Сучасні особливості та перспективи розвитку зовнішньої торгівлі в Німеччині

Індивідуальна робота

З дисципліни: Міжнародна торгівля

На тему:

Сучасні особливості та перспективи розвитку

зовнішньої торгівлі в Німеччині

Київ 2009

План

Вступ

1. Німеччина як суб’єкт міжнародного середовища бізнесу

1.1 Рейтингові позиції у світовій економіці за основними показниками

1.2 Національний економічний потенціал

·  Наявність сприятливих природних ресурсів (корисних копалин)

·  Кількість та рівень кваліфікації трудових ресурсів

·  Рівень розвитку виробничої інфраструктури

·  Обсяги виробничих потужностей

·  Рівень розвитку науки і техніки

2.   Оцінка ефективності розвитку зовнішньої торгівлі у динаміці за

2006-2008 роки

2.1 Характеристика абсолютних показників розвитку зовнішньої

торгівлі

2.2 Оцінка результуючих показників розвитку зовнішньої торгівлі

2.3 Аналіз структурних показників

2.4 Аналіз показників

3. Співробітництво між Україною та Німеччиною

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

Німеччина – провідна економічна держава Європи. Німеччина зробила великий внесок у розвиток світової культури, науки і техніки. В XVI ст. тут почалася Реформація. Разом з тим, у XX ст. саме в Німеччині виник фашизм і звідси розпочалася друга світова війна. Після поразки в ній країна розділилась у 1949 р. на дві частини: західну — Федеративна Республіка Німеччини (ФРН) і східну — Німецька Демократична Республіка (НДР), які опинилися в різних соціально-економічних світових системах. У 1990 р. відбулося їх об'єднання, фактично поглинання Східної Німеччини Західною. Сучасна Німеччина входить до шести головних індустріально розвинених країн.Є членом „Великої вісімки” країн світу. За кількістю населення і економічним потенціалом вона поступається лише США та Японії, а в ЄС і Західній Європі займає перше місце.

Провідне місце в економіці займає гірнича, металургійна, хімічна, машинобудівна, харчова, суднобудівна, текстильна, нафтопереробна промисловість. Розвинені всі види сучасного транспорту. Мережа залізниць, автобанів, трубопровідного транспорту. Головні морські порти – Гамбурґ, Бремен, Вільгельмсгафен, Бремергафен, Любек, Росток, Варнемюнде, Вісмар, Штральзунд. Головний західнонімецький аеропорт, найбільший у всій континентальній Європі, знаходиться у Франкфурті-на-Майні. Всі міста і міські аґломерації понад 1 млн чол. мають власні аеропорти з регулярним авіаційним сполученням. Провідна авіаційна компанія Німеччини – «Люфтганза».

1. Німеччина як суб’єкт міжнародного середовища бізнесу

1.1 Рейтингові позиції у світовій економіці за основними показниками (ВВП; ВВП на душу населення, тощо)

Важливу роль в світовому господарстві та ЄС відіграють країни-лідери Європейського Союзу, до яких належить Федеративна Республіка Німеччина (Bundesrepublik Deutschland) . Це країна з високо-розвинутою економікою, що здійснює великий вплив на формування міжнародних економічних відносин. Країна займає перше місце в Європі за кількістю виробленої промислової продукції. Традиційно вона є одним з основоположників створення більшості міждержавних організацій і блоків в галузях економіки, фінансів, банківської системи, окремих напрямках промисловості і сільського господарства.

Німеччина є членом „Великої вісімки” країн світу, Європейського Союзу (ЄС), Організації Північноатлантичного договору (НАТО), Західноєвропейського союзу; входить до 10 країн-лідерів за рівнем ВВП і займає 5 місце, поступаючись лише США, Китаю, Японії і Індії.

