На розв'язання завдань естетичного виховання спрямована також позакласна виховна робота, Крім бесід, лекцій, диспутів, тематичних вечорів, вечорів запитань і відповідей на естетичну тематику, цінним в естетичному вихованні є участь школярів у діяльності шкільних клубів любителів мистецтв, гуртках художньої самодіяльності, літературних об'єднаннях, музичних ансамблях і шкільних оркестрах, шкільних театрах. Розширювати й поглиблювати свої естетичні знання, уміння й навички учні можуть у позашкільних освітньо-виховних установах: музичних і художніх школах, будинках і палацах школярів, студіях.
Важливу роль в естетичному вихованні школярів відіграє сім'я. Належне естетичне оформлення квартири, наявність бібліотеки, мистецьких журналів, телевізора, сімейних традицій з обговорення телепередач, прочитаних книжок, сімейний відпочинок на природі, спільне відвідування театру -- все це створює сприятливі умови для прищеплення естетичних смаків дітям.
Висновки
Роль естетичного виховання у формуванні особистості можна сформулювати у вигляді трьох аспектів:
1) естетичне ставлення до навколишньої дійсності виконує важливу пізнавальну функцію. Виділяють 2 шляхи пізнання навколишньої дійсності: а) наукове; б) естетичне.
Дійсність дана людині не лише у відчуттях, але й через цілісне емоційне сприймання. Процес пізнання включає не лише абстрактну, теоретичну суть явищ, але й їхній цілісний образ;
2) естетичні засоби розвивають самосвідомість і почуття особистості;
3) процес естетичного виховання сприяє моральному розвитку особистості.
Естетика - наука про прекрасне, про красу.
Прекрасне - це прояв досконалості і гармонійності форми й змісту в предметах і явищах природи та суспільного життя.
Естетичне виховання - це процес формування в учнів здібностей сприймати і правильно розуміти прекрасне в навколишній дійсності та в мистецтві, процес формування естетичної свідомості розвитку творчих здібностей і дарувань у різних галузях естетичної діяльності. Це процес формування естетичного досвіду особистості. Складові естетичного досвіду: це естетичні почуття, естетичний ідеал, естетичні погляди, смаки, інтереси, потреби, естетична діяльність.
Естетичний розвиток включає освоєння навколишнього світу, пізнання його естетичних якостей, а також створення гармонії у внутрішньому та навколишньому світі.
Естетична культура розглядається в тісному зв'язку з естетичним розвитком особистості, формуванням здатності перетворювати світ за законами краси.
Завдання естетичного виховання:
1) формування художньо-естетичних потреб. Із цією метою естетичне виховання дітей у школі необхідно організовувати так, щоб практичне ознайомлення із прекрасним викликало інтерес, зацікавлення учнів і спричиняло внутрішні протиріччя між новими естетичними потребами та наявним рівнем естетичного розвитку дитини;
2) розвиток естетичного сприйняття. Естетичне сприйняття - це процес сприймання краси, у результаті якого виникають естетичні почуття, емоції, переживання. Багатство почуттів є необхідною умовою різностороннього розвитку особистості. Естетичне сприйняття відбувається через органи чуття;
3) здійснення естетичної освіти учнів. Це ознайомлення з основними видами мистецтва, засобами відображення прекрасного в цих видах мистецтва.
У результаті естетичного споглядання вирішуються такі завдання:
а) загострюються емоційні сприйняття до краси;
б) збагачуються уявлення учнів чуттєвообразною інформацією;
в) формуються навички естетичної оцінки різноманітних проявів прекрасного, вдосконалюються моральні якості учнів.
Естетичне споглядання повинне передбачати осмислення сутності того, що споглядається. Тому надзвичайно важливо зосередити увагу учнів на таких істотних ознаках прекрасного, як різноманіття, гармонія, цілісність, оригінальність, виразність. Суттєвим моментом є викликати емоційний відгук на побачене;
4) розвиток естетичних уявлень, понять, оцінок, суджень та смаків. Головним засобом розвитку елементарної естетичної свідомості школярів є їхня естетична освіта. Необхідно постійно збагачувати знання та уявлення учнів, а також спонукати їх до висловлення власного ставлення до явищ, предметів, поділ шляхом бесід, диспутів, обговорень прочитаних книг, переглянутих кінофільмів.
