5. Аналіз холістичного, тоталогічного та синергетичного підходів щодо концепції розвитку постнекласичної системи освіти виявив взаємодоповнюваність цих підходів і необхідність їх комплексного впровадження в систему освіти, що сприятиме становленню людини, здатної до коеволюційних перетворень. На нашу думку, це стане можливим завдяки ноосферизації людського мислення, а цього можна досягти шляхом становлення екологічного мислення на основі ідей глобального еволюціонізму, що базується на концепціях історизму, коеволюції, екософії та екодіяльності.
6. Теоретично обґрунтовано, що впровадження етичних засад у різних галузях наукового знання в постнекласичний період розвитку наукового знання приведе до поглиблення взаємозв'язку глобалізації та етизації знання як двох взаємопов'язаних процесів.
7. Доведено, що екологічна освіта й екологічне виховання мають базуватися на таких методологічних засадах, як інактивоване й ситуаційне пізнання та інтеграція знань; світоглядний плюралізм; гуманістична і моральна спрямованість.
8. Обґрунтовано, що для української нації є характерним наявність специфічних рис екологічної свідомості, одна з яких - кордологізм, який протиставляється західному світоглядному принципу раціоналізму. Тому, на нашу думку, у постнекласичному періоді розвитку екологічної науки бажаним є синтез кордологізму з раціоналізмом. Це поєднає раціонально-наукове ставлення до природи з емоційним, сердечним, екзистенційним, що зумовлюється українською традицією в підході до розвитку екологічної освіти.
СПИСОК ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ, ОПУБЛІКОВАНИХ У ФАХОВИХ ВИДАННЯХ
1. Книш І. В. Еволюція екологічного знання: класика, некласика, постнекласика // Філософські науки: Зб. наук. праць. - Суми: СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2004. - С. 103-109.
2. Книш І. В. Екофілософія в сучасному науковому дискурсі // Філософські науки: Зб. наук. праць. - Суми: СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2005. - С. 101-109.
3. Книш І. В. Теорія В. І. Вернадського про біосферу та ноосферу: сучасні концептуальні виміри // Практична філософія. - 2005. - № 3. - С. 77-80.
4. Книш І. В. Становлення метабіоетики як сучасної етики науки та освіти // Філософські науки: Зб. наук. праць. - Суми: СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2007. - С. 122-128.
5. Книш І. В. Проблеми становлення сучасного освітнього дискурсу // Філософські науки: Зб. наук. праць. Вип. 2. - Суми: СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2007. - С. 134-146.
АНОТАЦІЯ
Книш І. В. Екологічне знання в сучасному освітньому дискурсі. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук зі спеціальності 09.00.10 - філософія освіти. - Інститут вищої освіти АПН України. Київ, 2008.
У дисертації досліджено засади накопичення, систематизації та розвитку екологічного знання в докласичному, класичному та постнекласичному періодах розвитку наукового знання. У класичний період увага дослідників була зосереджена на об'єкті дослідження, а засоби діяльності залишалися поза увагою. Усе це відбувалося з позиції монологу людини по відношенню до природи. У некласичний період зароджується екологія як наука та формується уявлення про ноосферу, постає проблема “діалогу двох культур”. Вирішити це питання щодо розриву між гуманітарними та науками про природу може, на нашу думку, екологія, оскільки вона має подвійний статус природничого та гуманітарного знання. У постнекласичний період розвитку екологічного знання постала проблема перегляду методів пізнання, при якому не відбувалося б руйнації предмета дослідження. Для цього в наукове знання має вводитися етика відповідальності за діяльністю людини.
Однією з умов створення екологічного мислення, а в подальшому і ноосферного мислення, може стати екологізація освіти та виховання. Для цього в дослідженні проаналізовані підходи щодо розвитку поснекласичної освіти та виховання у світлі холістичної, тоталогічної та синергетичної концепцій, запропоновані підходи щодо екологізації освіти і виховання з урахуванням кордологічних ідей українського суспільства.
Ключові слова: постнекласика, екологічне знання, екологічна освіта, екологічне виховання, макроетика, холізм, тоталогія, синергетика, освітній дискурс, кордологізм.
АННОТАЦИЯ
Кныш И. В. Экологическое знание в современном образовательном дискурсе. - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата философских наук по специальности 09.00.10 - философия образования. - Институт высшего образования АПН Украины. Киев, 2008.
В диссертации исследованы основы накопления, систематизации и развития экологического знания в доклассическом, классическом и постнеклассическом периодах развития научного знания.
В классический период развития экологического знания основу наук о природе составляли законы механики. При этом разум был дистанцирован от вещей, которые познавались и детерминировались только лишь качествами и характеристиками исследуемых объектов. Внимание исследователей сосредотачивалось на объекте изучения, а способы деятельности не принимались во внимание. Всё это происходило как монолог человека по отношению к природе.