Так рівень ВВП (вартість усіх кінцевих товарів і послуг вироблених в країні протягом одного року) Німеччини станом на 01.01.2008 року становив $2 863,0 млрд. євро, у 2007 році він дорівнював - $2 422,9 млрд. євро , в 2006 році - $2 321,5 млрд. євро, а станом на 1/01/2005 рівень ВВП в Німеччині складав - $2 243,2 млрд. дол. США.

За інформацією Федерального відомства статистики Німеччини ВВП у 2008 році, у порівнянні із 2007 р., збільшився на 1,3 % і склав у грошовому виразі (у відповідних цінах) 2863, 0 млрд. євро.

Таблиця 1

Кількість працюючих, що приймала участь у досягненні зазначеного економічного результату у 2008 р. становила у середньому 40,4 млн. осіб. Це на 1,5% або на 582 000 працюючих осіб більше ніж протягом 2007 р. Таким чином, було досягнуто найвищого показника зайнятості з часу об’єднання Німеччини. За попередніми даними, кількість безробітних скоротилася на 471 000 (-13,1%) до 3,1 млн. осіб (найнижчий показник з 1993 р.). Продуктивність праці знизилася у 2008 р. на 0,2%.

З точки зору формування ВВП, його збільшенню сприяли усі галузі економіки. Одночасно, слід зазначити, що темпи зростання у виробничих галузях (за виключенням будівництва), а також у сфері фінансів, орендних відношень, надання послуг підприємствам, були значно нижчими ніж у 2007 р. Валова додана вартість у виробничих галузях у зіставних цінах зросла на 0,7% (після 5,2% у 2007 р.), у фінансовій, орендній сфері та секторі надання послуг підприємствам – на 1,7% (2007 р.: +3,6%). Позитивний розвиток спостерігався також у будівництві (+3,3%), торгівлі, сфері громадського харчування, готельному бізнесі, транспортній сфері (+1,9%), сільському та лісовому господарстві, риболовстві (+4,0%). Додана вартість у сфері громадських та приватних послуг збільшилася у порівнянні з попереднім роком на 0,9%.

За рівнем ВВП на душу населення країна займає 4 місце - $ 40415.дол. США.

Розподіл ВВП по секторам економіки: сільське господарство - 1,2%,

промисловість - 30,4%, сфера послуг - 68,4%.

1.2Національний економічний потенціал

1.2.1 Наявність сприятливих природних ресурсів (корисних копалин, грунтово-кліматичних умов)

Німеччина має вигідне географічне положення в світі: вона лежить у центрі Західної Європи, має вихід до морів – Північного та Балтійського. Головні морські порти – Гамбург, Бремен, Вільгельмсгафен , Бремергафен, Любек , Росток, Вісмар , Штральзунд. Через її територію проходять важливі транс’європейські шляхи як широтного, так і меридіанного напрямків.

Межує з Чехією, Австрією, Швейцарією, Францією, Люксембургом, Бельгією, Нідерландами, Данією.

У країні є родовища нафти і газу, кам. вугілля, залізних, свинцевих і цинкових руд, калійної і кам'яної солей, плавикового шпату, уранових руд і руд кольорових металів, будматеріалів і інш.

Найважливіші корисні копалини - кам'яне вугілля (загальногеологічні запаси 230 млрд. т), у тому числі Рурський кам'яновугільний (Рурський басейн посідає Інше місце в західній Європі), Саарський вугільний, Ахенський вугільний басейни, буре вугілля (70 млрд. т), у тому числі Нижньорейнський басейн; калійні солі (9 млрд. т) - район Ганноверу (західне продовження Штасфуртського соленосного басейну), басейн Верра - Фульда. Відомі також родовища нафти (76,1 млн. т), газу (південна частина Середньоєвропейського нафтогазового басейну, Рейнського і Передальпій-ського басейнів), залізної руди (1,9 млрд. т) - Гіфхорн, Зальцгнттер, Зігерланд, барито-цинкових (Мегген), свинцевих (Мехерних), свинцево-цинкових (Раммельсберг, Рур) руд, флюориту, графіту (Пассау) тощо.

