фактор здоров'я. Суть його полягає у формуванні здорового способу життя вихованців. Навчити дитину вести здоровий спосіб життя як в нормальних, так і екстремальних умовах, - важливе завдання оздоровчо-виховної роботи.
фактор творчості. Дитячий табір розкріпачує творчі сили кожної дитини, максимально розвиває ії самодіяльність. Узгоджена із віком творча діяльність сприяє підвищенню мотивації до праці, розвитку інтелекту, максимальному розкриттю здібностей.
Співробітництво передбачає різноманітність педагогічних ролей і положень керівника, вихователя в роботі з дітьми залежно від віку, рівня вихованості колективу, характеру діяльності. Ось деякі з них :
· Безпосередній керівник діяльності. Така роль обирається в критичних ситуаціях, складній діяльності або справі.
· Активний учасник справи - коли проводиться конкретний табірний захід, виявляється комплекс ролей цієї справи.
· Помічник - коли діти потребують допомоги на певному етапі справи.
· Звичайний учасник справи або гість заходу.
· Суддя, член журі, конкурсної комісії. Займає лише роль того, хто оцінює, а діти працюють самостійно.
· Позиція повного невтручання. В роботі дітей повинні бути «зони невтручання дорослих», де опіка вважається зайвою. [11],[14]
Виховну роботу слід будувати так, щоб кожна дитина знайшла собі справу до душі, відчувала себе сильною, збагатилася духовно й відчувала себе затишно. Тому щоденне життя в оздоровчому таборі має бути насиченим різноманітною діяльністю, інтелектуально й фізично спрямованим.
Необхідно спрямувати виховну роботу на індивідуально-масові заходи в гурті, загоні, таборі, забезпечивши щоденне психологічне розвантаження дітей за допомогою індивідуальною роботою з книгою, малювання, мислення, вишивання.
Життя табору будується як творчо різноманітна діяльність колективу дітей і дорослих, в процесі якої розвиваються духовні й фізичні сили кожного вихованця, здійснюються взаємне виховання й самовиховання старших та молодших при керівній ролі вихователів. Основу цього життя складає колективна організаторська діяльність. Найважливіші сторони життєдіяльності - постійне всебічне піклування про людей, один про одного, різноманітна пізнавальна діяльність, пізнання навколишнього середовища, а також спорт і туризм.
Створення колективу однодумців у загоні, дітей захоплених спільною метою, загальною й важливою для всіх справою досягається через особливу організацію життя, в котрій головне місце посідають органи самоврядування.
В кожній дитині закладена така композиція рис та властивостей, якої не має в іншій. На цьому й побудоване самоврядування - законне суспільне право дітей, яке передбачає:
· самостійно планувати роботу;
· максимально реалізовувати свої плани, проводити справи, обговорювати та давати їм оцінку. Важливо, щоб частину загальнотабірних, загонових зборів діти проводили самостійно, а дорослі допомагають підказками, порадами;
· самостійно обирати постійний й тимчасовий актив з відкритим обговоренням, розподіляти доручення;
· приймати рішення та перевіряти їх виконання, оцінювати різноманітні конкурси, змагання;
· критикувати, викривати недоліки, шукати шляхи їх подолання. [3]
Органи самоврядування - це вибірні органи, основне завдання яких - організація різнобічної діяльності. Ці органи потрібні для того, щоб поширити уявлення підлітків про демократичні норми життя суспільства, виховувати особисту відповідальність за кожну колективну справу, активну позицію в колективі, розвивати ініціативу й самостійність. Чим більше законних прав буде мати дитина, тим міцніше стане організація самих вихованців.
Взаємодія педагогів з органами дитячого самоврядування виявляється у створенні умов для прояву ними своєї самостійності, загальної відповідальності за колективну справу. В обов'язки вихователя входить - навчити дітей організовувати свою діяльність, тобто планувати, розподіляти, контролювати виконання, самостійно доводити справу до кінця, досягати мети. Завдання соціального педагога - вдало поєднувати свою допомогу з розвитком самодіяльності колективу, що передбачає повне виключення авторитарно-адміністративних методів, глибоку повагу до кожної дитини.
Вищим органом самоврядування є збори, на яких висуваються ідеї, найважливіші питання, які передбачають життя колективу. Збори обирають командирів та актив, затверджують плани, завдання, підводять підсумки, виносять рішення, намічають перспективи.
Загальний збір має велике значення для всього колективу табору. Перш за все, завдяки отриманій інформації в свідомості вихованців визначилися цінності та перспективи табірного життя.
Загальний збір - це концентрація емоційно-морального стану колективу, об'єднання дітей не тільки в загоні, а й в плані всього табору. Він обирає Раду табору, ради загонів, штаб, визначають назву та девіз зміни. Добрим початком першого збору загону може стати екскурсія територією оздоровчого закладу. [15]
У багатьох вихованців відсутнє прагнення до самостійності, дехто не проявляє ініціативи та взагалі не вміють слухати один одного, спільно працювати. Виходячи з цього, завданням зборів стали:
· розвивати самостійність та ініціативність вихованців;
· вчити дітей думати спільно, визнавати думку іншого, з повагою ставитися до оточуючих, поєднувати свої інтереси зі спільними інтересами;
· залучати кожного до процесу колективного планування діяльності, сприяти згуртування колективу.
У перші дні табірної зміни на загальному зборі обирається Рада загону: 5-7 чоловік - у молодших загонах, 7-9 дітей - у старших.
