Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Удосконалення процесів пам'яті на уроках англійської мови
Виконала:
Студентка ІІІ курсу
Мадлєєва Алла
Умань 2005 Зміст
Вступ..................................................................................
Розділ І. Стан проблеми розвитку пам`яті особистості у психологічній літературі.........................................................................
1.1.Аналіз психологічної літератури про процеси пам`яті.......
1.2.Процеси пам`яті та їх характеристика..................................
1.3.Розвиток процесів пам`яті учнів різного віку......................
Розділ ІІ. Психологічні особливості удосконалення процесів пам`яті у шкільній практиці....................................................................
2.1.Аналіз психологічних досліджень про процеси пам`яті.....
2.2.Методи удосконалення процесів пам`яті на уроках англійської мови............................................................................
2.3.Рекомендації вчителям щодо поліпшення процесів пам`яті учнів................................................................................................
Висновки............................................................................
Список використаних джерел..........................................
Додатки...............................................................................
Вступ
Останнім часом в школах на вивчення англійської мови відводиться велика кількість людей. На сьогодні вона вивчається з першого до дванадцятого класу майже у всіх шкільних закладах. Відповідно до цього дещо проблемним для вчителів стає виклад навчального матеріалу, адже йдеться про дітей різного віку (починаючи з шестирічок). Часто спостерігаються випадки, коли програма вимагає свого, а учні не можуть досягти успіху, нарікаючи саме на „погану” пам`ять. Та все ж часто проблема постає не в самій пам`яті, а в „невмінні” її правильно скорегувати. Це стосується однаковою мірою як педагога, так і учня. Постільки ця проблема хвилює багатьох, актуальним на сьогодні є її широкий розгляд.
Отже, досліджують процеси пам`яті людини багато різних вчених-психологів, зокрема П.І. Заіченко, Вольперт І.Е., Політов Ф.В., Лурія А.В., Смірнова, Леонтьєва.
Мета дослідження: показати в загальному можливості учнів запам`ятовувати, зберігати та відтворювати навчальний матеріал на уроках англійської мови на прикладі школярів середньої школи.
Завдання:
1.Описати якісні прийоми удосконалення процесів пам`яті різних вчених та запропонувати власні, що показали добрий результат на практиці.
2.Розробити рекомендації щодо удосконалення процесів пам`яті учнів.
Об`єкт дослідження: учні 3-Г, 6-Б та 9 класів.
Предмет дослідження: процеси пам`яті учнів вище згаданих класів.
Методи дослідження:
- тести на визначення пам`яті;
- анкетування;
- бесіда.
Практичне значення дослідження полягає у широких можливостях використання вчителем досить цікавих прийомів для вдалого запам`ятовування інформації учнями; виявляється у проведенні особистих спостережень за роботою дітей різного віку; відбувається за участю аналізу психологічної літератури та наукових статей вище згаданих авторів.
Розділ І. Стан проблеми розвитку пам`яті особистості у психологічній літературі.
1.1.Аналіз психологічної літератури про процеси пам`яті.
Підбираючи літературу для написання курсової роботи, ми помітили, що інформації про процеси людської пам`яті в ній міститься чимало. Окрім стислих визначень там є ґрунтовні пояснення кожного процесу на прикладах вивчення шкільних предметів з урахуванням вікових особливостей учнів.
Психологи у свій час здійснили великий внесок у встановлення загальних закономірностей пам`яті. Відомими є фундаментальні психологічні дослідження П.П. Булонського, Л.С. Вигодського, Л.В. Заїкова, С.Л. Рубінштейна. [1; 3]
Цінні відомості про пам`ять знаходяться в працях прикладного характеру. Зокрема в тих, що розкривають її в зв`язку з особливостями засвоєння учнями змісту навчальних дисциплін. Можливо, з причини недостатності наукових робіт, присвячених особливостям мнемонічної діяльності школярів молодших і старших класів часто не йдуть шляхом осмисленого запам`ятовування учбового матеріалу, а вдаються до механічного (зазубрювання).
„ ... Першокласник приходить до школи, - пише Іполітов, - і з першої ж чверті він зіштовхується із необхідністю запам`ятовувати значний обсяг інформації ”. Цю необхідність можна перетворити на веселу захоплюючу гру. І тут повинні допомогти дорослі - батьки, вчитель, шкільний психолог. Допомагати весело, ненав`язливо, непомітно, цікаво, щоб запам`ятовування відбувалось саме собою, а не ставало непосильною працею дитини. Згадаймо, як Том Сойєр перетворив нудну роботу - фарбування паркану - на захоплюючу гру для хлопчиків. Учитель, певною мірою, повинен стати Томом Сойєром, але при цьому ще й розвивати творчу ініціативу учнів, навчати доводити правильність відповіді, розв`язувати завдання нестандартно, відстоювати свою точку зору. „Отдыхай трудясь и наоборот”, - як зауважує народна мудрість.
