Непряме субсидування передбачає фінансові пільги окремим галузям народного господарства або економіці в цілому на отримання кредитів, оплату податків, витрат на електроенергію, транспорт і так далі. Поширеним також є страхування експорту, яке найчастіше здійснюється через надання державних гарантій на експортні кредити.
Податкове стимулювання експорту:
· Надання додаткових пільг експортерам, наприклад, звільнення експортних товарів від посередніх податків;
· Розширення номенклатури товарів, експортерам яких повертаються митні збори;
· Передбачається звільнення від виплати податків на матеріали, використані у виробництві експортних товарів;
· Знижується пряме оподаткування підприємств для часткової компенсації їх витрат як експортерів;
· Дозволяється створювати неоподатковувані податком грошові форми для розвитку експорту;
· Передбачається відстрочення виплати податків;
· Упроваджується система умовного безмитного ввезення.
3. Залежно від сили впливу на інші країни (геополітичні стратегії):
3.1. Стратегії світових лідерів (США, Росія);
3.2. Стратегії регіональних лідерів (Країни ЄС, Китай, Бразилія);
3.3. Стратегії окремих країн.
Швидкий розвиток геополітичних процесів обумовлює розподіл політичного, економічного, ресурсного потенціалу між країнами. Домінуванню США протистоять країни Європи і Азії.
4. Залежно від моделей трансформації:
4.1. Китайська (Китай, В'єтнам, Монголія) - передбачають формування риночних відносин в умовах старої командно адміністративної системи;
4.2. Угорська - означає поступовий перехід до ринкових відносин шляхом перетворень;
4.3. Польська або „шокова терапія”;
4.4. Чехословацька - спирається на традиції ринкової культури;
4.5 Прибалтійська, специфіка якої в малих масштабах народного господарства;
4.6. Російська – заснована на формальній приватизації, розвитку підприємництва
4.7. Українська, обтяжена проблемами суверенітету, економічній незалежності, проблемами державної побудови.
5. Залежно від ступеня розвиненості країни:
5.1. Стратегія використання природних ресурсів
Її використовують, в основному, країни з багатими запасами нафти – країни Персидської протоки, Венесуела, частково Індонезія. Суть її полягає в експорті природних ресурсів із залученням іноземних інвестицій і наступним використанням отриманих доходів для підвищення благополуччя населення і розвитку ряду галузей, орієнтованих на внутрішній ринок. Як правило, це невеликі держави, здатні тривалий час жити за рахунок експорту сировини, яка здобувається, і палива.
5.2 Стратегія «переслідування»
Суть її в тому, що промисловість, яка спирається, головним чином, на дешеву робочу силу, освоює виробництво конкурентоспроможної продукції, яка проводилася раніше в розвинених індустріальних країнах, і заповнює ніші на ринках, з яких ці країни витискуються дешевшими виробами. На перших етапах споживачеві не пропонуються нові продукти: основний тиск робиться на відновлення вже створених зразків за нижчою ціною. Такої стратеги дотримувалися Японія, південна Корея, інші країни Південно-східної Азії. Значним ступенем її використовує сьогодні Китай.
5.3 Стратегія «передових рубежів», якої дотримуються США, Німеччина і інші розвинені країни Європи, а в останніх 25 років і Японія. Полягає в тому, щоб, спираючись на досягнення науково-технічного прогресу, створювати нові продукти і технології, формувати попит на них і нові ринки. Класичний і найбільш успішний приклад – комп'ютерна революція і інформаційні технології, батьківщиною яких сталі США.
Отже, існує величезна кількість стратегій міжнародної діяльності, які може вибрати та або інша країна.
Проте, вибираючи їх, важливо враховувати не тільки першочергові цілі держави, але і ряд чинників, залежно від яких одні стратегії будуть ефективнішими, ніж інші.
