Прояв акуратності у школярів підвищується (від 6,27 в 1-у класі до 7,81 в 2-у). Проте емоційність має тенденцію до зниження (від 6,73 в 1-у до 6,28 в 2-у класі).

Аналіз розвитку властивостей особистості молодших школярів, що проявляються у фізкультурно-спортивній діяльності, показав, що традиційний учбовий процес з фізичної культури не здійснює цілеспрямованої дії на формування особових властивостей дитини. Позитивну динаміку проявили лише ті властивості особистості, формування яких відповідає віковому періоду (глибина знань, самокритичність) і ті, які безпосередньо пов'язані з фізкультурно-спортивною діяльністю (фізична підготовленість, тактична гнучкість, рухова техніка). Таким чином, для того, щоб процес з фізичної культури дійсно був засобом всебічного і гармонійного розвитку учнів, він повинен бути організований так, щоб в ньому цілеспрямовано розв'язувалися задачі, як фізичного, так і психічного розвитку учнів: формування емоційно-вольової, пізнавальної, мотиваційно-потребнісної, соціально-ціннісної (етичної, естетичної) сфер особистості.

3.2 Дослідження розумового компоненту розвитку молодших школярів

3.2.1 Дослідження шкільної успішності учнів молодших класів

Розумовий компонент розвитку є відповідальним за результати інтелектуальної діяльності людини. Діагностика розумового компоненту розвитку здійснювалася шляхом визначення середнього бала шкільної успішності, що дало змогу охарактеризувати здібності молодших школярів, уміння і навички, які сформувалися в процесі навчання. В результаті аналізу документальних джерел (класні журнали), був виявлений середній бал шкільної успішності кожного школяра, що включає успішність по чотирьох предметах: читанню, рідній мові, математиці і Я і Україна. Найвищий показник шкільної успішності спостерігається в 1-у класі, до 2-го класу він знижується до 3,9 %. Даний факт знаходить підтвердження в роботах Л.І.Божович [5].

У першокласників показники успішності в II півріччі на 4,2 % гірші, ніж в I півріччі, в 2-му класі відбуваються незначні зміни в результаті навчання між I і II півріччями.

Даний факт відповідає твердженням Р.С. Немова [26], в яких вказується на те, що причинами зниження успішності першокласників є, по-перше, процесом їх адаптації до учбової діяльності, де поглиблена і продуктивна робота вимагає від них посидючості, заборона емоцій, зосередженості, підтримки уваги на уроках, а також саморегуляції поведінки. Багатьом першокласникам, на думку автора, явно не вистачає сили волі для того, щоб постійно підтримувати себе в певному стані, управляти собою протягом довгого часу. Другою, не менше важливою причиною є те, що багато дітей приходять в школу не тільки не підготовленими до нової соціально-психологічної ролі, але і із значними індивідуальними відмінностями в мотивації, знаннях, уміннях і навичках, що робить навчання для одних дуже легкою, нецікавою справою, для інших надзвичайно важким (і внаслідок цього також нецікавим) і лише для третіх, які не завжди складають більшість, - таким, що відповідають їх здібностям.

Таким чином, проведений нами аналіз успішності молодших школярів підтверджує встановлені факти зниження успішності учнів від 1-го до 2-го класу.

3.2.2 Дослідження фізкультурно-валеологічної освіченості молодших школярів

Для визначення навчальних досягнень в області знань і уявлень про фізичну культуру, спорт, оздоровчу діяльність і загальну освіченість молодших школярів використовувався тест фізкультурно-валеологічної освіченості (ТФВО), розроблений Н.В. Матюніною, та С.В. Барбашовим (додаток 2-3).

В результаті проведеного тестування були одержані абсолютні показники фізкультурно-валеологічної освіченості учнів 1-2-х класів. Середнє значення рівня ФВО в 1-у класі складає 17,3 бали, в 2-у - 30,6 бали. Порівнюючи одержані результати з нормованими показниками ТФВО молодших школярів, виявилося, що абсолютні показники ФВО в учнів 2-их класів ЗОШ № 1 м.Борщова відповідають середньому нормативному рівню, а в учнів 1-х класів - нижче середнього. Одержані дані свідчать про те, що, ймовірно, в дошкільних установах, після закінчення яких діти приходять в школу, фізкультурно-валеологічній освіті не приділяється належної уваги. Проте традиційний загальноосвітній процес сприяє формуванню в учнів 2-х класів середнього рівня фізкультурно-валеологічної освіченості.

