібов з самого початку байки неначе вводить дотепного оповідача, який засуджує лихе, вовче ставлення й знущання над Ягням. Це дає можливість пройнятися співчуттям до потерпілого.
Елементи ліризму у байці емоційно загострюють анти хижацьке спрямування розповіді. Лірично-пісенні епітети "сердешне", "бідне" викликають співчуття й тривогу за долю скривджених, і, навпаки, риси вовчого характеру підкреслено словами "страшенний", "здоровенний". Така владно жорстока й мова кривдника: "Цить, капосне!", "Що ти за птиця!", "Щеня", "Не вам про теє, дурням, знати!" Саме такими контрастними характеристиками розкривається становище беззахисних, пригноблених та набуває дійової виразності демократично-гуманістичне спрямування байки, сюжет якої століттями творчо інтерпретувався письменниками різних епох.
Для того, щоб краще розкрити зміст байки, на уроці доцільно задати такі запитання:
1. Яким зображений Вовк у байці? Чи співпадає опис з малюнком?
2. Яким зображене Ягня?
3. Чим провинилося Ягнятко перед Вовком?
4. Чи правильно поводить себе Вовк?
5. Як потрібно поводитись з слабшими та меншими від себе?
6. Яка основна думка твору?
7. Що розкриває автор у байці?
Розглянемо методику роботи над байкою на прикладі вивчення байки "Коник-стрибунець" (2-ий клас)
Байка "Коник-стрибунець" спрямована проти таких вад людини, як безтурботність і лінощі, і може бути використана з повчальною метою у розмові з дітьми. У цьому творі виявляється характерна для багатьох байок поета особливість - введення пейзажних описів, ліричних елементів.
Хоч байка написана за традиційним сюжетом, але позначена вона творчим новаторством. Кожний байкар по-своєму інтерпретував зустріч і розмову двох комах. Глібов засуджує паразитичне життя, байкар подає прекрасні картини природи, наближує окремі рядки байки до пейзажної лірики. Це відповідає загальній тенденції Л.Глібова - лірично змальовувати навколишню природу та надавати мелодійності розповіді. У такому плані використовуються пісенні та народно розмовні епітети: "в траві пахучій", "проворний стрибунець", "степ широкий", "злючая зима", "траву шовкову". Все це ще доповнюється колоритними фразеологічним зворотами, як от: "досхочу розкошував", "у лісі ворон кряче", "серце плаче, серце мліє", "опізнився небораче", "непереливки тому", "тепер танцюй, небоже".
Отже, традиційний сюжет став байкареві лише основою, на якій урізноманітнено художнє мереживо для утвердження народних понять працелюбності та засудження неробства.
Людина повинна працювати, дбати про своє майбутнє, завтрашній день, не ледарювати, бо буде, як тому Конику, що проспівав усе літо, а тепер танцює "На морозі гопака".
Наведіть прислів'я, які підтверджували б головну думку байки.
Без труда нема плода.
Не розкусивши горіх, зерна не з'їси.
Хто не працює, той не їсть.
Праця людину годує, а лінь марнує.
Зима спитає, де літо було.
Бджола мала, а й та працює.
Хто багато робить, той багато має.
Слова-полова, а праця - диво.
Осінній день рік годує.
Під лежачий камінь вода не тече.
Не відкладай на завтра того, що можна зробити сьогодні.
Таким же чином можна вивчати байку "Лебідь, Щука і Рак" (3-й клас)
Вивчення твору можна розпочати із роботи над змістом ілюстрації до байки. Вона полегшить роботу над самим жанром твору, допоможе дітям побачити фактичний зміст байки, вчитиме проникати в підтекст, бо кожний вислів змушує мислити - порівнювати, узагальнювати бачене, прочитане, прослухане, набуте за попередні роки.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
