Характеристика вихованця.
Прізвище, ім'я та по-батькові___________________________
Дата народження ____________________________________
Стать ______________________________________________
національність ______________________________________
Батьки _____________________________________________
Членство в дитячих (молодіжних) об'єднаннях ____________
_____________________________________________________
Особливості характеру _______________________________
Індивідуальні особливості _____________________________
Захоплення, хобі ___________________________________
10. Поведінка (стосунки з однолітками, вихователями), чинники,
що її визначають _____________________________________
11. Висновки й пропозиції щодо основних напрямів роботи
з цим вихованцем _____________________________________
Характеристика дитячого колективу.
Назва колективу _____________________________________
Кількість дітей _______________________________________
Розподіл за статтю ___________________________________
Середній вік ________________________________________
Національність ______________________________________
Аналіз основних ознак колективу (мета, спільна діяльність,
органи самоврядування, рівень згуртованості) ___________
___________________________________________________
7. Взаємодія з вихователем _____________________________
8. Співпраця з іншими колективами _______________________
9. Досягнення _________________________________________
10. Основні проблеми __________________________________
11. Висновки й пропозиції _______________________________
Для оцінки якості та ефективності виховної роботи рекомендовано використовувати такі приблизні показники:
· наявність відповідних планів педагогічної роботи з дітьми, узгодженість виховної та лікувально-профілактичної роботи;
· організація дитячого колективу з урахуванням вікового складу дітей та стану їх здоров'я, створення системи дитячого самоврядування;
· охоплення виховним процесом всіх дітей, з урахуванням інтересів кожної дитини та її можливостей;
· комплектування загонів, гуртків, груп дітей відповідно до встановлених норм;
· створення бригадної системи обслуговування (лікар, педагог). Наукова організація праці, раціональне використання часу педагогічних працівників.
· «путівка дня» на кожен день.
1.2 Урахування вікових особливостей дітей та підлітків в умовах оздоровчого закладу.
Вирішення виховних завдань у дитячих колективах обов'язково має спиратися на знання вікових властивостей дітей. Для того, щоб виділити будь-яке виховне завдання навіть найпростіше, недостатньо враховувати лише індивідуальні особливості дитини. Не менш важливим є знання й врахування своєрідності його можливих вікових характеристик, правильних науково обґрунтованих уявлень про стан формування особистості дитини, протиріччя розвитку особистості, зумовлені віковими змінами й акселерацією.
Щоб досягти успіху в своїй діяльності вихователь (вожатий) повинен стати для вихованців не тільки керівником та організатором, але й порадником, старшим другом, до якого б всі прислухалися, педагогом. Який вміє правильно підбирати ігри, адекватно реагувати на пустощі дітей, передбачати конфліктні ситуації та вирішувати суперечки, надавати дітям свободу в межах норми. Для цього вихователю необхідно знати свої обов'язки та права, прагнути виконувати ці обов'язки, х повагою ставитися до дітей.
Вихователь (вожатий) повинен пам'ятати, що готових рецептів для вирішення педагогічних ситуацій не існує. Але є певні закономірності, знання яких допоможе знайти вірне рішення ситуації, що склалася. Тут на допомогу вихователю мають прийти знання з психології.
Знання вікових особливостей дітей та підлітків, характеристик фізичного розвитку, особливостей їх поведінки в певному віці допоможе в процесі виховної діяльності.
Найчастіше до табору приїжджають діти віком від 6 до 16 років. Тому врахування вікових особливостей дозволить досить гнучко коригувати зміст. Форми та методи виховної роботи, не змінюючи загальної стратегії виховання. Отже, здійснення вікового підходу до виховного процесу в умовах оздоровчого закладу передбачає :
1. Постійну увагу до вікових особливостей формування особистості дитини , своєрідності її духовного світу;
2. Урахування протиріч розвитку особистості, спричинених віковими змінами;
3. Побудова системи виховної роботи відповідно до психологічних особливостей дітей кожного вікового періоду і концепцій їх розвитку.
Найважливішими елементами цієї виховної системи повинні стати:
· знання вікових особливостей і закономірностей розвитку дитини;
· виховні завдання у суворій відповідності з метою виховання молоді в Україні та основними напрямками її реалізації;
· організація щоденної роботи ланки, загону, добір форм і методів виховання, що відповідають специфіці діяльності оздоровчого табору;
· постійне врахування тих змін, що відбуваються в дитячих колективах.
Лише послідовне втілення системи у роботу з дітьми та підлітками дозволить вихователям домогтися позитивних результатів у їх вихованні.
Найчастіше до дитячого закладу потрапляють вихованці двох вікових періодів - молодшого (6-10 років) та середнього (11 -15 років) шкільного віку.
Молодший шкільний вік. Настає один з найвідповідальніших етапів розвитку особистості, закладаються основи багатьох психічних якостей.