Л.В. Заїков, працюючи над створення своєї методичної системи освіти, серед її типових якостей особливо виділив таку, як процесуальність, пов`язану з механізмами пам`яті. „Згідно процесуального характеру нашої методичної системи, кожен відрізок учбового курсу входить в якості залежного елементу в органічний зв`язок з іншими елементами. Як це показано експериментально, справжнє пізнання кожного елементу прогресує по мірі володіння іншими, наступними елементами предмету і усвідомлення відповідного цілого, аж до всього учбового курсу та його продовження в наступних класах”. [5]
Аналізуючи хід міркувань О.М. Сороки, що в своїй статті виклав думки про можливості надання комп`ютерної допомоги для ефективності дії процесів пам`яті при вивченні іноземної мови, можна зробити наступні висновки:
1.Роль учня як суб`єкта комунікації вимагає від комп`ютера все більшої допомоги, а разом з тим і її автоматизації. На перший план виходить не завдання миттєвого контролю його діяльності, а надання учневі миттєвої допомоги, потребу в якій він визначає сам.
2.Концепція діяльності учнів базується на тому, що людина не лише пристосовується до умов зовнішнього середовища, а й активно пристосовує його до себе. У зв`язку з цим стає необхідністю набуття не мовленнєвих навичок, а інтелектуальних вмінь. На перший план виходить потреба організувати психічні процеси, що сприяє засвоєнню матеріалу, вибудувати учбовий матеріал відповідно до структури цих процесів. Але такий підхід є загальним. У ньому слід виділити рівні для виділення тих поточних завдань, які треба вирішити в процесі діяльності (вивчення іноземної мови) а спілкування нею так само, як і внутрішня комунікація чи мислення, є видом такої діяльності. Діяльність може бути комунікативною, трудовою, ігровою, але будь-яка вона має єдину психологічну структуру.
3.Поскільки комп`ютер - багатофункціональний засіб ТЗН, то й, відповідно, працюючи за ним, можна задіювати будь-які типи та процеси пам`яті. Тобто, програми вивчення англійської мови містять в собі як вербальну, так і наочно-образну інформацію. Це досить добре проявляється в різнокольорових картинках та детальному озвучуванні англійською зображуваних предметів. Прокручуючи кожне слово кілька разів, учень мимоволі утримує „на слуху” його вимову, а цікавий малюнок дозволяє зберегти у пам`яті переклад. Такий варіант вивчення програми іноземної мови вважається досить примітивним на сьогодні, він є базою для створення більш досконалих програм. До прикладу, на сьогоднішній день актуальними є прийоми 25 кадру, швидкісне запам`ятовування слів та інші. Але про це буде мова у наступному розділі. [7]
Подальша інформація, що привертає увагу в психологічній літературі, стосується дослідів німецького психолога Еббінгауза, котрий значну їхню кількість провів саме на собі. Результати їх містяться в книзі „Пам`ять: внесок в експериментальну психологію” (1913р.). Базою досліду були „безглузді склади”, як він сам їх називає, з трьох букв, по типу - zok, kem. Відбираючи їх, Еббінгауз надіявся скоротити до мінімуму вплив своїх попередніх знань на процес запам`ятовування. Він відібрав 2300 таких складів і читав їх уголос. Далі закривав список, намагаючись повторити прочитане. Звичайно, з такою кількістю слів з першої спроби вдало бажаного результату отримати було неможливо, але він не покидав зусилля, а продовжував до того часу, доки не досягнув більш-менш хорошого результату. Так, безумовно важко буде підрахувати увесь затрачений на це час, але після всього дослідник назвав його „спробою визначення критеріїв пам`яті”. Він перевіряв свою пам`ять в різний час після того, як запам`ятав список. Згадуючи перший склад, психолог іноді не пам`ятав подальшого. Але чи значило це, що список, який він вивчав місяці назад не зберігся в пам`яті?
Г. Іббенгауз довчив список складів, і на довчання у нього ви тратилось менше ніж на завчання. Він назвав цей прийом „методом збереження інформації”. Але головним відкриттям з усього вище сказаного є саме те, що в перший час отримання інформації, пам`ять людини зберігає лише 40-45%; об`єм збереження впродовж 48 годин знижує інформацію до 30%. Цей досить вагомий факт, про який треба пам`ятати кожному, хто хоче вивчити максимальну кількість іншомовної лексики: займатись вивченням без великих перерв і краще 20-30 хв. зате щоденно. [7]
Як висновок можна сказати наступне: з точки зору психологічної літератури про процеси пам`яті, їхня єдність прослідковується у взаємо обумовленості та в проникненні одного процесу в інший. Для ефективності їхнього протікання необхідно застосовувати певні методи та прийоми, які частково пропонуються у цій роботі.
1.2. Процеси пам`яті та їх характеристика
Розглядаючи дане питання, доречно буде зауважити те, що загалом уся пам`ять являє собою єдиний безперервний складний процес. Адже неможливо собі уявити такий стан свідомості, котрий зовсім не пов`язується з пам`яттю. Протікання даних процесів демонструється, перш за все, діяльністю особистості та її прагненню до досягнення певної мети. При звичайному їх аналізі вчені абстрагуються від складних діалектичних зв`язків і визначають той чи інший процес у відповідності до його домінуючих характеристик. Психологічна література подає 4 процеси пам`яті: запам`ятовування, збереження, відтворення і забування. Отже, окремо про кожний із них.
Запам`ятовування - процес, що передбачає закріплення нового шляхом його зв`язку з раніше набутим. Останнє є необхідною умовою поповнення досвіду індивіда новими знаннями і формами поведінки. Залежно від характеру діяльності, найкраще запам`ятовується той матеріал, що є його метою. Тобто запам`ятовування якоюсь мірою є вибірковим. Але для його повної ефективності необхідно створити відповідні умови. Традиційно вони є такими:
Страницы: 1, 2, 3, 4
