Рефераты. Сучасні особливості та перспективи розвитку зовнішньої торгівлі в Німеччині

Головні центри аерокосмічної промисловості – Мюнхен та Бремен

ФРН належить до числа найбільших продуцентів та експортерів електротехнічного і електронного обладнання. Німеччина має в своєму розпорядженні високорозвинене приладобудування; особливо це стосується оптики і точної механіки.

Провідні текстильні центри ФРН розташовані в землях Північний Рейн-Вестфалія та Баден-Вюртемберг, а також навколо м. Аугсбурґ.

Сільське господарство

Обсяг сільськогосподарського виробництва в ФРН складає 1,5% від ВВП країни.

Німеччина – один із найбільших виробників аграрної продукції в ЄС Загальна площа сільськогосподарських угідь – 19 млн. га, кількість зайнятих у с/г – 1,24 млн. ч. Головні галузі – землеробство (рослинництво, садівництво, виноробство), тваринництво, харчова та переробна промисловість, виробництво біомаси.

Промислове виробництво в Німеччині в квітні скоротилося на 21,6% порівняно до квітня 2008 р. У порівнянні до березня німецька промисловість впала на 1,9%. В річному вимірі обсяг експорту в квітні знизився на 28,7%. Це найбільше падіння по експорту і промисловому виробництву з 1950 р.

Концерн Arcandor – один з найбільших роботодавців Німеччини (більше 50 тис. працівників), власник торговельних центрів Karstadt, туристичних агенцій та телемагазинів може збанкрутувати. Компанія також володіє потужним супермаркетом "Kaufhaus des Westens" ("KaDeWe"), який став одним із символів Берліна. Держава відмовилася надавати допомогу компанії. Заяви на банкрутство подали дві інших великих мережі німецьких супермаркетів – "Hertie" та "Woolworth". В цілому в Німеччині за І кв. збанкрутувало 7,7 тис. компаній.

 Німеччина має розвинену енергетику. Головним напрямом змін у структурі енергобалансу після другої світової війни став перехід на імпортну нафту і природний газ, частка яких зросла до 50 %. Видобуток місцевого твердого палива, з яким раніше ототожнювалась могутність німецької економіки, скорочується. Проте і зараз Німеччина залишається однією з найбільших його виробників. Щорічно добувають 70-75 млн. т кам'яного вугілля (в 1960 р. — 140) і 240 млн. т бурого (в 1989 р. — 410).

Однією з опор економіки ФРН є багатогалузеве машинобудування.

Машинобудування виробляє практично все — двигуни і турбіни, сільськогосподарську техніку, метало- і деревообробні верстати, обладнання для текстильної, шкіряно-взуттєвої, харчової, поліграфічної та інших галузей. Електротехнічне та електронне машинобудування найбільше випускає промислової і побутової електротехніки, засобів зв'язку. Німеччина славиться точними приладами, інструментами і оптикою.

Виробляють важкі металоємні машини, крани, мости, гірничошахтне і енергетичне обладнання, важку електротехніку, а також обладнання для металургійних заводів (Рур). Виробництво легкових і вантажних автомобілів концентрується в землях Баден-Вюртемберґ, Рейнланд-Пфальц, Нижня Саксонія, Гессен, Північний Рейн-Вестфалія, Баварія і Саар. Головний центр аерокосмічної промисловості - Мюнхен; другий - Бремен. ФРН належить до числа найбільших продуцентів та експортерів електротехнічного і електронного обладнання. Німеччина має в своєму розпорядженні високорозвинене приладобудування; особливо це торкається оптики і точної механіки. Провідні текстильні центри ФРН розташовані в землі Північний Рейн-Вестфалія, а також в землі Баден-Вюртемберґ і навколо Аугсбурґа.

Машинобудування країни займає перше місце за кількістю зайнятих та часткою в експорті продукції (50%). Розвинуте, як важке металомістке, машинобудування, так і наукомістке, що базується на наукових досягненнях. Особливо великого розвитку набула автомобільна промис-ловість. Всесвітньо відомі марки “Фольксваген” та “Мерседес” вироб-ляються саме у ФРН. Так, у квітні 2008 року автомобільні концерни збільшили обсяги виробництва і виготовили рекордну кількість автомобілів – понад 500 тисяч одиниць. Це на 25% вище порівняно з минулим роком.