Діти прагнуть максимально швидко посісти своє місце серед ровесників, засвоїти ті моральна норми, які перед ними висувають, адаптуватися. Це не означає просто пристосуватися, видавати себе таким, як усі. Саме стати, реально відчути себе схожим з іншими, відчути силу «ми» - ось таким має бути результат адаптаційного періоду. Для цього вікового періоду притаманне деяке переважання адаптації над індивідуалізацією.
Лише в цьому віці бажання вчитися виявляється найбільш яскраво й емоційно. Тому необхідно так побудувати виховний процес. Щоб ця вікова потреба перетворилася на реальність і стало основою для подальшого перетворення її на стійку якість особистості.
Також яскраво вираженим є прагнення дітей до активної діяльності, до нових ролей у колективі. Тому вони завжди охоче відгукуються на всі пропозиції та справи вихователів.
Водночас активне бажання діяти поєднується з незнанням способів діяльності, з невмінням розрахувати свої сили, правильно оцінити власні можливості. Діти можуть легко захопитися якоюсь справою, і не закінчивши її, розпочати займатися іншою.
До 9-10 років діти набувають певного досвіду роботи у групі одноліток. Характерними особливостями у цьому віці є рухливість, життєрадісність; авторитет вихователя (вожатого) для них дуже високий.
Організовуючи виховний процес з молодшими школярами, не можна забувати про те, що вони спілкуються з однолітками переважно в іграх, а також у зв'язку з тією діяльністю, якою вони займаються. На їх симпатії і ставлення до ровесників значно впливають оцінка й думка педагога. З дорослими вони спілкуються багато, довірливо і чекають від них допомоги, співпраці і розуміння.
Ігрова діяльність залишається необхідною і бажаною. Це відповідає психологічним особливостям молодших школярів. Діти цього віку відзначаються підвищеною емоційністю, вразливістю, активністю та схильністю до наслідування.
Вся життєдіяльність молодших школярів в таборі має бути пронизана грою, грою з ускладненими правилами, максимально наближеною до реальної життєвої ситуації.
Середній шкільний вік (11-15 років.) На рубежі 10 -11 років дитина вступає у найскладніший період свого вікового розвитку - підлітковий. За короткий час діти так різко змінюються, що психологи виділяють молодший (11-13 років) та старший (14-16 років) підлітковий вік.
Підлітковий вік вважають важким. Він важкий для вихователів, але насамперед для самих дітей. Завдання вихователів - допомогти підліткові перебороти труднощі, створити умови для успішного формування їхньої особистості.
Молодший підлітковий вік. Значно розширюються діапазони інтересів молодших підлітків, що впливає на розвиток ініціативи, творчості. Дитина прагне до самостійності, самовиявлення своєї особистості. Це природна вікова потреба дитини, яку слід враховувати у виховній роботі з підлітками в умовах оздоровчого табору.
У віці 12 - 14 років авторитет дорослих значно знижується. Для дитини найважливішою стає оцінка її однолітками. Тому вихователі, враховуючи цю вікову особливість, не повинні нав'язувати дитині свої думки, а дати їй змогу самостійно впевнитися у їх правильності. З іншого боку, необхідно допомогти дитині задовольнити потребу у спілкуванні з однолітками.
Підліткові треба усвідомити ті нові вимоги, що перед ними висувають вихователі, а з іншого боку - необхідне справжнє визнання й прийняття дорослими їх нової позиції, допомога у самоствердженні. Ареною самоствердження найчастіше виступає спілкування з ровесниками.
Характерною особливістю молодших підлітків є концепція-установка на змагання, виграш, на досягнення колективного успіху.
Урахування вікового підходу до роботи з дітьми особливо вимагає статтєве виховання. Це період вікового антагонізму між хлопчиками та дівчатами, який виражається у глузуванні один з одного. Хлопчики не сприймають суто словесного характеру багатьох справ, а дівчаток вони задовольняють. Хлопчики прагнуть до справ, в яких можна проявити свої вміння, творчість, силу, вправність.
Урахування вікових особливостей дозволяє обґрунтовано сформулювати виховні завдання роботи з молодшими підлітками в умовах оздоровчого закладу:
· розвиток ініціативи, самостійності;
· розвиток нових високих пізнавальних інтересів і потреб;
· виховання організаторських умінь;
· формування морального ідеалу.
Старші підлітки. Це період активної особистісної індивідуалізації, етап. Коли загострено переживається прагнення до самоствердження. Це та фаза становлення особистості, коли актуальною стає позиція «чим би не виділятися , тільки б виділятися». Тому завданням для вихователів є контролювання бажання персоналізуватися, об'єктивно визначити можливості щодо допомоги підліткові обрати правильний шлях, підтримувати його активність і коригувати її спрямованість.
Свою точку зору старші підлітки можуть обстоювати інколи дуже гаряче і наполегливо.
Спостерігається підвищення рівня самоаналізу, активізуються спроби самостійно розібратися у собі.
Старші підлітки починають мислити логічно, намагаються узагальнювати отримані ними відомості. Інтереси не лише розширюються, поглиблюються, а й диференціюються.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17