Естетичний смак - здатність правильно оцінити прекрасне, відрізняти істинно прекрасне, гармонійне, змістовне від комічного, пустого, бридкого.
Естетичний ідеал - соціальне обумовлені уявлення про гармонію та красу в людині, в природі, суспільстві, мистецтві.
Формування естетичного смаку передбачає формування здатності людини до оцінки предметів, явищ, ситуацій, до виявлення їх естетичних якостей з позиції естетичного ідеалу. Формування оціночних суджень відбувається в процесі систематичного контакту з прекрасним, який супроводжується не лише спогляданням, а і його аналізом, порівнянням та оцінкою. Естетична оцінка особистості відображає одночасно суспільну свідомість, загальний світогляд людини, а також її морально-естетичні погляди та переконання;
5) нормування естетичного ставлення до дійсності. Воно передбачає три аспекти:
а) необхідно навчити учнів не лише сприймати красу, насолоджуватися нею, оцінювати красу, але й захищати її в повсякденному житті;
6) естетика поведінки учнів повинна пронизувати всі прояви життя дитини, одухотворювати спілкування з іншими людьми;
в) необхідно формувати прагнення і вміння творити красу в житті.
Вікові особливості естетичного розвитку пов'язані з різною чутливістю учнів до певних виховних впливів. Знання особливостей розвитку дітей різних вікових категорій дає можливість цілеспрямовано збагачувати їхній чуттєвий естетичний досвід.
Основа естетичного розвитку дитини закладається в дошкільному віці. У цей час дитина вразлива, емоційна, пластична, зацікавлена, але вона ще не здатна до цілеспрямованого естетичного споглядання. У дошкільному віці необхідно урізноманітнити види роботи з дітьми.
У молодшому шкільному віці інтереси дитини короткочасні, нестійкі, поверхневі, емоційні переживання прості та елементарні, увага не стійка. Тому тривале сприйняття творів мистецтва втомлює дитину. Необхідно залучати дітей до художньої творчості в процесі малювання, ліплення, до гри на музичних інструментах.
Шляхи естетичного виховання:
І) оволодіння естетичними знаннями в процесі вивчення навчальних предметів. Особливе навантаження лежить на предметах художнього циклу: музиці, живопису, літературі, їхні завдання - розвивати образне мислення, забезпечувати розуміння школярами прекрасного, виховання естетичного ставлення до дійсності, залучення дітей до художньої діяльності;
2) великі можливості формування естетичної культури школярів має організація факультативів. У деяких школах факультативне введено курс "Світова художня культура", у якому вивчаються питання літератури, музики, образотворчого мистецтва, театру, кіномистецтва. При цьому програма передбачає синхронне визначення вказаних напрямів, що дає можливість установлювати зв'язки між предметами гуманітарного циклу;
3) естетичне виховання в позакласній і позашкільній роботі. Основні завдання позакласної та позашкільної роботи: а) залучення школярів до прекрасного; б) ознайомлення їх із творами мистецтва; в) організація естетичної діяльності дітей.
Одні форми роботи з естетичного виховання охоплюють великі групи учнів, інші задовольняють їхні індивідуальні запити, нахили, інтереси: мистецтвознавчі гуртки любителів живопису, музики, літератури та ін.; лекторії, класи любителів мистецтва, шкільні лялькові театри, драматичні гуртки; олімпіади, конкурси, виставки, огляди талантів; організація і функціонування малих художніх музеїв.
Одні форми тісно пов'язані з навчальними предметами, поглиблюють і поширюють естетичну підготовку учнів, інші ж форми є цілком новими;
4) великі можливості впливу на формування естетичної культури школярів має сім'я, але, на жаль, на базі мистецтва явно недостатньо спілкування дітей і батьків у сучасних умовах життя суспільства;
5) спонукання школярів до естетичного самовиховання.
Засоби естетичного виховання: праця, природа, мистецтво, побут.
