Цілеспрямованість, оперативність.

Принциповість, об'єктивність, компетентність в оцінці діяльності
учасників процесу навчання і виховання.

Диференційованість та індиві-дуальний підхід Ідо педагогів при
проведенні контролю.

Наукова обгрунтованість, точність, повнота і конкретність вис-
новків, рекомендацій і пропозицій.

5. Дійсність, вимогливість і ефективність (перевіряється реальний стан навчально-виховного про-цесу, його вплив на розвиток особистості й підвищення якості знань учня відповідно до його пізнаваль-них можливостей).

Гласність (результати перевірок бажано відображати як письмо-
во, так і у формі словесних зауважень).

Виховна і мотиваційна значу-щість проведеного контролю (для
учнів і вчителів).

Такий підхід дозволить створити систему внутрішкільного контролю, що забезпечить здоровий мораль-но-психологічний клімат у колекти-ві, сприятиме успішному функціону-ванню освітнього закладу.

Члени педколективу можуть брати участь у всіх основних видах
контролю:

попередньому: застосовується для ознайомлення з методикою
викладання вчителя, стилем його діяльності, окремими ділянками йо-го роботи (можливо, за власною пропозицією викладача);

класно-узагальнюючому (вза-галі не може здійснюватися без
участі класного керівника, інших учителів, що навчають учнів конкретного класу, обов'язково підключаються керівник методичного об'єднання,
фахівці високого рівня);

паралельному, коли здійснюється відвідування однойменних
уроків різних вчителів -- важливою є думка щодо визначення якості й
ефективності роботи колег, учнів, батьків, але не можна допускати
протиставлення, щоб не порушити морально-психологічну рівновагу в колективі і не перевести вивчення питання в оцінювання роботи;

персональному (бажано зас-тосовувати під час проведення атес-тації вчителя за його безпосередньої участі, під час вивчення рівня викла-дання, системи роботи з наступним узагальненням досвіду тощо);

тематичному, що передбачає проведення системи контролю
за певною тематикою (розвиток творчих здібностей учнів на уроці,
форми організації самостійної роботи учнів на уроці, володіння
комп'ютерною технікою, методи активізації пізнавальної діяльності учнів тощо);

оперативно-якісному, який є завершальним або заключним на
певний період.

У школах нашого міста застосову-ються такі форми контролю: добро-вільний взаємний контроль, само-контроль, громадський огляд знань (при активній участі учнів), творчий звіт «портрет педагога», який дозво-ляє не лише представити професій-ні можливості вчителя, але й роз-крити індивідуальні риси особистос-ті, творче мислення і потребу фор-мувати творчу особистість учня.

Аналіз нових форм контролю дозволяє помітити перехід контро-лю «вертикального» в контроль «го-ризонтальний», в якому беруть участь самі педагоги.

Цілком слушне твердження Ю.А. Конаржевського щодо того, що в загальноосвітній школі «спостері-гається перехід від вертикального ієрархічного, загального контролю до контролю «горизонтального». На його думку, «горизонтальність» зу-мовлюється участю самих виконав-ців у внутрішкільному контролі. Вчений пояснював, що в поняття «контроль» має вкладатися нове розуміння. Педагогічний контроль -- це не просто акт механічної пе-ревірки відповідності нормі, стан-дарту, а вмотивованість людини працювати якісно, осмислювати ме-ту та завдання діяльності, що при-водить до її цілеспрямованості, створення всіх необхідних умов для якісної роботи (6, с.37).

Звичайно, від якісної роботи пе-дагогічного колективу залежать стан навчально-виховного процесу, рівень знань, умінь і навичок учнів (основний показник ефективності роботи освітнього закладу).