Стратегія — це сукупність генеральних (загальних) цілей і засобів їх досягнення, що визначають напрям дій на довготривалу перспективу. Від її вибору залежить не тільки процвітання окремої країни, але і всієї світової спільноти в цілому.
У 2008 році Україна здійснювала зовнішньоторговельні операції з 217 країнами світу (торгівля товарами) і з 212 країнами по торгівлі послугами.
Згідно Державному комітету статистики України, експорт товарів і послуг в 2008 році склав 78 696,7 млн.дол (що на 34,9% більше 2007 року), імпорт – 92 181,2 млн. дол. (+40,5% в порівнянні з 2007 р.). При цьому від'ємне сальдо зовнішньоторговельного балансу склало 13 484,5 млн. дол. [10]
Загальновідомо, що значне негативне зовнішньоторговельне сальдо негативно впливає на економіку країни. За останні роки спостерігається значне збільшення дефіциту торгівлі товарами. Завдяки профіциту в торгівлі послугами вдавалося збалансувати ситуацію. Проте, через ряд негативних чинників (кризові явища в світовій економіці, значне зменшення грошових потоків від українців, що працюють за кордоном, падіння попиту на чорну металургію і ін.), дефіцит зовнішньої торгівлі товарами в 2008 році склав 18,5 млрд. дол., тоді як профіцит зовнішньої торгівлі послугами лише 5,047 млрд. дол., що складає тільки 27,28% від дефіциту торгівлі товарами.
За перші три місяці 2009 року від'ємне сальдо балансу зовнішньої торгівлі товарами склало 1,391 млрд доларів. Вартісні об'єми експортних постачань оцінюються в 8,5 млрд доларів (на 39,2% менше, ніж в 2008-му). Імпорт товарів знизився в порівнянні з I кварталом минулого року на 46,9% — до 9,9 млрд. доларів.
Дані сайту державної статистики що до об’єму експорту та імпорту товарів відносно країн світу за січень 2009 року представлено в таблиці 2.1.1. (Додаток А, Табл. 2.1.1).
Географічна структура експорту
Проаналізуємо експорт вітчизняних товарів в інші країни світу. Найбільш активну торгову політику Україна проводить з країнами СНД, Європою та Азією, що у більшості зумовлено географічною близькістю.
Згідно Держкомстату, 35,5% експортних постачань у 2008 році доводилося на країни СНД, 29,5% - в країни Європи (зокрема в країни ЄС – 27,1%), Азії – 22,8%, Америки – 6,2%, Африки – 5,8% і Австралії і Океанії – 0,1%. Спостерігається значне збільшення об'ємів експорту в порівнянні з 2007 роком в країни Австралії і Океанії (у 4,1 разу). Намітилася тенденція до збільшення експортних відносин з Америкою +54,3%, Азією +47,4%, Африкою +39,8%, країнами Європи +33,6% і СНД +28%.
Поліпшення показників зовнішньої торгівлі в 2008 р. зв'язане, в першу чергу, із збільшенням об'ємів торгівлі з основним торговим партнером - Російською Федерацією, об'єми експорту товарів і послуг з якою в порівнянні з 2007 р. виросли на 21,87 %, а об'єми імпорту товарів і послуг – на 15,82%. При цьому негативне зовнішньоторговельне сальдо склало -716 млн.дол. США.
Найбільші темпи зростання показали такі країни як:
США – на 84,2% (за рахунок збільшення постачань чорних металів і виробів з них, продуктів неорганічної хімії), Польща – на 42,8%, Білорусь – на 34,8%, Туреччина – на 27,1%, Росія – на 24,2%, Німеччина – на 11,7%, Італія – на 8,8%.
На діаграмі 2.1.1 (див. Додаток А, Діаграма 2.1.1) ми бачимо, що перше місце по об’єму експорту за січень 2009 року займають країни СНД (750.040 тис.дол. США, що складає 31% від загального об’єму експорту). В тому числі питома вага Російської Федерації складає 438.521,6 тис.дол. США, Казахстану – 98.491,7 тис.дол. США, Білорусії – 74.186,3 тис.дол. США. Порівнюючи з даними за 2008 рік, об’єм експорту у країни СНД зменшився на 43,1%.