Далі охарактеризуємо коротко географічне положення кожного із основних елементів корисних копалин:

Нафта і газ. На території країни виявлено понад 130 нафтових і бл. 90 газових родов., що локалізуються г.ч. Центральноєвропейському нафтогазоносному басейні, а також в Передальпійському і Рейнському нафтогазоносних басейнах. Поклади незначні. Спостерігається тенденція до зменшення підтверджених запасів нафти і газу в країні.

Горючі сланці. ФРН володіє значними запасами горючих сланців, промислові поклади яких зосереджені у відкладах ниж. юри тоарського ярусу (потужність пром. пачки досягає 5-15 м) в Ниж. Саксонії, Брауншвейзі, на півд.-зах. країни і у відкладах еоцену (загальна потужність до 310 м) в районі м. Мессель.

Вугілля. На тер. країни виявлені великі запаси кам'яного вугілля, г.ч. у відкладах верх. карбону. Провідне значення має Нижньорейнсько-Вестфальський (Рурський) вугільний басейн. У цьому басейні вугільні пласти мають в основному круте падіння, часто сильно тектонічно порушені, залягають на великій глибині, водо- і газонасичені.

Родов. бурого вугілля зосереджені в Нижньорейнському, Нідерлаузіцькому (Котбус і Дрезден), Середньонімецькому (Галле і Лейпціґ), Маґдебурзькому та ін. басейнах. Пласти бурого вугілля потужністю 3-4, 4-12, 8-14, 8-12 м приурочені до відкладів сер. еоцену - сер. міоцену. Теплотворна здатність рядового бурого вугілля 7,3-10,0 МДж/кг, зольність 10-30%.

Залізо. За загальними запасами залізняка країна займає 4-е місце (після України, Швеції та Великобританії) в Європі (2006). Усього виявлено 44 залізорудних родов. в областях вариського і альпійського орогенезу і частково в межах платформи.

Мідь. Запаси мідних руд невеликі і зосереджені г.ч. в поліметалічних родов. (земля Північний Рейн-Вестфалія, Саарський район і Шварцвальд).

Поліметали. Родов. свинцево-цинкових руд розташовані г.ч. Гарці, Рейнських Сланцевих горах, Шварцвальді, що входять у вариську гірську систему, а також в районі г. Фрайберґ. Гол. родов. за походженням колчеданні і гідротермальні. Нерідко в рудах крім свинцю і цинку присутні також мідь, золото, срібло, цезій, рубідій, індій та ін. елементи.

Нікель і олово. Силікатні род. нікелевих руд зустрічаються по півд.-зах. краю Ґранулітових гір Саксонії, руд олова пов'язані з гранітами молодого інтрузивного комплексу антикліналі Фіхтельґебірґе – Рудні гори. Вони представлені слюдяно-кварцево-топазовими ґрейзенами і кварцово-каситеритовими (вольфрамітовими) жилами.

Калійні солі. За запасами калійних солей ФРН займає 3-є місце серед країн світу (після Канади та Росії) і 1-е в Європі (2006). Поклади калійних солей розвідані в межах пізньопермських калійних басейнів. Найбільші поклади калійних солей (до 500 м) встановлені в Ганноверському бас., що складає єдине ціле зі Штрасфуртським басейном. Залягання пластів пологохвилясте, потужність калійних пластів 2-14 м, іноді до 50 м.

Барит і флюорит. ФРН має суттєві запаси бариту. Родов. бариту за походженням стратиформні (Вестфалія, Гарц, Гессен, Баден) і жильні (півд.-зах. Гарц). Вміст бариту в комплексних рудах стратиформних поліметалічних родов. 20%, в жильних до 97%.

Нерудні гірничохімічні та будівельні корисні копалини. У ФРН є великі родов. глин, г.ч. в Півн.-Сх. Баварії в області Верхнього Пфальца (Понгольц), у палеогенових відкладах Мекленбурґу (Фрідланд, Малліс).

Страницы: 1, 2, 3, 4