Підвищення якості здійснюваного внутрішкільного контролю за станом навчально-виховної роботи є одним із ефективних шляхів вдосконалення системи управління освітнім закла-дом. На думку І.Гуревича, «контроль є не тільки стимулом творчого і про-фесійного зростання вчителя, але й мотивує його діяльність. Технологія сучасного контролю має сприяти розвитку самоконтролю. Останній е результатом взаємодії адміністрації і педагога» (1, с.2). Дослідник вважає, що такий підхід дозволить побудува-ти систему сучасного внутрішкільно-го контролю. '

Структура системи контролю, на думку Н.В. Москаленко, містить у собі як складовий компонент конт-роль не тільки за професійною ді-яльністю вчителя, його методичним зростанням, організацією навчаль-но-пізнавальної діяльності учнів, але й за динамікою отриманих ре-зультатів, рівнем розвитку учнів, зміною і дією різноманітних факто-рів, що впливають на якість їхніх знань, ефективність навчання і ви-ховання в цілому. Дослідник пише: «Багатогранність зв'язків між управ-лінськими функціями та їх компо-нентами неможливо зрозуміти, не розглядаючи їх лише в формально оперативному плані» .

Відомо також, що навчально-ви-ховний процес є складною динаміч-ною системою, яка тісно пов'язана з іншими системами суспільної діяль-ності, тому потрібно звернути увагу на багатомірність його компонентів. Сьогодні дедалі більше керівників школи роблять спробу застосовува-ти під час проведення контрольних перевірок сучасне діагностичне оці-нювання результатів діяльності ЗОШ. Все ширше використовуються кваліметричний інструментарій, ос-вітній моніторинг, експертні оцінки.

За своїм змістом контроль перехо-дить від тематичного, проблемного, фронтального в якісно новий стан. Тут не можна не погодитися з дум-кою Н.Калініної і М.Лук'янової, що «будь-який освітній заклад потребує порівняльного дослідження у вив-ченні результатів освітнього проце-су на основі чітко виробленої систе-ми критеріїв і хронологічних рамок вимірювань» (5, с. 191). Тільки на цій основі можлива об'єктивна інфор-мація про діяльність навчального закладу, яка потрібна для оцінки професіоналізму вчителя і визна-чення рівня досягнень учнів, для ко-рекції діяльності педколективу й розвитку пізнавальних можливостей школярів. Вона також необхідна ке-рівнику середньої загальноосвітньої школи для проектування навчаль-но-виховного процесу і визначення стратегії розвитку освітнього закла-ду, своєчасного коригування управ-лінських рішень. Вважаю, що ад-міністративний контроль потрібно здійснювати за участю експертних груп (моніторинг якості знань учнів певних класів або з певних навчаль-них дисциплін; тестування з метою виявлення рівня розвитку школярів; анкетування, з метою визначення «рейтингу» майстерності окремих учителів тощо).

Таким чином, створюється ме-ханізм активної суб'єктивно-суб'єк-тивної взаємодії в системі контро-лю, який дозволяє залучити кожного педагога до свідомого самовдос-коналення своєї діяльності. Тільки такий підхід дозволить сформувати у педагога уміння проектувати влас-ну діяльність, спрямовану на досяг-нення запланованого результату.

Створена система контролю в школі дозволить керівнику не тільки визначити результати діяльності, а й управляти різними ланками педа-гогічного процесу, самими виклада-чами заради досягнення вищої ефективності в роботі навчального закладу.

Розділ ІІІ

Використання комп'ютерних технологій в

управлінській діяльності директора школи

Назріло питання створення професійних комп'ютерних програм, які допомогали б керівникові школи обробляти інформацію про результати навчально-виховного процесу, аналізувати її і приймати на цій основі оптимальні управлінські рішення. Проте вже нині з цією метою можна використовувати можливості начвних програмних продуктів.

Розглянемо для прикладу методику використання електронних таблиць Microsoft Excel для вивчення та аналізу системи уроків учителів і планування на цій основі методичної роботи в школі.

