За традиційні техніки приймають ті, які вже виправдали себе в процесі навчання і введені до змісту сучасних програм. Нетрадиційні - це нові техніки, досить відомі, але які ще не знайшли широкого застосування, хоч вони можуть бути досить ефективними для зображення певних тем, для розвитку дитячої творчості. На противагу традиційності, не традиційність дає можливість відійти від стереотипів, надати дитині максимальну свободу в її образотворенні. Нетрадиційні техніки досить прості в технічному плані, діти легко їх засвоюють і отримують задоволення від результатів. Вони також дають дітям унікальні можливості для експериментування, пошуків образів, сміливих втілень на папері незвичайних фантазій, вражень, думок.
У процесі спостережень за заняттями з малювання, побудованими на основі інноваційних підходів до технік зображення, майбутні вихователі переконуються, що окремі нетрадиційні техніки створюють особливі виражальні можливості для зображення певних тем або образів. Так, у процесі малювання ялинки технікою “набивання” трикутного контуру клейовим пензлем, вмоченим в зелену фарбу, і подальшим декоруванням її кольоровим клеєм із блискучками навіть діти молодшої і середньої груп здатні створювати досить виразні образи.
Резюме дискусії: нетрадиційні техніки малювання відкривають широкі можливості для розвитку уяви і творчих здібностей дітей, вони описані в мистецькій і методичній літературі, але недостатньо дослідженими є зміст малюнків, що можна виконувати кожною конкретною технікою, і методика застосування технік у малюванні дітей різних вікових груп.
На підставі знань теорії і практики нами була сформульована гіпотеза інноваційного пошуку, ефективний розвиток творчих здібностей дітей у процесі малювання нетрадиційними техніками можливий за таких умов: усвідомлення дітьми художньо-естетичної основи нетрадиційних технік малювання, розуміння їх естетично-прикладного значення, доцільності використання в зображенні певних тем; порівняльного використання в практиці традиційного і нетрадиційного способів малювання для формування самопереконань дітей.
Наші наукові пошуки були спрямовані на розв'язання такого завдання: розробити і перевірити в експерименті програму роботи, спрямовану на ефективний творчий розвиток дітей на заняттях з малювання нетрадиційними техніками.
Для іллюстрації наведено приклад програми, розробленої однією студенткою для старшої групи дошкільного освітнього закладу:
1. Весняний дощик (малювання по вологому тлу).
2. Красива тарілочка (відбитки губки).
3. Моя фантазія (віддруки від руки).
4. А країні Двуляндії (систематичне передрукування плями).
5. Чарівна мозаїка (малювання на м'ятому папері).
6. Що ми бачили у лісі? (малювання несумісними матеріалами)
7. Нитка-чарівничка (ниткографія).
8. Килимова доріжка (малювання удвох на смужці паперу).
9. Малюнок-загадка (малювання через копіювальний папір).
10. Клякса-малякса (роздмухування клякси за допомогою трубочки).
Малювання творчих тем нетрадиційними техніками вимагало суттєвих змін у методиці роботи з дітьми. У ній вдало поєднувались творчі завдання різної складності, технічні хвилинки, ігри та вправи художнього змісту, художнє експериментування. Від заняття до заняття діти здобували унікальний досвід творчої самореалізації , вони досліджували, фантазували, поєднували знайомі елементи в нові комбінування, почували себе до певної міри чаклунами та творцями.
Нами були виявлені певні позитивні зміни в художньо-творчому розвитку дітей під впливом застосування нетрадиційних технік малювання і методів активізації їх особистих творчих зусиль. Якщо на початкових заняттях ми спостерігали розгубленість і безпомічну метушню в діяльності дітей, то в подальшому - більш самостійні, впевнені й активні художньо-пошукові дії. Вони щиро раділи з приводу своїх знахідок і відкриттів, розповідали про них один одному і вихователям.
Більш активною і продуктивною стала асоціативна уява дітей, оскільки застосовувані нами техніки малювання переважно базувались на домальовуванні нанесених, розмитих, розбризканих, роздмуханих плям різної форми, величини, кольору, конфігурацій, унаслідок чого і створювались нові образи в малюнках. У намальованому нетрадиційними способами діти навчились вичленовувати і бачити предмети й об'єкти навколишнього світу.
