Розповідаючи про кольори та спектр у 5-му класі, вчитель пропонує учням допомогти оплесками і співає пісню “Радуга”, Дітям така форма дуже подобається, і це створює веселу невимушену атмосферу, сприяє особистісно-емоційному сприйняттю художньої інформації. До речі, по темі “Кольори” учителька розробила систему конспектів уроків, які додаються. Наводимо фрагменти цих уроків:
- демонструється картина І.Айвазовського “Веселка”, розповідь про художника звучить на фоні спокійної музики, де чути шум моря;
- на домашнє завдання дається творча робота. Змішати різні фарби і отримати нові кольори;
- на прикладах картин Левітана, Шишкіна, Саврасова розкривається тема “Тепла гама”, “Осінні дерева”;
- самостійна робота учнів супроводжується музикою П.Чайковського “Пори року”;
- часте практикування поетичних хвилинок (вірші декламують учителька та учні).
Ефективність занять мистецтвом істотно залежить від зацікавлення художньою працею, від отриманого дітьми в процесі малювання емоційного задоволення, радості. Тому часто на уроках вчителька застосовує ігрові моменти, нестандартні ситуації, елементи режисури.
Розповідаючи учням про народний розпис. Вона знайомить їх творчістю народних майстринь Катерини Білокур і розповідає свою біографію, знайомить зі своєю творчістю, демонструє репродукції своїх картин. Відвідуючи уроки, можна було бачити учнів у ролі скульпторів, художників, дизайнерів, модельєрів тощо.
У своїх бесідах вихованців необхідності образотворчого мистецтва в житті кожної людини. Особливо вдало це виходить на уроках дизайну, де семикласники обговорюють і навіть дискутують на тему Краса і мода”, створюють сучасні моделі, які демонструються в кінці уроку.
Зараз у педагогіці дуже гостро стоїть питання особистісно орієнтованого підходу до навчання та виховання. Спосіб реалізувати особистісний підхід навчанні один - зробити навчання сферою само стверджування особистості. Тому на своїх уроках вчителька дає можливість реалізуватися кожній дитині. Навіть, якщо в учня не дуже добре виходить практична д діяльність. Вона коментуючи малюнок, вказуючи на помилки, заохочує словами до роботи, знаходить в кожному малюнку щось добре.
При цьому вона весь час спирається на досвід дітей і поступово поповнює його новою інформацією. Адже взаємодія двох видів досвіду учня має відбуватися н шляхом витіснення індивідуального. Поповнення його суспільним досвідом, а шляхом їх постійного узгодження, використанням всього накопиченого учнем у його особистій життєдіяльності.
Не менш цікавими і результативними є уроки скульптури. Щоб ці уроки несли в собі високий емоційний заряд вчитель використовує багато роздавального матеріалу, унаочнення. На окремих уроках можна бачити цілі виставки з предметів, які мають відношення до тієї чи іншої теми.
Наприклад, на уроці “Тепла гама, малювання осінніх дерев” у 5-му класі була запалена свічка, показаний малюнок сонця, і поставлене дітям завдання провести аналогію між цими предметами. Висновок учнів, що сонце вогонь несуть тепло і мають однакові кольори, вчителька підкріплює новими для учнів знаннями про теплі кольори. Узагальнюючи знання і вміння в кінці уроку перед учнями ставиться більше складне питання - Що несуть, що дають людині теплі кольори і барви? Найчастіше звучали відповіді - тепло, радість, затишок, спокій.
На уроках декоративно-ужиткового мистецтва вчителька звертається до коріння народної творчості, національних та регіональних особливостей, використовує сну народну творчість. Так у 6-му класі з теми “Рушничок” всі разом пригадують обряди і свята, де використовується український рушник. Виконуючи витинанку та писанку, вчитель розповідає дітям казки та легенди про те, як розписувати яйця і дарувати їх одне одному. Про застосування витинанки розповідає за допомогою вірша “Витинанка”:
Немов відтворення серпанку
З паперу вирізані всі,
Ось перед вами витинанки -
Зразки чудової краси.