Для оцінки основних параметрів навчальних занять можна використати спеціальні таблиці (дивс. табл. 1), які роздруковуються за допомогою Microsoft Word з двох сторін аркуша формату А4. Такі таблиці під час спостереження та аналізу уроків дають можливість кількісно (в балах) оцінити реалізацію навчальних, виховних і розвиваючих цілей заняття, оптимальність добору матеріалу, дотримання принципів навчання, доцільність вибору форм і методів навчання, доцільність вибору форм і методів навчання, стимулювання контролю, здійснення диференційного та індивідуального підходів, узагальнення і систематизацію матеріалу тощо. Ці бали виставляються в крайній правій графі таблиці. У внутрішніх графах таблиці фіксується кількість використаних на уроці фронтальних, групових та індивідуальних форм роботи, словесних, наочних і практичних, репродуктивних і пошукових, індуктивних, дедуктивних і традуктивних методів навчання, методів стимулювання мотивів інтересу до знань і стимулювання методів обов'язку, усних, письмових і практичних методів контролю. Зрозуміло, що параметри, за якими оцінюється ефективність навчального заняття, можуть бути й іншими, залежно від мети вивчення, системи уроків, специфіки предмета. Довільною також може бути і шкала оцінювання - чотирибальна, десятибальна чи інша.

Кількісні показники після аналізу відвіданих уроків можна занести в підсумкову таблицю (дивс. табл. 2). Вона будується в Microsoft Excel на основі розглянутих вище параметрів навчальних знань. Засобами Excel в сповпчику "Середнє значення" легко знайти середній бал кожного параметру за кілька відвіданих уроків. Крім того, в цьому ж стовпчику визначається частота використання на уроках різноманітних форм і методів навчання, стимулювання та контролю. При внесенні нових даних у наступні стовпчики Excel автоматично перерахує результати. Такий підхід допомогає об'єктивно проаналізувати й оцінити роботи педагога. Аналіз, зроблений на основі даних підсумкової таблиці, вкаже вчителю на недооцінку окремих форм і методів навчання, стимулювання і контролю, невиправдану стереотипність дій. Це дасть змогу вносити корективи в методику проведення уроків.

Отримання після вивчення системи уроків результати можна використати для визначення напрямів методичної роботи в школі. З цією метою середні бали пелагогів треба занести у створену в Microsoft Excel зведену таблицю (дивс. табл. 3). Причому до неї доцільніше заносити не числа, а відповідні графи, пов'язані з даними стовпчика "Середні значення" підсумкової таблиці вчителя.

Питання, з яких учителі матимуть нижчі показники, доцільно пропонувати для опрацювання в педколективі. Цей же результат простіше і швидше можна отримати за допомогою консолідації підсумкових таблиць, однак у цьму випадку втрачається наочність, оскільки Excel виводить лише результат обчислень.

Крім того, учителям можна запропонувати анкети, де за чотирибальною (чи іншою) шкалою оцінюється доцільність опрацювання в педколективі перерахованих в таблиці питань. Анкету можна доповнити й іншими пунктами, зокрема щодо методики проведення факультативів та додаткових занять, організації позакласної і гурткової роботи. Дані з анкет можна занести в підсумкову таблицю (дивс. табл. 4). За допомогою функції СРЗНАЧ і автозаповнення в рядку "Середні значення" легко обчислити показники, які визначають доцільність глибшого вивчення відповідних питань.

На основі обох розглянитих вище підходів вибирається коло питань для опрацювання в педколективі.

Аналогічний підхід можна застосувати для виявлення учнівських інтересів, зокрема для визначення напрямів виховної роботи.

Отримані за допомогою електронних таблиць результати доцільно використовувати в процесі планування навчально-виховної роботи, причому за допомогою ПЕОМ цю діяльність вдається значно раціоналізувати. Як відомо, річний план роботи школи можна створювати в різних формах. Проте практика показує, що найбільшого поширення набули два його види - план, складений за розділами, і план- календар роботи по місяцях. Кожен з них має свої переваги і недоліки. Наприклад, план, написаний за розділами, дає можливість системно підійти до розробки заходів на навчальний рік, охопити всі ділянки діяльності школи, проте використовувати його на практиці не зовсім зручно через необхідність постійно робити вибірку заплпнованих заходів. Навпаки, план-календар простий у користуванні, однак його важко аналізувати. За допомогою комп'ютерних технологій вдається поєднати переваги обох підходів: спочатку можна створити річний план роботи за розділами, а потім з використанням ПЕОМ він легко трансформується в план-календар роботи за місяцями.

Страницы: 1, 2, 3