Неважко побачити, що розмірність коефіцієнтів є взаємообернена:
КвЕ = вал. од./тис. грн.; КвІ = тис.грн./вал.од.;
Зазначимо, що кожен з них не дає однозначної відповіді про ефективність зовнішньоторговельної операції.
Економічна оцінка вигідності операцій передбачає порівняння вказаних значень з базовим показником, відповідного валютного курсу.
Так, експортну операцію будемо вважати ефективною, якщо показник валютної ефективності перевищує відповідний курс валюти, якщо валюта є повністю або частково конвертованою [11].
Для неконвертованої валюти оцінюється “інтегральна” ефективність експортно-імпортної операції (операцій):
К = КвЕ * КвІ (1.23)
Комплекс операцій буде вважатись ефективним, якщо інтегральний коефіцієнт К>1. Для прикладу, експорт мазуту з наступним імпортом автомобілів буде вважатись ефективним, тому що К = 0,17 * 200 = 34 грн/грн; тобто на 1 грн. вкладених коштів в закупівлю мазуту буде отримано 34 грн.
При неконвертованості національної валюти значення валютної ефективності експорту (імпорту) враховуються при розрахунках показників ефекту відповідних операцій.
Практична оцінка ефекту операції передбачає врахування додаткових факторів, пов’язаних з реалізацією тих чи інших альтернатив. В цих випадках розраховуються модифікації вказаних показників, які відображають зіставну (порівняльну) вигідність по відношенню до альтернативних варіантів.
Для експорту можуть враховуватись додаткові витрати на виробництво товарів-замінників при експорті дефіцитних товарів; втрати від скорочення внутрішнього споживання. При оцінці імпорту обладнання можливості використання вітчизняного обладнання з врахуванням його ефективності в зіставленні з зарубіжним; можливість поставки від альтернативних зарубіжних постачальників [12].
Для випадку повної неконвертованості валюти показники ефекту експорту (імпорту) повинні враховувати купівельну спроможність відповідних валют:
m
ЕЕ = ( BEiод * КвІ – ЗЕіод ) NEi (1.24)
i=1
n
ЕІ = ( ZIjод - ЗIjод / КвE ) NEj (1.25)
j=1
В формулах (1.24), (1.25) валютні коефіцієнти використовуються для переведення іноземної валюти в національну і навпаки.
В практичних розрахунках дотримуються наступних правил при виборі числових значень вказаних коефіцієнтів:
1) В розрахунках ефекту експорту застосовується показник валютної ефективності імпорту продукції, яка буде закуплена за експортну виручку ( тобто, при неконвертованості валюти перевести надходження від експорту в національну валюту для розрахунку ефекту можна використовуючи “товарний курс” – скільки тис. грн. може бути отримано за 1 вал од.);
2) В розрахунках ефекту імпорту використовується коефіцієнт валютної ефективності експорту товарів, які повинні бути продані для отримання необхідної для імпорту валюти;
3) При розрахунках ефекту імпорту в рахунок отриманого раніше кредиту враховується показник валютної ефективності експорту товарів, поставлених в кредит, з врахуванням коефіцієнту кредитного впливу;
4) При розрахунках ефекту від імпорту за валюту, вивільнену внаслідок відмови від імпорту інших товарів, в якості валютного коефіцієнта приймається величина обернена показнику валютної ефективності імпортного еквіваленту по товарах, які не будуть імпортуватись [11].
Як зазначалось, існують межі валютної ефективності, за якими операція вважається неефективною. Для конвертованої валюти такою межею є валютний курс; для неконвертованої – валютна ефективність зустрічної операції.
Графічно ілюстрацією меж ефективності є криві ефективності експорту (імпорту).
грн.
вал.од. 1 / KвЕ
Кв* А
КвІ
Вопт ВЕ, ВІ, вал.од.
Рис 1.2 Криві ефективності експорту (імпорту).
Крива ефективності експорту відображає зміну показника оберненого, до валютної ефективності експорту в залежності від обсягів експорту в іноземній валюті (ВЕ). Крива ефективності імпорту відображає залежність показника валютної ефективності імпорту в залежності від обсягів імпорту (ВІ). Розмірність обох величин, які відображаються кривими співпадають (грн./вал.од.). Графіки побудовані на базі припущення про затухання ефективності з кожною наступною експортною (імпортною) операцією.
Це припущення реалізується шляхом попереднього ранжування деякого потенційного набору експортних і набору імпортних операцій.
Площа під кривою ефективності експорту відображає сукупними витрати на експорт продукції, а площа під кривою ефективності імпорту – дохід від імпорту товарів . Сумарний ефект зовнішньоторговельних операцій (ЕЗЕОп = ZI - ЗЕ ) зображається площею між двома кривими . Площа в правій частині графіка з врахуванням знаку відображає збитки від зовнішньоторговельних операцій .
Максимальне позитивне значення ЕЗЕОп досягається в точці Вопт (при експорті на суму Вопт та імпорті на цю ж суму, без врахування обов’язкового продажу частини валюти .
Рівнозважений валютний курс КВ*, який відповідає обсягу отримуваної і витраченої валюти Вопт виступає як гранична валютна ефективність в умовах повністю неконвертованої національної валюти [14].