До творчих здобутків також можна віднести урізноманітнення індивідуальних задумів малюнків як крок до подолання їх одноманітності і шаблонності.
Учасники проблемної групи здобули переконання, що малювання нетрадиційними техніками є дуже цікавим і доступним для дітей видом діяльності, за допомогою якого можна створювати предметні, сюжетні і декоративні зображення. Це малювання приваблює їх більш легкими способами виконання, якісними результатами, свободою дій, швидкими темпами роботи. Щоб творчість дітей була більш продуктивною і цікавою, приносила їм багато задоволення, педагоги мають створювати радісну, спокійну атмосферу самодіяльності, яка сприятиме проявам дитячої свободи і розкутості в малюванні.
Участь студентів у роботі наукових проблемних груп сприяє кращому засвоєнню ними навчального матеріалу, набуттю професійних умінь і навичок інноваційно-пошукового спрямування, які не виробляються при прослуховуванні лекцій та вивченні науково-методичної літератури. Дослідницька діяльність у проблемних групах учить бачити пріоритетні напрямки реформування сучасної освіти, шукати власні шляхи і способи розв'язання актуальних педагогічних проблем, проявляти ініціативу, приймати нестандартні педагогічні рішення.
3.1. Новітні методи навчання на уроках образотворчого мистецтва
Специфіка такого предмета, як образотворче мистецтво, дозволяє вчителю широко використовувати інтерактивні методи та нестандартні форми організації уроку, які дають змогу підвищити ефективність засвоєння знань, поліпшити контроль над виконанням завдань, викликати у дітей інтерес до навчання.
Для ефективного застосування інтерактивних методів на уроках образотворчого мистецтва педагог повинен старанно планувати свою роботу, щоб:
- дати учням завдання для попередньої підготовки: прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання. Поспостерігати за явищами природи або довкілля;
- дати учням завдання для попередньої підготовки: проч. На одному занятті можна використання один. Максиму - два інтерактивні методи, а не їх калейдоскоп;
- дуже важливо провести спокійне, глибоке обговорення за підсумками інтер-ї вправи;
- визначення хронометраж, й можливості відповіді виробити критерії оцінки ефективності занять;
- передбачити різноманітні методи для привернення уваги учнів, на лаштування їх на роботі, підтримання дисципліни цьому можуть сприяти різноманітні вправи-розминки, письмовий розподіл ролей у групах.
Розглянемо основні інтерактивні методи роботи на уроках образотворчого мистецтва.
Починаючи урок, учитель має на меті налаштувати учнів на вивчення тієї чи іншої теми, тому звертається до життєвого досвіду учнів, до знань. Набутих на попередніх уроках.
На етапі актуалізації опорних знань доцільно використані такі методи як “Ланцюжок”, “Пінг-понг”, і побудова асоціативного куща, “Так - ні”, використання сигнальних карток.
“ТАК - НІ”
Розгляньмо застосування гри “так-ні” на уроці з теми “Рельєфна комп.” (5 кл. “Єра” Вчитель ховає зразок або фото рельєфної композиції учнів відгадати, про що йтиме мова на уроці ставлячи запит, які вимагають від учительки тільки відповідей “так” - чи “ні”.
Учні можуть ставити запит:
- Це твір живопису (графіки, с-ри, ..)?
- Це об'ємна с-ра?
- Цке с-ра на площині?
- Це рельєф?
Якщо знайдено учнями відповіді, вчитель показує класу зразок і оголошує тему уроку. Цей прийом вчить пов'язувати розрізнені факти, систематизувати наявну інформацію, сприяти зміцненню здобутих знань.
Асоціації. Побудова асоціативного куща.
Цей метод полягає в тому, щоб за короткий проміжок часу учні пригадують та сформують засвоєні раніше знання з теми, запропоновані учителем. Дані відповідають формі коротких тез заг. на дошці навколо розглянутого поняття чи явища. Результатом є схема-опора.
