Тема. Малювання композиції "Подарунок для бабусі" (кухонна дощечка).

ІI. Робота над темою уроку.

1. Вступна бесіда.

-- Пригадайте, що подарувала Червона Шапочка своїй бабусі.

-- Що було зображено на кухонній дощечці? (Демонструється кухонна дощечка).

-- Як називається узор, який має довільну композицію? (Візерунком.)

-- А якщо узор утворюється шляхом ритмічного повторення, чергування елементів? (То він називається орнаментом).

-- То який узор зображений на цій дощечці?

-- Художник в узорі може намалювати такі елементи, яких у природної квітки немає. Така переробка природних форм називається декоративною або стилізованою.

2. Перегляд демонстраційного матеріалу (з коментарем учителя).

3. Поетапне виконання композиції вчителем.

4. Практична діяльність учнів.

Конспекти уроків з формування прийомів виконання петриківського розпису див. у додатках.

Навчання петриківському розпису розпочиналося із простих вправ. Виконувалися елементи, з яких утворювалися всі малюнки. Найпростішим і найпоширенішим елементом петриківського розпису було «зернятко». Елемент називається так тому, що подібний до зернятка яблука, груші тощо. За допомогою тільки «зернятка» можна намалювати різноманітні квіти, листя, птахів, складні пейзажі тощо. Досвідчені художники виконують малюнки без олівця, тримаючи весь малюнок у пам'яті. Діти теж виконували розпис одразу фарбами.

Ми не вважали помилкою, якщо хтось спочатку робив рисунок олівцем, намічаючи основні елементи, потім менші і насамкінець -- зовсім дрібні. Але перед тим як почати малювати якусь композицію, виконувалися підготовчі вправи. До найпростіших з них належало малювання «зернятка» по вертикалі, по горизонталі, під кутом, по колу. При цьому ми намагалися, щоб «зернятка» були одного розміру, однаково віддалені одне від одного. Після цього учні малювали «зернятка» різних розмірів. У подальших розписах використовувалися елементи, що складалися із «зерняток» різних розмірів -- від маленьких до великих.

Для виконання мазка «зернятко» (рис. 1) ми брали м'який акварельний пензлик з ворсинок хутра білки з гострим кінчиком і акварельну, гуашеву чи темперну фарбу, яку розводили водою в окремій невеличкій посудині. Фарба повинна бути доволі густою, щоб мазок вийшов виразним із чітко окресленні
контуром. Набравши на пензлик фарбу, робимо на папері відбиток. Спочатку дотикаємося до паперу гострою частиною пензлика, а потім притискуємо п'ятку, тобто найширшу частину пензлика. Щоб збільшити розмір мазка, потрібно після гострого вусика кілька міліметрів протягнути пензлик
і тоді притиснути п'яткою. Для виконання більших за розміром мазків можна використовувати більші пензлики.

Рис. 1. «Зернятко» - мазок звичайний

Мазки, які поставлені поряд і починаються з потовщення, а закінчу-ються гострим вусиком, називають «гребінчиком». Його робили натиском пензлика і закінчували легким дотиком. Під час виконання них вправ мазки спочатку не були акуратними, чіткими та виразними, тому ми повторювали їх виконання багато разів. Що більше учні повторювали підготовчих вправ, тим більшою була ймовірність того, що учнівський розпис буде досконалим.

Вправляючись, мазки учні розміщували за вертикаллю, горизонталлю, під кутом, по прямій по колу. Після того, як учні досягнули достатньо високого рівня виконавської майстерності цього елемента, виконувалися прості квіти, наприклад, ромашка, листки, колоски тощо.

Наступним кроком було засвоєння малювання мазка «кривеньке зернятко» (рис. 2). «Кривеньке зернятко» -- це мазок дуже подібний до «зернятка». Він широко використовувався для малювання пелюсток квітів, листя, пуп'янків та інших елементів орнаменту. Цей мазок виконувався так: на пензлик набираємо фарбу, притискуємо кінчик пензлика до паперу, трохи протягуємо легким поворотом ліворуч чи праворуч і знову притискуємо п'яткою пензлик до аркуша. Вправа ця доволі проста у виконанні, але щоб досягти впевненості, слід повторювати елемент багато разів.

