Спостереження переконують, що зміст правових норм викликає у молодших школярів великий інтерес. Вимоги законів, як і моральних норм, у них не викликають сумнівів у необхідності їх дотримання, вони добре їх запам'ятовують і всі хочуть їх виконувати.
Оскільки загальні норми поведінки, які стали законами нашої країни, дуже лаконічні, у практичній роботі зі школярами вони вимагають деталізації.
З огляду па вищесказане, у процесі правового виховання молодших школярів не варто захоплюватися детективними історіями. Корисний для школярів правовий матеріал сприймається ними надто поверхово, а захоплюючий сюжет заслоняє правильну моральну оцінку подій і явищ. Краще використовувані позитивні приклади, подані в цікавій формі. Спираючись на позитивний морально-правовий досвід учнів, учитель повинен підкреслювати творчий характер українського права, домагатися сприйняття права не як системи заборон, а як важливого регулятора суспільних відносин і діяльності кожною громадянина України.
В основі вчинків молодшого школяра лежать відповідні ставлення. Навіть знаючи і правильно визначивши своє ставлення до хорошого чи поганого, діти часто не діють відповідно з наявними у них знаннями і сформованими ставленнями. Це вікова особливість дитини, яка вчиться зіставляти наявні у неї поняті я і уявлення із житіям, реальними вчинками, конкретною поведінкою.
Використання модельованих ситуацій допомагає молодшому школяреві долати обмеженість свого власного кругозору, формує різні елементи соціального досвід). Таким чином, учень готується до правомірної поведінки у тих випадках, з якими йому ще не доводилося стикатися. Тому для даного віку важливо зробити акцент на вправляння в цих ситуаціях.
У процесі правовиховної роботи учнів використовують і метод переконання з примусом. Суть нього методу полягає в тому, що у правовиховній роботі, крім засобів переконання, у необхідних випадках застосовуються і засоби примусу (покарання учня). Поєднання переконання з примусом залежить від рівня правової свідомості учнів. З підвищенням її потреба в застосуванні примусу відпадає.
Систематичне роз'яснення правил поведінки, формування переконання у необхідності даних норм має бути одним з основних методів правового виховання.
Знання, одержані молодшими школярами на виховних заняттях, у порівнянні з їх власними спостереженнями, відіграють важливу роль у їх світоглядному, моральному і правовому вихованні, формуванні їх правової культури.
2. Дослідно-експериментальна робота
2.1 Аналіз масового педагогічного досвіду формування правової культури
Одним із завдань нашого дослідження було вивчення масового педагогічного досвіду формування правової культури школярів.
Під поняттям «педагогічний досвід» розуміють сукупність знань, умінь і навичок, здобутих у процесі практичної навчально-виховної роботи.
Опираючись на науковий фонд з проблеми правового виховання та на сутність поняття «педагогічний досвід», спробуємо охарактеризувати у загальних рисах масовий педагогічний досвід формування правової культури молодших школярів.
Нашу увагу привернув досвід роботи загальноосвітньої школи №5 м. Біла Церква Київської області, де розроблено проект «Правова освіта», який передбачає формування масового вищого рівня правової культури особистості, виховання емоційно оцінного ставлення до права і правопорядку, вміння жити з людьми і серед людей, орієнтуючись на норми права і дотримання закону.
Автори «Правової освіти» передбачають створення системи правового виховання з 1 до 12 класу, яка побудована з урахуванням вікових та психологічних особливостей школярів, а головне - у відповідності до вимог часу та потреб суспільства. І як результат, як зазначають педагоги цієї школи, упродовж останніх років жоден учень не стоїть на обліку у дитячій кімнаті міліції. Якщо на початковому етапі формування правової культури відбулося тлумачення тих або інших законів, то в процесі реалізації проекту «Правова освіта» учнів спрямовують на роздуми, спонукають ставити юридичні запитання.
У даному проекті нашу увагу привернула логічність, чіткість, послідовність та наступність правового виховання.
Педагог С. Онищук (м. Івано-Франківськ) вважає, що ефективний вплив на формування правової свідомості молодших школярів мають заняття на такі теми: «Як чинити з бійкою», «Наодинці вдома», «Дитячі примхи», «Щоб не сталося лиха» тощо.
Під час проведення виховних заходів з правового виховання, вчителька звертає увагу й на економічно-правове виховання та проводить заняття на теми: «Казки про податки», «Що значінь жити красиво», «Хочу і можу?» тощо.
Безумовний інтерес з проблеми викликає педагогічний досвід вчителя-методиста загальноосвітньої школи №37 м. Херсона Великої Олександри. Вчителька своїм завданням вважає домагання наповнити організаційно-методичним змістом роботу з доведення до дітей головних завдань Конвенції.
Вчителька пропонує при формуванні правової культури учнів початкових класів використовувати такі методи як:
- метод переконання;
- позитивний приклад;
- метод залучення;
- методи одобрення (похвали) та осудження;
- методи по греби і контролю за поведінкою;
- метод переключення.
Вагомий внесок у науковий фонд по правовому вихованню молодших школярів, формуванню правової культури зробила вчителька початкових класів Старожильської школи Волинської області М. Ковальчук. Вчителька переконалась в ефективності методу вправ для формування правової культури молодших школярів. Вона пропонує свою розроблену методику вивчення прав людини для дітей початкової школи, що базується в основному на побудові занять такого роду, де основним методом виховання правової культури школярів є метод вправ.