Наприклад з теми “Портрет” (схема 1)
(Схема 2).
Для ознайомлення молодших школярів із поняттям теми та хол. кольори можна запропонувати такі завдання: уявити себе у гостях у Сонця.
Наступні завдання для учнів: 1. Описати палац та буд. Сонця, вик., найб. к-ть назв кольорів. 2. З набору різнокол. карток вибрати ті, колір яких підходить до забр. палацу Снігової Королеви. 3. Розм. картки відповідних кол. навкол. зобр. палацу і буд. (на дошці). 4. Зробити висновок на розподіл кольорів на холодні та теплі.
Урок -конкурс.
Конкурс - вид ігрового методу, що розкриває великі можливості для викор. роб. згрупами. Кожна група прагне зробти кращий зразок вик. того самого завд. Наприклад: наур. з теми: “Мова арос-лос образів. Буд. казк. героя”. поділяємо учнів на групи, пропонуємо групам однакові набори частин споруд та арх.-их деталей із картону. Вчитель повідомляє професію або вид діяльності казкового героя.
Завдання:
1) змоделювати буд.. із запропонованих частин; 2) приклеїти частини на аркуш, оздобити будинок придуманими або домальованими деталями, так щоб він відповідав характеру та професії казкового мешканця; 3) підготувати усний захист проекту.
Учитель аналізує роботи і (передає) визначає групу - переможця.
3.2 Розвиток творчих здібностей учнів в гуртках образотворчого мистецтва (з досвіду роботи вчителя)
Педагогічний аналіз занять у гуртках для учнів 5-7 класах, позакласних вихованих заходів, психолого-педагогічне тестування учнів та батьків цих вихованців, співбесіди з колегами по роботі, вивчення класної та шкільної документації свідчать, що вчитель-методист ЦДТЮ „Соняшник” Зоренко А. М. - творчий, ініціативний, відданий своїй роботі майстер педагогічної справи.
Глибокі знання, постійний пошук нестандартних, нетрадиційних форм навчання та виховання, відповідальність, любов до дітей дають їй можливість працювати на високому професійному рівні. І тому кожен урок образотворчого мистецтва стає для учнів відкриттям, новою сторінкою на шляху пізнання світу прекрасного. Нового. Незбагненного. Образне, кольорове сприйняття світу, яке вчителька відкриває своїм вихованцям, зменшує працювати їхню фантазію, уяву, розвиває просторове мислення. Розумові та пізнавальні здібності. Іншими словами - вона формує особистість.
Вчитель виховує в дітей естетичні смаки та погляди на принципах народної естетики та на кращих надбаннях цивілізації, що дозволяє примножувати культурно-мистецькі надбання народу.
Часто, перед тим, як повідомити те чи інше завдання, вона викликає відповідну емоцію і турбується про те, об вона була пов'язана з новим знанням, бо тільки те знанням, бо тільки те знання можна прищепити, яке пройшло крізь почуття учнів. Завдання педагога - розбудити в кожній дитині прекрасне, добре, гарне засобами також ж доброї і прекрасної музики, яка зможе настроїти не тільки окремого учня, а й весь клас на певну хвилю, примусити прислухатися до своїх власних хвилювань і почуттів, навчитися осмислювати їх. Але для того, щоб музика на уроці образотворчого мистецтва виконала свою роль, вчителька ще поступово вчить учнів не тільки слухати й сприймати її, а й переживати її зміст. Тому на цих уроках музика є не допоміжним, а рівноправним засобом естетичного виховання. Музичний супровід створює особливий художній світ - світ високих почутті, високого емоційного напруження, допомагає створити творчу атмосферу під час малювання. Це буває або просто приємна і спокійна музика, яка знімає напругу, або музика, яка спрямована розкрити певну тему. Наприклад, на уроці “Малювання українського національно вбрання” вчителька пропонує учням послухати українські народні мелодії, а коли учні малювали на тему “Козацькому роді нема переводу”, звучала пісня виконанні О.Білозір “Україночка” або Пісню Роксолани”, зміст яких розкриває сутність українського народу, його історичне минуле, менталітет.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