Учні виконували мазки «кривенькі зернятка» однакового розміру, розмістивши їх по прямій лінії, потім розміщували їх паралельно одне до одного. Далі малювали їх різними за розміром -- від маленьких, поступово пропорційно збільшуючи їх до великих. Дуже важливою вправою було малювання «кривеньких зерняток», розміщених по колу та в інших композиційних співвідношеннях. Вправу учні виконували до часу досягнен-ня впевненості рухів руки, чіткості та краси елементів.

Рис. 2. «Кривеньке зернятко»

Дуже корисно було виконувати ці елементи без допомоги олівця, одразу фарбами: це допомагало удосконаленню творчої уяви, умінню передбачити всю композицію в пам'яті, реалізувати свій задум поступово на папері, починаючи з основних великих елементів розпису і поступово переходячи до маленьких елементів розпису. Виконанням цієї вправи завершувалося малювання простих квітів з листками, пуп'янків тощо.

За допомогою «кривеньких зерняток» і «зерняток» ми утворювали «горішок». «Горішок» складається із двох «кривеньких зерняток», які поставлені один напроти одного, із заповненням порожнього місця між ними одним, двома або трьома «зернятками». Утворений елемент за формою був дуже подібний до лісового горіха.

Наступним методичним етапом було удосконалення техніки малювання мазка «кривеньке зернятко»

У цій вправі ми продовжували вдосконалювати навички малювання різних елементів (колосок (рис. 3), пуп'янки (рис. 4), квіти), застосовуючи виключно «кривеньке зернятко». Було бажано спробувати повторити співвідношення «кривеньких зерняток». Але ще краще, якщо учні створять свої елементи, які складаються із «кривеньких зерняток». Це можуть бути пелюстки квітів, листя, колоски і пуп'янки. У багатьох випадках потрібно від гострого кінчика мазка до розширеної його частини протягнути на папері певну віддаль. Ця віддаль залежить від величини мазка, який може бути завдовжки від 4,5 міліметрів до 2-3 і більше сантиметрів. Чіткий контур, плавна лінія, виразний насичений контур мазка й елементів розпису, які за його допомогою утворюються, будуть характеризуватимуть, наскільки досконало виконана вправа.

Рис. 3. «Колосок»

Перед виконанням вправи потренуйте руку. Тримаючи пензель трьома пальцями перпендикулярно до паперу, проведіть різноманітні лінії, точки, мазки в різних напрямках.

Рис. 4. Початок квітки «пуп'янок»

У подальшому здійснювалося засвоєння малювання елементів декоративного розпису за допомогою пальців. Як відомо, чимало елементів петриківського розпису можна виконувати і без пензлика -- одним із пальців руки. Ця вправа полягає у тому, щоб ви спробували за допомогою фарби та пальців виконати деякі елементи петриківського розпису. Опустіть мізинець у фарбу, потім витягніть його і спробуйте зробити ним відбитки на папері. Вони будуть круглими, саме такими, як ягідки калин.

Якщо, набравши на палець фарбу, протягнути його по аркушу, ви одержите відбиток витягнутої форми. Такими відбитками можна утворити листки, пелюстки квітів тощо. У процесі малювання можна використовувати й інші пальці, наприклад, вказівний. Усе залежить від того, якого розміру пляма потрібна. Відбитки пальців доволі часто можуть використовуватись у поєднанні з іншими елементами. У мистецтві можна користуватися різними прийомами виконання своїх задумів можливо, ви застосуєте свій варіант розпису. Дуже цінним є наявність власного оригінального почерку.

Діти робили спроби за допомогою пальців руки виконати різноманітні елементи розпису: квіти, листки ягідки тощо.

