22
Контрольна робота
слухача курсів підвищення кваліфікації
Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови та літератури
Зміст
1. Про сутність та актуальність особистісно орієнтованого підходу в навчально-виховному процесі
2. Активізація пізнавальної та розумової діяльності учнів на уроках української мови та літератури:
· систематичне залучення учнів у процес рішення пізнавальних і проблемних завдань;
· різноманітність форм і методів по активізації пізнавальної та розумової діяльності учнів;
· ігрові ситуації - один із засобів активізації пізнавальної та розумової діяльності учнів.
3. Висновок. Ефективна робота словесника - міцні знання учнів.
4. Бібліографічний опис літературних джерел.
5. Додатки:
Додаток 1.Урок позакласного читання „Проблеми екології природи і „душі людської” у творчості сучасних українських письменників” (11 клас).
Додаток 2. Урок української мови (8 клас) „Узагальнення і систематизація знань учнів про звертання, вставні слова, словосполучення і речення”.
Додаток 3. Урок позакласного читання «Біблія - книга людства» (5 клас).
Про сутність та актуальність особистісно орієнтованого підходу в навчально-виховному процесі
Навчання рідної мови та літератури має бути спрямоване на формування особистості, яка є носієм мови, володіє лінгвістичними знаннями та високим рівнем комунікативних умінь і навичок, дбає про красу і розвиток власного мовлення. Виховання такої особистості здійснюється на таких уроках, де діти оволодівають різними способами навчальної діяльності, розвивають своє мовлення і мислення, інтелектуальні здібності, збагачують духовність.
Освіта XXI ст. - це, передусім, освіта для людини. Її стрижень - розвивальна, культурно творча домінанта виховання відповідальної особистості, здорової психічно, фізично і морально, здатної до самоосвіти і саморозвитку, яка вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв'язання проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни. Під впливом змін у суспільстві відповідно відбувається і перебудова в освіті, яка проходить через оновлення змісту навчально-виховного процесу. Найбільш ефективним на сучасному етапі є особистісно орієнтований підхід до організації навчально-виховного процесу. Головний принцип, що лежить в основі розробки особистісно орієнтованої системи навчання і виховання, полягає у визначенні індивідуальності учня, створенні необхідних умов для його всебічного розвитку, для виявлення активності та творчої обдарованості з урахуванням її можливостей і нахилів. Щоб успішно розв'язати ці проблеми, вчителю-словеснику, як і іншим педагогам, необхідно постійно створювати такі умови, які сприятимуть максимальному розкриттю можливостей учня, стимулюватимуть його внутрішні сили до творчого саморозвитку та вдосконалення.
„Завдання школи, - писав В.О. Сухомлинський, - побачити в кожному вихованцеві „живинку”, корінь, що живить його духовні сили, а це значить якомога більше уваги індивідуальній роботі з кожним учнем, повага до думок і почуттів вихованців, коректна допомога в особистісному самовизначенні, ціленапрямлена особистісна підготовка до самостійного життя... Безперечно, що розвиток особистості учня - це його рух від незнання до знання, збільшення його фізичних та моральних сил, набуття певного життєвого досвіду, відмирання старих якостей і зародження нових. Відповідно до цього особистісно орієнтоване навчання визнає самобутність і самоцінність кожного учня, який володіє неповторним суб'єктивним досвідом, спираючись на який, організується і саме учіння. Все це може реалізуватися через діяльність, яка має не тільки зовнішні атрибути спільності, а й своїм внутрішнім змістом передбачає співпрацю, саморозвиток суб'єктів навчально-виховного процесу, виявлення особистих функцій вчителя, вихователя і учня-вихованця.
Активізація пізнавальної та розумової діяльності учнів на уроках української мови та літератури
Кожен вчитель має право не вибір рівня активізації, який залежить від наявного часу на вивчення теми, якості підготовки школярів і самого вчителя, змісту матеріалу та розвиваючих і виховних завдань уроку. За достатньої кількості часу можна забезпечити найвищий рівень активізації - дослідницький, який є важливим аспектом навчального процесу. Дослідницька робота спонукає учнів до пошуку цікавої інформації, активно формує вміння і навички, бажання самоосвіти, саморозвитку і самовдосконалення, збуджує інтерес до знань з рідної мови та викликає позитивні емоції від досягнутого. Для прикладу візьмемо правопис заперечної частки Не (7 кл). Учні 5-7 класів зустрічаються з правописом частки Не майже при вивченні кожної частини мови. Те, що частка НЕ або заперечує лексичне значення слова, або утворює нове значення, а тому пишеться окремо чи разом, очевидно. Але окрім правопису НЕ з різними частинами мови, можна повести мову й про стилістичне забарвлення НЕ. Так, семикласникам пропонується запитання, чи може частка НЕ лише заперечувати, чи може ще й стверджувати? Маючи певні знання з теми, семикласники пропонують речення про випадки вживання НЕ і формують висновок: стилістична роль НЕ неоднозначна - окрім заперечення частка НЕ може й стверджувати.
НАПРИКЛАД
ЗАПЕРЕЧНА ЧАСТКА НЕ СТВЕРДЖУВАЛЬНА ЧАСТКА НЕ
1. Ой п'є Байда мед, горілочку 1. Цієї книжки не можна не читати.