Легкі, прозорі, мов пушинки,
Цілком нагадують вони,
Серветки, зірочки. Сніжинки -
Казковий витвір давнини
Готують їх і витинають
Здебільш до Новорічних свят,
Ними ялинки прикрашають,
Панелі залів і кімнат.
Ажурні, витончені стрічки
Клеють на шафи і полички.
А ті, що мають форму кіл,
Кладуть під печиво на стіл.
Щоб їх навчитись витинати,
Для цього слід приготувати
Робочих приладів набір.
У першу чергу треба взяти
Тонкий серветковий папір...
Для того, щоб дати змогу кожній дитині виразити своє ставлення та емоційне переживання щодо твору, дається завдання описати ту чи іншу, репродукцію за планом на інструкційній картці. Такі вправи вчать учнів не губитися перед аудиторією, розвивають мовлення учнів, вміння “прикрашати” мову різними мовленнєвими засобами, добрати необхідні слова, а також сприяють самовираженню, самоствердженню особистості.
Індивідуальна робота з обдарованими дітьми своїх класів проводиться за індивідуальними планами. Роботи виконуються в різних техніках: це й ліплення з солоного тіста, і розпис коробок, і створення Анно з природного матеріалу. Пробують учні виконувати малюнки на мокрому папері, акватипію, гравюру на вощеному папері. З великим задоволенням діти виконують аплікації з бісеру, малюнки, посипані сіллю, які мають гарний вигляд і їх дуже просто виконувати. Роботи учнів демонструються у шкільному методичному кабінету, а також на виставках, приурочених до різних свят ат батьківських зборів. З ініціативи вчителя учнівськими роботами оформлені коридори другого поверху школи. Учні разом з батьками і знайомими радіють своїм успіхам, дивлячись на власні творіння. Такі успіхи вселяють упевненість в дитину і спонукають її ще більше зусиль і часу віддавати справі мистецтва.
Заняття мистецтвом повинні розвивати творчі здібності учнів, але для цього і педагог повинен бути причетним до художньої (а не тільки педагогічної) творчості. Вчитель відчиняє двері “своєї майстерні” і показує, що вона і сама розв'язує такі самі завдання, що й учні.
Проблеми, які пропонуються для вирішення на уроках образотворчого мистецтва, завжди мають кілька розв'язків. Вони дають можливість виявити неповторність. Особистості, реалізувати духовний потенціал школяра. Виконуючи такі навчальні завдання дитина шукає в собі творця. Тому вчителька розуміє, що тут дуже важливо поважати особистість учня, намагатися зберегти його індивідуальність, вірити в його творчі сили.
Образотворче мистецтво розвиває зорову пам'ять, спостережливість, просторову уяву, дрібну моторику пальців, окомір, вміння зосереджуватись, наполегливість у досягненні мети, почуття ритму і гармонії.
Змістовні і цікаві уроки вчителя відіграють важливу роль в естетичному вихованні. А якщо до таких уроків додати продуману, організовану позакласну роботу з мистецтва, то роль художника-вчителя стає ще більше значущою.
Робота в школі вимагає душевних і фізичних зусиль. Це складна, клопітка і виснажлива праця. Однак саме творчий підхід до роботи дає можливість вчителю відновлювати наснагу та натхнення до своєї праці.
Отже, образотворче мистецтво - один із засобів творчого розвитку вчителя та учнів. “Творчість, - писав В.О. Сухомлинський, починається там, де інтелектуальні й естетичні багатства, засвоєні, здобуті раніше, стають засобом пізнання, освоєння, перетворення світу. При цьому людська особистість немовби зливається із своїм духовним надбанням”.
3.3. Досвідчені вчителі радять: використання методів диференціації та індивідуалізації в гуртках образотворчого мистецтва
Використання прийомів і методів диференціації й індивідуалізації на різних етапах уроку дозволяє педагогові повніше враховувати індивідуальні можливості й особистісні особливості дитини, досягати більше високих результатів у навчанні й розвитку творчих здатностей молодших школярів.