Великим загальним збором на період обирається штаб загону. Таким чином, протягом зміни діють по черзі декілька скликань загонових штабів. До штабу входять - начальник штабу, командири ланок, командир загону, а також за рішенням збору інші відповідальні особи.
Штаб керує всім життям загону протягом всього періоду виконання загонового лану на цей період. На наступному зборі старий штаб звітує перед загоном й передає керівництво новообраному штабу.
На великому зборі також обирають ради справ. Рада справи - це зведений орган, що складається з представників кожної ланки й відповідає за підготовку й проведення конкретного заходу, який включений до плану загону. Рада загону, дружини висувають декілька пропозицій, варіанти пропозицій на вибір, серед них можуть бути дуже суперечливі. Діти обговорюють всі пропозиції, відзначають раціональні, доводять їх важливість.
Далі обговорюється якась справа, пропозиція. На зборі діє група контрпропозицій, яка «прискіпується», задає питання, примушує шукати докази. Рішення збору оголошується перед вихованцями, ті в свою чергу, комплектують групи обговорення, які додають свої пропозиції. Наприкінці збору формується президія, яка повинна дати відповіді на будь-які запитання аудиторії.
На зборі працюють спеціальні групи:
· група «експертів» - вислуховує всі думки й останньою висловлює рішення. Експертами виступають члени педагогічного колективу табору;
· група аналізу - збирає письмові запитання, класифікує пропозиції, обробляє анкети;
· ініціативна група - вигадує нове, неординарне, розподіляє доручення.
Використовуючи прийом доручення, необхідно пам'ятати про умови розподілу доручень серед дітей:
дитина повинна бути спроможною виконати те чи інше доручення, воно повинно бути посильним для неї;
доручення адресуються авторитетному вихованцю;
організація первинного успіху, підтримка та допомога у важких моментах;
постійне й поступове ускладнення змісту доручень, організація змагання;
контроль за виконанням доручення, оцінка й заохочення.
Доручення характеризуються такими особливостями - мають характер повноважень, які особистість отримує від колективу, несуть на собі рольову функцію. [14], [15]
Обираючи начальника штабу свого загону, одночасно його обирають до складу загальнотабірної ради на той самий період. Загальнотабірна рада обирається загонами в перші дні кожної зміни, збори проводяться щоденно. Рада керує всім життям табору протягом періоду виконання календарного плану, підготовкою й проведенням чергового заходу, роботою чергового загону.
Чергування загону по табору - найважливіша складова табірного самоврядування. Черговий вожатий чи вихователь є розпорядниками та організаторами дня в таборі, всі інші виконують їхні розпорядження. Чергові відповідають за підйом, слідкує за виконанням режимних моментів, організовує підготовку місця для проведення загальнотабірних заходів. Від вдалої організації чергування залежать чіткість та злагодженість роботи всього виховного колективу.
Черговий загін працює весь день. Він забезпечує виконання внутрішнього розпорядку табору, слідкує за дотриманням санітарно-гігієнічних норм в корпусах, кімнатах та на території закладу.
Якщо згідно з планом у таборі намічено масове дійство, черговий загін готує необхідне обладнання.
Хід чергування відображається в спеціальному журналі, куди вносяться дані про кількість дітей в загонах, таборі, кількість хворих. [30]
Однією з ефективних форм вирішення питань та проблем «особистість-колектив» є вогники. Вогник - колективне обговорення підлітками й педагогами своїх прав, стосунків. Назва вогник пов'язана з вечірнім багаттям. Однак це не тільки багаття, це іскра зацікавленості кожного справами колективу, теплота стосунків й світло дружності. Тому вогнище не обов'язковий атрибут вогника. Головне в ньому зміст й тональність розмови.
Емоційний настрій вогника забезпечується такими моментами:
вогник проводиться ввечері, що сприяє відвертій розмові;
проведення супроводжується певними ритуальними моментами - всі сидять у колі, дивлячись один одному в очі, відчуваючи поряд плече друга, вожатий з емоційним настроєм залучає дітей до розмови;
вирішальна роль у формуванні ліричного настрою грає пісня, яка знімає напругу дня й сприяє створенню щиросердечної атмосфери. [3]
Види вогників - вогники знайомства, вогник-аналіз дня, аналіз справи, вогник-відверта розмова, тематичний вогник, прощальний вогник.
Мета вогника оргперіоду - виховання потреби спілкування, зацікавлення дітей загальними справами колективу. Тривалість 30-40 хвилин. Обов'язкові елементи - аналіз дня, виступи дітей, обговорення й оцінка роботи тимчасового командира.
Вечірній вогник проводить аналіз дня. Містить таку схему:
- що означає цей день для мене та колективу;
- що я зробив для друга, для колективу;
- що мені сподобалось і чому, що не сподобалось й чому;
- мої пропозиції на майбутнє.
Специфічним явищем оздоровчого табору є зміна. Табірна зміна - надзвичайно концентрований за змістом та виховною ефективністю період діяльності тимчасового дитячого колективу. [14],[15]
Кожна зміна складається з таких етапів: підготовчий, організаційний, основний та підсумковий; кожний з них вирішує свої завдання, ставить свої виховні цілі, визначає зміст, форми й методи роботи. Але поєднані вони спільною метою - тісна співпраця дорослих та дітей у кожній колективній справі. Табірна зміна для дитини - це справи, в яких вона бере участь у різних ролях : учасника, організатора, глядача. На цьому підґрунті відчувається пробудження й розвиток ініціативи дітей, створення атмосфери радості й творчості в дитячих колективах.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17