Та не день, не нічку та не 2. Перебендя старий, сліпий-
годиночку (Нар.тв.) Хто його не знає (Т.Шевченко)
2. Цей гай не великий.
Провівши дослідження і опрацювавши певну літературу, учні складають картки, які потім можна використати на уроках. Таким чином, учні вчаться відшукувати потрібну інформацію, узагальнювати прочитане, що активізує їхню пізнавальну, розумову і самостійну діяльність.
Шестикласники вивчають тему „Написання НЕ з прикметниками”. Після вступного слова пропоную пригадати "Написання НЕ з іменниками", проводжу бесіду - актуалізацію знань. Потім школярі опрацьовують матеріал підручника, а я на дошці будую таблицю, де є тільки приклади про написання прикметників з часткою НЕ та префіксом НЕ-, з НЕ - частиною кореня. Опрацювавши теоретичний матеріал, розглянувши таблицю, учні формулюють правила, добирають приклади з відповідної вправи, з орфографічного словника, складають їх самостійно. І така пошукова дослідницька діяльність спонукає до активної самостійної роботи, розвиває здібності, розкриває творчі можливості кожного учня.
Великого значення у навчанні слід надавати проблемності, яка створює сприятливі умови для розвитку пізнавальних здібностей учнів, прищеплює і розвиває у них навички самостійного набуття знань. Суть проблемного навчання полягає в тому, що перед учнем ставляться завдання, розв'язання яких вимагає від них не просто запам'ятати суму фактів, а дослідити, розглянути їх у зв'язках з іншими фактами, користуючись при цьому різними способами й прийомами опрацювання матеріалу. Матеріал з української мови та літератури дає змогу під час опрацювання більшості тем створювати проблемні ситуації на різних етапах навчання: під час засвоєння нових знань, систематизації та узагальнення їх, у процесі вироблення вмінь і навичок, застосуванні знань на практиці. Розглянемо деякі приклади:
Дев'ятикласники вчать тему „Складне речення”. Після короткого вступного слова про важливість і складність цієї теми для з'ясування поняття про складне речення пропоную учням в даному тексті розглянути речення і вказати, які вони за будовою, визначити граматичні основи їх; смислові зв'язки.
ТЕКСТ 1.
Десь угорі тонко видзвонює жайворонок. Колихнулося золотеморе хлібів, і жайворонка не стало чути. Скільки сягає око, хвилями перекочується, гойдається важке колосся.
Д.Ткач
ТЕКСТ 2.
Книги - океан, і серед цього океану хороші книжки - як маленькі, віддалені один від одного острівці, зумій побувати на кожному з них. У цьому океані легко заблукати й сісти на мілину. Є книжки, які людині треба прочитати за життя кілька разів, і кожне нове читання відкриватиме перед нею все нові й нові грані краси душі людської.
В.О.Сухомлинський
Аналізуючи речення, дев'ятикласники усвідомлюють, що складне речення - це змістове, граматичне та інтонаційне об'єднання кількох частин. Далі учні шляхом самостійної пошукової роботи приходять до висновку, що складне речення - це єдина мовна одиниця, об'єднана за змістом, що розглядається як єдине ціле.
На уроці української літератури шестикласники вивчають вірш П.Г. Тичини „Гаї шумлять”. Розповідаю про історію написання поезії, а потім, щоб зацікавити дітей, збудити інтерес до творчості поета, даю завдання пригадати раніше вивчені поезії цього автора: „Хор лісових дзвіночків”, „А я у гай ходила”. Шестикласники порівнюють їх із віршем „Гаї шумлять”, визначають тему, основну думку і доводять, що П.Тичина у цих поезіях виступає як поет-лірик. Чому? При цьому використовуються знання учнів, набуті раніше (наприклад, поняття про пейзаж), ведеться літературний пошук, активізується розумова діяльність і самостійність дітей, удосконалюється виразне читання.
Зрозуміло, що при розв'язанні будь-якого проблемного завдання, учень працює самостійно. При чому продуктивно працюватиме лише той, у кого сформовані відповідні уміння і навички самостійної роботи. Самостійну навчальну діяльність, як правило, організовує і скеровує вчитель, але основні зусилля для її здійснення має докладати сам учень. Щоб активізувати пізнавальну і розумову діяльність на уроці, можна, наприклад, запропонувати ряд запитань, на які немає прямої відповіді у підручнику. Так, під час вивчення теми „Складне речення” дев'ятикласникам пропоную розв'язати такі запитання:
що спільного і відмінного між складнопідрядним реченням з підрядною означальною частиною і простим реченням з дієприкметниковим зворотом?
як відрізнити складнопідрядне речення з займенниково-означальною частиною від складнопідрядного з підрядною з'ясувальною частиною?
з-поміж складних речень визначити речення сполучникові та безсполучникові, пояснити розділові знаки та смислові відношення у складних безсполучникових реченнях;
яке із запропонованих речень можна замінити складнопідрядним? А яке складносурядним? (учні зроблять висновок, що за характером смислових зв'язків між складними частинами безсполучникові речення поділяються на 2 групи, а саме: з однорідними і неоднорідними частинами) тощо.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7