Застосовуються такі засоби диференціації:
а) розробка завдань різних труднощів й обсягу;
б) різна міра допомоги вчителі учнем при виконанні навчальних завдань;
в) варіативність темпу освоєння навчального матеріалу;
г) індивідуальні й диференційовані домашні завдання.
Практика показує, що на кожному етапі уроку можливо й необхідно використати прийоми й методи диференціації й індивідуалізації.
Основним завданням диференціації й індивідуалізації при поясненні матеріалу - є актуалізація отриманих раніше знань учням. Форма перевірки може бути різноманітною. Наприклад на уроках образотворчого мистецтва ведеться робота з ознайомлення з розписом виробів різних майстрів, з художніми особливостями розпису.
Використання диференційованих й індивідуальних завдань при закріпленні знань, умінь і навичок залежить від специфікації завдань уроку, рівня підготовленості й інтересу до навчання учнів конкретного гуртка. Велика розмаїтість методів і прийомів закріплення дозволяє організувати роботу на даному етапі з урахуванням можливостей і перспектив розвитку кожного учня.
Завдання можна класифікувати на 3 види:
- тренувальні, де пропонується робота зі зразка, з ілюстрацією, додатковою конкретизацією. Вони використаються з метою довести до стандартного рівня первісні знання, уміння, навички;
- частково-пошукові, де учні повинні самостійно вибрати той або інший відомий їм спосіб зображення предметів.
- творчі, де характерна новизна формулювання, що учень повинен осмислити, самостійно визначити зв'язок між невідомим й арсеналом своїх знань, знайти спосіб зображення заданого.
Тренувальні завдання.
Як найбільше підходяща форма словесної творчості підходить комплексний твір казки, історії і є тією ситуацією, при якій знімаються бар'єри для творчості. Кожна дитина почуває себе його співучасником: складений продукт - це його продукт, а це багаторазово збільшує активність дітей. Наприклад:
1) Дітям пропонується по даному початку казки придумати продовження.
При закріпленні вивчених розписів пропонується по стилі довідатися візерунок, до якого виду розпису ставиться.
Частково-пошукові завдання.
Спостережливість, аналіз і синтез матеріалу формується при виконанні завдань на встановлення подібності й розходження, на виявлення якої-небудь закономірності, правила. Наприклад: проводиться гра: "У гостях у народних майстрів". Народні майстри надіслали нам малюнки своїх виробів і візерунки до них. Але от лихо; по дорозі всі таблички й візерунки випали й переплуталися. Допоможемо майстрам розподілити візерунки до виробів.
Гра: "Підбери пари". На дошці кріпиться вирізані з паперу зображення чашок і блюдець по вивчених видах розпису. Учнем пропонується з'єднати пари предметів лініями залежно від рівня спостережливості, рівня аналітико-синтетичної діяльності дітей на малюнках чашок і блюдець можна варіювати колір, малюнки, розміри.
Висновок
Узагальнюючи усе вище сказане, необхідно підкреслити, що батьки й педагоги, повинні усвідомлювати тім, що найважливіші здатності - це краса душі, чистота серця й талант любові. По-справжньому розкриватися й розцвітати всі інші таланти можуть тільки на їхній основі. Талант, вирощений на ґрунті сумніву, себелюбності, марнославства й гордині, несе зло й руйнування не тільки навколишнім, але й, зрештою , самій людині.
Заняття з образотворчого мистецтва мають важливе естетичне виховне значення для дітей. При залученні їх до образотворчого мистецтва розвиваються естетичні смаки і можливості. Цьому слід приділити більшу уваги. Потрібно тактично пропонувати допомогу дитині, підтримувати її зацікавленість, заохочувати.
Введення в навчальну програму поширені уроки з образотворчого мистецтва допоможе виховати покоління, яке буде всесторонньо розвиненим і естетично обізнаним.
Мистецтво естетики неодмінно зацікавить дітей.
Так, засобами живопису, скульптури, архітектури, графіки виражається краса життя, природи, виражаються високі думки, почуття. Твори образотворчого мистецтва кличуть до боротьби за прекрасне, відіграють велику роль в повсякденному житті. Талант розуміти і тонко відчувати прекрасне в образотворчому мистецтві, а у деяких дітей і талант створювати прекрасне в живописі, скульптурі, графіці, паперопластиці, малюванні починає формуватися в процесі особистої творчої діяльності, в процесі ознайомлення з образотворчим мистецтвом.
