Такі запитання спонукають дітей самостійно міркувати, аналізувати і робити висновки. Знання, таким чином, не даються в готовому виді, а є результатом активної розумової діяльності учнів.
На уроках літератури доцільне використання порівняльної характеристики персонажів, відповіді на питання типу:
- Чим сподобався літературний герой?.
- Що найбільше вразило у творі? Чому ?
- У чому полягає символізм назви твору?
- Навіщо письменник описує минуле?
- Чи типовий цей герой?
- Яка роль архаїзмів і діалектизмів у творі? тощо.
Наприклад, вивчивши з п'ятикласниками оповідання «Федько-халамидник» В.К.Винниченка, проводжу асоціативний вибірковий диктант: з наведених слів у першу колонку виписати слова, що асоціюються з Федьком, а в другу - з Толею:
покірний, спритний, чесний, черствий, безсердечний, ласкавий, підлий, справедливий, лагідний, пихатий, мужній, боягузливий, зарозумілий, добрий, милосердний, брехливий, дружелюбний, терплячий, уважний, старанний, сором'язливий, кмітливий, веселий, відчайдушний, необережний, жалісливий, серйозний, плаксивий, вірний.
Вдома діти можуть скласти цитатний план до образів Федька і Толі, що дасть можливість глибше зрозуміти зміст оповідання, оцінити характери і вчинки героїв, розкрити їх внутрішній світ.
Наприклад, вивчаючи повість „Захар Беркут” І.Я. Франка, семикласникам пропоную не тільки дати характеристику образів повісті, а скласти і порівняльну характеристику: Максима і Мирослави, Максима і Тугара Вовка; повість „Захар Беркут” І.Франка порівняти з повістю „Микола Джеря” І.С. Нечуя-Левицького; розкрити роль архаїзмів і діалектизмів у повістях, щоб переконати дітей, що написані сучасною мовою, ці твори втратили б свою чарівність. Саме така робота, безумовно, активізує пізнавальну та розумову діяльність учнів, розвиває усне та писемне мовлення, інтерес і прагнення до знань, позитивне відношення до навчання.
Одним із засобів активізації пізнавальної і розумової діяльності, формування інтересу до предмета є систематичне використання міжпредметних зв'язків. У процесі викладання рідної мови та літератури для цього є сприятливі умови. Різноманітні й багатогранні зв'язки з історією, географією, російською мовою і світовою літературою, мистецтвом, музикою, етнографією та іншими науками сприяють збудженню інтересу до навчання, до інших предметів, створюють сприятливі умови для цікавого навчання на уроках мови і літератури. Елементів ефективного використання міжпредметних зв'язків дуже багато: опорні знання з історії необхідні під час вивчення літератури;на уроках розвитку мовлення вже обов'язковим стало використання картин, ілюстрацій; навчаючи учнів виразно читати художні твори, обов'язково користуємось грамзаписом і т.д. Вдало застосовані міжпредметні зв'язки розвивають і вдосконалюють творчі здібності учнів, збагачують словниковий запас і розширяють кругозір. Так, наприклад, під час вивчення теми "Однорідні члени речення " (8 клас) використовую текст В.Цимбалюка „Український народний романс” і грамзапис романсів на тексти відомих поетів: „Дивлюсь я на небо” (слова М. Петренка), „Ніч яка місячна” (слова М. Старицького), „Стоїть гора високая” (слова Л.Глібова). Таке поєднання жанрів мистецтва формує та розвиває в учнів естетичні смаки, поглиблює почуття прекрасного.
Урок позакласного читання «Біблія - книга людства» проводимо разом з учителем музики і співів, бо використовуємо «Токату» І.С.Баха, матеріали про його творчість і вплив на слухачів (див.додаток 3).
Вчитель-словесник не має права забувати, що сучасний урок рідної мови чи літератури має бути радісним і цікавим для дитини. Досягти цього допоможе перехід процесу навчання на інноваційну основу, яка забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань з мови і літератури, активну розумову діяльність і потребу в самоосвіті, формує стійкий інтерес до предмета і сприяє розвитку творчої особистості. Інноваційне навчання пропонує і нові форми проведення уроків, а саме: уроки-семінари, заліки, диспути, екскурсії, конференції, уроки-ігри, уроки-подорожі тощо.
Наприклад, план-схема уроку-подорожі з української мови в 6 класі
Тема. Прийменник як службова частина мови
Мета: узагальнити і систематизувати знання з теми «Прийменник»; удосконалювати вміння застосовувати набуті теоретичні знання про прийменник; виховувати увагу, спостережливість, логічне мислення.
І. Оголошення теми, мети уроку «Гра-подорож по Сіверському Дінцю»
ІІ. Актуалізація знань про прийменник
1. Перша пристань «Знайко»:
· прийменник - це…;
· прийменники похідні - це…;
· прийменники непохідні - це;
· написання прийменників.
2. Друга пристань «Кмітливі»:
· міні-диктант (завдання: знайти прийменники-синоніми);
· вправа-переклад (завдання-спостереження: прослідкувати зміни у прийменниках).
3. Третя пристань «Відпочинок»:
· мовні ігри;
· вікторина «Чому так?» (завдання: у словосполученнях вжити різні прийменники, додержуючись правильного керування);
4. Четверта пристань «Пізнайко»:
· вибірковий розподільний диктант (завдання: пояснити написання прийменників);
· синтаксичний розбір речення (завдання: довести, чи входить прийменник до складу членів речення).