Безумовний інтерес з проблеми викликає педагогічний досвід вчителя початкових класів Олександрівської школи №2 С. Павловської (Кіровоградська область). Вона, разом з психологами даної школи, розробили програму право виховання в молодшій школі, мета якої - ввести до шкільного навчального плану знання про світові демократичні цінності, про права людини, навчити спілкуватися та використовувати свої уміння у відкритому, толерантному світі, виховувати дітей громадянами країни і світу. Було визначено дві форми діяльності:
1) спілкування та співробітництво, розробка методики з керівництва щодо практичної діяльності;
2) права людини як фундаментальні принципи цього співробітництва та існування.
Вони, при роботі з учнями використовують форму роботи в маленьких групах, тому що в таких умовах легше контролювати ситуацію, моделювати стосунки в компанії друзів, у школі, між однолітками. Це дозволяє вести відкриті діалоги, вільно обмінюватися думками, обговорювати та дискутувати. Учні пізнають самих себе.
Позитивні практичні результати буди отримані у класах, де посилено велася дана робота. Протягом зустрічей у групах (двічі на тиждень) учні накопичували досвід різних галузей життя суспільства, разом обговорювали соціальні норми, пропонували та виробляли моделі поведінки. Допомагали при цьому також вправи, рольові ігри, сценарії, участь в обмірковуваннях та пошук рішень особистих проблем удома
Таким чином, вивчаючи ці різні методики, звернувши увагу на їх позитивні результати та доповнивши власними міркуваннями з даної проблеми, ми виокремили певні шляхи правовиховної роботи, що увібрали в себе кращі традиційні методи та новаторські пропозиції. Ці шляхи ми і запропонуємо у експериментальній частині.
2.2 Методика експериментального дослідження
Практичне обґрунтування наведених вище теоретичних положень ми здійснювали у процесі формуючого експерименту, де відбувалося цілеспрямоване і систематичне формування правової культури та правових уявлень молодших школярів. В основному експериментальні завдання реалізовувалися під час різноманітних форм позакласної роботи.
Що стосується етапів експериментального дослідження, то на теоретичному етапі, який відбувся протягом 2007-2008 навчального року, була визначена проблема, предмет та об'єкт наукового дослідження, наукова проблема. Також відбувалося вивчення педагогічної і навчально-методичної літератури з проблеми дослідження. Важливим засобом вивчення даного питання було вивчення досвіду роботи вчителів початкових класів з питань правового виховання учнів.
У процесі проведення практичного етапу експериментального дослідження протягом 2008-2009 навчального року, були розроблені та практично втілені в експериментальному класі шляхи реалізації гіпотези дослідження, та зроблено узагальнення експериментальних даних.
Експериментальне дослідження проводилося у 3-х класах. Формуючим експериментом було охоплено 19 учнів експериментального класу, а одержані результати порівнювалися із показниками сформованості правової культури 22 учнів контрольного класу (учні контрольного класу не брали участі у цілеспрямованому експериментальному процесі правового виховання).
У процесі експериментальної практика використовувалися найрізноманітніші методи і форми правового виховання молодших школярів. Визначальним для вирішення вибору кожної з них в конкретному випадку був зміст правової інформації, характеристика контингенту школярів і знання виховних завдань, актуальних для даного колективу. За всіх цих експериментальних умов мова йшла не про разові виховні заходи, а про тривалу діяльність, в якій були забезпечені послідовність, взаємозв'язок і взаємопідсилення виховних заходів.
У правовиховній роботі з молодшими школярами використовувалися різні методи і форми роботи. Особливе місце серед них займали словесні методи (роз'яснення, розповіді, бесіди, читання творів літератури та інші).
Найбільш уживаним методом, який ми використовували в експериментальних групах, було роз'яснення. Суть цього методу полягає у з'ясуванні суті правових понять, фактів, явищ. До цього методу ми вдавалися найчастіше тоді, коли треба поінформувати учнів про зміст нових для них правових понять, розкрити їх суть, ознаки, зв'язки, практичне значення. Так ми через роз'яснення схиляли дітей до розуміння й дотримання законів України, норм і правил громадського співжиття, дотримання громадського порядку, роз'яснювали правила для учнів, правила дорожнього руху, протипожежні правила та інше.
Ефективним методом правового виховання молодших школярів була й розповідь - усне, словесне повідомлення вчителя про когось чи що-небудь. Теми розповідей були різні: про правоохоронців, про позитивні вчинки учнів чи дорослих й інше. Ми враховували: для того, щоб розповідь мала виховний вплив на учнів, вона насамперед повинна бути яскравою, емоційною, викликати у дітей почуття, справляти на них враження. Учні охоче слухали розповіді вчителя чи інших людей тоді, коли вони торкалися життєвих питань, викликали у дітей довіру, готовність співпереживати.
Дієвим методом правового виховання була бесіда. Вона мала різне призначення. Так, бесіда-повідомлення мала на меті дати дітям відомості про історію виникнення тих чи інших правових норм і правил поведінки, ознайомити з правовими нормами з тих чи інших галузей права, конституційними правами і обов'язками громадян, переконати в необхідності їх дотримання, збагатити школярів прикладами правомірної поведінки людей у різних життєвих ситуаціях.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11