У праці виявляється естетичне ставлення до дійсності, формується ініціативна та творча особистість. Результат праці має бути естетично цінний. Природа - це джерело глибоких естетичних почуттів, що облагороджує людину. На естетичне виховання учнів впливає чистота та оформлення приміщення, його зовнішній вигляд, стосунки дитини з учителями, батьками. Усе це і є побут.
У 1993 році була розроблена Всеукраїнська державна комплексна програма естетичного виховання. У відповідності з нею естетичне виховання повинно бути:
1) всезагальним, тобто охоплювати всі вікові групи дітей;
2) безперервним - не припинятися протягом усього життя, комплексним - пронизувати всі сфери в життєдіяльності людини;
3) цілісним - здійснюватися всім суспільним життям та культурним середовищем в Україні.
Основні напрями розвитку естетичного виховання:
- естетичне виховання в сім'ї;
- естетичне виховання в навчальній сфері;
- естетичне виховання в суспільно-політичній діяльності;
- естетичне виховання в праці;
- естетичне виховання у побуті;
- естетичне виховання під час відпочинку людей.
Система естетичного виховання повинна базуватися на ініціативі та самоуправлінні, широкій творчій самодіяльності, різноманітності організаційних форм, варіативності методів, постійному оновленні змісту естетичного виховання.
Література
1. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. -- К., 1999.
2. Богуш А.М., Лисенко Н.В. Українське народознавство в дошкільному закладі. -- К., 2002.
3. Болтарович 3. Традиції сімейного виховання // Народна творчість та етнографія. -- 1993. -- № 2.
4. Буре Р.С., Островская Л.Ф. Воспитатель й дети. -- М., 2003.
5. Венгер Л.А., Пилюгина 3.Г., Венгер Н.Б. Воспитание сенсорной культури ребенка от рождения до 6 лет. -- М., 1988.
6. Державна національна програма «Освіта. Україна XXI століття» // Освіта. -- 1993. -- № 44--46.
7. Дитина: Орієнтовний зміст виховання і навчання дітей 3--7 років у дитячих закладах. -- К., 1992.
8. Запорожец А.В. Проблеми развития психики // Избраннне психо-логические труди. -- М., 1986.
9. Киричук О. В. Філософія освіти і проблеми виховання // Нові технології навчання. -- К., 1997.
10. Козлова С.А., Куликова Т.А. Дошкольная педагогика. -- М., 2002.
11. Комарова Т.С. Изобразительное творчество дошкольников в детском саду. -- М., 1984.
12. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні / Наук, ред. О.Л. Кононко. -- К., 2003.
13. Кононко О.Л. Стратегічна мета виховання -- життєва компетентність дитини //Дошкільне виховання. -- 1999. -- № 5.
14. Концепція безперервної системи національного виховання. -- К., 1994.
15. Концепція дошкільного виховання в Україні. -- К., 1993.
16. Котляр В.Ф. Изобразительная деятельность дошкольников. -- К., 1986.
17. Парамонова Л.А., Протасова Е.Ю. Дошкольное й начальнеє образование за рубежом. -- М., 2001.
18. Підкурганна Г. Дитяча творчість. Програма та методичні рекомендації з художнього розвитку дітей дошкільного віку. -- К., 2001.
19. Проколієнко Л.М. Формування допитливості у дітей дошкільного віку. -- К., 1979.
20. Про дошкільну освіту: Закон України -- К., 2001.
21. Про освіту: Закон України // Освіта. -- 1991. -- 25 червня.
22. Русова С.Ф. Ідейні підвалини школи // Світло. -- 1913. -- Кн. 8.
23. Сковорода Г. Пізнай у собі людину. -- Л., 1995.
24. Стельмахович М.Г. Українська родинна педагогіка. -- К., 1996.
25. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям. -- К., 1986.
26. Стрелкова Л.П. Уроки сказки. -- М., 1990.
27. Ушинський К.Д. Про народність у громадянському вихованні // Вибрані твори: В 2-х т. -- Т. 1. -- К., 1983.
28. Художественное творчество й ребенок. -- М., 1972.
29. Шульга Л.М. Розвиток творчих здібностей дітей дошкільного віку на заняттях з малювання. -- К., 1995.
30. Эстетическое воспитание в детском саду. -- М., 1985.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6