Друге місце посідає Європейський Союз – 712.660,7 тис.дол. США та 29% від загального об’єму експорту. Найбільші за обсягом імпорту української продукції є Італія (104.261,1тис.дол. США), Німеччина (82.415,8 тис.дол. США), Польща (76.566,8 тис.дол. США), Словаччина (47.216,3 тис.дол. США) та ін.. Порівняно з 2008 роком об’єм експорту знизився на 27,5%.
Питома вага Азії складає 28% від загального об’єму експорту (677.369,4 тис.дол. США). Перші місця посідають Туреччина (98.636,5 тис.дол. США), Індія, Ліван. Китай знаходиться на п’ятому місті (51.684,5 тис.дол. США), і це на 10% більше ніж за січень 2008 року. Взагалі, об’єм експорту в Азію зменшився на 30,5% порівняно з 2008 роком.
Товарна структура експорту (див. Додаток А, табл. 2.1.2)
Аналізуючи товарну структуру експорту, в першу чергу необхідно відзначити, що в ній переважають недорогоцінні метали і вироби з них, при цьому 83% їх експорту доводиться на чорні метали, 2% - алюміній, на мідь і вироби з нього – 1%.
Друге місце займає експорт мінеральних продуктів – 10,52%, далі йде експорт машин і устаткування – 9,46%, продукти рослинного походження – 8,32% та інші. (див. Доповнення Б)
В порівнянні з 2007 роком, частка чорних металів зросла – з 33,9% до 34,3%, енергетичних матеріалів; нафти і продуктів її перегонки – з 5,3% до 6,1%, зернових культур – з 1,5% до 5,5%, залізничних або трамвайних локомотивів, путнього устаткування – з 3,7% до 4%, рудий, шлаків і золи – з 2,2% до 3,2%, добрив – з 2,7% до 3%.
При цьому, зменшилася частка виробів з чорних металів – з 5,9% до 5,3%, механічних машин – з 5,6% до 5,2%, електричних машин – з 4,5% до 4,2%, жирів і масел тваринного або рослинного походження – з 3,5% до 2,9%.
Аналізуючи регіональні аспекти експорту товарів, слід зазначити, що 21,56% всього експорту доводиться на Донецьку область (скоротився в порівнянні з 2007 роком на 0,42%), Дніпропетровську, – 19,67% (-1,3%), місто Київ – 12,92% (+19,41%) та інші. На Харківську область доводиться 2,32% експорту товарів, що на 0,43% менше, ніж в 2007 році.
Географічна структура імпорту
Україна в 2008 році імпортувала з: країн СНД - 39,2%, Європи – 35,6% (зокрема з країн ЄС – 33,7%), Азії – 17,9%, Америки – 4,9%, Африки – 1,8%, Австралії і Океанії – 0,5%.
Спостерігається збільшення об'ємів імпортних постачань України з Австралії і Океанії (у 3,4%), Африки (у 2,3 разу), Америки (на 85,8%), Азії (на 71,2%), Європи (на 32,2%), країн СНД (на 31,3%). При цьому імпортні постачання з Іраку збільшилися в 55 961,6 разів і склали 127,5174 млн.дол.
Україна імпортувала з: Росії – 22,7% (+15,3% в порівнянні з 2007 роком), Німеччині – 8,4% (+22,9%), Туркменістану – 6,6% (+19,6%), Китаю – 6,5% (+69,4%), Польщі – 5% (+46,6%), Казахстану – 3,6% (+84,9%), Білорусі – 3,3% (+94,4% - завдяки збільшенню постачань енергетичних матеріалів; нафти і продуктів її перегонки, наземних транспортних засобів, окрім залізничного і механічного устаткування) і інших країн світу.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7