Серед галузей обробної промисловості найбільш розвинуті машинобудування та хімія. Хімічні промисловість використовує великі запаси сировини, які є в країні (вугілля, калійні солі, сірчисті руди, нафту, природний газ). Хімічна індустрія виробляє силу-силенну різних видів продукції – від кислот і добрив до пластмас, синтетичного пального і найрізноманітніших лікувальних засобів. Найбільший район хімічної індустрії – Рур. Легка і харчова промисловість поступається за своїм значенням перед галузями важкої промисловості. ФРН імпортує багато сировини для легкої промисловості, особливо для текстильної, найбільшої з її галузей. Більша частина текстильних підприємств зосереджена на заході країни.

1.2.5 Рівень розвитку науки і техніки

Видатні наукові досягнення і винаходи мають у Німеччині давні традиції: Йоганн Гутенберг винайшов друкарство, Генріх Герц довів існування електромагнітних хвиль, Пауль Эрліх розробив технологію хемотерапії, Альберт Эйнштейн обґрунтував теорію відносності, а молодий німецький учений Карлхайнц Бранденбург винайшов шлях до "віртуального світу" — формат MP3. Свого розквіту німецька наука досягла наприкінці ХІХ сторіччя. Аж до 20-х років минулого століття німецька була міжнародною мовою вчених. З приходом до влади в Німеччині націонал-соціалістів німецька наука занепадає. У геноциді єврейського населення Європи брали участь і німецькі вчені, а провідні вчені-євреї були вигнані з країни. Серед них — лауреати Нобелівської премії Эрвін Шрьодінгер і Макс Борн. Після війни вчені, що втікали від нацизму, не повернулися в "країну масових убивць", як одного разу назвав Німеччину Альберт Эйнштейн. Вони роз'їхалися по всьому світу, багато з них переїхали до Америки. Наука довгий час була на узбіччі суспільного розвитку Німеччини — відбудова після війни, розподіл на сектори впливу країн-переможниць у 2 світовій війні не давали піднятись науці та розгорнути дослідження вчених у великих проектах. І саме Академії наук, до яких належить обране коло вчених, які підтвердили свій науковий рівень видатними науковими досягненнями, являють собою найкращий простір для регулярного обговорення наукових результатів та зведень, координації наукових проектів та вивчення найперспективніших напрямів досліджень.

Історично так склалось, що у Німеччині існує 7 Академій наук, що діють у різних землях Німеччини:

·       Берлін-Бранденбурзька Академія наук (1992/1700) — місцезнаходження Берлін;

·       Академія наук Геттінгену (1751) — місцезнаходження Геттінген;

·       Баварська Академія наук (1759) — місцезнаходження Мюнхен;

·       Саксонська Академія наук (1846) — місцезнаходження Лейпціг;

·       Гайдельберзька Академія наук (1909) — місцезнаходження Гайдельберг;

·       Майнцська Академія наук (1949) — місцезнаходження Майнц;

·       Вестфальська Академія наук (1970) — місцезнаходження Дюссельдорф.

Крім того, у Німеччині у Галлі знаходиться ще одна Академія природничих наук "Леопольдіна", яка не є членом Союзу Академій наук ФРН.

Для порівняння: у Японії витрати на наукові дослідження зросли в 90-х роках з 500 до 700 доларів США на душу населення, у Сполучених Штатах — з 600 до 800 доларів. У Німеччині витрати на науку так і залишилися на рівні 500 доларів. У результаті ФРН обігнали багато європейських країн (наприклад, Фінляндія і Швеція). Але ця тенденція зупинена — Німеччина стає фабрикою ідей. Незважаючи на важкі часи для державної скарбниці, на науку та освіту знову виділяються підвищені бюджети. У 2004 році витрати на наукові дослідження в Німеччині становили вже 640 доларів США на душу населення. Бюджет міністерства освіти і науки ФРН виріс на 20%. Відбулася кардинальна зміна самого підходу до проблеми фінансування наукових досліджень; але, як видно зі звітів Союзу АН ФРН, цих коштів не вистачає на дійсно широкий розвій академічної науки країни.

