Рефераты. Демократизація контрольно-оцінної діяльності у початковій школі

Словесну характеристику виконання письмової роботи вчитель може здійснювати під час виконання роботи, роздавання зошитів після їх перевірки, в індивідуальних бесідах з учнями, батьками тощо.

З ініціативи методичного об'єднання вчителів початкових класів за рішенням педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу оцінювання навчальних досягнень учнів 2-го класу може здійснюватися в балах відповідно до затверджених Міністерством освіти і науки України та Академією педагогічних наук України критеріїв.

Оцінювання досягнень у навчанні учнів 3-4_х класів з предметів інваріантної складової навчального плану проводиться в балах, з курсів за вибором - вербально (оцінними судженнями).

Вчитель, використовуючи власний педагогічний досвід, творчо повинен підходити до використання рекомендацій, поданих у методичному посібнику «Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи. Методичні рекомендації» [30].

Кількість видів перевірок у кожному класі з кожного навчального предмета та їх назви є орієнтовними. Враховуючи темп засвоєння навчального матеріалу учнями відповідного класу, педагогічну та навчальну доцільність, вчитель визначає періодичність проведення перевірних робіт. Основною вимогою є, щоб усі види навчально-пізнавальної діяльності учнів підлягали контролю.

Критерії з української мови (державної) визначено для предмета, що вивчається в школах з російською мовою навчання. Враховуючи специфіку іншої мови національної меншини, підготовленість учнів до вивчення мови, наявність мовного оточення, вчитель може вносити корективи до відповідних критеріїв.

Відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» [22] вибір форм, змісту та способів проведення поточного оцінювання досягнень учнів у навчанні здійснює загальноосвітній навчальний заклад. У початкових класах, зважаючи на вікові особливості учнів, специфіку змісту навчального матеріалу, поточний контроль є важливим компонентом навчального процесу, що стимулює учнів до учіння.

Тематичний контроль може організовуватися у. різних формах: контрольні письмові роботи, програмові перевірки (тести, перфокарти тощо) виконання практичних робіт тощо. Тематичні оцінки за виконану тематичну роботу виставляються всім учням в одну колонку журналу. Допускається виставлення тематичної оцінки на основі поточних та перевірних (самостійна, контрольна, тести тощо) робіт з певної теми Тоді семестрова оцінка виставляється на основі тематичних та інших оцінок.

Загальним результатом оцінювання учня за певний період часу, протягом якого проводилося вивчення визначеного обсягу матеріалу, є підсумкове оцінювання (за семестр, за навчальний рік).

При заповненні сторінок класного журналу слід користуватися загальноприйнятими вимогами, які зазначено у вказівках до ведення класного журналу.

Результати вербального оцінювання навчальних досягнень з кожного предмета у 1-2_х класах до журналу не заносяться.

З метою забезпечення оптимального навчального навантаження молодших школярів доцільно скласти графік проведення перевірних робіт протягом семестру. У журналі рекомендується записувати форми контролю (види перевірок): самостійна робота, контрольна робота, диктант, твір, переказ, практична робота, аудіювання, тест тощо.

При оцінюванні в балах доцільно передбачити у журналі після запису результатів перевірної роботи колонку - «корегування» для фіксації результатів навчання окремих учнів після корекційної роботи та запису результатів тих учнів, котрі з різних причин (неприсутність на уроці, відсутність при вивченні теми на попередніх уроках, а мають бажання виконати роботу, тощо) не виконали цю роботу у визначений час.

Результати періодичного контролю (аудіювання, діалогічне, монологічне мовлення, читання, списування тощо) заносяться в окрему колонку лівої сторінки журналу без фіксації дати. На правій сторінці журналу, записуючи поурочні теми, доцільно зазначити день (дні), коли проводився відповідний вид контролю.

При перевірці поточної письмової роботи з будь-якого предмета слід звертати увагу на культуру записів, оформлення роботи, техніку письма. Для цього у зошиті робляться певні виправлення, даються рекомендації. Бали за графічні навички, техніку письма та культуру оформлення письмових робіт виставляються на основі проведення спеціального виду перевірки за критеріями, зазначеними у Методичних рекомендаціях. Періодичність їх проведення може визначати вчитель з огляду на дидактичну необхідність.

Нагадуємо, що систематична перевірка учителем письмових робіт є запорукою формування грамотного письма учнів.

Річний бал з навчальних предметів (крім тих, що підлягають державній підсумковій атестації) у 2-4-му класах є одночасно підсумковим. Допускається виставлення цього балу в двох колонках класного журналу (річний, підсумковий (його ще називають перевідним)) на сторінці з обліку досягнень у навчанні учнів з окремого предмета.

У журналі - на сторінках з обліку досягнень у навчанні учнів з державної мови, читання, математики, мови навчання та зведеного обліку досягнень у навчанні учнів 4_х класів (наприкінці року) записуються бали за семестр, річні, державної підсумкової атестації та підсумкові (перевідні).

Керівництво, контроль та відповідальність за дотримання вимог щодо оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи покладається на заступника директора з навчально-виховної роботи загальноосвітнього навчального закладу.

3. Забезпечення демократизації контрольно-оцінної діяльності в сучасній початковій школі

3.1 Методичні передумови розв'язання досліджуваної проблеми

Щоб докладно охарактеризувати всі методичні передумови розв'язання досліджуваної проблеми ми скористаємось прикладами роботи вчителів-практиків, які використовують у педагогічному процесі елементи демократичної системи оцінювання, проаналізуємо їх діяльність, зробимо відповідні висновки щодо нових методів та форм контролю, які вони пропонують.