У І розділі даної роботи ми розкрили роль і місце гуртка з образотворчого мистецтва в загальноосвітніх школах, приділили увагу врахування вікових особливостей у побудові занять в гуртках образотворчого мистецтва, визначити мету і завдання гуртка.
У Розділі ІІ ми досліджували виховання школярів засобами народного мистецтва. Також дослідили етноестетичне виховання школярів засобами народного образотворчого мистецтва, роль гуртків образотворчої діяльності в корекційному навчанні дітей з особливими потребами та методи розвитку творчих здібностей під час занять в гуртках.
У Розділі ІІІ даної роботи ми досліджували інноваційно-освітню діяльність педагога в галузі організації образотворчої діяльності дітей, інтерактивні методи навчання на уроках образотворчого мистецтва, розвиток творчих здібностей учнів в гуртках образотворчого мистецтва (з досвіду роботи вчителя), поради досвідчених вчителі щодо використання методів диференціації та індивідуалізації в гуртках образотворчого мистецтва.
Тож, вважаємо, що мета, яка ставилася на почалку роботи, досягнута.
При написанні роботи було використано та опрацьовано літературних джерел.
В процесі написання отримано грунтовні, системні знання.
Список використаної літератури.
1. Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності. // Дошкільне виховання - 2002, - № 3. - С. 24 - 28.
2. Лист Міністерства освіти і науки України №1/11 - 3765 від 18.11.2002 р.
3. Безруких М.М. Сенсомоторное развитие дошкольников на занятиях по изобразительному искусству. -М., 2001.
4. Ботта Н. и П. Лечебное воспитание детей с двигательными расстройствами церебрального происхождения /Пер. С французского/ Под ред. проф. М.Н.Гончаровой, -М.,1964.
5. Бугуславская З. М., Е.О. Смирнова. Развивающие игры для детей младшего дошкольного возраста.
6. Грошенков И.А. Занятия изобразительным искусством во вспомога-тельной школе. -М.,1993.
7. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: Навчальний посібник. - К.: Академвидав, 2004. - 352с.
8. Духовний світ школяра Москва Учредгід 1961р.
9. Ендовицкая Т. О развитии творческих способностей. - Дошкольное воспита-ние. - 1967 №12. стр. 73-75
10. Журнал для батьків Київ “Просвіта” 2.1992р.
11. Конышева Н.М. «Чудесная мастерская» М. 1996 г.
12. Корчаловская Н., Посевина Г. Комплексные занятия по развитию творческих способностей дошкольников: Методическое пособие. - Ростов н/Д: Феникс, 2003. - 288с.
13. Малышев Д.Ж. «Мастерим сами» М. 1991 г.
14. Образотворче мистецтво Київ “Просвіта” 1992р.
15. Підкурганна Г.О. Художньо-педагогічна підготовка фахівців дошкільного виховання в педагогічному університеті. (Системний підхід). СПб.: НДІХСПбДУ. 1998. - 277с.
16. Педагогіка школи Москва “Просвіта” 1977р.
17. Педагогіка Москва “Просвіта” 1976р.
18. Попова О.В. Становлення і розвиток інноваційних педагогічних ідей в Україні у ХХ столітті. - Харків, 2001.
19. Ростовцев Н.Н. “Методика викладання зображувального мистецтва в школі “, М, Просвещение, 1980
20. Светлов Г. Колыбель японской цивилизации М. 1994 г.
21. Шпікалова Т.Л. “ Народне мистецтво на уроках декоративного малювання “, М;Просвещение,1979.
22. Шульга Л.М. Розвиток творчих здібностей дітей дошкільного віку на заняттях з малювання: конспект лекцій і занять (за матеріалами власного досвіду). - К.: ІСДО, 1995. - 236с.
23. 18. Щеблыкин И.К. «Аппликационные работы в начальных классах» М. 1993 г.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