Оцінка ефективності крупних міжнародних проектів, реалізація яких здійснюється на протязі декількох років, передбачає дисконтування вартісних показників (множення на коефіцієнт дисконтування);
LT = 1/(1+Е)е, де (1.27)
Т - номер року; е - норма дисконту (мінімально прийнятна норма рентабельності або граничне її значення). Прибуток треба перетворити в таку величину, яку ми можемо порівняти з витратами на будівництво заводу, чи були ці витрати доцільні.
До таких проектів відноситься створення експортно-орієнтованих виробництв, реконструкція на базі технологій та обладнання, тощо. Для чисто торгівельних операцій застосовується спрощена формула дисконтування затрат:
ЗЕ = СЕ + Е*КЕ, де (1.28)
де, ЗЕ - приведені затрати на виробництво і реалізацію експортної продукції ;
КЕ – капіталовкладення на організацію експортного виробництва (частина капіталовкладень, що приходиться на дане експортне замовлення);
СЕ - собівартість виробництва і реалізації експортної продукції.
Теоретично дисконтування можна здійснювати по відношенню до будь-якого року. На практиці найчастіше дисконтування проводиться по відношенню до першого року –до моменту прийняття рішення .
Важливим аспектом розрахунків є вибір числового значення норми дисконту (порогового значення рентабельності). Він визначається фінансовим становищем експортера ( імпортера ), економічною кон’юнктурою, типом проекту .
Як альтернативу здійсненню операцій приймають інвестиції в цінні папери, банківські операції, тому в практиці в якості орієнтира використовують рівень дохідності цінних паперів, ставки по довгостроковому кредиту .
Виділяють шість видів капіталовкладень і відповідних їм граничних значень норми дисконту:
- вимушені капіталовкладення (вимоги до норм прибутку відсутні);
- вкладення з метою збереження позицій на ринку (6%);
- оновлення основних виробничих фондів(12%);
- вкладення з метою економії поточних витрат (15%);
- вкладення з метою збільшення доходів (20%);
- ризикові капіталовкладення (25%).
Експерти журналу “Euromoney” рекомендують при здійсненні інвестицій в Україні застосовувати таку норму Е = 15-25%. В загальному випадку норма дисконту зростає зі збільшенням ризику [16, C.101]
Показник ризику може вводитись в безпосередньому вигляді в розрахунки, як “премія” за ризик:
Е = Ебаз + R, де (29)
де, Ебаз – деяке базове для даної галузі значення.
Застосування різних способів (платіж готівкою, авансовий, в кредит) та форм платежу безпосередньо впливає на ефективність операції. Розтягнути в часі платежі характерні також для таких операцій, як лізингові, ліцензійні, компенсаційні.
Для врахування їх впливу в розрахунках застосовують коефіцієнт кредитного впливу ККР, який дорівнює сумарній величині валютних надходжень (платежів), приведеній до року поставки товару і номінальної зовнішньоторгівельної ціни цього товару.
Коефіцієнт кредитного впливу враховує такі фактори, як:
- частка кредитованої частини загальної суми контракту;
- середній річний % за кредит;
- строк погашення кредиту;
- пільговий строк до початку погашення кредиту;
- різниця в строках поставки товару і чергового платежу;
- частка чергового платежу в загальній вартості платежу.
Існують спеціальні таблиці для визначення значення коефіцієнта ККР в конкретних умовах кредитування [16].
Якщо процентна ставка за кредит не перевищує норми (0,05) дисконту, приймається КР < 1. Якщо оплата проводиться готівкою негайно після поставки або норма дисконту дорівнює процентній ставці, а погашення проводиться рівними частками, починаючи з наступного за роком поставки року, ККР = 1.
В загальному випадку зміна валютних курсів дозволяє експортеру отримувати додатковий (валютний) прибуток при пониженні і призводять до збитків (курсових втрат) при підвищенні курсу національної валюти.
Пониження курсу веде до збитків імпортера і, навпаки, підвищення – до додаткових прибутків.
Валютний ризик необхідно врахувати в випадках значних термінів між підписанням контракту, датою поставки і датою платежу; при довгострокових контрактах, застосуванні способу платежу в кредит , неакціонерних форм експорту капіталів (лізингових, ліцензійних операцій, тощо). В світовій практиці найбільш ризиковим вважається експорт (імпорт) готових виробів , машин , обладнання [14].
Розрахунок валютного прибутку (курсових втрат) здійснюється по звичних формулах .
Для остаточних висновків про валютний дохід слід врахувати рівень інфляції. Врахування інфляції необхідне, тому що навіть, якщо не змінились умови купівлі вихідних матеріалів, сировини (закуплені раніше ) змінюються умови витрачання доходу ( реальна цінність грошей ).
Оскільки валюта ціни і платежу може не співпадати, можуть виникати додатковий валютний ризик, пов'язаний зі зміною взаємного курсу однієї з валют по відношенню до іншої .
В доповнення до показників, які характеризують ефект і ефективність окремої операції необхідно проводити порівняльну оцінку альтернативних рішень: зовнішньоекономічних (різних форм) і внутрішньоекономічних [17].
Висновки до розділу
Різноманітність форм зовнішньоекономічної діяльності визначає різні форми прояву ефекту в найближчому чи більш віддаленому майбутньому. При оцінці конкретних зовнішньоекономічних операцій важливо враховувати всі важливі форми ефекту, для чого необхідно розуміти їх природу та особливості, що впливають на методи і послідовність розрахунків.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14