Досліджуючи динаміку абсолютних показників ФВО за період навчання в початковій школі, слід зазначити про їх значний приріст (55,5%) від першого до другого року навчання. Це свідчить про високий ступінь навчання школярів, характерної для дітей на початку навчання.

При порівнянні абсолютних показників ТФВО учнів 1-2-их класів ЗОШ №1 м. Борщова з результатами учнів молодших класів ЗОШ №2 видно, що рівень ФВО першокласників ЗОШ №2 достовірно вищий (р<0,05), ніж у першокласників ЗОШ №1, проте середні абсолютні показники учнів 3-іх класів істотно не відрізняються (р>0,05) .

Результати проведеного тестування фізкультурно-валеологічної освіченості говорять про наявність середнього рівня ФВО в учнів 2-х класів і нижче середнього - в учнів 1-х класів.

3.3 Дослідження змін фізичної підготовленості молодших школярів

Для оцінки фізичного компоненту розвитку школярів необхідною дією є визначення рівня фізичної підготовленості [13].

Аналіз науково-методичної літератури показав, що в контроль фізичної підготовленості школярів необхідно включати контрольні вправи, що характеризують рівень базових якостей (швидкісних, силових, швидкісно-силових здібностей, гнучкості, витривалості).

Контрольні випробування проводилися для визначення стану фізичного компоненту розвитку школярів третіх класів. За основу оцінювання бралися контрольні нормативи (тести), рекомендовані типовою учбовою програмою з фізичного виховання із спрямованим розвитком рухових здібностей [39]. Оцінювався рівень розвитку:

*швидкісних здібностей: біг на 30 метрів;

*координаційних здібностей: човниковий біг 3x10 метрів;

*швидкісно-силових здібностей: стрибок в довжину з місця;

*витривалості: шестихвилинний біг;

*гнучкості: нахил вперед з положення, сидячи на підлозі.

Після проведених контрольних випробувань були одержані показники абсолютних значень розвитку рухових якостей і середньорічні темпи приросту показників учнів 2-их класів (табл. 3.1)

Таблиця 3.1

Абсолютні значення і показники приросту фізичної підготовленості учнів 2-го класу ЗОШ №2 за навчальний рік

Зіставляючи одержані результати з нормативами, представленими в програмі фізичного виховання, можна відзначити, що початковий рівень розвитку рухових якостей у хлопчиків і дівчаток в прояві швидкісних, швидкісно-силових здібностей і гнучкості, в більшості випадків відповідає середньому нормативному рівню фізичної підготовленості для учнів 7-8-річного віку, а витривалість і координаційні здібності - високому рівню підготовленості.

При порівнянні показників приросту в розвитку швидкісних якостей і витривалості, були одержані наступні результати. Середньорічний приріст показників швидкості у хлопчиків 2-го класу середньої школи №2 складає 3,3%. У дівчаток спостерігається ідентична тенденція змін темпів приросту (4,81%).

На фоні не високого рівня розвитку координаційних здібностей у третьокласників наголошується приріст показників до закінчення навчального року у хлопчиків лише на 1,1%, у дівчаток - не змінюється.

Абсолютний приріст показника розвитку гнучкості у хлопчиків 2-го класу склав 8,9%. Аналізуючи темпи приросту гнучкості у дівчаток, спостерігається зростання показників від 11,5 см на початку навчального року до 13,2 см - вкінці. Середній абсолютний показник приросту склав відповідно - 13,8 %

Вивчивши рівні розвитку фізичних якостей учнів 2-х класів були підтверджені дані, одержані в результаті порівняння середніх показників розвитку рухових здібностей з нормативами. Так, у більшості молодших школярів 2-го класу - середній рівень розвитку швидкості, швидкісно-силових здібностей та гнучкості, високий рівень розвитку координаційних здібностей і витривалості.

Таким чином, можна зробити висновок, що у школярів молодших класів, яких ми досліджували, спостерігаються початкові середні показники розвитку швидкісних, швидкісно-силових здібностей і гнучкості. Високі показники розвитку координаційних здібностей і витривалості.

3.4 Дослідження показників здоров'я молодших школярів

Аналізу піддалися учні, які мали захворювання грипу і ГРЗ, кількісна характеристика захворюваності і їх зміни на різних етапах початкового навчання.

Одним з показників, що характеризують прояв опірності організму школярів до несприятливих чинників зовнішнього середовища, є захворюваність органів дихання, яка займає перше місце в числі загальної захворюваності [14].

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9