У подальшому розглядалося засвоєння малювання частин рослин за допомогою елементів декоративного розпису. Вивчаючи петриківський розпис, виконаний багатьма авторами, стає зрозуміло, що все багатство нашої природи вдруге оживає у творах петриківських майстрів, завжди живих, яскравих, голосистих і оптимістичних. Кожна квітка, пуп'янок, листочок збагачені творчою фантазією автора, несуть народну мудрість, талант, досконалу естетику. Найчастіше в композиціях зустрічаємо ромашку, дзвіночки і соняшники, волошки, мальви, півонії, ягоди сунички, калини, вишні, колоски, різноманітне листя птахів і звірів. Серед квітів і тварин є і такі, яких у природі не існує, вони народжені творчою фантазією автора. Усі елементи виконуються в тій же послідовності, що й попередні, описані у перших вправах. Звичайно, у багатьох елементах уводяться додаткові кольори, тонкі темні (чорні, коричневі) лінії, які підкреслюють пластику та форму квітів, прожилки листків тощо.

Доволі часто вводиться додатково білий, жовтий, червоний та інші кольори для надання чіткості, яскравості, завершеності розпису. Виконайте ці елементи петриківського розпису.

Наступним етапом було малювання простих композицій, які склада-ються із «зерняток» та «кривеньких зерняток». Ці композиції складалися із «зерняток» та «кривеньких зерняток». Виконання такого завдання можна умовно розділити на чотири етапи.

Спочатку намічаємо олівцем місце та розміри квітки, напрямок розміщення стебла, напрямок основних листків. На другому етапі малюємо квітку. Вона може складатися тільки із «зерняток» розміщених по колу. У цьому випадку «зернятка» -- це пелюстки квітки. Кількість їх може бути довільною: шість, вісім тощо. У квітці можна поєднати «кривенькі зернятка» і «зернятка» або використати лише «кривенькі зернятка». Листки малюємо «кривеньким зернятком» різних розмірів, розміщеними у певному порядку. Листки можуть бути як простої форми, так і доволі складними. Цю ж вправу спробуйте виконати і без допомоги олівця, одразу фарбами. Малюйте спочатку основний елемент композиції, квітку, стебло, потім листки, а насамкінець -- найдрібніші допоміжні елементі: розпису. Виконайте всі вправи у двох варіантах:

I варіант: виконуємо допоміжний начерк олівцем, а потім малюємо фарбами.

II варіант: розпис виконуємо відразу фарбами.

Далі здійснювалося виконання простого рослинного орнаменту

Навчившись малювати окремі елементи, доцільно виконати простий рослинний орнамент. Орнамент -- це ритмічне повторення одного або кількох елементів. Розміщуватися вони можуть по прямій лінії -- тобто в стрічку, по колу тощо. Орнамент малюємо із квітів та листків простої форми. А квіти та листки малюємо «зернятками» і «кривенькими зернятками». Розміщення елементів орнаменту намічаємо олівцем, а потім виконуємо фарбами. Інший варіант малювання орнаменту без олівця. Він дуже цінний тим, що розвиває уяву і творче мислення. Спробуйте виконати орнамент, не користуючись олівцем, одразу фарбами. Виконайте кілька малюнків, але намагайтесь, що весь орнамент був виконаний охайно, чітко, яскраво. Адже призначення орнаменту-- прикрашає предмети, якими ми користуємось.

Два варіанти виконання простих орнаментів у стрічці.

I. Послідовність виконання розпису без використання олівця, одразу фарбами.

II. Послідовність виконання розпису з допоміжним рисунком.

Наступним етапом було удосконалення навичок малювання різноманітного листя

Для малювання складних малюнків потрібно навчитися малювати різноманітне листя. Листи малюємо простої та складної форми. Незважаючи на складність, усі листки виконуються прости мазком «зернятко», які слід розмістити у певній послідовності. Спочатку намічаємо напрямок розміщення середньої лінії листка, потім -- загальну форму, після цього малюнок виконуємо фарбою. У природі листки симетричні, тобто права сторона дзеркально повторює ліву, посередині вони розділені лінією, яку називаємо лінією симетрії. На малюнках ця симетрія здебільшого умовна, a cepедня лінія не завжди пряма, доволі часто ми малюємо її кривою, у вигляді дуги. Більшість листків по контуру мають зубці. Тому в процесі малювання листків пензлик слід ставити кінчиком до контур листка і повторювати їх за формою листка.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8