В неклассический период развития экологического знания зародилась сама экология как новое научное направление, а также формируется представление о ноосфере как сфере разума. В этот период развития экологического знания встаёт проблема “диалога двух культур”. На наш взгляд, решить вопрос о преодолении разрыва между гуманитарными науками и науками о природе может экология, так как она имеет двойной статус естественнонаучного и гуманитарного знания.
В постнеклассический период развития экологического знания становиться актуальной проблема пересмотра тактики познания, при котором не происходило бы разрушения предмета исследования. Для этого в научное знание вводится этика ответственности за деятельность человека. В этот период рассматриваются не только объекты природы, но и процессы в рамках системы “человек - мир”. Все процессы стали исследоваться с учётом взаимосвязей, что, в свою очередь, способствовало появлению нового мышления. Экологическая ситуация, которая сложилась в постнеклассический период развития науки характеризуется как катастрофическая и апокалиптическая. В этой связи одним из путей выхода из кризисной ситуации, на наш взгляд, может стать мышление, основанное на новой картине мира, которая включает в себя идеи коэволюции, историзма, экософии, экодеятельности.
Одним из условий выработки экологического мышления, а в дальнейшем и ноосферного мышления, может стать экологизация образования и воспитания. Для этого в исследовании проанализированы подходы, которые существуют в постнеклассической системе образования. Современная система образования требует внедрения новой модели, что обуславливает необходимость обращения внимания учёных к достижениям в сфере образования, философии и экологии. Зарубежные исследователи в области образования выделяют несколько течений, которые существуют в постнекласической системе образования. Представители прагматизма и реализма отдают предпочтение изучению наук о природе, представители идеализма, энциклопедизма, эссенциализма и экзистенциализма отдают предпочтение изучению гуманитарных дисциплин. Объединить этот разрыв между гуманитарными науками и науками о природе предлагают отечественные и российские учёные. Холистическая концепция доказывает, что экологическое образование может быть основано на принципе “опережающего развития”. Холизм настаивает на преобразовании человека из случайного и отстранённого наблюдателя в необходимого и существенного активного деятеля. Тоталлогическая концепция утверждает, что постнеклассическое образование должно сформировать человека, который бы мог отвечать за свои поступки, понимая при этом, что мир и человек - одно целое.
Сторонники синергетической концепции считают, что её внедрение в образование может создать новую методологию понимания конструктивных принципов экологизации образования и воспитания.
В постнеклассический период развития экологического знания возникает проблема пересмотра методов познания, при котором не происходит разрушения предмета исследования. Для этого в научное знание вводится этика ответственности за действия человека.
Что же касается решения экологических проблем в Украине, то для украинской нации характерным является наличие специфических черт экологического сознания - кордологизм в отличие от западной мировоззренческой парадигмы рационализма. Поэтому в постнеклассическом периоде развития екологического знания и образования основополагающим принципом становится кордологизм, как определённый синтез эмоционального и рационального который основывается на украинской ментальности и экофильности украинского народа. Следовательно возникает потребность расширения сферы экологического образования и воспитания, при которых будет задействована эмоциональная сфера учеников не только на дошкольном, школьном уровне, но и на уровне высших учебных заведений.
Таким образом, учитывая этнокультурный компонент, современное экологическое образование должно базироваться на таких методологических принципах: инактивированное познание и интеграция знаний; мировоззренческий плюрализм; гуманистическая и моральная направленность; кордологизм.
Ключевые слова: постнеклассика, экологическое знание, экологическое образование, экологическое воспитание, макроэтика, холизм, тоталлогия, синергетика, образовательный дискурс, кордологизм.
SUMMARY
Knysh I. V. Ecology Studying in Contemporary Educational Discourse Manuscript.
The Dissertation on gaining of scientific degree of candidate of philosophical sciences on speciality 09.00.10 - Phylosophy of Education. Institute of Higher Education Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2008.
The bases of accumulation, systematization and development of ecology studying in before classical, classical and post-non-classical periods of the development of scientific study are examined in the dissertation. The researches of classic period examined the object of investigation but the means of activity were beyond their attention. It was caused by monologue between the Man and the Nature. The ecology as a science and knowledge about noosphere were formed in non - classical period, the problem of the dialogue between two cultures also raised up. It is amphesized that ecology can solve the problem of gap between humanities and natural sciences because ecology has double nature of natural and humanities studying. The problem of reconsideration of studying methods appeared in the post-non-classical period of development of ecology studying. For this purpose the ethics of responsibility for human activity was introduced in scientific studying.
Ecologization of education can become the one of the condition of creating ecological thinking and further noosphere thinking. That's why approaches to post-non-classical education and education in form of holistic, totallogic and synergetic conceptions have been analyzed in research. The approaches to ecologization of education concerning cordological ideas of Ukrainian society have been suggested.
Key words: post-non-classics, ecology studying, ecology education, macroethics, holism, totallogy, synergetics, educational discourse, cordologism.
Страницы: 1, 2, 3, 4