Цікавий і заслуговує на увагу експеримент безоціночного навчання, що проводився декілька років під керівництвом педагога Ш.О. Амонашвілі в початкових класах деяких шкіл Грузії.

Проводячи експеримент, грузинські вчені виходили з того, що оцінка-бал недостатньо стимулює навчальну діяльність молодших школярів, для багатьох учнів отримання добрих оцінок стає практично єдиним мотивом навчання. Школярі, які не в змозі досягти гарних результатів, втрачають віру у свої сили, бажання вчитися. Потрібно, щоб не оцінка була основним стимулом до навчання, а саме навчання, пізнання стало для учнів насолодою, радістю.

Вчитель, на думку Амонашвілі, в початкових класах не має ставити балів, хоча щоуроку, постійно оцінювати учнів з допомогою оціночних суджень; практикуються і колективні оціночні судження самих дітей. З І класу на кожного учня заводиться характеристика, у яку два рази на рік вносять уточнення у зв'язку з успіхами чи пробілами в знаннях, на які слід звернути увагу батькам та самим дітям.

Безоціночне навчання Амонашвілі в початкових класах дало позитивні результати: діти вчились добре, навчання приносило їм радість, мотивом навчання став інтерес до здобуття нових знань.

На уроках Г.А. Рибальченко (СШ №52 м. Ростов-на-Дону) утвердилась така форма оцінювання виконання самостійних робіт, як самооцінка. Діти оцінюють свої роботи значками +, -, Х. Значення цих значків дітям відомо [41].

«Як оптимально оцінити роботу маленького хлопчика чи дівчинки, які добросовісно збирали матеріал, підбирали ілюстрації, які талановито склали твір із власними роздумами, спостереженнями?» - таке питання ставить перед собою Е. Потапова, вчителька початкових класів загальноосвітньої школи №1027 м. Москви.

З цією метою вона використовує елементи педагогіки успіху, зокрема оптимістичні за своїм характером оціночні судження: «Саша, мій маленький друже, як багато радісних хвилин ти мені подарував…». Використовує вона і різні знакові форми оцінювання.

«Іншим разом оцінка твору буде винесена прямо на його обкладинку, чи схована всередині малюнка, який дитина вирізала із журналу: ну ж бо, відшукай свою оцінку!» - пише Е. Потапова.

У статті А. Є. Адріанової «Індивідуальна самостійна робота над помилками» представлено цікавий досвід обліку успішності учнів, який пов'язаний із прагненням вчителя надати конкретну допомогу кожному учневі у виправленні допущених помилок.

Настінна таблиця «Облік грамотності учнів» є аркушем цупкого паперу з переліком прізвищ учнів даного класу і пронумерованими графами, які мають заголовки граматичного матеріалу, який повторюється і вивчається знов. Наприклад, в таблиці «Облік грамотності учнів 2 класу» графа 1 має назву «Крапка в кінці речення», графа 2 - «Велика буква в іменах». Остання графа має назву «Яку роботу треба виконати».

Помилки кожного учня позначаються умовним значком у відповідній графі. Незалежно від кількості помилок, які допущені на одне і теж саме правило правопису, у відповідній графі ставиться тільки один значок.

Таблиця «Облік грамотності учнів» вивішується в класі до уроків на наступний день після проведення контрольної роботи» [1, c. 18].

«…В школі Я. Корчака контроль і оцінювання здійснювалось за допомогою очок за виконану роботу. Одне очко діти отримували за грамотно переписану, без виправлень, половину сторінки, половину сторінки обчислених прикладів, гарний малюнок, виготовлену з паперу чи деревини іграшку, вивчену пісню, участь в оформленні класу, допомогу невстигаючому учневі, правильне читання тексту. Два очка дитина отримувала за виконання всієї вищезазначеної роботи у подвійній кількості. Три очка - за виконання найскладніших завдань, вивчення великого вірша або пісні.

Очки підраховувались за різні предмети окремо та позначались на графіках кольоровими олівцями. Це дозволяло бачити дітям результати своєї праці та стимулювало до подальшої роботи. Результати місяця підводили, виходячи з набраної кількості очок. Перші п'ять місць отримували оцінку «п'ять», інші п'ять місць - «чотири» і т. д. Такий спосіб оцінювання, на думку Я. Корчака, не дратував дітей, тому що вони самі бачили на графіку наслідки свого навчання і поведінки, а не випадкову та незаслужену оцінку вчителя» [13, c. 74].

Одним з прикладів здійснення словесного оцінювання є оцінювання відповідно до рівнів навчальних досягнень учнів: низький, середній, достатній і високий [33].

Старайся! Будь уважним! Говори чіткіше!

Твоє письмо має бути кращим! Ти можеш більше!

Ти здатна на краще! Відповідає конкретніше!

Ти вже більше працюєш над собою!

Не сумуй, у тебе все вийде! Доклади більше старань!

У тебе все вийде, тільки зверни увагу на…!

Добре! Дійсно, це так!

Я рада, що ти правильно зрозумів! Вже краще!

Низький

(відтворення почутого, прочитаного, побаченого)

Досить добре! Значно краще!

З успіхом тебе! Дуже добре!

Досить вдало!

Середній

(розуміння сприйнятого)

Як гарно ти запитуєш!

Я погоджуюсь з тобою!

Ти вмієш правильно висловлюватися!

Який ти дотепний!

Ти багато вже вмієш! Як влучно! Чудово! Молодець!

Достатній

(застосування знань у практичній діяльності)

Ти можеш творити! Ти маєш власну думку!

Блискуча відповідь! Пречудово!

Відмінно! Прекрасно! Бездоганно!

Ми пишаємося тобою! Ти маєш своє «я»!

Ми гордимося твоїми досягненнями!

Високий

(вияв творчих здібностей)

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.