У бартерному договорі (контракті) вказується загальна вартість товарів (робіт, послуг), що експортуються і загальна вартість товарів (робіт, послуг), що імпортуються за цим контрактом, з обов'язковим вираженням у іноземній валюті, віднесеній НБУ до першої групи Класифікатора іноземних валют.
5. Контракт комісії (консигнація)
Суб'єкт підприємницької діяльності в Україні, вирішивши продати або закупити товар за кордоном за договором комісії, може скористатися, послугами як комісіонера-резидента, так і комісіонера-нерезидента. У першому випадку укладається звичайний договір комісії, який проте має свої особливості, у другому випадку - зовнішньоекономічний договір (контракт) комісії.
При здійсненні експортно-імпортних операцій по закупівлі або продажу товару на посередницьких умовах, в яких комітентом і комісіонером виступають резиденти, статус зовнішньоекономічного має контракт купівлі-продажу (комісіонера з нерезидентом), а не договір комісії. Проте договір комісії, укладений між резидентами на здійснення зовнішньоекономічної угоди за кордоном, регулюється не тільки Цивільним кодексом України, але і нормативними актами в сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Особливості контракту комісії - згідно з статтею 395 Цивільного кодексу комісіонер здійснює угоди від свого імені, за дорученням комітента і за його рахунок. Цим і зумовлені особливості договорів комісії - комісіонер придбаває права і обов'язки сторони договору, укладеного ним з третьою особою. Разом з тим право власності на майно, що поступило комісіонеру від комітента або придбане комісіонером за рахунок комітента, до комісіонера не переходить. Рівно як і грошові суми, отримані комісіонером за проданий товар або що поступили йому для покупки товару, не є його власністю (ст. 398 Цивільного кодексу).
Цей момент вельми важливий з точки зору валютного регулювання посередницьких операцій, зокрема при здійсненні розрахунків в інвалюті між комітентом і комісіонером - резидентами за договором комісії, укладеним в рамках зовнішньоекономічної операції по купівлі-продажу. Перерахування комісіонером іноземної валюти резиденту-комітенту не вимагає ліцензії НБУ.
Митне оформлення - як правило, в обов'язку комісіонера, який за дорученням комітента-резидента придбає або продає товар за кордоном, входить і митне оформлення товару. При наявності свідчення на право здійснення декларування комісіонер займається цим безпосередньо, при відсутності такого свідчення він за дорученням комітента укладає договір на проведення митного декларування з третьою особою - митним брокером. Все це повинне бути передбачене в контракті комісії.
6. Міжнародний лізинг
Згідно з Законом України “Про оподаткування прибутку підприємства” [7]:
1.Лізингова (орендна) операція - господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів або землі у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за орендну плату та на визначений строк. Операції з лізингу (оренди) цілісних майнових комплексів державних підприємств регулюються відповідним законодавством.
Лізингові (орендні) операції здійснюються у вигляді оперативного лізингу (оренди), фінансового лізингу (оренди), зворотного лізингу (оренди), оренди землі та оренди жилих приміщень.
(a) ці держави й держава, в якій знаходиться місце здійснення підприємницької діяльності постачальника, є Договірними державами; або
(b) як договір поставки, так і договір лізингу регулюються законодавством Договірної держави.
Операція фінансового лізингу, згадана в попередньому пункті, є операцією, яка включає такі характерні риси:
(a) лізингоодержувач визначає обладнання й вибирає постачальника, здебільшого не покладаючись на досвід і думку лізингодавця;
(b) обладнання, придбане лізингодавцем у зв'язку з договором лізингу, який, наскільки відомо постачальнику, або укладений, або повинен бути укладений між лізингодавцем і лізингоодержувачем; та
(c) лізингові платежі, належні до сплати за договором лізингу, обчислюються таким чином, щоб урахувати, зокрема, амортизацію всієї або значної частини вартості обладнання.
Конвенція застосовується незалежно від того, має лізингоодержувач чи він у подальшому отримує можливість придбати обладнання чи орендувати його й надалі, і незалежно від того, придбає він обладнання за номінальною ціною чи він орендує обладнання за лізингові платежі.
1.3 Вплив вступу України до СОТ на ЗЕД підприємств, в тому числі на рибопереробну галузь
Світова організація торгівлі (СОТ) — це міжнародна економічна організація, членами якої вже нині є 148 країн, частка яких в обсягах світової торгівлі становить близько 95%. Після приєднання низки країн, які нині є кандидатами на вступ, СОТ здійснюватиме майже весь світовий торговельний оборот товарів та послуг [100].
За останні роки значно розширилася сфера діяльності СОТ, яка нині далеко виходить за межі власне торговельних операцій. Вона є потужною і впливовою міжнародною структурою, здатною виконувати функції міжнародного економічного регулювання. Членство у СОТ стало практично обов'язковою умовою для будь-якої країни, що прагне інтегруватися у світове господарство.
Приєднання до СОТ має для України стратегічне значення з точки зору двох важливих факторів: це умова для подальшої поступової, інтеграції України у європейські та світові процеси і структури, і системного реформування національної економіки згідно з принципами лібералізації та відкритості ринку. Крім того, інтеграції до СОТ — це ознака сталого розвитку країни — економічного, політичного, соціального.