ІІІ. Підсумок уроку: зв'язна розповідь про враження від подорожі з використанням прийменників.
IV. Оцінювання навчальних досягнень учнів.
V. Домашнє завдання.
Фрагмент уроку з української мови у 8 класі «Стилі мовлення»
Мета: поглиблювати знання учнів про стилі мовлення; удосконалювати навички у розпізнаванні стилів мовлення, вміння використовувати різні стилі мовлення практично; виховувати культуру усного і писемного мовлення.
Ділова гра:
клас ділиться на 3 групи:
перша і друга - рекламодавці,
третя - члени експертної комісії.
Завдання рекламодавцям: скласти і представити рекламу на мінеральну воду і соки.
Завдання членам експертної комісії: відредагувати, оцінити рекламу.
Учитель виконує роль керівника експертної комісії, оцінює роботу учнів.
Додаткове завдання (картки роздати учням):
-Визначити, який з поданих текстів є рекламою, оголошенням, афішею:
· Індивідуальні заняття з математики та фізики. Швидкі та якісні результати. Тел.: 771-71-02.
· Національний палац “Україна” 19-21 березня - сольний концерт Павла Зіброва. Початок о 18.00.
· Питимеш “Росинку” - виростеш, дитинко.
· Пийте з насолодою воду Кремосодову!
Після виконання завдань члени експертної групи підводять підсумки, вчитель оцінює роботу учнів.
Я переконана, що ніхто із словесників не стане заперечувати, що найважливішим на уроці української літератури є співробітництво, співпраця, безпосереднє спілкування вчителя з учнями! Тому й доцільно на уроках літератури використовувати такий інтерактивний метод як командний пошук інформації або, так званий, пошук інформації в малій групі. Так, наприклад, перед опрацюванням в 9 класі теми „Енеїда” І.П.Котляревського - енциклопедія народознавства”, учням заздалегідь даю завдання: ознайомитися із змістом поеми та зробити відбір матеріалу, що стосується звичаїв, традицій, побуту українського козацтва. Безпосередньо на уроці клас ділиться на 4 групи:
„кухарі” (за текстом „Енеїди” знайти назви різноманітних страв, дібрати рецепт приготування або розповісти про специфіку приготування якоїсь страви);
„ботаніки” (вибрати з поеми назви рослин, дати характеристику деяким з них, використовуючи знання з ботаніки, замалювати їх);
„забавники” (знайти описи козацьких ігор, забав, продемонструвати одну гру);
„модельєри” (вибрати описи українського чоловічого і жіночого одягу, елементи якого описати).
Кожна група обирає спікера (капітана), секретаря і доповідача. Одержавши завдання, дев'ятикласники приступають до командного пошуку відповідної інформації, тобто кожен член групи ділиться своїми думками з даного питання, все разом обговорюється, збираються приклади з твору та додаткової літератури. Все це записує секретар, щоб доповідач мав змогу зробити якомога ясніше і точніше повідомлення. Група працює 15 хвилин, а далі - виступи доповідачів і членів груп. У такий спосіб опрацювання теми учні ведуть дослідницьку самостійну роботу, кожна дитина має можливість розкрити творчі здібності, удосконалити уміння і навички роботи над теоретичним матеріалом, систематизувати набуті знання тощо.
На уроках мови та літератури доцільно використовувати різноманітні ігри, конкурси, змагання, що теж сприяє активізації пізнавальної і розумової діяльності, поглиблює інтерес і увагу школярів, розвиває творчий пошук. Діти дуже люблять ігрові моменти на уроках, старанно і уважно виконують їх. А це, в свою чергу, забезпечує краще засвоєння виучуваного матеріалу. Та це й не дивно. Відомий психолог Д.Ельконін говорив, що гра - це форма творчості, природна потреба організму. А тому неемоційне і занадто „серйозне” навчання здатне пригнічувати дитину, вбивати інтерес до навчальної діяльності, а дидактичні ігри творчо розвивають і вдосконалюють навчально-виховний процес в цілому і в тому числі уроки української мови і літератури. Наприклад, шестикласники вивчають тему „Написання н і нн в прикметниках”. Проводимо гру „Хто уважніший?” Учні будують, так званий „ключ дешифратора” з прикметників, які диктує вчитель, де знаком + позначають прикметники, які пишуться з н, знаком - позначають прикметники з нн: сонний, незрівнянний, усний, осінній, весняний, цінний, невблаганний, серйозний, туманний, деревинний. Для перевірки відкриваю дошку, де заздалегідь була накреслена відповідна таблиця. Учні перевіряють і оцінюють виконану вправу - групою, або самостійно, або використовується взаємоперевірка.
На закріплення стилів і типів мовлення для ефективнішої розумової діяльності учнів можна використати такі невеличкі криптограми:
Р О З П О В І Д Ь П ОР Т Р Е Т
П У Б Л І Ц И С Т И Ч Н И Й О П И С
Н А У К О В И Й Р О З М О В Н И Й
С Т И Л І С Т И К А X У Д О Ж Н І Й
Р О З У М
М О В А
У Р О К
Д І Є С Л ОВ О
З
П Р А Ц Я
О Й
О Б С Т А В И Н А
О Ф І Ц І Й Н О -
Д І Л О В И Й
ГО Р Ь К И Й
Вправи-загадки (значущі частини слова)
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7