Наукові дослідження в Німеччині здійснюються в університетах, науково-дослідних організаціях та в дослідницьких відділеннях великих корпорацій, таких як Siemens та Infineon.

Найважливішими науково-дослідницькими організаціями Німеччини є Товариство ім. Макса Планка, Об'єднання ім. Гельмгольца, Товариство ім. Фраунгофера та Об'єднання ім. Лейбніца

2. Оцінка ефективності розвитку зовнішньої торгівлі у динаміці за 2006-2008 рр.

2.1 Характеристика абсолютних показників розвитку зовнішньої торгівлі

Зовнішня торгівля – одна з найдинамічніших галузей економіки Німеччини, стимулятор її економічного зростання. Зовнішньоекономічні зв’язки Німеччини характерні тим, що це один з найважливіших експортерів і імпортерів світу. Стимулювання німецького експорту сприяє розвинута система фінансування і страхування зовнішньоекономічної діяльності. Крім того, у цілях сприяння зовнішньоекономічної діяльності німецьким фірмам надається державна фінансова підтримка для їх участі в зарубіжних виставках і ярмарках, завдяки чому ініціюється близька 20% усього німецького експорту, розширяється мережа німецьких зовнішньоторговельних палат. Висока конкурентоспроможність німецької промисловості на світових ринках забезпечується, як правило, за рахунок переваг в її нецінових параметрах, зокрема, переваг в якості і технічному рівні продукції, відмінному сервісі, чіткому дотриманні термінів поставок і ін.

ФРН є одним з найбільших у світі експортерів капіталу. Німецькі компанії займають 3-тє місце в міжнародному рейтингу ОЕСР за обсягом інвестицій за кордон. Експорт капіталу з Німеччини був офіційно дозволений у 1952 році. Зворотну тенденцію має динаміка прямих інвестицій. Частка прямих капіталовкладень німецьких фірм за кордон у загальному обсязі зарубіжних інвестицій останніми роками складає від 25 до 35%, тоді як аналогічний показник для іноземних капіталовкладень в економіку ФРН не перевищує 5%. Головні інвестори ФРН – кредитні інститути, інвестиційні і страхові компанії. У виробничому секторі найбільша інвестиційна активність спостерігається в хімічній промисловості і автомобілебудуванні (1-е місце у світі по експорту, суднобудування — 2-е місце у світі, всі види станків, електротехніка, оптика, найрізноманітніші види моторів та двигунів, інструментів, електронна техніка, годинники, літаки, космічні апарати, різні види озброєнь, обладнання для зв'язку, медикаменти — 1-е місце у світі по експорту).

Щоб перейти до розкриття даної теми. Необхідно спочатку дати характеристику абсолютним показникам зовнішньої торгівлі.

Експорт – за 2006р.- 755,3 млрд. євро

за 2007р.- 657 млрд. євро

за 2008р.- 992,7 млрд. євро

Імпорт - за 2006р.- 610,9 млрд. євро

за 2007р.- 461,7 млрд. євро

за 2008р.- 814,5 млрд. євро

Зовнішньоторговельний обіг (2008) = ЕХ+ІМ = 992,7 + 814,5 = 1807,2 млрд. євро

ЗТО (2007) = 657 + 461,7 = 1118,7 млрд. євро

ЗТО (2006) = 755,3 + 610,9 = 1366,20 млрд. євро

Спостерігається зростання обсягів зовнішньоторговельного обігу.

В 2007 році Німеччині вдалося відстояти свій титул лідера світу з експорту, випередивши Китай. У грудні 2007 року у Женеві Федеральне міністерство економіки оприлюднило попередні підрахунки Світової організації торгівлі (СОТ). Згідно з ними, обсяги експорту німецьких товарів у всьому світі в межах річного періоду за перші дев’ять місяців 2007 року зросли на 19% і склали 657 мільярдів євро. Однак за обсягами експорту до Німеччини дедалі ближче підтягується Китай. Федеральне міністерство економіки заявило, що попередні показники у торгівлі за 2007 рік підтвердили конкурентоспроможність економіки Німеччини у всьому світі. Висока якість продуктів і технологічні інновації є вирішальними чинниками успіху німецького експорту і в остаточному підсумку окуповують себе.

Страницы: 1, 2, 3, 4



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.