Вступ України до СОТ означатиме подальшу лібералізацію зовнішньої торгівлі, що матиме як позитивні, так і можливі негативні наслідки для економіки України. Набуття Україною членства в СОТ сприятиме зростанню реального національного валового внутрішнього продукту, збільшенню експорту української продукції, що буде пов'язано насамперед із зменшенням втрат від антидемпінгових розслідувань та послабленням тарифних бар'єрів для експорту вітчизняної продукції на зовнішні ринки, збільшенню надходжень іноземної валюти та передбачає стабільніший курс гривні до світових валют.
Зі вступом України до СОТ буде скасовано більшість пільг на сплату ввізного мита, що надаються суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності. Це призведе до суттєвого збільшення частки оподаткованого імпорту в загальному обсязі імпорту (на початок 2007 року питома вага оподаткованого імпорту в загальному обсязі імпорту становила близько 25 %). Очікується, що втрати від зниження митних тарифів будуть компенсовані завдяки збільшенню оподаткованого імпорту.
Отже, нині можна припустити, що за умови прийняття виважених рішень та скорочення податкових пільг, факторів, що загрожуватимуть збереженню бюджетної збалансованості не виявлено, а навпаки, вступ України до СОТ позитивно вплине на Державний бюджет, економіку України в цілому та окремі її галузі.
Основні наслідки вступу України до СОТ:
1. Інтеграція до міжнародної ринкової економіки, створення правових засад для стабільного і передбачуваного ведення бізнесу та міжнародної торгівлі.
2. Збільшення надходжень прямих іноземних інвестицій.
3. Спрощення умов доступу до ринків 148 країн-членів Світової організації торгівлі.
4. Суттєве посилення позицій вітчизняних підприємств в антидемпінгових розслідуваннях, а також запобігання застосуванню проти себе інших обмежувальних та дискримінаційних заходів.
5. Пожвавлення торговельно-економічних зв'язків не тільки з країнами Західної та Центральної Європи, а й з країнами Східної Європи та Балтії.
6. Збільшення надходжень до Державного бюджету завдяки скасуванню пільг, кількісного збільшення бази для справляння митних платежів, зростання обсягів виробництва та активізації торговельного обороту.
7. Ширший вибір товарів і послуг. Це створює умови для підвищення якості та конкурентноздатності вітчизняної продукції.
Розглядаючи негативні наслідки вступу України до СОТ, можна виділити наступні:
1. Українська промисловість не захищена від впливу дешевої конкурентної продукції з зовні. Це призведе до того, що доведеться перепрофілювати українські промислові підприємства.
2. Дуже серйозним моментом є і накладення деяких обмежень на проведення економічної політики. Угоди СОТ прямо забороняють країні використання певних інструментів, що звужує можливості одних механізмів, але разом з тим примушує шукати певні компенсаційні механізми.
3. Подальша лібералізація торгівлі поступово підсилить вплив світової кон'юнктури на економіку України, зумовить підвищення економічних ризиків в періоди глобальної економічної нестабільності. Ці ризики можуть неадекватно компенсуватися позитивним впливом світової кон'юнктури в періоди її сприятливого розвитку, - враховуючи те, що лібералізація і включення в глобальні процеси автоматично не приводять до виправлення структурних недоліків менш розвинених країн [100].
4. Цілком можливі тимчасові ускладнення у сфері державного регулювання економічного розвитку, викликані необхідністю переходу на нові, міжнародно-узгоджені умови державного регулювання економіки і відмови від використовування традиційних важелів економічної, і перш за все вертикальної промислової політики, а саме: можливості застосовувати пільги до оподаткування, мита і інших платежів, списувати заборгованість підприємств перед державою, використовувати державні закупівлі як інструмент стимулювання вітчизняного виробництва, контролювати і регулювати фінансові потоки, висувати до іноземних інвесторів вимоги з приводу джерел придбання ними комплектуючих (вимога місцевого компоненту виробництва) і напрямів збуту товарів.
Зважаючи на наведені аргументи можна з впевненістю сказати, що при вступі до СОТ Україна отримає набагато більше позитивних наслідків ніж негативних. Але ці негативні наслідки можуть призвести до занепаду вітчизняного виробництва, чого не можна допустити. Тому необхідно, щоб держава проаналізувала наслідки по кожному сектору економіки окремо і прийняла усі можливі міри для захисту національних виробників [100].
Баланс позитивних та негативних наслідків залежить, у першу чергу, від готовності виробників працювати в умовах міжнародної конкуренції, а саме, від рівня їх ефективності та конкурентоспроможності, який вони повинні підвищувати ще до вступу у СОТ.
В рибопереробній галузі України вступ до СОТ потребує негайного виконання вимог документу “Розробка умов і процесів для експорту риби і рибної продукції в Європейський Союз” [ 41].
Так, згідно з документами до “Контракту з АТЗТ Компанією «Бастіон» про надання консультативних послуг з питань експорту рибної продукції в Європейський Союз” [ 41 ] Україною терміново повинні бути прийняті та впроваджені наступні документи на державному рівні:
1. Санітарні умови для виробництва і розміщення на ринку рибної продукції – документ, що у першу чергу має бути підписаний Головою Державного департаменту ветеринарної медицини України у формі наказу.
В законодавстві України повинні бути прийняті світові вимоги до термінології вилова риби та рибопереробки [41].
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20
